Митне оформлення експорту твердої пшениці

 

ВНЗ «УКООПСПІЛКА»

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра експертизи та митної справи

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Митне  оформлення експорту твердої пшениці»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи: ТЕМС – 62

Радченко  В.І

Керівник:

Мартосенко  М.Г.

 

 

Полтава 2014

Зміст

Вступ

1. Аналіз нормативних документів ,що регламентують порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України

2. Складання зовнішньоекономічного контракту на поставку твердої пшениці

3. Підготовка пакету документів для декларування та митного оформлення твердої пшениці в режимі «ЕК-10»

4. Заповнення МД на експорт твердої пшениці із застосуванням програмного забезпечення МD-office

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Зовнішньоекономічна діяльність має дуже важливе значення для розвитку економіки України. Аналіз світового ринку зерна та тенденцій розвитку вітчизняної зернової галузі дає підстави стверджувати, що Україна поступово зміцнює свої позиції на світовому ринку зерна, а зерно є одним з основних вітчизняних експортних товарів. Проте, аналіз розподілу ринкових часток серед компаній-експортерів, які, переважно є афільованими компаніями більш потужних іноземних збутовиків, свідчить про високу степінь монополізованості як вітчизняного, так і зарубіжного ринку.

Зовнішньоекономічні відносини  мають свою специфіку і повинні  контролюватися державою. Таку відповідальність покладено на Міністерство доходів  і зборі України. Зовнішньоекономічна діяльність насамперед пов’язана з переміщенням товарів та інших предметів через митний кордон України суб’єктами підприємницької діяльності. Одним з головних завдань, покладених на митні органи України, і являється контроль за додержанням митного законодавства  України учасниками ЗЕД, а також здійснення митного оформлення товарів, які імпортуються в Україну чи експортуються з України згідно зовнішньоекономічних контрактів.

Митним оформленням займаються в торгово-промислових палатах, митно-брокерських фірмах та безпосередньо суб’єкти ЗЕД, які мають в своєму штаті професійних декларантів, які внесені в картку акредитації підприємства.

Україна є одним з найбільших в Європі виробником твердої пшениці  і тому займатися експортом цього  продукту є досить прибутковим як для учасників ЗЕД, так і для  країни.

Метою даної курсової роботи є правильне заповнення всіх документів, які необхідні для митного оформлення експорту твердої пшениці, та дотримання правильного декларування цього товару.

Для цього необхідно виконати наступні завдання:

• проаналізувати нормативну документацію, що регламентує порядок переміщення твердої пшениці через митний кордон України;
• розглянути зовнішньоекономічний контракт як основний документ для здійснення ЗЕД;
• підготувати пакет документів, які необхідні для митного оформлення твердої пшениці, що експортується з України;
• засвоїти порядок заповнення  МД.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            1.Аналіз нормативних документів ,що декларують порядок вивезення з митної території України твердої пшениці.

 

Зовнішньоекономічні відносини між країнами безперервно розвиваються, що приводить до постійно зростаючого імпорту та експорту товарів між різними країнами. Щорічно вивезення товару з України становить сотні тонн, відправляючись до закордонних споживачів. Завдяки цьому забезпечується економічний розвиток України.

Під митним оформленням розуміють  сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі, у тому числі за умов тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів, майна та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Воно здійснюється службовими особами  митниці з метою забезпечення митного контролю та із застосуванням  засобів державного регулювання  ввезення чи вивезення товарів та інших предметів.

Система митного оформлення та митного  контролю є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні  зовнішньоекономічної діяльності. Ці адміністративні інструменти входять  до системи митного управління зовнішньоекономічними  зв'язками.

Операції митного оформлення, порядок  їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного  оформлення товарів та транспортних засобів, та порядок їх заповнення визначаються Міністерством доходів і зборів України.

Стратегія розвитку суспільства однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують і  вміло розпоряджаються наявною  інформацією. У наш час збір та обробка великих обсягів інформації можливі лише в результаті застосування інформаційних технологій, що реалізуються шляхом побудови комп'ютерних інформаційних  систем.

Всесвітня митна організація визначила  підходи до прискорення і спрощення  митних процедур у своїх програмних документах – Міжнародній конвенції  щодо спрощення й гармонізації митних процедур, Рамкових стандартах безпеки і полегшення світової торгівлі. Європейська спільнота вбачає шлях до цього у зменшенні розбіжностей між митними процедурами країн світу, практичним засобом реалізації якого є створення системи «Електронна митниця».

«Електронна  митниця» – є  багатофункціональною комплексною системою, яка діє  в митних органах країни, поєднуючи  інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування, що дає можливість підвищити якість митного регулювання і вдосконалити митне адміністрування з метою  забезпечення митної безпеки держави.

Цілком очевидно, що прискорення  і спрощення митних процедур не можливі  за умови використання старих технологій, заснованих на паперових документах. Тут на перший план виходять інформаційні митні технології, основою яких є  електронний документообіг.

Впровадження електронного документообігу дає змогу значно скоротити час  на отримання, опрацювання і прийняття  рішення щодо переміщення товарів  через митний кордон України, випуску  товарів у вільний обіг, зменшити ризики, пов'язані з митними правопорушеннями і контрабандою, що у свою чергу  забезпечить зростання товарообігу, а отже, і збільшення надходжень до бюджету держави.

