ТДП - як наука та навчальна дисципліна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

Кафедра теорії держави і права

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Теорія держави і права»

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

 

 

Курсанта 1 курсу ПС-341 групи

напряму підготовки «правознавство»

Тітова О.О.

 

 

Керівник доцент кафедри, кандидат юридичних наук, доцент

Куракін О.М.

 

 

 

 

 

Національна шкала ________________   

 

Кількість балів: _____Оцінка:  ECTS ____

 

 

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

 

                                                                                                                                                        (підпис)                               (прізвище та ініціали)

                                                                                                               ________________  ___________________________

 

                                                                                                                                                         (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                            ________________  ___________________________

 

                                                                                                                                                         (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпропетровськ – 2013 рік

 

План

1.Вступ

 2.Держава як система інститутів влади.

3. Механізм держави: „радянське трактування”.

4. Механізм держави: сучасне трактування.

Висновок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні

організації. Така система всіх державних організацій, що беруть участь у здійсненні завдань і функцій держави, називається її механізмом. Серед названих організацій є державні органи, що наділені державно-владними повноваженнями. Систему таких органів і називають апаратом держави. Звідси механізм держави криє в собі: 
- апарат держави; 
- державні підприємства; 
- державні установи; 
- інші державні організації. 
Державні підприємства - вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва. Сюди слід віднести державні підприємства з виробництва товарів, надання послуг, торгівлі, громадського харчування та ін. Державні установи - вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва. До них слід віднести установи у сфері культури, охорони здоров'я тощо. Це, наприклад, державні дошкільні дитячі установи, школи, училища, середні й вищі навчальні заклади, система лікарень, санаторіїв та інших установ охорони здоров'я. 
Апарат держави - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави. 
Основними принципами державного апарату України є: демократизм; національна рівноправність; законність; суверенність; поділ влади; соціальна справедливість; гуманізм і милосердя; поєднання переконання і примусу; гласність, відкритість і врахування громадської думки тощо. 
Принцип демократизму в Україні характеризується тим, щґо державний апарат формується з волі більшості населення, виражає та виконує волю громадянського суспільства. 
Як корінна, так і решта національних груп, що проживають на території України, є рівноправними. Держава гарантує всім здійснення, охорону, захист і відтворення політичних, економічних, громадських, соціальних і культурних прав. 
Державний апарат організується й діє на підставі законів. Його діяльність спрямовується на виконання законів у порядку, передбаченому чинним законодавством. 
Державний апарат є єдиним носієм влади на засадах самостійності й незалежності, виразником суверенітету народу і нації. 
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Єдиним органом законодавчої влади є Кабінет Міністрів. Правосуддя в Україні здійснюється виключно Конституційним, загальними та господарськими (арбітражними) судами. 
Принцип соціальної справедливості державного апарату означає, що його завданням є забезпечення соціальної злагоди, консенсусу між різними частинами суспільства, балансу різноманітних інтересів усіх соціальних прошарків, груп та інших верств населення. 
Державний апарат визначає, гарантує, допомагає здійснювати всім верствам населення їхні суб'єктивні права, охороняє та захищає основні права людини і громадянина, віддаючи пріоритет загальнолюдським цінностям, забезпечує гуманне й милосердне ставлення до всього населення України і кожного, окремо взятого, індивіда. 
Важливим принципом державного апарату України е поєднання методів виховання і примусу. Примус до осіб застосовується лише тоді, коли вичерпано всі методи переконання, але особа не підкорилася загальнодержавним інтересам та інтересам громадянського суспільства. 
Свої функції державний апарат виконує відкрито, співпрацює з різними громадськими об'єднаннями і рухами, вивчає громадську думку і враховує її в організації та здійсненні покладених на нього завдань. 
Отож, державний апарат (вибраний чи призначений) є системою державних органів, що здійснюють свої функції, реалізуючи волю громадянського суспільства, всього українського народу. 
Первинною клітинкою державного апарату є орган держави. Це окремий службовець чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічними засобами, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави. 
Один службовець як орган держави - це, скажімо, Президент України, що є главою держави і виступає від її імені. Структурно оформлений колектив службовців має керівників і виконавців. Керівник виступає від імені певного органу. Кожний орган наділяється на підставі закону владними повноваженнями, які полягають у тому, що орган держави спроможний встановлювати формально обов'язкові правила поведінки (як нормативні, так і індивідуальні) та домагатися їх здійснення. 
В юридичній літературі розглядають різні підстави класифікації державних органів. Розрізняють, наприклад, такі види органів держави: - за місцем у системі державного апарату; первинні (створюються через вибори всім населенням або його частиною); вторинні (створюються первинними, походять від них і підзвітні їм); 
- за змістом або напрямками державної діяльності: органи державної влади, глава держави, органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи, судові органи, контрольно-наглядові органи; 
- за способом утворення: виборні, призначувані, ті, що можуть успадковуватися; 
- за часом функціонування: постійні, тимчасові; 
- за складом: одноособові, колегіальні; 
- за територією, на яку поширюються їхні повноваження: загальні, або центральні; місцеві, або локальні. Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. Вдосконалення органів державної влади реалізується в Україні на основі Конституції України. 
До системи державних органів України належать: законодавчий орган - Верховна Рада України; глава держави - Президент України; виконавчі органи, що поділяються на вищі Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, центральні (міністерства, державні комітети і відомства України та Автономної Республіки Крим), місцеві (обласні й районні, міст Києва і Севастополя, районів у містах Києві й Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їхні відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ); виконкоми й голови сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади. 
Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їхні виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадянському суспільстві. 
Система судових органів охоплює: Конституційний Суд України; загальні [Верховний Суд України, суди Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя) суди, міжрайонні, районні, міські (міст обласного підпорядкування), районні в місті народні суди]; арбітражні [Вищий арбітражний суд України, арбітражний суд Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя) арбітражні суди, інші спеціальні суди]. 
У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України. До них належать: Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори; податкові адміністрації, санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції. Отже, апарат держави посідає головне місце в системі організацій державного механізму, оскільки здійснює державну владу і управління в суспільстві.

