Туристичні ресурси України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2013 в 10:17, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є всебічне дослідження туристських ресурсів, а також сучасний стан і перспективи розвитку туризму у ВО.
Для досягнення поставленої мети в курсовому проекті вирішувалися наступні завдання:
Виявлення та характеристика окремих видів туристських ресурсів;
Аналіз та дослідження сучасного розвиту туризму в регіоні.
Визначення подальших перспектив розвитку туризму в даному регіоні.
Розробка туристського маршруту в даній області.

Вложенные файлы: 1 файл

раздел 1.docx

— 542.76 Кб (Скачать файл)

Рис 2.1.Середні коливання температури по місяцях

У таблиці 2.1. наведена по місяцям кількість опадів. Найбільше опадів випадає в літні місяці (червень-липень – 77-62 мм). В окремі роки спостерігається значне коливання кількості опадів в той чи інший бік. Але середня кількість опадів складає 533 мм. Взагалі можна зробити висновок про сприятливі  кліматичні умови у ВО.

 

Таблиця 2.1. Середні коливання опадів у ВО

Січень

 

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

За рік

 

22

 

24

 

30

 

46

 

68

 

79

 

65

 

55

 

40

 

31

 

38

 

35

 

533


 

 

2.1.2. Гідрологічні  ресурси 

 

У ВО – густа мережа річок, що належить до басейнів трьох великих рік – Південного Буга (приблизно 62% території), Дністра (28%) та Дніпра (10%). Вони мають переважно снігове й дощове живлення і належать до типу рівнинних. Взагалі у області протікає 241 річка. Найбільшою річкою, що на значному протязі (317 км) протікає по території області і ділить її на дві майже рівні частини, є Південний Буг, який у межах області приймає 14 приток з лівого боку і стільки ж з правого. Найбільші притоки: Згар, Рів, Дохна, Соб, Снивода, Постолова, Десна. . Характерна особливість і відмінність Південного Бугу від гірських річок та, що тут порожисті ділянки чергуються плесами зі спокійною течією. На річці можна рибалити і купатися. При достатній кількості вільного часу організовуємо похідну баню.

На південному заході, на межі з Чернівецькою областю і Молдовою, протікає друга за розмірами річка України – Дністер. Притоки: Мурафа, Немиця, Лядова.  
До басейну Дніпра належать річки крайнього північного сходу області. Вони тільки частково протікають по території області: Рось, Оріхова і Роставиця.

 В області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис. км, 3370 струмків (довжиною менше 10 км) мають загальну довжину 5400 км, в тому числі 230 малих річок, протяжністю більше 10 км, мають загальну довжину – 4535 км. На річках створено 636 водосховищ й близько 4 тис. ставків сумарною площею близько 32 тис. га. Лише 5 річок в межах області мають довжину понад 100 км – Південний Буг, Дністер, Мурафа, Соб і Рів. Кисневий режим в  басейнах Південного Бугу й Дністра задовільний, солі важких металів знаходяться в межах норми або нижче її показників. Якість води задовільна, помітна тенденція до її покращення.

До внутрішніх вод області  належать численні ставки та водосховища. Тут налічується більше 2500 ставків, загальна площа їх перевищує 20 тис. га. У області розташовано 60 водосховищ. Найбільші водосховища – Ладижинське, Сандрацьке, Сутиське і Дмитренківське.

Болота на території Вінниччини розташовані по долинах річок. Найбільше  боліт у північній і середній частинах області. Найбільші площі  боліт є вздовж Згару, Рову, Рівця, Собі, Соврані, Постолової, Десни.

 

2.1.3. Геоморфологічні  ресурси

 

Територія ВО розташована у межах Правобережної височини. На території Вінниччини виділяють такі геоморфологічні райони: Подільське плато і Придніпровську височину.

Подільське плато займає більшу частину області. Воно продовжується  далі на захід на території Хмельницької і Тернопільської областей. Зниження в рельєфі, по якому течуть ріки Снивода, Соб і Південний Буг, відокремлює  Подільське плато від Придніпровської  височини, частина якої заходить на територію області.  
На території ВО Подільське плато має найбільшу висоту у Шаргородському районі. Максимальна висота – 384 м над рівнем моря. Поблизу села Степашки (Барський район) окрема ділянка плато має відмітку 382 м.

