Правовое регулюваня зайнятості населення на Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2013 в 13:35, курсовая работа

Краткое описание

Проблема державного правового регулювання ринку зайнятості актуальна не лише для України. В умовах подальшого розвитку науково-технічного прогресу, всеоб`ємлюючої автоматизації виробництва, її все більш корпоративного або навпаки - локального характеру дістало місце підвищення професійних та особистих вимог до фахівців, тенденції надвиробництва, неможливість швидко знайти підходящу роботу. Всі зазначені явища та інші дедалі більше перетворюються на чинник деградації робочої сили.

Содержание

Вступ.
Специфіка ринку зайнятості України.
Цілі і задачі політики зайнятості.
Загальна частина.
Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні.
Аналіз закону України “Про зайнятість населення”.
Порядок отримання допомоги по безробіттю.
Висновки.
3.1. Перспективні напрями політики зайнятості.
3.2. Перелік використаної літератури.

Вложенные файлы: 1 файл

ref_6860_parta_ua.doc

— 110.50 Кб (Скачать файл)

При зміні  громадянами  професії  (спеціальності)  за направленням  державної  служби  зайнятості  підходящою вважається робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи.            За рішенням  місцевих Рад народних  депутатів, може встановлюватись  транспортна  доступність та  інші  критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.

Згідно статті 5 Закону України “Про зайнятість населення”, держава  забезпечує надання  додаткових  гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, деяким категоріям населення які  потребують  соціального  захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

а) жінкам, які мають  дітей віком до шести років;

б) одиноким матерям,  які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів;

в) молоді,  яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх  школах,  професійно-технічних  закладах  освіти, звільнилася зі строкової військової  або  альтернативної (невійськової)  служби і якій надається перше робоче місце,  дітям (сиротам), які залишилися без піклування батьків,  а також особам, яким  виповнилося  п’ятнадцять  років  і  які  за згодою одного із батьків або особи,  яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

г) особам передпенсійного  віку (чоловікам  по  досягненні  58 років, жінкам - 53 років);

д) особам, звільненим після відбуття покарання  або  примусового лікування.

Для  працевлаштування  зазначених категорій  громадян  місцеві  державні  адміністрації, виконавчі органи  відповідних  рад за поданням центрів зайнятості бронюють на підприємствах, в установах і організаціях,  незалежно від форм власності, з чисельністю понад 20 чоловік до 5 процентів загальної кількості робочих місць за робітничими професіями, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.

У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ  і  організацій  у  розмірі,  що  перевищує встановлену  квоту,  місцеві  державні  адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств, установ і організацій.

У разі відмови у  прийомі  на  роботу  громадян  із  числа зазначених категорій,  у межах установленої броні  з  підприємств,  установ  і  організацій  державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного  мінімуму  доходів  громадян.  Одержані кошти  спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися  для  фінансування витрат  підприємств,  установ і організацій,  які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту. 

    1. Порядок отримання допомоги по безробіттю.

У разі відсутності  підходящої  роботи  рішення  про  надання  громадянам статусу безробітних  з одночасним призначенням  допомоги по безробіттю  приймається  державною  службою  зайнятості  за  їх особистими заявами  з  восьмого  дня  після  реєстрації  у  центрі зайнятості за місцем проживання як таких,  що  шукають  роботу,  і оформляється  наказом  центру  зайнятості,  номер  і  дата якого заноситься до КПО. З наказом  про  надання  чи  ненадання  статусу

безробітного, розмір і  строки  виплати  допомоги  по  безробіттю, відкладення  чи припинення її виплати  громадянин повинен ознайомитися  під  розписку  в  картці  обліку  прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Виплата допомоги  по  безробіттю  припиняється  або  відкладається  відповідно  до  статті  30  Закону України "Про  зайнятість населення".