 

Апарат держави. Орган держави. Інститут держави

Апарат держави — частина механізму держави.

Апарат держави — юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.

Можливе двояке розуміння апарату держави: у вузькому і широкому розумінні.

Апарат держави (у вузькому розумінні) — власне управлінський апарат або апарат виконавчої влади, який складається з чиновників і очолюється вищими виконавчими органами.

Апарат держави (у широкому розумінні) -- поряд із власне управлінським апаратом включає главу держави, парламент, місцеві органи управління, збройні сили, міліцію (поліцію), дипломатичні представництва за кордоном та ін. Ознаки апарату держави:

1)  система державних органів, що становить собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;

2)  система юридичне оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення, юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;

3)  система державних органів, у рамках якої діяльність державних службовців суворо відмежована від «власності», яка належить їм як суб'єктам;

4) система органів, кожний із яких має матеріально-технічні  засоби для здійснення цих  функцій;

5)  система органів, диференційованих відповідно до принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

6) система органів, яка здійснює свою діяльність  з управління суспільством і  виконання функцій держави у  формах безпосередньо управлінських  і правових.

Безпосередньо управлінські форми діяльності державного апарату не мають юридичного характеру. їх функції:

•   організаційно-регламентуюча — розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.;

•   організаційно-господарська — бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.;

•   організаційно-ідеологічна — роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Правотворча діяльність — форма діяльності компетентних органів держави зі встановлення, зміни або скасування правових норм. Ця діяльність охоплює підготовку проектів нормативних юридичних актів, їх прийняття та видання.

Правозастосовна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з реалізації правових норм. Ця діяльність охоплює організацію і контроль за додержанням правових норм.

