Історія розвитку машинного перекладу

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

 

 

 

 

«Історія розвитку машинного перекладу»

 

 

 

 

Робота

cтудентки II курсу 2 групи

Спеціальності: «Українська мова і література

та іноземна мова»

 
Пилипчук Анастасії

 

 

 

Київ-2013

План

1. Вступ.
2. Сутність процесу машинного перекладу.
3. Історія розвитку машинного перекладу.
4. Важливі дати в історії машинного перекладу.
5. Висновок.

Список використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Переклад наукової, технічної, ділової, правової документації з однієї мови на іншу є невід'ємною частиною науково-технічного прогресу. Рiчнi обсяги перекладів, що виконуються у промислово розвинених країнах, досягають астрономічних цифр i продовжують постійно зростати. Наприклад, сучасне розширення Євросоюзу зумовить зростання кількості офіційних мов союзу до 23. У Європейській комісії підрахували, що обсяги перекладів тільки в її структурах у 2008 році склала 2 млн. 150 тисяч, а відповідні витрати – 305 млн. євро лише для комісії, а для всього ЄС – 697 млн. Нині в штаті Генерального директорату Єврокомісії з перекладу – найбільшій на планеті перекладацької структури – 1750 мовників і 600 допоміжних працівників, плюс перекладачі, що працюють за наймом. Згідно з розрахунками спеціалістів, до 2012 року ці цифри збільшаться приблизно на 50%.  
         Більш того, в епоху міжнародних контактів, що поширюються, завданням особливої важливості стає переклад рiзноманiтної технічної та комерційної документації на мови країн-iмпортерiв продукції. Це завдання ускладнюється як специфікою перекладу на iноземнi мови, так i жорсткими вимогами до якості такого перекладу, що має в цих випадках міжнародне значення. 

Розширення міжнародних зв'язків, спричинене становленням самостійної держави, створює певні проблеми. Потоки новин і технологічних інновацій надходять до нас іноземними мовами, а незадовільні швидкість та якість перекладу надто часто змушують сприймати їх в оригінальному іншомовному поданні й трактуванні. Підприємливі, енергійні, освічені люди просто змушені вдаватися до набутків більш успішних націй, лишаючи вітчизняні цінності для хатнього вжитку.

Традиційна лінгвістика не могла дати початкові уявлення не тільки в частині семантики, але й у частині синтаксису. Ні для однієї мови на той час не існувало переліків синтаксичних конструкцій, не були вивчені умови їх сполучуваності і взаємозамінності, не були розроблені правила побудови великих одиниць синтаксичної структури з більш дрібних. По суті на жодне з питань, поставлений у зв'язку з побудовою систем машинного перекладу, традиційна лінгвістика в 50-х роках не могла дати відповіді.

Потреба в створення теоретичних основ машинного перекладу призвела до формування нового напряму в лінгвістиці, званого структурної, прикладної, математичної лінгвістикою. Формування цього напрямку в СРСР відноситься до другої половині 50-х років. Провідну роль у ньому зіграли математики А. А. Ляпунов, В. А. Успенський, (учень А. Н. Колмогорова), О. С. Кулагіна, лінгвісти В. Ю. Розенцвейг, П. С. Кузнєцов, А. А. Реформатський, І. А. Мельчук, В. В. Іванов.

 

 

 

2. Сутність процесу машинного перекладу.

 

Машинний переклад (Machine Translation, MT) – це технологія перекладу текстів комп'ютерною програмою з однієї мови на іншу. 

         Машинний переклад – виконувана комп’ютером операція з перетворення тексту однієї природної мови у еквівалентний за змістом текст іншою мовою. Сучасний машинний чи автоматичний переклад втілюється за допомогою людини: передредактора, що тим чи іншим чином виконує попередню обробку тексту, інтерредактора, що бере безпосередню участь у перекладі та постредактора, що виправляє недоліки та помилки в перекладеному тексті. 
Iндустрiя МП характеризується такими ознаками: 

• постійно зростаючою кількістю користувачів i виробників систем МП, широким залученням МП до реальних iнформацiйних процесів; 
• рiзноманiтнiстю пiдходiв до побудови СМП i, вiдповiдно, опрацюванням великого числа оригінальних пакетів прикладних програм для МП; 
• використанням для реалiзацiї СМП передової обчислювальної техніки, в тому числі персональних комп'ютерів.