Взагалі плато не становить  суцільної рівної поверхні і дуже порізане долинами численних невеликих  річок та ярами. Та частина Подільського плато, що має нахил у бік Дністра, відзначається дуже великою роздробленістю на окремі пасма. Верхів’я річок Лядова, Немія, Жван, Мурафа, що течуть по дну  широких розложистих балок, мають  пологі й лагідні схили, і тому рельєф цієї місцевості має вигляд хвилястої рівнини, а з наближенням  долин річок до Дністра всі  вони стають типово подільськими. Ріки глибоко врізуються в осадочні породи, долини каньйоноподібні, цілком позбавлені терас, схили утворюють круті  урвища з частими відшаруваннями вапняків та пісковиків. Глибокі долини річок Придністров’я надають  цій частині області вигляду  гірської місцевості. Східна і північно-східна частини Подільського плато в  межах області значно менше розчленовані долинами річок.

У північно-східній частині  області, від верхів’я Сниводи до Гірського Тікичу, лежить Придніпровська височина. Найбільш підвищена частина  її має середню висоту 300 м. У північно-західній частині області Придніпровська височина має середню висоту від 250 до 300 м. Окремі підвищення є на північний захід від Вінниці (середня висота 300 м), на південь від Хмільника (середня висота-300 м, найбільша-345 м).

Низин, у повному розумінні  цього визначення, в межах області  немає. Є окремі рівні ділянки  території, що лежать нижче навколишньої місцевості. На північному заході області, між Південним Бугом і його притокою Згаром, лежить дуже заболочена Летичівська низина, її абсолютні  висоти майже скрізь не перевищують 300 м.

До геологічних пам'ятників  відносяться найбільш характерні відслонення гірських порід і форми земної поверхні, які мають наукову або естетичну цінність. Це заповідники, заказники, пам'ятники природи державного та місцевого значення, які допомагають зрозуміти геологічну історію території України.

Південно-західна частина  ВО розташована на Волино-Подільській плиті. Тут, в каньйоні р.Дністер, і по її притоках відслонюються одні з найдревніших осадових порід. Решта території області знаходиться на українському щиті, де мережею річкових долин розкриваються породи кристалічного фундаменту - граніти, мігматити, гнейси і кристалічні сланці різного складу.

Найбільше пам'ятників, і  особливо стратиграфічних, приурочено до виходів верхньопротерозойських відкладів Могилів-Подільської і  Волинської серій венда, які являють  собою стратотипічні розрізи  венда Поділля. Вендські відклади викликають велике зацікавлення в українських  і зарубіжних спеціалістів.

Серед пам'ятників, що знаходяться  на території області, є стратиграфічні, палеонтологічні, мінералого-петрографічні, геоморфологічні та живописні пам'ятники.

До стратиграфічних пам'ятників  відносяться стратотипи ряду світ і  окремих верств вендських (верхньопротерозойських) та крейдових (мезозойських) відкладів.

До пам'ятників крейдового періоду належать три відслонення  сеноманських відкладів - білих крейдоподібних вапняків у вигляді живописних скель  на березі р. Дністер поблизу с. Слядова, Кремінне та Бронниця Могилів-Подільського району.

Палеонтологічним папам'ятником  є відслоненя вендських відкладів  між селами Липчани і Хоньківці  Могилів-Подільського району із залишками  одних з найдревніших водоростей - вендотенід, які мають унікальне  наукове значення.

Геоморфологічними пам'ятниками є печери в с. Нагоряни на березі Дністра та Гайдамацький Яр з численними чудернацькими скелями південніше с. Гамулівка Могилів-Подільського району.

Живописним пам'ятником  є скеля Коцюбинського в м. Вінниці, складена гранітоїдами подільського комплексу вік яких сягає 2150 млн. років.

 

2.1.4. Біологічні ресурси 

 

Відповідно до вимог Конвенції CITES в області було складено списки видів флори і фауни, які знаходяться  під охороною в ряді країн світу. Відповідно до переліку видів внесено  зміни до списків рідкісних та зникаючих видів області. Флора ВО налічує 105 видів, занесених до Червоної книги області, з них 92 види є рідкісними і зникаючими. Фауна області нараховує 640 видів, з яких до Червоної книги області, які є зникаючими і рідкісними, занесено 137 видів.

На території області мешкають 40 видів ссавців, 250 видів птахів, 30 видів риб, з яких занесено до Європейського  червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України 12 видів  ссавців, 9 видів птахів, 4 види риби.

В області дуже різноманітна фауна: водиться багато як лісового звіра (лосі, олені, зубри, дикі свині, бобри, вовки, лиси, кози, їжаки, борсуки, куниці, тхори, зайці), так і степові звірі (безліч гризунів) та водяні (норка, видра). Проводилася робота по розселенню плямистих оленів. Розселені в попередні роки нові популяції байбака та оленя благородного прижилися в області, їх чисельність збільшується. У водоймах області зустрічаються 4 види риби занесеної до Червоної книги України: вирезуб, марена дніпровська, чоп великий, стерлядь.