Правоохоронна діяльність — форма діяльності компетентних органів держави з попередження правопорушень і притягнення правопорушників до юридичної відповідальності. Вона здійснюється з метою охорони і захисту правових норм шляхом застосування заходів юридичного впливу до правопорушників (див. докладніше § «Правові форми діяльності держави»).

Державні органи є структурними ланками державного апарату.

Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.

Структура органу держави:

Апарат, що безпосередньо виконує завдання і функції держави	Допоміжний апарат
- має державно  владні повноваження	- не має державно-владних  повноважень

 

Ознаки органу держави:

1) формується державою  або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону  і функціонує на його основі;

2) має передбачені  конституцією або іншими законами  спеціальні функції, які він здійснює  від імені держави;

3)  має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії:

а)  видає нормативні та індивідуальні акти;

б)  здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;

в)  забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби — державного примусу;

4)  функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо-передбачено законом». Принцип «дозволене усе, що не заборонено законом» не належить до діяльності державних органів. Цей принцип діє у сфері майнових відносин громадян, юридичних осіб;

5)  складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органом: обсяг, порядок використання ними владних Повноважень встановлюються законом і набувають конкретизації в посадових інструкціях, штатних розкладах та ін.

6) має необхідну  матеріальну базу — казенне  майно, що знаходиться в його  оперативному управлінні; свій рахунок  у банку; джерело фінансування  — державний бюджет;

7) має організаційну  структуру (побудова за видами  окремих служб і чисельним  складом), територіальний масштаб  діяльності, систему службової підзвітності  та службової дисципліни.

Інститут держави — відносно відокремлена частина державної структури, що користується певною автономією.

Відповідно до структурно-функціонального принципу інститути держави можна поділити на:

— організаційні (інститут президента, інститут парламенту);

— функціональні (інститут референдуму, інститут адміністративного контролю, інститут державної влади).

Види інститутів держави за ступенем складності:

•   прості (елементні) — не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміністративного контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду);

•   комплексні — складаються з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами для спадного роздрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект та ін.).

Види інститутів держави за пріоритетністю положення:

-  основні (наприклад, інститут державної влади);

- примикачі —  належать до перших (наприклад, інститут  державного суверенітету, інститут  представника держави на місцях).

Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:

•   інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);

•   інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.);

•   інститути судової влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль та ін.).

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфічні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс — порядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци — особлива форма місцевого самоврядування) та ін.

 

 

 

 

 

Державні органи створюються для нормального функціонування держави, для повного виконання нею своїх функцій, тому державних органів є дуже багато і всі вони взаємопов'язані між собою й суспільством та виступають як певна система. Конституцією України закріплена система державних органів, до якої входять: s глава держави - президент  України (ст. 102); •/ орган законодавчої влади - Верховна Рада України (ст. 75); s органи виконавчої влади: 1) вищий - Кабінет Міністрів  України; 2) центральні - міністерства, державні комітети, інші відомства; 3) місцеві - обласні і районні  державні адміністрації, голови  місцевих державних адміністрацій  та їхні управління, адміністрація  державних підприємств, установ, організацій; s органи судової влади: 4) вищі - Конституційний Суд  України, Верховний Суд України; 5) вищі спеціалізовані  суди - Вищий господарський суд  України; 6) місцеві - обласні, суди  міст Києва і Севастополя, міжобласні, районні, міські, міжрайонні суди; 7) військові суди регіонів  і Військово-морських сил України, гарнізонів; s контрольно-наглядові органи - прокуратура (Генеральна прокуратура  України та її органи на  місцях - обласні, районні, міські прокуратури  й різні інспекції). Крім того, існують вищі та місцеві державні органи Автономної Республіки Крим - за аналогією із системою 70 державних органів України, які також закріплені у Конституції України. Згідно зі ст. 143 Конституції, в деяких випадках органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади, які підконтрольні в здійсненні цих повноважень органам виконавчої влади. Ст. 140 органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, визнає районні та обласні ради. До органів місцевого самоврядування Конституція відносить сільські, селищні та міські ради, районні й обласні ради.

< пред