Звіт по практиці в ПАТ «Сумихімпром»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2013 в 19:55, отчет по практике

Краткое описание

У цей час це відкрите акціонерне товариство, великий енергохімічний комплекс, промисловий майданчик якого займає 226 га. Підприємство розташоване в південній частині міста Суми. До складу підприємства входять: 11 основних цехів, 20 допоміжних цехів, 7 підрозділів непромислової групи (комбінат громадського харчування, санаторій-профілакторій та ін.)

Вложенные файлы: 1 файл

Virobnicha_praktika.docx

— 247.07 Кб (Скачать файл)

 

На підприємствах  різних галузей промисловості знаходиться  значна кількість контрольно-вимірювальних, регулюючих приладів і засобів автоматизації. Передбачається значно підвищити ступінь  автоматизації виробничих процесів , що збільшить насиченість промисловості  контрольно - вимірювальними приладами та засобами автоматизації. Максимальну ефективність автоматизації можна отримати тільки в тому випадку , якщо вона безвідмовно працює і відповідає експлуатаційним вимогам.

Експлуатацією засобів і систем автоматизація називається обслуговування автоматичних пристроїв що знаходяться в роботі на підприємствах. Правильна організація експлуатації встановлених засобів і систем автоматизації має винятково важливе значення для виробництва. Вихід з ладу окремих приладів і систем автоматики, розташованих у цехах, позбавляє черговий персонал можливості правильно вести технологічний процес, призводить до зниження продуктивності агрегатів, передчасного зносу устаткування, до різних неполадок і навіть аварій. Тому вкрай важливо забезпечити безперебійну роботу приладів і систем автоматизації, правильно організувавши обслуговування працюючих приладів, їх своєчасний якісний ремонт і перевірку.

Для забезпечення нормальної експлуатації засобів і  систем автоматизації слід знати  основні причини, що викликають їх порушення:

-конструктивні  недопрацювання деяких типів засобів автоматизації;

-застосування засобів автоматизації загальнопромислового призначення , не пристосованих для роботи в умовах даної галузі промисловості;

-низька ремонтопридатність, неприпустимість огляду, заміни або ремонту окремих блоків без їх демонтажу;

- недостатня герметичність блоків і апаратів;

-неякісне виготовлення засобів автоматизація на заводах;

- неякісний монтаж систем автоматизації;

- низький  рівень експлуатації;

- недотримання порядку , обсягу та методів профілактичних і ремонтних робіт;

-нерівноцінна заміна заводських деталей засобів автоматизації деталями власного виготовлення;

-застосування нестандартних запобіжників;

-відключення засобів автоматизації на тривалий час при дрібних несправності;

-неточна установка напруги живлення;

-порушення правил включення і відключення;

-переключення ланцюгів під струмом;

-довільне регулювання засобів автоматизації;

-природний знос , старіння , окислення та інші зміни в засобах автоматизації.

На підприємствах повинні бути організовані систематизація та розповсюдження досвіду експлуатації засобів і систем автоматизації, систематична робота з підвищення технічної кваліфікацій обслуговуючого персоналу і ділянці в складанні і обговоренні нових проектів автоматизації, а також спостереження за якістю виконання монтажних робіт.

Як встановлено  практикою, більшість вимірювальних приладів, що знаходяться в експлуатації, потребує тільки в дрібному ремонті і лише незначна частина потребує капітального ремонту. Враховуючи невеликий обсяг робіт з капітального ремонту приладів, а також його складність і необхідність спеціальних умов, доцільно, як правило, капітального ремонту на підприємствах не проводити, а здавати прилади на прибороремонтне підприємство.

Для практичного  забезпечення надійної роботи вимірювальної техніки, засобів і систем контролю та автоматичного управління виробничими процесами на підприємствах створюють спеціальну службу контрольно-вимірювальних приладів і автоматики ( КВПіА ) . Організаційна форма цієї служби залежить від структури та потужності підприємства .

Основним  завданням служби КВП є забезпечення виконання положення про планово-попереджувальний ремонт контрольно - вимірювальних приладів і засобів автоматизації.

Сутність  системи планово - попереджувального  ремонту полягає в тому , що через  певне число відпрацьованих годин проводяться огляди, періодичні перевірки і різні види ремонтів, чергування і періодичність яких визначається призначенням приладу і умовою його експлуатації.

