Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Сентября 2012 в 16:38, курсовая работа
Об'ект дослідження – графіт. Мета роботи – проаналізувати особливості форм розподілу потенціалу, поля та заряду в широкозонних напівпровідниках при різних умовах поляризації. Методи дослідження – вимірювання координатних залежностей потенціалу методом потенціального зонда під мікроскопом; розрахунок розподілу поля та заряду на основі отриманих даних.
Вступ ……………………………………………………………………….…
1. Теоретична частина………………………………………………………..
1.1 Історія виникнення…………………………………………………….
1.2 Фізичні властивості……………………………………………………
1.3 Область застосування графіту...………………………………………
2. Розрахункова частина…………….……………………………………......
Висновки ………………………………………………………………….......
Перелік посилань…………………………………………………………......
∑ Si = *10-10 Кл
Користуючись таблицею 2.3 і рисунком 2.7 знаходимо позитивний і негативний заряди в прикатодній, прианодній і об΄ємній областях, для кожної області знаходимо сумарний заряд (табл. 2.5).
Таблиця 2.5 – Величина накопичування заряду
Прианодна область (0 < x < 0,3) | ||
Позитивний заряд | Негативний заряд Q-*10-10, Кл | Сумарний заряд Q∑*10-10, Кл |
|
|
|
Об΄ємна область (0,3 < x < 0,7) | ||
Позитивний заряд | Негативний заряд Q-*10-10, Кл | Сумарний заряд Q∑*10-10, Кл |
|
|
|
Прикатодна область (0,7 < x < 1) | ||
Позитивний заряд | Негативний заряд Q-*10-10, Кл | Сумарний заряд Q∑*10-10, Кл |
|
|
|
Користуючись рисунком 2.7, будуємо кольорову візуальну зарядограму (рис. 2.9).
Описуємо якісну модель зарядових процесів на основі зарядограми.
Якісна модель зарядових процесів:
1. Поблизу катода спостерігається негативний заряд – має місце інжекція (вприскування).
2. Поблизу анода спостерігається позитивний заряд – має місце ексклюзія.
3. Зміна знаку по всьому об’єму спостерігається більше ніж 5 разів – має місце структура сандвіч.
ВИСНОВКИ
В ході написання курсової роботи було розглянуто такі питання, як загальні відомості про матеріал, фізичні та хімічні властивості, використання у електроніці.
Графіт – темно-сіра непрозора речовина, алотропна форма вуглецю. На відміну від алмазу графіт добре проводить електричний струм і тепло та дуже м'який.
Домішки: H, N, CO2, CO, CH4, NH3, H2S, H2O. Структура шарувата. Колір чорний, сірий. Сингонія гексагональна.
Густина 2,09 – 2,23. Твердість 1. Блиск металічний, іноді матовий, землистий. Утворюється переважно внаслідок неглибинного метаморфізму гірських порід, що містять органічні рештки, і при контаково-пневматолітових процесах. Гріфіт утворює лускаті, стовпчасті, масивні, брунькоподібні, сферолітові, циліндричні зональні агрегати. Природний графіт розрізняють за величиною кристалів і їх взаємним розташуванням на явнокристалічний (кристали понад 1 мкм) та прихованокристалічний (менше 1 мкм). У промисловості за величиною кристалів виділяють великокристалічний Г. (понад 50 мкм), дрібнокристалічний (менше 50 мкм) і тонкокристалічний (менше 10 мкм) Г. жирний на дотик, береться до рук. Анізотропний.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. В. В. Пасынков «Материалы электронной техники»
2. Ф. А. Деркач «Хімія» Л. 1968
3. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004
4. http://www.xumuk.ru/
5. http://www.grafit.rb1.ru/cont.
6. http://www.alhimikov.net/
7. http://uglerod.info/