  Для  одержання  статусу   безробітного з призначенням  допомоги по безробіттю громадянин  повинен  наступного  дня після встановленого строку підбору підходящої роботи особисто подати  до державної служби зайнятості письмову  заяву про надання статусу безробітного та заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Особи, яким  виплата допомоги  по  безробіттю  призначається згідно з підпунктом "б" пункту  1  статті  26  та  підпунктом  "а" пункту 1 статті 29 Закону України "Про зайнятість  населення",  в тому числі й ті, що займалися підприємницькою або індивідуальною трудовою діяльністю, подають довідку про середню  заробітну  плату за останні два  місяці  роботи  за  попереднім  місцем  роботи,  а військовослужбовці, звільнені з військової  служби  у  зв'язку  із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, - довідку з військового комісаріату про розмір  і строки  виплати посадового окладу та доплати за військове звання.

Якщо у день призначення  допомоги по безробіттю громадянин  не подав довідку про середню  заробітну плату за  останні  два  місяці роботи, а  військовослужбовець  -  довідку  про  розмір  і  строки виплати посадового окладу та доплати за військове звання, допомога по  безробіттю  призначається  у  розмірі  не  нижче  встановленої законодавством мінімальної заробітної плати до подання  необхідної довідки, але не пізніше шести місяців з дня  призначення  допомоги по  безробіттю,  після  чого  робиться перерахунок призначеної допомоги. У разі подання такої довідки пізніше шести місяців з дня надання статусу безробітного перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.

 Працівникам, трудовий  договір з якими  було  розірвано   з ініціативи власника або  уповноваженого ним  органу  у  зв'язку  із змінами   в  організації  виробництва   і  праці,  в  тому  числі з ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації у державній службі  зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів  після звільнення  статус  безробітного   з  призначенням  допомоги  по

безробіттю  надається  з восьмого дня після реєстрації у цій  службі зайнятості як таких, що шукають  роботу,  а  виплата  допомоги  по безробіттю відкладається  їм відповідно до підпункту "а"  пункту  2 статті 30 Закону України "Про зайнятість населення" і виплачується з наступного дня після закінчення тримісячного  строку  збереження середнього заробітку за попереднім місцем роботи (пункт  1  статті 26 зазначеного Закону) у розмірі 75 відсотків середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 90 календарних днів і  50 відсотків - протягом наступних 180 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в  народному  господарстві відповідної області за минулий місяць, і  не  нижче  встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 1999 р. цій категорії  громадян за умови  своєчасної реєстрації у державній службі  зайнятості  як  таких,  що  шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується з восьмого  дня  після реєстрації у розмірі 100 відсотків середньої заробітної  плати  за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75  відсотків - протягом 90 календарних днів і 50 відсотків - протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за  минулий місяць,  і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

 Військовослужбовцям,  звільненим  з  військової  служби  у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на  пенсію, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості протягом семи календарних днів  після поставлення на  облік у військовому комісаріаті статус  безробітного  з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого  дня  після  реєстрації  у  службі зайнятості як таких, що шукають  роботу,  а  виплата  допомоги  по безробіттю їм відкладається на  підставі  підпункту "а"  пункту  2 статті 30 Закону України "Про зайнятість населення" до  закінчення терміну виплати посадового окладу і доплат за військове звання.

 Громадянам,  звільненим  з підприємств, установ та організацій  у разі  розірвання  трудового   договору  в  зв'язку  з відселенням  або  самостійним  переселенням  з  території радіоактивного забруднення, за умови  їх  реєстрації  у  державній службі зайнятості як таких, що шукають  роботу, у місячний  термін після  звільнення  протягом  семи  календарних  днів  підбирається підходяща робота, а на восьмий день надається статус  безробітного з призначенням допомоги по безробіттю згідно з пунктом 1 статті 26 Закону України "Про  зайнятість населення". Виплата  допомоги по безробіттю їм відкладається відповідно до підпункту "а"  пункту  2 статті 30 зазначеного Закону  і  відновлюється  з  наступного  дня після закінчення четвертого місяця  виплати  середньої  заробітної

плати за попереднім місцем роботи  згідно  із  статтею  45  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

 Громадяни,  які   звернулися  до  центру  зайнятості  за сприянням у працевлаштуванні  після розірвання трудового договору  з власником підприємства, установи,  організації  або  уповноваженим  ним органом на підставах, зазначених  у пункті 6 статті 36, статтях 38 і 39 та пунктах 1, 2  і 6  статті  40  КЗпП  України,  і яким виплачується  вихідна допомога  відповідно  до  статті  44 КЗпП України, визнаються безробітними з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю їм відкладається на підставі підпункту "а" пункту  2 статті 30 Закону України "Про зайнятість населення" до  закінчення строку, за який виплачується вихідна допомога.

