Система агробіржового сервісу

 

 

Міністерство аграрної політики України

 

Сумський національний аграрний університет

 

Кафедра Виробничого менеджменту і підприємництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота на тему:

«Система агробіржового сервісу »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 5 курсу                                                                Факультету природокористування та                                         агротехнологій

групи АГР 1301-2 м

Бєлікова О. М.

Перевірила: Глазун В.В.

 

 

 

Суми 2013

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………………….. .3

1. Система агробіржового сервісу …………………………………………. 4
2. Економіка і організація агробіржового сервісу ………………………… 8

Висновок …………………………………………………………………………13

Список використаних джерел ………………………………………………….14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Чітка і злагоджена організація аграрного виробництва передбачає забезпечення його усіма необхідними елементами: робочою силою, засобами і предметами праці. Водночас воно ніколи не організовується задля самого процесу виробництва, воно слугує для задоволення потреб суспільства. Отже, вироблений продукт повинен бути доведений до кінцевого споживача.

Сполучною ланкою між аграрним виробництвом і зовнішнім середовищем (постачальниками ресурсів і споживачами агропродукції) є агропромисловий ринок, який поділяється на ринок засобів виробництва і ринок агропродукції, оптовий ринок і роздрібний ринок.

Аграрне виробництво і ринок АПК тісно взаємопов'язані між собою. Такий ринок починає і закінчує аграрне виробництво. Тому аграрне виробництво і ринок АПК ставлять один до одного певні вимоги. Аграрному виробництву необхідно, щоб певні товари у погодженому обсязі, асортименті та потрібної якості були поставлені до встановленого терміну, а ринок АПК визначає: яку продукцію, в якому обсязі, до якого терміну і для якого споживача необхідно виробити.

У сучасних умовах для аграрного виробництва України особливого значення набуває біржова торгівля, що здійснюється на біржовому аграрному ринку як складової оптового ринку АПК. Біржова торгівля організовується торгівцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення ефективнішого їх механізму, а в подальшому для захисту інтересів продавців і покупців від несприятливої зміни цін. 

 

1. Система агробіржового сервісу

 

Агробіржа — являє собою організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок агропродукції. Вона є основною складовою структурною ланкою системи агробіржового сервісу.

Економічна мета і основне завдання агробіржі полягає, як правило, не в одержанні великого прибутку самою біржею як підприємством, а у створенні таких умов для торгівлі, які дають змогу одержати великі прибутки учасникам біржової торгівлі за рахунок скорочення витрат при купілі-продажу товарів, прискорення обігу капіталу, страхування від несприятливих змін цін тощо. З цією метою агробіржа виконує ряд функцій, що забезпечують проведення торгів особливим, специфічним "біржовим" способом: організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів; розробка біржових контрактів; вирішення спорів по біржових угодах; виявлення і регулювання біржових цін; біржове страхування (хеджирування); гарантування виконання угод; інформаційна діяльність.

Організаційно-правові засади діяльності агробіржі як специфічного торгово-посередницького підприємства регламентуються Законом України "Про товарну біржу". Агробіржа створюється як добровільне об'єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено законодавством. Засновниками і членами агробіржі не можуть бути органи державної влади й управління, а також бюджетні установи та організації. Це усуває можливість прямої участі держави та її структур в управлінні агробіржею.

На агробіржу як суб'єкт підприємницької діяльності поряд з іншими законами поширюється дія Закону України "Про підприємництво". Агробіржа функціонує відповідно до умов і принципів вільного підприємництва, зафіксованих у Законі.

Як суб'єкт господарювання агробіржа здійснює свою діяльність на засадах самоврядування та господарської самостійності, є юридичною особою, має   відокремлене   майно,   самостійний   баланс,    власний   розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Організаційно-правова форма агробіржі повинна забезпечувати найефективнішу реалізацію її основних завдань, мети і функцій на ринку АПК. Найчастіше агробіржі створюються у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Ці форми вважаються оптимальними і найдоцільнішими для даного типу підприємств.