Служба КВПіА  підприємства повинна здійснювати  наступні заходи:

-поточне  обслуговування, перевірку, техогляд, ремонт вимірювальної техніки, засобів і систем контролю та автоматичного управління виробничими процесами;

-виконання монтажних та налагоджувальних робіт в процесі експлуатації;    

-виконання заходів з удосконалення та розвитку автоматизації, рекомендованих вищестоячими організаціями, проектними та науково-дослідними інститутами, координаційними нарадами і семінарами з обміну передовим досвідом та участь у відповідних роботах спільно з науково -дослідними та пусконалагоджувальними організаціями;

-виконання необхідних вимірювань і спостережень при випробуваннях технологічного обладнання;

-прийомку  вимірювальної техніки, засобів контролю та автоматичного керування, що надходять на підприємство;

-складання відповідних актів і рекламацій і дотримання передбачених інструкціями умов зберігання цих засобів;

-складання  квартальних, річних та інших заявок на вимірювальну техніку, засоби контролю та автоматичного управління, лабораторне обладнання, матеріали та запасні частини, інвентар та меблі, використовувані службою КВПіА;

-вивчення та узагальнення досвіду експлуатації засобів і систем контролю та автоматичного управління в умовах даного підприємства і пропаганду досягнень служби КВП з метою поширення досвіду на інших підприємствах;

-навчання персоналу виробничих і допоміжних цехів правильним методам експлуатації засобів і систем контролю та автоматичного управління виробничими процесами;

-підвищення кваліфікації працівників служби КВПіА, навчання їх безпечним методам роботи.

За характером своєї роботи служба КВП ділиться на два основних ділянки:

-ділянка  експлуатації;

-ремонтно-перевірочна  ділянка.

Ділянка експлуатації стежить за правильністю експлуатації приладів, виробляє періодичні повірки та поточні ремонти приладів на місці, визначає дефекти приладів у разі виходу їх з ладу, здає прилади на ремонтно-перевірочну ділянку для поточного або капітального ремонту і бере участь у перевірці їх якості після ремонту.

Ділянка експлуатації КВП складається з окремих  груп по ділянках , на які розбито  все підприємство . В основному  кожен експлуатаційна дільниця охоплює  відповідний технологічний цех. За обслуговуючим персоналом експлуатаційних груп закріплюються певні, по можливості однотипні установки з приладами , за які вони несуть відповідальність. Однотипність установок на експлуатаційній дільниці покращує умови експлуатації цього обладнання. Кількість і кваліфікація обслуговуючого персоналу кожної ділянки визначаються кількістю і складністю встановлених приладів.

Ремонтно-перевірочний ділянка виробляє капітальний, а також поточний ремонт приладів підприємства, які не можуть бути відремонтовані на місці їх експлуатації, стежить за правильністю роботи лабораторних, контрольних і зразкових приладів, проводить їх ремонт та перевірку, а також здачу госповерітелю як представнику відомчого нагляду. Всі роботи, пов'язані з ремонтом приладів, відзначаються в журналі ремонту контрольно - вимірювальних приладів.

Ремонтно-перевірочний ділянка несе відповідальність за збереження і точність всіх зразкових мір і вимірювальних приладів. Діяльність цієї ділянки тісно пов'язана з відділенням Комітету стандартів, мір і вимірювальних приладів, яке забезпечує контроль за правильним користуванням мірами і вимірювальними приладами на підприємстві .

 

8 ІНДИВІДУАЛЬНЕ  ЗАВДАННЯ

 

Виробничу практику я проходив на підприємстві ПАТ “Сумихімпром” в центральному цехі КВПіА, у відділі пневмоавтоматики.

Під час проходження  практики я працював з такими приладами  як: напіромір НМП-52, електроконтактним  манометром ЕКМ-1У, мікроманометром  МКВ-250, вантажно-поршневим манометром МП-60, манометрами різних градуйовок та модифікацій.

Обслуговуваня приладів полягало у встановленні похибки  вимірювання. У випадку не відповідності показань заданим нормам потрібно було провести підгонку приладу за допомогою вкручення, або викручення болта, зміщення вправо та вліво ссистеми ричагів.Обов’язково проводилась перевірка на герметичність приладу.

Якщо прилад передбачав сигналізацію параметру, як наприклад ЕКМ-1У, то потрібно було перевірити спрацювання замкнення кола та почистити контакти.

Досить часто приперевірці приладів типу НМП-52 спостерігалась нелінійність показань. Ця проблема вирішувалась шляхом зміни кута нахилу стрілки.

НМП-52

Призначені  для вимірювання вакуумметричного й надлишкового тиску неагресивних газів.     

 По стійкості до впливу  температури і вологості навколишнього  повітря прилади відповідають  групі Д 3, для температури навколишнього  повітря від мінус 50 до плюс 60 ° С за ГОСТ 12997-84, кліматичному  виконанню У категорії розміщення 3 по ГОСТ 15150-69. Міжповірочний інтервал - 2 роки. 

  Кліматичні виконання:

У3 - але для роботи при температурі  від мінус 50 до плюс 60 ° С і відносній  вологості до 98% при 35 ° С.

