Характеристика Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Іспанії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2013 в 23:20, контрольная работа

Краткое описание

Головна мета списку Світової спадщини — зробити відомими і захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді. Для цього, та через прагнення до об'єктивності, були складені оціночні критерії. Спочатку (з 1978 року) існували тільки критерії для об'єктів культурної спадщини — цей список налічував шість пунктів. Потім для відновлення рівноваги між різними континентами з'явилися природні об'єкти і для них список з чотирьох пунктів. І, нарешті, в 2005 році всі ці критерії були зведені воєдино, і тепер кожен об'єкт Світової спадщини має в своєму описі хоч би один з них. Номери критеріїв зазвичай позначаються римськими числами, написаними маленькими буквами.
2.1.Культурні критерії Іспанії
(i) Об'єкт є шедевром людського творчого генія.

Вложенные файлы: 1 файл

Міністерство освіти і науки.юнеско.docx

— 3.07 Мб (Скачать файл)

Рис.3.8 «7. Пам'ятники міста Ов'єдо і королівства Астурія»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : автономне  співтовариство Астурія.

Час створення : IX—XVI століття.

Час внесення до списку : 1985, 1998.

№ : 312.

Критерії : I, II, IV.

  1. Старовинне місто Авіла (ісп. Ávila)

Рис.3.9 «Вид на Авілу»

Авіла (ісп. Аvila) — місто в Іспанії, центр однойменної провінції на півдні Старої Кастилії.

В давнину Авіла — фінікійська, а потім римська колонія. У VIII сторіччі завойована арабами. В XI-ому відвойована християнами і була предметом династичної боротьби між Арагоном та Кастилією. Отримала ряд привілеїв від Альфонса Х, короля Кастилії (1252—1282). В 1520 місто брало активну участь в повстанні комунерос. 29 липня 1520 року в Авілі зібралися делегати повсталих міст і утворили так звану «Святу хунту», яка оголосила себе незалежною від намісника та королівської ради. З XVII сторіччя, після вигнання з Авіли морисків у 1609 Авіла поступово занепадає.

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : провінція  Авіла.

Час створення : XI—XIV століття.

Час внесення до списку : 1985, 2007.

№ : 348.

Критерії : III, IV.

  1. Старовинне місто Сеговія з римським акведуком (ісп. Acueducto de Segovia)

Сего́вія (ісп. Segovia) — місто в Іспанії з населенням близько 55 тисяч мешканців, адміністративний центр провінції Сеговія в Кастилії і Леоні. Місто розташоване за 90 км на північний захід від Мадрида на скелястій височині між річками Ересма і Кламорес. Разом з Толедо і Авілою, це одне з трьох міст-музеїв, розташованих поблизу іспанської столиці. З 1985 року історичний центр Сеговії занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Акведук Сеговії — акведук римських часів, найбільший у Західній Європі. Акведук є одним з головних символів Сеговії і навіть зображений на гербі міста. У 1884 році акведук було занесено до списку національних пам’яток Іспанії, а в 1985 до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Збудований у другій половині І чи на межі І та ІІ століть нашої  ери, тобто його вік майже дві  тисячі років. Щодо дати будівництва  існують різні погляди, але найпопулярнішою  є віднесення його до років правління  Веспасіана. Довжина аркової конструкції через яр, а саме за цим показником сеговійський акведук утримує першість, 728 метрів. Вона складається з 162 арок. Повна довжина водогону від річки на Сьєррі де Ґуадаррама до Сеговії 17 кілометрів. Акведук це не лише водогін але й водосховище де вода відстоювалася перед тим як потрапити власне до міста. Найвищий акведук над площею Асогехо (Azoguejo) де досягає 28 метрів. Фундамент арок акведуку занурено в землю на 6,5 метрів. Арковий міст збудовано з близько 25 тисяч гранітних брил з’єднаних лише силою тяжіння. Можливо саме це пояснює довговічність мосту бо великі блоки без розчину мають певну рухливість і за рахунок цього споруда стійкіша до землетрусів.

Акведук прикрашено двома  статуями: Святого Естебана та покровительниці міста діви Фуенсісли встановленими в XVI столітті в ніші де колись були статуї легендарного засновника Сеговії Геракла Єгипетського.

Рис.3.10 «Акведук Сеговії»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : провінція  Сеговія.

Час створення : I—II століття.

Час внесення до списку : 1985.

№ : 311.

Критерії : I, II, IV.