Цей  порядок  поширюється  на працівників, звільнених з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності  у зв'язку з відселенням або  самостійним  переселенням  з  території радіоактивного забруднення відповідно до статті 45 Закону  України "Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи", а також на дружин (чоловіків) військовослужбовців  згідно  з  пунктом  2  статті  18 Закону  України  "Про  соціальний  і  правовий  захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Громадянам, з якими  трудовий  договір  було  розірвано  з ініціативи  власника  або  уповноваженого  ним  органу  згідно з пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і статтею 41 КЗпП України,  а  також тим, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплата допомоги по безробіттю  відкладається на строк до трьох місяців  відповідно  до  підпунктів  "б"  і  "г" пункту 2 статті 30 Закону України "Про зайнятість населення".

 Якщо у період  одержання допомоги по безробіттю  громадяни, яким допомога по  безробіттю призначена згідно з пунктом  1  статті 26 Закону України  "Про  зайнятість  населення",  відмовилися  від послуг державної служби зайнятості або  були  зняті  з  обліку  за невідвідування центру зайнятості без поважних причин понад  місяць з моменту  останнього  строку,  встановленого  працівником  центру

зайнятості,  то під  час повторної реєстрації залишок  допомоги  по безробіттю їм не виплачується. Останнім днем виплати  допомоги  по безробіттю вважається  день  останнього  відвідування  безробітним  центру зайнятості.

  Громадянам,  зареєстрованим  на загальних підставах, допомога  по  безробіттю  виплачується  з восьмого дня після реєстрації  у державній службі зайнятості  до працевлаштування,  але не  більше 360 календарних днів протягом  двох років. 

Для осіб передпенсійного віку (чоловікам після досягнення  58 років, жінкам - 53 років), у тому числі вивільненим з підприємств, установ і організацій на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, тривалість  виплати допомоги  по  безробіттю  становить до 720 календарних днів. При цьому зазначений вік визначається на  момент надання громадянину статусу безробітного державною службою зайнятості.

Громадянам, які бажають  відновити  трудову  діяльність  після тривалої (більше 6 місяців) перерви,  та  громадянам,  які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше  180 календарних днів.

Громадянами, які вперше шукають роботу, вважаються особи, які  на момент реєстрації  у  державній  службі  зайнятості  ніколи  не працювали на підприємстві, в установі, організації  незалежно  від форм власності, у тому  числі  випускники  професійно-технічних  і вищих навчальних закладів (очної форми  навчання),  та військовослужбовці строкової служби, звільнені з дійсної військової служби.

Громадянам, які зареєстровані на  загальних  підставах  у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнані  в установленому порядку безробітними  і  мають  право  на  одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі:

а) не  менше  50  відсотків  середньої  заробітної  плати  за попереднім місцем  роботи,  але  не  більше  середньої  заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць і не  нижче  встановленого  законодавством  розміру мінімальної заробітної плати, якщо вони протягом  12  місяців,  що передували початку безробіття, працювали не менше  26  календарних

тижнів;

б) не нижче встановленого  законодавством розміру  мінімальної  заробітної плати - в усіх інших випадках, включаючи громадян,  які шукають роботу  вперше  або  після  тривалої  (більше  6  місяців) перерви.

 Громадянам України,  які працювали у зарубіжних  країнах, у тому числі і в  країнах СНД, допомога по безробіттю  виплачується не більше 180 календарних   днів  у  розмірі  не  нижче  встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

 Працівник державної  служби зайнятості  встановлює  строки відвідувань центру зайнятості  та ознайомлює з ними зареєстрованого  громадянина, який  підтверджує   це  особистим  підписом  у   картці обліку відвідувань центру зайнятості. У разі відмови  від  підпису складається відповідний акт у встановленому порядку.

Информация о работе Правовое регулюваня зайнятості населення на Україні