 Із птахів водяться дикі гуси й качки, чорногуз, чапля, журавель, голуби, перепелиця та ін., а в річках і озерах – різноманітні види риби (короп, лящ, сом, щупак тощо). Рослинний світ області змінений людиною, що пов’язано із значним сільськогосподарським освоєнням. Тому площа лісів складає лише 14,2%, пасовищ – 9,2%, сіножатей – 2,5%, відкритих земель із незначним рослинним покривом – 1,1%.

Охорона, використання і  відтворення тваринного світу, регулювання  відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування усього видового складу і популяційного різноманіття в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах забезпечується спеціально уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь  області.

Право ведення мисливського господарства в області надано 45 підприємствам, з них закріплені мисливські угіддя мають 38 підприємств. Загальна площа  мисливських угідь становить 1963,1 тис. га, у тому числі охоплених  мисливським впорядкуванням 117,9 тис. га. Протягом року на 695 тис. га проведено  облік чисельності мисливських  тварин.

Основними видами мисливських тварин, які мешкають на території області  є: козуля, кабан, заєць - русак, білка, ондатра, лисиця, куниця, із пернатої дичини - качки, кулики, лиска, сіра гуска, сіра куріпка.

 

2.1.5. Курортні ресурси

 

На ВО виявлені і використовуються лікувальні властивості мінеральної води Хмельникського радонового родовища. Крім того, розвідано 21 джерело столової води, 10 з них паспортизовані, на п'яти родовищах налагоджений розлив («Регина», «Княжна», «Шуміловська», «Подільська», «Росяна»). Виявлені мінеральні води типу «Миргородська». Є можливості виявлення нових родовищ радону.

Торф’яні грязі Війтівецького  родовища на основі проведених фізико-хімічних, санітарно-бактеріологічних досліджень, і також використовуються для лікування хворих у вигляді аплікацій, обгортань і т.ін. Вивчення впливу лікувальної грязі на організм людини з метою вдосконалення методик застосування, продовжується.

По оцінках зарубіжних експертів  сировина з окремих регіонів Вінніччини за якістю не має рівних в мировому масштабі.

Всього на території ВО на даний час функціонує 25 санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, що застосовують у своїй практиці різноманітні види мінерально-сировинних ресурсів. В таблиці 2.3. представлені назви цих курортів, показання щодо лікування та їх місце розташування.

 

Таблиця 2.2. Перелік санаторно-курортних закладів в ВО

№ п/п

Назва курорту

Показання

Місцерозташування закладу

1.

"Авангард" 
санаторій

серцево-судинна система, 
опорно-руховий апарат, опіковий 
матері і дитини, загальний

Вінницька обл., м. Немирів

2.

Вінницький дитячий санаторій

кардіологічний 
дитячий

м. Вінниця

3.

"Залізничників" 
санаторій

опорно-руховий апарат, кардіологія, гінекологія, шкірні, ендокринні 
загальний

Віницька обл., м. Хмільник

4.

"Ім. Коцюбинського" 
пансіонат із лікуванням

серцево-судинна система 
загальний

м. Вінниця

5.

"Ластівка" 
пансіонат

загальний

Вінницька обл, смт. Стрижавка

6.

"Поділля" 
санаторій

опорно-руховий апарат, нервова  система,  
шкіра, серцево-судинна система 
загальний

Вінницька обл., м. Хмільник

7.

"Поділля" 
туркомплекс

відпочинок 
загальний

м. Вінниця

8.

"Радон" 
санаторій

опорно-руховий апарат, серцево-судинна  система, шкірні захворювання, гінекологія 
загальний

Вінницька обл., м. Хмільник

Продовження табл. 2.3.

9.

"Радон" 
санаторій

опорно-руховий апарат, серцево-судинні  захворювання, ендокринологія, матері і дитини 
загальний

м. Вінниця

10.

"Хмільник" 
військовий санаторій

нервові хвороби, цукровий діабет, 
хвороби опорно-рухового апарата, судин 
загальний

Вінницька обл., м. Хмільник

11.

"Хмільник" 
санаторій

опорно-руховий апарат, нервова  система, 
інфаркт міокарда, інсульт 
загальний

Вінницька обл., м. Хмільник,

12.

"Південий  Буг" 
санаторій

захворювання опорно-рухового апарата, 
нервової системи, органів кровообігу, гінекологія 
загальний, крім дітей до 14 років

Вінницька обл., м. Хмільник,

Информация о работе Туристичні ресурси України