Принципове значення для створення агробіржі має питання визначення числа і складу її членів. Членами агробіржі вважають засновників і всіх тих, хто бере участь у формуванні її статутного фонду. Чим більше членів і чим міцніше їх фінансово-матеріальнестановище, тим на більшу підтримку вони спроможні. Однак кількість членів агробіржі обмежена і залежить від розміру статутного фонду та номінальної вартості однієї акції, яка дає можливість користуватися правами члена агробіржі, яка виражає вартість "місця" на агробіржі. Місце як власність члена агробіржі може бути продане, при його виході з складу біржі, а також здане в оренду. Вартість місця залежить від попиту і пропозиції.

Можуть бути дві категорії членів агробіржі: повні члени - з правом участі в біржових торгах всіх секцій агробіржі; неповні члени - з правом участі в біржових торгах тільки певної секції агробіржі.

Члени агробіржі мають право брати участь у біржовій торгівлі, управлінні біржею, розподілі її прибутків, а також здавати в оренду свої права на участь у біржовій торгівлі.

Вищим органом управління агробіржею є загальні збори, до компетенції яких належать розгляд та затвердження періодичності і регламенту проведення загальних й інших зборів членів агробіржі, вибори біржового комітету і ревізійної комісії, вирішення загальних фінансових та організаційних питань.

Постійно діючим органом управління агробіржею є біржовий комітет, який керує діяльністю агробіржі в період між загальними зборами її членів. Він розпоряджається фінансами, іншим майном агробіржі та регулює її діяльність. Очолює комітет - голова (президент).

Ревізійна комісія здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю агробіржі та відокремлених її підрозділів.

Для ведення біржової діяльності, поточної роботи агробіржі як установи, а також для виконання рішень, що приймаються загальними зборами і біржовим комітетом, необхідна стаціонарна структура агробіржі, яка формується у вигляді спеціалізованих функціональних підрозділів: секції торгів, розрахункова палата, котирувальна і арбітражна комісії, відділи реєстрації, реклами, біржової документації, стандартизації тощо. Від того, наскільки вміло ці підрозділи здійснюють свою діяльність, залежить ефективність роботи агробіржі.

Організаційно-економічні засади діяльності агробіржі передбачаються її організаційно-правовою формою (акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю) і особливостями здійснюваних функцій.

Для виконання своєї діяльності агробіржа використовує належне їй майно, створені основні й обігові фонди, що відображаються на її балансі.

Майно агробіржі формується за рахунок: внесків засновників та вступних і періодичних внесків нових членів біржі; надходження від біржових операцій і надання послуг клієнтам; штрафів за порушення правил біржової торгівлі; інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

До власних засобів агробіржі належать статутний фонд, резервний та інші фонди, створені за рахунок прибутку згідно з установчими документами агробіржі.

Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників та членів агробіржі і поповнюється за рахунок прибутку та інших джерел. Резервний фонд повинен становити не менше 25% статутного фонду і формується за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку агробіржі.

До позичених засобів агробіржі належать кредити банків або інших організацій та засоби, передані їй у тимчасове користування.

Виручка агробіржі формується з надходжень від біржової діяльності, плати за послуги, що надаються агробіржею та її функціональними підрозділами. Більшість вітчизняних агробірж беруть плату за здійснені на них біржові угоди у відсотках від суми угоди з обох сторін - продавця і покупця. Розмір біржового збору на різних агробіржах істотно різниться, але в цілому має тенденцію до зменшення. На зарубіжних агробіржах ця плата менша одного відсотка і встановлюється у вигляді твердої незначної суми за одну угоду, а не від суми угоди.

Балансовий прибуток агробіржі утворюється як різниця між виручкою за надані біржові послуги і поточними витратами.

Чистий прибуток агробіржі визначається відніманням від її балансового прибутку відсотків за кредити, податків та інших платежів до бюджету. Частина його спрямовується на формування резервного фонду та інших економічних фондів, передбачених статутом агробіржі. Залишок чистого прибутку розподіляється між членами агробіржі у вигляді дивідендів. За рішенням єагальних- зборів членів агробіржі частина прибутку може бути направлена на збільшення розміру статутного фонду.