Програмне забезпечення«MD-office» [1]– інструмент для ведення ефективної зовнішньоекономічної діяльності. Повна нормативна база, яка щоденно актуалізується, заповнення митної декларації (МД), мита і режими, товарна номенклатура ЗЕД, алфавітно-наочний покажчик товарів, попередній розрахунок операцій – ось неповний перелік підсистем «MD-office».

Незважаючи на те, що програма «MD-office»найпотужніша й сучасна інформаційна система для ведення зовнішньоекономічної діяльності на пострадянському просторі, вона досить проста у користуванні.

Про документи, які регламентують переміщення твердої пшениці через митний кордон України в режимі  експорту ми можемо дізнатися за допомогою  програми «MDInfo».

Для класифікації товарів  використовують наступні основні критерії: матеріал або речовина з якого  виготовлений товар; функції, які виконує  товар; міра його обробки.

Правильне визначення коду товару має вирішальне значення для  встановлення тарифного та нетарифного регулювання під час вивезення з митної території України.

Згідно коду товару [2] та митному режиму «експорт» визначаються митні процедури, які необхідні при митному оформленні твердої пшениці.

За допомогою програми «MD Info» отримуємо довідку по товару відповідно до його 10-значного коду.

Об’єкт – продукти рослинного походження, зернові культури, пшениця і суміш пшениці та жита, пшениця тверда, інша. Даний об’єкт має код УКТЗЕД 1001 10 00 90 [3,4].

Після кодування об’єкта  створюємо довідку про товар. У довідці про товарвказано усі нормативні документи,тарифне та нетарифне регулювання яке застосовується під час експорту твердої пшениці з митної території України.

Митне оформлення такого товару, як тверда пшениця, у режим експорту потребує проходження ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного контролю. В якості підстави для митного  оформлення може вимагатися також сертифікат Держхлiбiнспекцiї Мiнагропрому, що видається Мінагрополітики.

Радіологічний контроль проводиться  перед поданням митному органу митної декларації. Радіологічний контроль здійснює екологічна інспекція, в яку  подається заява, зовнішньоекономічний контракт, інвойс та товаросупровідний  документ. Інспектор екологічної  інспекції та особа, уповноважена на декларування товару направляються  в зону митного контролю, якщо вантаж відправляється автомобільним транспортом, або в тимчасову зону митного  контролю, якщо вантаж знаходиться  у залізничному вагоні. За допомогою  «счетчика Гейгера» інспектор визначає рівень радіації у транспортному  засобі і при позитивних результатах  ставить відмітки у товаросупровідних  документах. Таким чином проводять  радіологічний контроль[5].

Ветеринарний контроль проводиться  інспекторами ветеринарної служби України. Інспектор разом з декларантом  відбирають проби пшениці, направляють  їх в лабораторію. Перед цим декларант  подає в ветеринарну службу заяву, зовнішньоекономічний контракт, пакувальний лист (якщо є), інвойс, товаросупровідний документ та платіжний документ (для здійснення лабораторних досліджень). Після позитивного висновку лабораторії інспектор ветеринарної служби ставить відмітку на товаросупровідному документі про здійснення ветеринарного конролю.

Фітосанітарний контроль проводиться інспекторами фітосанітарної служби України. До фітосанітарної інспекції подається заява, товаросупровідний документ та платіжний документ (для здійснення лабораторних досліджень). Після цього інспектор разом з уповноваженою особою на декларування відбирають проби, направляють їх в лабораторії і після отримання позитивного висновку проставляє відмітку про здійснення фітосанітарного контролю у товаросупровідному документі.

Також при проходженні  процедури митного оформлення потрібні наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт;

- рахунок-фактура;

- облікова картка суб’єкта  ЗЕД;

- транспортні документи;

- довідку про декларування  валютних цінностей або їх  відсутність за межами України;

- платіжні документи, та ін. 

Цей перелік нормативних  документів регулює переміщення  твердої пшениці через митний кордон України.

 

 

 

 

 

2. Складання зовнішньо - економічного контракту на вивезення твердої пшениці з митної території України.

 

Важливе значення у поставці твердої пшениці до Грузії відіграє те, як саме складений договір купівлі продажу нашого товару, в якому і зазначається найоптимальніші варіанти розвитку зовнішньоекономічної діяльності для двох сторін даного контракту. Розглянемо детальніше контракт купівлі-продажу.

Зовнішньоекономічний договір  являє собою матеріально оформлену  угоду двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір укладається відповідно до статі 1, ч.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"[6] та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України.

Зовнішньоекономічний договір  укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником  у письмовій формі, якщо інше не передбачено  міжнародним договором України  чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньо - економічного договору може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності [7].

Договір який був укладений  із закордонним покупцем містить  у собі [ додаток Б]:

1. Назва: договір купівлі - продажу №25/09, дата та місце його укладення-м.Полтава, 25вересня 2013 року.

2. Преамбула:

Покупець: ЗАТ «Тбилпром», м. Тбілісі, в особі генерального директора Овчаренко Д.В

Продавець: ТОВ «Полагропром», м. Полтава, Полтавська область, в особі генерального директора Іванова Д.А.

У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників  зовнішньоекономічної операції, під  якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене  визначення сторін як контрагентів, особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір, документів, якими керуються контрагенти договору.