Завдання і функції держави

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2014 в 13:38, курсовая работа

Краткое описание

До факторів, що забезпечують функціонування державного апарату як системи, слід віднести: єдність економічної основи функціонування держави; єдність політичної основи функціонування суспільства; наявність єдиних принципів побудови і функціонування органів; спільність мети і завдань, що здійснюють органи держави; єдність підходів до розуміння соціальної основи суспільства; забезпечення діяльності апарату єдиними організаційними, фінансовими та правовими засобами; відображення у діяльності апарату єдиної волі всього суспільства, держави чи певної соціальної групи.

Содержание

Вступ……………………………………………………….…………..2
Розділ 1. Аппарат держави: поняття та структура.............................
1.1. Класифікація державного апарату...............................................
1.2.Принципи діяльності апарату держави........................................
Розділ 2. Завдання і функції держави.................................................
2.1. Внутрішні функції держави.........................................................
2.2. Зовнішні функції..........................................................................
2.3. Глобальні функції........................................................................
2.4. Форми і методи реалізації функцій держави..............................
Висновки……………………………………..……………………….
Список використаних джерел ……………………………

Вложенные файлы: 1 файл

курсова по ТДП (1-й курс) мисце.держ.апарату в реализ. фукций держави.doc

— 87.50 Кб (Скачать файл)

Розглянемо основні принципи діяльності апарату держави. Важливого значення для ефективної реалізації завдань держави має принцип оптимальності організації та функціонування держапарату. Саме він забезпечує вірне ставлення до структури апарату держави, формулювання його завдань і функцій. Адже громіздкий, ускладнений апарат не може забезпечити чіткості, якісності і простоти управлінського впливу держави, а спрощений підхід до апарату держави не забезпечить комплексності та єдності процесу управління суспільством. Змістом зазначеного принципу є:

— виваженість функціональної характеристики структур держапарату;

— відповідність системи органів можливості вирішення поставлених завдань;

— достатня чисельність чиновників, яка забезпечує ефективне функціонування державного апарату;

— доцільний зв'язок та взаємодія елементів апарату держави, що забезпечує його несуперечливість і цілісність;

— існування лише тих структур, які об'єктивно обумовлені рівнем розвитку суспільства та його потребами11.

Важливе практичне значення має принцип ефективної діяльності держапарату, який визначає ступінь реальності його функціонування. Він надає можливість:

— забезпечити прийняття апаратом тих рішень, які відповідають інтересам суспільства;

— досягти чіткості та повноти формулювання покладених на державні структури повноважень;

— визначити можливості реального впливу державних органів на суспільство з метою надання йому рис системності;

— визначити ступінь практичної реалізації функцій та завдань відповідних органів держави;

— обґрунтувати шляхи підвищення ефективності діяльності апарату держави як системної комплексної категорії.

За умов побудови соціальної демократичної держави значно зростає роль такого принципу діяльності апарату держави, як гуманізм. Його змістом є:

— конституційне закріплення прав та свобод людини як основної соціальної цінності суспільства та держави;

— визнання у діяльності державних структур верховенства інтересів, прав і свобод людини;

— закріплення засобів відповідальності посадових осіб та владних структур держави за порушення конституційно передбачених прав і свобод особи;

— забезпечення компромісу інтересів різноманітних соціальних груп у процесі реалізації владних повноважень12.

Конституційне проголошення держави правовою зумовлює необхідність функціонування владних структур на основі принципу законності та конститущиності. складають наступні положення:

— можливість функціонування лише тих владних органів, які передбачені конституцією держави;

— наявність нормативне закріплених повноважень державних структур;

— функціонування органів у межах, визначених законодавством;

— можливість приймати рішення лише в межах наданих органам повноважень;

— дотримання процесуальних вимог, що регламентують діяльність владних структур.

Політичний характер державної влади, що реалізується шляхом діяльності владних органів, зумовлює важливість такого принципу діяльності апарату держави, як політична лояльність. Саме він обумовлює позапартійність посадових та службових осіб, неполітичність діяльності державних органів та її заснованість на загальнолюдських і демократичних цінностях.

Принцип професіоналізму визначає необхідність реалізації владних повноважень на професійній основі, наявність комплексу спеціальних знань суб'єктів владних відносин та можливість їх оптимального застосування для досягнення поставленої мети. Добір та розстановка високопрофесійних службовців передбачає застосування у процесі відбору відповідних засобів і критеріїв. Серед них — анкетування, співбесіда, тестування, екзаменування. Від того, яким чином і відповідно до яких критеріїв здійснюється добір претендентів на посаду, залежить ефективність та коефіцієнт корисної дії апарату держави в цілому.

Важливим у процесі функціонування державного апарату є принцип єдності та поділу влади, який зумовлює належність влади державі (народу), її суверенний характер та публічний політичний зміст, з одного боку, та її розподіл між органами, що реалізують владні функції — з іншого. Реальність вказаного принципу забезпечується наявністю системи отримань і противаг, що спричиняє певну конкуренцію владних структур з метою підтримання рівноваги сил. Вона забезпечується через повноваження органів держави.