 

3. Історія розвитку машинного перекладу

 

Початок історії машинного перекладу датується сімнадцятим століттям, коли філософи Лейбніц і Декарт прогнозували створення кодів, що могли б зв’язати слова між мовами. Попри те, ці пропозиції залишились теоретичними і не стали основою створення фактичної машини.

Системи машинного перекладу беруть свій початок від часів Чарльза Беббіджа, який першим висловив ідею про можливість машинного перекладу. У 1836–1848 рр. він розробив проект цифрової аналітичної машини – механічного прототипа електронних цифрових обчислювальних машин, що з'явилися через 100 років. Ідея Ч. Беббіджа полягала в тому, що пам'ять обсягом 1000 50-розрядних десяткових чисел можна використовувати для збереження словників. Ч. Беббідж навів цю ідею як обґрунтування у запиті до англійського уряду, де йшлося про засоби, необхідні для фізичного втілення аналітичної машини, яку йому так і не вдалося створити.

Фактично історія машинного перекладу починається з «Джорджтаунського експерименту». У січні 1954 р. відбулася перша публічна демонстрація машинного перекладу з російської мови на англійську, здійсненого на машині ІБМ-701. Повідомлення про цю подію було опубліковано у випуску № 2 журналу «Computers and Automation» за 1954 р. А реферат цього повідомлення, зроблений Д. Пановим, з'явився в журналі «Математика», (1954. – № 10) під назвою «Переклад з однієї мови на іншу за допомогою машини: звіт про перший успішний іспит».

Це повідомлення стало поштовхом для початку роботи з машинним перекладом в СРСР. Д. Панів, що був на той час директором Інституту наукової інформації, залучив до праці з машинного перекладу І. Бєльську, яка потім очолила групу машинного перекладу в АН СРСР. Перший досвід перекладу з англійської мови на російську за допомогою машини БЕСМ був отриманий уже до кінця 1955 р. Програми для БЕСМ складали Н. Трифонов і Л. Корольов.

Інший напрям діяльності виникає у Відділенні прикладної математики Математичного інституту АН СРСР (нині ІПМ ім. М. В. Келдиша РАН) з ініціативи О. Ляпунова. До праць з машинного перекладу математичних текстів з французької мови на російську він залучив О. Кулагіну, аспірантку МІАН, своїх учениць Т. Вентцель та Н. Рікко. З кінця 1955 р. у цих роботах брала участь Т. Молошна, яка потім приступила до самостійної роботи над алгоритмом англо-російського перекладу. О. Ляпунов і О. Кулагіна своє бачення використання обчислювальних машин для перекладу з однієї мови на іншу опублікували в журналі «Природа» у № 8 за 1955 р. Перші програми машинного перекладу, розроблені цим колективом, були реалізовані на машині «Стріла».

Перше покоління систем машинного перекладу базувалося на алгоритмах послідовного перекладу «слово за словом», «фраза за фразою». Можливості таких систем визначалися доступними розмірами словників, що прямо залежали від обсягу пам'яті комп'ютера. Переклад тексту здійснювався окремими реченнями, значеннєві зв'язки між якими не враховувалися. Такі системи називають системами прямого перекладу. На зміну їм згодом прийшли системи наступних поколінь, у яких переклад від мови до мови здійснювався на рівні синтаксичних структур. В алгоритмах перекладу використовувався набір операцій, що дозволяв шляхом аналізу перекладного речення побудувати його синтаксичну структуру за правилами граматики мови вхідного речення (так само, як вчать дітей мові в середній школі), а потім перетворити її в синтаксичну структуру вихідного речення і синтезувати вихідне речення, підставляючи потрібні слова зі словника. Такі системи називаються Т-системами (Т – від англійського слова «transfer» – перетворення).

Найдовершенішим вважається підхід до побудови систем машинного перекладу на основі одержання деякого, незалежного від мов, значеннєвого представлення вхідного речення шляхом його семантичного аналізу. Потім виробляється синтез вихідного речення за отриманим значеннєвим результатом. Такі системи називають І-системами (І – від слова «інтерлінгва»). Вважається, що наступні покоління систем машинного перекладу будуть відноситися до класу І-систем.