Комерційна діяльність агробірж характеризується такими показниками: кількість укладених угод; сума укладених угод; середня сума однієї угоди; питома вага біржового обороту в загальному оптовому товарообороті.

У більшості регіональних агробірж України кількість укладених угод за один день дуже низька, а сума однієї угоди відносно висока, що свідчить про низький рівень організації та інтенсивності біржової торгівлі на ринку АПК.

 

 

 

2. Економіка і організація агробіржового сервісу

 

У сучасних умовах для аграрного виробництва України особливого значення набуває біржова торгівля, що здійснюється на біржовому аграрному ринку, як складової оптового ринку АПК. Біржова торгівля організовується торговцями для полегшення самого процесу торгівлі, для вироблення ефективнішого їх механізму, а в подальшому для захисту інтересів продавців і покупців від несприятливої зміни цін.

Вона концентрується в місцях виробництва і споживання товарів; провадиться за специфічними видами товарів великими партіями; ведеться при відсутності товару за зразками, описами, каталогами, а також контрактами або договорами на їх поставку в майбутньому і правом на укладання таких договорів у майбутньому; провадиться регулярно і гласно; характеризується вільним ціноутворенням; ведеться біржовими посередниками; передбачає відсутність прямого державного впливу на процес біржового торгу; ведеться за єдиними правилами; здійснюється при наявності певних вимог до умов поставки товарів; виробляє два основних стандарти, що характеризують ціну і якість товару.

Об'єктом біржової торгівлі можуть бути окремі види і групи товарів, що задовольняють певні вимоги, вироблені практикою світової біржової діяльності, а саме:

1. Біржовий товар повинен бути масовим, тобто випускатися у досить великому обсязі, великою кількістю виробників і закуповуватися великою кількістю споживачів.
2. Вільне ціноутворення, тобто ціна на даний товар повинна вільно 
   встановлюватися залежно від кон'юнктури ринку. Пряме втручання держави в процес ціноутворення недопустиме.
3. Біржовий   товар   -   це  продукція,   яка   пройшла  тільки  первинну переробку, тобто сировина або напівфабрикати.
4. Біржовий товар має легко піддаватися біржовій стандартизації.

Тобто  на  нього легко   встановити     вимоги  по  кількості,  якості,     умовах транспортування і    зберігання з тим, щоб його можна було продавати без огляду: за   зразками, каталогами або технічними описами.

Для організації функціонування біржової торгівлі в АПК України створюється система агробіржового сервісу, яка являє собою самостійну форму підприємницької діяльності з надання підприємствам АПК різноманітних посередницьких послуг з укладання торговельних угод, організації та проведення оптової торгівлі. її головне завдання: для товаровиробника - сприяти швидкій реалізації за високими економічно мотивованими цінами, а для споживача - продовольче забезпечення за помірними цінами.

Економічну суть агробіржового сервісу визначає один з основних законів ринку - закон попиту і пропозиції, який проявляється:

- у формуванні  кон’юнктури ринку та рівнів  цін, що в кінцевому підсумку  регулює товарооборот агропродукції  в державі;

-у необхідності  та можливості страхування прибутку  завдяки перенесенню ризику у  сферу термінової торгівлі, що  зумовлює наявність на біржовому  ринку постійної кількості продукції.

Ядром системи агробіржового сервісу є Українська аграрна біржа та інші біржі, які здійснюють внутрішню координацію на агробіржовому ринку шляхом: організації проведення торгів великими оптовими партіями агропродукції; запровадження торгівлі ф'ючерсними контрактами та опціонами; створення й організації роботи сертифікованих біржових сховищ, аукціонних таборів і майданчиків для худоби; опрацювання і надання інформації з біржових торгів через мережу своїх філій, представництв; організації проведення спеціалізованих і міжрегіональних торгів спільно з регіональними біржами; взаємодії з агроторговими домами з питань організації біржового ринку; організації аукціонної торгівлі; забезпечення інформаційно-методичними матеріалами з організації агробіржового сервісу тощо.