  1. Стара частина міста Сантьяго-де-Компостела (ісп. Santiago de Compostela)

Сантьяґо-де-Компостела (ісп. , гал. Santiago de Compostela) — місто в Іспанії, у провінції Ла-Корунья, столиця автономної спільноти Ґалісія.

Рис.3.11 «Вид на стару частину міста Сантьяго-де-Компостела »

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : автономне  співтовариство Галісія.

Час створення : XI століття.

Час внесення до списку : 1985.

№ : 347.

Критерії : I, II, VI.

  1. Національний парк Гарахонай на острові Ла-Гомера (ісп. Parque nacional de Garajonay)

Національний парк Гарахонай розташований в центральній частині острова Гомера на Канарських островах. Викривлений карликовий ялівець змінюється каштановими деревами: на самому кордоні національного парку Гарахонай горбкувате нагір'я переходить в густі ліси. Заповідник - "зелені легені" острова, він включений до списку природної спадщини ЮНЕСКО. Для його флори характерні кедрові і лаврові дерева з химерно звисаючими з гілок косичками; це свідчить не тільки про вологість, а й про чистоту гірського повітря. Над лісами височіють скелі і вивітрені кратери колишніх вулканів.

Рис.3.12 «Національний парк Гарахонай»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту може бути небезпечним,адже це відкритий парк на острові,там можуть бути невідомі тваринки.

Місцеположення : Канарські  острови.

Час створення : - .

Час внесення до списку : 1986.

№ : 380.

Критерії : VII, IX.

  1. Історичне місто Толедо (ісп. Toledo)

Толедо (ісп. Toledo, лат. Toletum, араб. طليطلة, Ṭulayṭulah) — місто в центральній частині Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча і провінції Толедо. В минулому столиця держави вестготів та, пізніше, Кастилії. За свою багату культурну спадщину та багато збережених споруд різних часів історії міста з 1986 року місто занесене до списку Світової спадщини. Населення міста станом на 2009 рік становило 82 тис. мешканців.

Рис.3.13 «Вид на м.Толедо»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : провінція  Толедо.

Час створення : 192 рік до н.е..

Час внесення до списку : 1986.

№ : 379.

Критерії : I, II, III, IV.

  1. Архітектура в стилі мудехар (ісп. Arquitectura mudéjar de Aragón, en:Mudéjar Architecture of Aragon)

Муде́хари (ісп. mudéjar, з араб. مدجّن [mudaǧǧan] — приручений, свійський) — мусульманське населення, що залишилося на теренах Піренейського півострова після відвоювання їх іспанськими королівствами в часи Реконкісти. Включення цих територій до складу християнських королівств покликало до життя новий феномен — утворення в містах мусульманських громад з відносно автономним способом життя у християнському оточенні. Зберігалися також і села, в яких мешкали мусульмани, що займалися сільськогосподарською працею.

Рис.3.14 «Дзвінниця церкви Св. Марії в Калатаюді»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : автономне співтовариство Арагон.

Час створення : XII століття..

Час внесення до списку : 1986, 2001.

№ : 378.

Критерії : IV.

  1. Стара частина міста Касерес (ісп. Cáceres)

Ка́серес (ісп. Cáceres) — місто на півдні Іспанії, адміністративний центр провінції Касерес. Станом на 2009 рік його населення становило 91 тис. мешканців. Муніципалітет Касерес займає площу 1750,3 км² і є найбільшим за площею в Іспанії. Місто було засноване за римських часів у 25 році до н. е.

Рис.3.15 «Старе місто Касерес»

У старому місті (Сьюдад-Монументаль) ще зберігаються стародавні захисні стіни, серед яких тридцять маврських веж, включаючи найвідомішу Торре-дель-Бухако. Ці споруди також відоми численними лелековими гніздами. Практично всі будівлі у старому місті зберіглися з часів Середніх віків або навіть античної доби, тому тут часто знімають історичні фільми. У місті також розташовані Університет Естремадури і дві астрономічні обсерваторії.

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : провінція  Касерес.

Час створення : 25 рік до н.е.

Час внесення до списку : 1986.

№ : 384.

Критерії : III, IV.

  1. Севільський собор, Севільський Алькасар і Архів Індії (ісп. Catedral de Sevilla, Reales Alcázares de Sevilla, Archivo General de Indias).

Севільський катедральний собор (ісп. Catedral de Sevilla) - головний собор міста Севілья, належить до числа найбільших в Іспанії та Західній Європі.

Рис.3.16 «Севільський катедральний собор»

Севільський Алькасар - королівський алькаcар в місті Севілья (Андалусія, Іспанія). Палац є одним з кращих збережених прикладів мудехарской архітектури.

