Коротка історія нанотехнології

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2012 в 23:18, курсовая работа

Краткое описание

Протягом останнього десятиріччя слово „нанотехнології” міцно закріпилося у суспільній свідомості, ставши свого роду синонімом усього передового, сучасного, новітнього. Не гребують ним користуватися навіть у рекламі, компанії - виробники від електронної техніки до косметики. Але наскільки висока обізнаність нашого суспільства із нанотехнологіями?

Содержание

Вступ
РОЗДІЛ 1
1.1 Коротка історія нанотехнології
1.2 Визначення і термінологія
РОЗДІЛ 2 Нанотехнології на перетині сфер життєдіяльності
2.1. Медицина та нанобіотехнології
2. 2. Електроніка та інформаційні технології
2.3. Військове призначення
2.4. Екологія
2.5.Сільське господарство
2.6 Енергетика
2.7 Нанотруби
2.7.1 Властивості
2.7.2 Застосування
РОЗДІЛ 3
3.1 Напрямки розвитку нанотехнологій
3.2 Інвестиційна діяльність
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Вложенные файлы: 1 файл

Курсовая.docx

— 213.45 Кб (Скачать файл)

Якщо глобально оцінювати  застосування нанотрубок, то можна  впевнено стверджувати, що ми стали  свідками початку ще однієї технічної  революції. В наступні десять років  будуть створені нанороботи-репліканти, на основі нанотрубок та інших наноматеріалів. Головною метою їх створення є  побудова інших роботів та структур із атомарною якістю. Важко осягнути всі можливості такої перспективи. Ми зможемо, наприклад, перемогти практично  всі інфекційні, хронічні, генетичні  хвороби, досить буде мати індивідуальну  програму керування для нанороботів  та один наноробот-реплікант. Він розмножить себе до достатньої кількості і згідно програми буде на молекулярному рівні  відшукувати збудника хвороби і  переробляти його, наприклад, на глікоген.[4]

Їм притаманні незвичайні властивостями, такі, як неймовірна міцність і здатність проводити тепло  і електрику, завдяки чому карбонові  нанотрубки стають ідеальними для поліпшення якості буквально будь-чого:

• матеріали: надміцні нитки, композитні матеріали, нановаги;

• мікроелектроніка: транзистори, нанодроти, паливні елементи;

• капіляри: капсули для  активних молекул, зберігання металів  и газів, нанопіпетки;

• оптика: дисплеї, світлодіоди;

• косметика: різноманітні засоби, що містять активні наночастинки.

 




 

 

А, одностінні нанотрубки (індивідуальні, в невеликих збірках чи в мережах), крім того, можуть слугувати мініатюрними датчиками для виявлення молекул  в газовому середовищі чи у розчинах з ультрависокою чутливістю. Такі нанодатчики можуть бути використані  для моніторинга навколишнього  середовища, у військових, медичних, біотехнологічних цілях.

Підкреслю, що нанотрубки, лише окремий приклад, із великої кількості  інших наносполук, які сьогодні знайшли  широке застосування в практично  усіх сферах виробництва.[5]

 

 

 

 

Розділ 3

3.1 Напрямки розвитку нанотехнологій

Нанотехнології розвиваються за такими основними напрямами:

  • створення матеріалів з ексклюзивними, наперед заданими властивостями шляхом оперування окремими молекулами;
  • конструювання нанокомп'ютерів, які використовують замість звичайних мікросхем набори логічних елементів з окремих молекул;
  • збирання нанороботів — систем, що саморозмножуються і призначені для ведення будівництва на молекулярному рівні.
  • Нанокристали та наноструктурні матеріали.

3.2 Інвестиційна діяльність

Нанотехнології є однією із провідних  сфер новітніх технологій, кількість  інвестицій в яку збільшується із року в рік, на фоні зменшення об'єму  інвестицій в інших сферах.