Т3 - але для роботи при температурі  від мінус 25 до плюс 55 ° С і відносній  вологості до 100% при 35 ° С.

                         Рисунок 8.1 НМП-52

 

 

          ЕКМ-1У - манометр, ЕКВ-1У - вакууметр, ЕКВМ-1У - мановакуумметри електроконтактні прилади, призначені для вимірювання тиску або ж розрідження рідин, газу і пари а також для управління електричними ланцюгами механізмів та апаратури шляхом включення і виключення контактів (електроконтактні манометр) у схемах сигналізації, автоматики.

         Електроконтактні манометри ЕКМ-1У і ЕКМ-2У виготовляються з замикаючими та розмикаючими контактами сигнального пристрою, що мають установку на спрацьовування при верхньому (макимальноє контакт), і нижньому (мінімальний контакт) заданих значеннях тиску.

 

                                               Рисунок 8.2 - ЕКМ-1У

 

МКВ-250 - Мікроманометр рідинний компенсаційний з мікрометричним гвинтом МКВ 250 призначений для точного вимірювання тиску, розрядження або різниці тиску газів. Як зразковий - для повірки тягоміри, диференціальних манометрів та ін манометрів.     

  Робота приладу заснована на принципі сполучених посудин, де вимірюється тиск або розрядження визначається стовпом врівноважує рідини - дистильованої води. Клас точності: 0,02 відсотки, Межа вимірів: 0-2,5 кПа    

  Вага: 12,5 кг МКВ-250 (клас 0,02) - мікроманометр рідинний компенсаційний з мікрометричним гвинтом.      

  Призначений для виміру тиску, розрідження і різниці тисків неагресивних газів в межах 0 ... 2500Па.     

  Також може використовуватися як зразкового приладу для повірки тягоміри, диференціальних манометрів та ін приладів з більш низьким класом точності.

 

                                 Рисунок 8.3 - МКВ-250

 

 

МП-60 - Манометр вантажопоршневий використовується для урівноваження сил, створюваних вимірюваним тиском і вантажем з поршнем, поміщеним у циліндрі. Вимірюваний тиск визначається за вагою вантажу і поршня або з переміщення поршня. Такі манометри поділяються на два види: зразковий і робітник. Перші застосовують для повірки та калібрування манометрів пружинного типу. Зрідка, наприклад, при наукових дослідах, вони служать для вимірювання тиску. Робочі манометри використовуються в умовах виробництва, але вони складні і високі за вартістю, а тому не так поширені.

Вимірювальна  частина МП60 оснащена шліфованим каналом  циліндричної форми і поршнем, на кінці мають тарілку для вантажів. Зазвичай вага вантажів вибирають, виходячи з робочої площі поршня. Канал  колонки циліндричної форми поєднується  із заглибленням циліндра у поршня, яким оснащений гвинтовий прес. Крім усього іншого, колонки і канал  з'єднуються зі штуцерами, службовцями  для об'єднання повіряються манометрів, додатковими каналами. Штуцери і  колонки оснащуються голчастими вентилями. Вони необхідні для того, щоб прилад звільнявся від робочої  рідини. Як неї застосовують трансформаторне, вазелінове або турбінне масло.

Манометр  вантажопоршневий перед початком експлуатації прикріплюється за рівнем, наявному на механізмі, за допомогою настановних  гвинтів, і тільки потім виймають поршень, і механізм воронкою заповнюють маслом. Працюючи з механізмом, необхідно, щоб поршень заходив в канал  колонки на дві третини від  його висоти. Цей рівень поршень  повинен тримати весь період повірки  манометра, що досягається за рахунок  обертання маховика. При повірці  поршень обертається в ручному  режимі, щоб зменшити тертя. При впливі маси вантажу і поршня в рідині виходить тиск, який підраховують за формулою. Найбільше створюване тиск, який може витримати це т механізм, становить  не більше 25-50 кілограм на квадратний сантиметр.

                                     

                                         Рисунок 8.4 - МП-60

 

 

 

9 ВИСНОВОК

 

В ході проходження виробничої практики було закріплено теоретичні знан-

ня, які були отримані в процесі навчання, сформувалося  професійне вміння прийма-

ти самостійні рішення  в певних виробничих умовах, здійснено оволодіння сучасни-

ми методами, формами організації, знаряддями праці в галузі спеціальності.

 

10 ПЕРЕЛІК  ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

 

  1. Клюєв А.С. «Монтаж средств измерений и автоматизации. Справочник», 1988р., 447с.
  2. Веб-сайт ПАТ «Сумихімпром» http://www.sumykhimprom.com.ua/
  3. Веб-сайт http://uk.wikipedia.org/wiki/
  4. Веб-сайт http://ua.textreferat.com/referat-1077-1.html

 


Информация о работе Звіт по практиці в ПАТ «Сумихімпром»