Як великий вчений, якому властиво бачити всю проблему в цілому, О. Ляпунов із самого початку роботи з машинним перекладом говорив про переклад шляхом витягу змісту перекладного тексту і його представлення на іншій мові. Однак таке формулювання проблеми перекладу виявилося в той час передчасним. Більше того, питання не вирішено в загальному вигляді світовою інформатикою й у наш час, не зважаючи на зусилля, що починалися Міжнародною федерацією IFIP – світовим співтовариством учених у галузі обробки інформації. Однак багато приватних результатів, пов'язаних з семантичним аналізом текстів, були отримані та опубліковані в працях IFIP.

Перший досвід створення програм машинного перекладу показав, що необхідно вирішувати ці завдання поступово і поодинці.

4. Деякі важливі дати  в історії МП.

• 1947 – дата народження машинного перекладу, як наукового напрямку. Уоррен Уївер, директор відділення природничих наук Рокфеллерівського фонду, написав лист Норберту Вінеру, у якому розглядав завдання перекладу текстів з одних мов на інші, як ще одну зону застосування техніки дешифрування. За цим листом пішла безліч дискусій. 
• 1947 – А.Бут і Д.Бриттен розробили докладний «код» для послівного машинного перекладу. 
• 1948 – Р.Риченс запропонував правила розбивки словоформ на основу й закінчення. 
• 1952 – представлена перша система МП - IBM Mark II – російсько-англійська, мала словник в 250 одиниць і 6 граматичних правил. десятиліття, що пішло за цим, було часом бурхливого розвитку МП.  
  1954 – представлена перша система МП - IBM Mark II – російсько-англійська зі словником у 250 одиниць та 6 граматичних правил. Наступне десятиліття було періодом бурхливого розвитку МП. 
• 1967 – спеціально створена в США Комісія Національної Академії наук, виходячи з реальної ситуації з перекладами в США й показників вартості різних засобів перекладу, дійшла висновку, що машинний переклад нерентабельний. Доповідь суттєво загальмувала розвиток МП у цілому. 
• 70-і роки – новий підйом робіт у зоні МП. З розвитком обчислювальної техніки з'явилися нові можливості машинної реалізації лінгвістичних алгоритмів. 
• 80-і роки – час роботи персональних комп'ютерів значно подешевшав, машинний переклад нарешті став економічно вигідним. 
• 90-і роки – відзначається черговий ріст інтересу до машинного перекладу, що пов'язаний з появою й бурхливим розвитком Internet/Intranet. Переваги використання машинного перекладу особливо очевидні при одержанні on-line перекладу. 

 

 

 

 

 

Висновок

Глобалізація, що відбувається в цей час приводить до необхідності обміну документами між людьми й організаціями, що перебувають у різних країнах світу й розмовляють на різних мовах.

У цих умовах використання традиційної технології перекладу «вручну» гальмує розвиток міжнаціональних контактів. Переклад багатосторінкової документації вручну вимагає тривалого часу й високої оплати праці перекладачів. Переклад отриманого по електронній пошті листа або Web-сторінки, що проглядається в браузері  необхідно здійснити негайно, і немає можливості й часу запросити перекладача.

Системи машинного перекладу дозволяють розв'язати ці проблеми. Вони, з одного боку, здатні перекладати багатосторінкові документи з високою швидкістю (одна сторінка в секунду) і, з іншого боку, перекладати Web-сторінки «на льоту», у режимі реального часу. Кращими серед російських систем машинного перекладу вважаються PROMT і «Сократ».

Системи машинного перекладу здійснюють переклад текстів, ґрунтуючись на формальному «знанні» мови (синтаксису мови — правил побудови пропозицій, правил словотвору) і використанні словників. Програма-перекладач спочатку аналізує текст на одній мові, а потім конструює цей текст на іншій мові.

Сучасні системи машинного перекладу дозволяють досить якісно переводити технічну документацію, ділову переписку й інші спеціалізовані тексти. Однак вони незастосовні для перекладу художніх творів, тому що не здатні адекватно переводити метафори, алегорії й інші елементи художньої творчості людину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Кузнєцов П. С., Ляпунов А. А., Реформатський А. А. Основні проблеми машинного перекладу. Питання мовознавства, 1956, № 5.
2. Кулагіна О. С. Дослідження по машинного перекладу. М., Наука, 1979.
3.    Машинний переклад. Збірник статтей. М., АН СРСР, 1958.
4. Стеблин-Каменський М. І. Значення машинного перекладу для мовознавства. В сб: Матеріали по машинному перекладу. Сб 1. Л., Изд. ЛДУ, 1958
5.      http://compiko.lviv.ua/filolog/kurs_lection_SAP_mod1.pdf