Так, серед засобів отримань і противаг, передбачених Конституцією України, можемо назвати:

— право парламенту на вираз імпічменту Президенту;

— можливість парламенту виразити недовіру Кабінету Міністрів як вищому органу виконавчої влади;

— участь парламенту в формуванні Конституційного Суду;

— право Президента на вето стосовно прийнятого парламентом законопроекту;

— парламентський контроль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

— контроль за законністю прийнятих органами держави актів Конституційним Судом держави тощо13.

Принцип верховенства влади має конституційне закріплення. Його основний зміст складають наступні положення: — вищу юридичну силу в процесі діяльності апарату держави мають конституція та конституційні закони;

— індивідуальні нормативні рішення та прийняті державою акти можуть бути оскаржені у судовому порядку;

— права людини, порушені у процесі діяльності органів держави, повинні бути поновлені та відшкодовані.

У юридичній літературі називаються й такі принципи організації та діяльності апарату держави:

— ієрархічність;

— поєднання виборності і призначуваності;

— демократизм;

— змінюваність;

— поєднання колегіальності та єдиноначальності;

— науковість;

— гласність14;

— прозорість;

— підконтрольність;

— відповідальність;

— стабільність кадрів;

— рівне право на державну службу15;

— народовладдя;

— позапартійність16.

Наявність та взаємодія означених вище принципів зумовлює і забезпечує функціонування апарату держави як взаємопов'язаної системи органів, що забезпечують ефективне виконання владних повноважень.

 

РОЗДІЛ 2

ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

 

2.4. Форми і методи реалізації функцій держави

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

Приклад 1

В.В. Сухонос (мол.) про роль глобального інформаційного суспільства Демократизація державного режиму в Україні і зростання освіченості населення надають виняткового значення засобам масової інформації (ЗАЛІ), під впливом яких формується суспільна думка та політика держави. На жаль в Україні ЗМІ ще не стали «четвертою владою», яка не поступається впливовістю іншим трьом гілкам. Це особливо прикро тому, що без них неможливе нормальне життя суспільства і держави.

Однак дійсно нові можливості відкриваються перед ЗМІ у зв'язку з переходом до глобального інформаційного суспільства. Пов'язані з цим наслідки для суспільства та держави активно обговорювалися на найвищому рівні. Так, 22 липня 2000 року на саміті «Великої сімки» та Росії, що проходив на Окінаві (Японія), була прийнята Хартія глобального інформаційного суспільства. Пункт 1 зазначеної Хартії визначає, що «інформаційно-комунікативні технології є одним із найважливіших чинників, які впливають на формування суспільства XXI століття. їх революційний вплив стосується життя людей, їх освіти та праці, а також взаємодії уряду з громадянським суспільством». Спеціалісти вважають, що інформаційно-комунікативні технології радикально змінять як місцеві, так і національні соціально-економічні і державно-політичні інститути. Такі ж зміни відбудуться і в сфері глобальних інститутів. Необхідність підвищення ролі Цих технологій у забезпеченні громадського добробуту та демократії займає центральне місце в сучасних дискусіях з проблем глобалізації.

Джерело: Сухонос В.В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму. — Суми: Університетська книга, 2003. — С. 281-282.

 

1 Загальна теорія держави і права / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — Харків: Право, 2002. — С. 118.

2 Скакун О. Ф. Теорія держави і права. — Харків: Консул, 2001. — С. 89—90.

3 Общая теория государства и права. Академический курс: В 2 т. Т. 1. Теория государства. — М.: Зерцало, 1998. — С. 158.

4 Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко та ін. — Т. 2. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія», 1999. — С. 121.

5 Теория государства и права / Под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. — 2-е изд. — М.: Юристі,, 2001. — 776 с.

6 Общая теория государства и права. Академический курс: В 2 т. / Под ред. М. Н. Марченко. — Т. 1. — М.: Зерцало, 1998. — С. 162.

7 Скакун О. Ф. Теорія держави і права. — Харків: Консум, 2001. — С. 90.

8 Комаров С. А., Малько А. В. Теория государства и права. — М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. — С. 236—237.

9 Теория государства и права / Под ред. М. М. Рассолова, В .О. Лучина, П. С. Збзеева. — М.: ЮНИТИ, 2000. — С. 123—125.

 

10 Загальна теорія держави і права / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. — Харків: Право, 2002. - с.21

 

11 Скакун О. Ф. Теорія держави і права. — Харків: Консум, 2001. – 40-42

 

12 Ребкало В. Національна держава. Втеча від самоприниження // Віче. 1995

13 Скакун О. Ф. Теорія держави і права. — Харків: Консум, 2001. — С. 100—101

14 Там само. – с.94

15 Загальна теорія держави і права. — Харків: Консум, 2002. — С. 120—121

16 Теория государства и права / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. — М.: Юристъ. - 2001. — С. 102—106.

 


Информация о работе Завдання і функції держави