Рис.3.17 «Севільський Алькасар»

Головний Архів Індій (ісп. Archivo General de Indias) — архів у місті Севілья (Андалусія, Іспанія). Містить цінні документи, що ілюструють історію Іспанської імперії в Америці і на Філіппінах. Будівля архіву, спроектована Хуаном де Еррера, є чудовим зразком архітектури Відродження.

Рис.3.18 «Головний Архів Індій»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : місто Севілья.

Час створення : XIV—XVI століття.

Час внесення до списку : 1987.

№ : 383.

Критерії : I, II, III, VI.

  1. Стара частина міста Саламанка (ісп. Salamanca)

Салама́нка (ісп. Salamanca) — місто в центральній частині Іспанії на річці Термес, в автономній області Кастилія-і-Леон, адміністративний центр провінції Саламанка.

Транспортний вузол. Харчова, текстильна, шкіряна промисловість. Два університети (державний і  католицький), один з яких, Університет  Саламанки, був заснований в 12 — початку 13 століть. Місто відоме з 5 століття до н. е.. Численні архітектурні пам'ятники 12—18 століть, в тому числі Старий собор (12 століття), будівля старого університету (16 століття) та інші.

. Населення — 160 331 чоловік  (2005), є залізничний вокзал і  аеропорт.

Рис.3.19 «Стара частина міста Саламанка»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : провінція  Саламанка.

Час створення : III століття до н.е. .

Час внесення до списку : 1988.

№ : 381.

Критерії : I, II, IV.

  1. Монастир Поблєт (кат. Reial Monestir de Santa Maria de Poblet)

Монастир Поблет (кат. Reial Monestir de Santa Maria de Poblet) - цистерціанський монастир, заснований в 1151 році. Один з найбільших монастирів у Іспанії розташований в Комарк Конка-де-Барбера в Каталонії. Заснований в долині річки Франколі Рамоном Беренгер IV, які звільнили Каталонію від панування маврів.

Монастир був першим з  трьох споріднених монастирів, що утворювали «цистерціанський трикутник», який допоміг зібрати землі під Каталонією в XII столітті (інші два - Сантес Креус і монастир Вальбона де ліс Монжес).

Монастир вміщає в себе укріплену королівську резиденцію і пантеон королівського дому Арагона, починаючи з Хайме I Арагонського.

Особливий інтерес представляють  склепінні галереї внутрішніх дворів (XII століття) і королівська усипальниця (1359). Крім того, в центрі монастиря  розташована церква XII в, алебастрова заалтарна перегородка яка була створена Даміаном Форменті в 1527 році.

У 1835 році монастир був покинутий, відновлений лише в 1930-х роках.

11 січня 1963 папа Іоанн  XXIII присвоїв собору монастиря  Поблет звання Малої папської базиліки (лат. Basilica minor).

Рис.3.20 «Монастир Поблєт»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : автономне  співтовариство Каталонія.

Час створення : XII століття.

Час внесення до списку : 1991.

№ : 518.

Критерії : I, IV.

  1. Археологічний ансамбль міста Меріда (ісп. Mérida, естр.: Méria)

Давньоримська колонія Августа-Емеріта, яка стала нині містом Меріда в Естремадура, була заснована в 25 р. до н.е. в кінці Іспанської кампанії і була столицею провінції Лузітанія. Добре збережені залишки стародавнього міста включають великий міст через річку Гвадіана, амфітеатр, театр, велику арену та унікальну систему водопостачання. Це чудовий приклад давньоримської провінційної столиці.

Рис.3.21 «Археологічний ансамбль міста Меріда»

Я вважаю, що відвідання цього  об’єкту є цілком безпечним.

Місцеположення : автономне  співтовариство Естремадура.

Час створення : 25 рік до н.е..

Час внесення до списку : 1993.

№ : 664.

Критерії : III, IV.

 

  1. Дорога Святого Якова або Шлях в Сантьяго-де-Компостела (ісп. El Camino de Santiago)

Шлях Свято́го Я́кова, Ель Камі́но де Сантья́го (ісп. El Camino de Santiago, нім. Jakobsweg) — знаменита паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, головна частина якої пролягає по Північній Іспанії. Завдяки своїй популярності та розгалуженості цей маршрут справив великий вплив на поширення культурних цінностей в епоху Середньовіччя. Входить до числа пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

З початку 1980-х років популярність маршруту безперервно зростає: так, якщо у 1978 році по ньому пройшли всього 13 чоловік, то в 2009 — понад 145 тисяч.

Информация о работе Характеристика Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Іспанії