Консультативна Рада з проблем  науки і технології при Президенті США (PRESIDENT'S Council of Advisors on Science and Technology) підготувала  доповідь, у якій аналізується нинішній рівень розвитку нанотехнологій в США  та в інших науковиробляючих країнах  і оцінюються перспективи подальшого прогресу в цій новітній сфері  наукових досліджень та технологічних  розробок. У доповіді підкреслюється, що в даний час Сполучені Штати  є світовим лідером у області  нанотехнологій. На частку США доводиться чверть світових інвестицій у цю сферу  і не менше половини статей по нанотехнологіях, публікованих в найавторитетніших  професійних журналах. Америка також  лідирує по кількості патентів, які  присуджуються за нанотехнологічні розробки. В цілому американські фахівці  тримають дві третини таких патентів, виданих останніми роками. У одному тільки 2003 році учені й інженери із США одержали близько 1 тис. нанотехнологічних  патентів (більш свіжих даних поки що немає).

Автори доповіді попереджають, що конкуренція у сфері нанотехнологій останніми роками загострилася і, безумовно, посилюватиметься і в осяжному майбутньому. Країни Євросоюзу, Японія і Китай в даний час щорічно виділяють на ці програми зі своїх бюджетів приблизно по $900 млн., що ненабагато менше американських федеральних витрат. Для порівняння, за даними організації Національна Ініціатива в області нанотехнології США (NATIONAL Nanotechnology Initiative), в 2002 році витрати всіх держав світу на ці цілі не перевищували $2 млрд. Сумарний рівень інвестицій приватних корпорацій з інших країн на ці цілі в даний час вже дещо перевищує аналогічні витрати американських компаній.

У грудні 2003 року Конгрес США прийняв особливий закон «Нанотехнологічні Дослідження і Розробки 21 сторіччя» (21st Century Nanotechnology Research and Development Act), яким передбачалося збільшення асигнувань на подібні проекти. У 2004 році з федерального бюджету США на розвиток нанотехнологій було виділено близько $1 млрд. 240 млн. (для порівняння, в 2001 році — $464 млн.). Ці дослідження також активно фінансуються за рахунок бюджетів окремих штатів, які в цілому направили на ці цілі порядку $400 млн. Ще більше коштів витрачає американський бізнес — майже $2 млрд. П'ята частина цієї суми припадає на біотехнологічні фірми, стільки ж — на електронні, 18 % — на хімічну промисловість, по 8 % — на аерокосмічну індустрію і енергетику.

Володимир Путін у 2007 році заявив, що нанотехнології являють собою «локомотив глобального наукового прогресу», та призвав Держ-думу вжити заходів до скорішого прийняття законопроекту про цільове фінансування цього напряму, та підкреслив, що в його здійсненні повинні взяти участь академічні галузеві наукові заклади, а також приватні лабораторії російських корпорацій. Він призвав всі країни СНД приєднатися до цієї програми розвитку. 4 липня 2007 року в Росії був прийнятий федеральний закон «Про Російську корпорацію нанотехнологій».[3]

 

 

 

 

 

                                                    ВИСНОВОК

Загалом, нанотехнологіями прийнято називати міждисциплінарну область  фундаментальної і прикладної науки, в якій вивчаються закономірності фізичних і хімічних систем протяжністю (всього!) порядка декількох нанометрів або  часток нанометра. Тобто просторі, який вміщується у одній мільярдній частинці метра (нанометр – 10-9 метра), - світі  атомів та молекул. Вузьке значення цього  терміну прив'язує нанотехнології до розробки матеріалів, приладів і інших  механічних і немеханічних пристроїв, в яких застосовуються закономірності існування наносвіту.

Та все ж, хотілося б  завершити статтю на оптимістичній  ноті. Адже, як би там не було, а нанотехнології вже досить давно увійшли у  наше повсякденне життя, ставши його невід'ємною частиною. Все в руках  людської спільноти. І, сподіваймося, що нанотехнології не стануть новими засобами руйнації (собі подібних та природи), а  тільки допоможуть у освоєнні та пізнанні людиною цього світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. http://ru.wikipedia.org/wiki/нанотехнология
  2. http://revolution.allbest.ru/manufacture/d00027374.html
  3. http://uk.wikipedia.org/wiki/нанотехнологія
  4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Вуглецеві_нанотруби.
  5. http://h.ua/story/70987/

Информация о работе Коротка історія нанотехнології