Типологія конфліктів у комунікативному процесі
Реферат, 10 Июня 2015, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Конфліктні процеси мало хто схвалює, але майже всі в них беруть участь. Якщо в конкурентних процесах суперники просто намагаються випередити один одного, бути кращим, то при конфлікті робляться спроби нав'язати противнику свою волю, змінити його поведінку або навіть взагалі усунути його. У зв'язку з цим під конфліктом розуміють спробу досягнення винагороди шляхом підкорення, нав'язування своєї волі, видалення або навіть знищення противника, прагнучого досягнути тієї ж винагороди. Окремі вбивства або ціла битва, загрози, звернення до закону для впливу на противника, створення коаліцій для об'єднання зусиль в боротьбі - це усього лише деякі вияви соціальних конфліктів.
Содержание
Вступ ………………………………………………………………………..3
1. Поняття конфліктів, їх особливості ……………………………………4
2. Конфліктна ситуація, складові та етапи розвитку …………………… 5
3. Основні типи конфліктів ………………………………………………..6
4. Способи вирішення конфліктів ………………………………………...9
Список використаної літератури …………………………………………11
Вложенные файлы: 1 файл
Реферат типологія конфліктів.docx
— 36.43 Кб (Скачать файл)
Міжособові способи вирішення конфліктів зводяться до п'яти варіантів типу поведінки, що їх має обрати конкретна людина при появі перших симптомів конфліктної ситуації - загострення досі прихованих суперечностей чи втручанні сторонніх сил, які зміщують акценти у розстановці сил (графік 1). Це, зокрема:
1. ухилення - мається на увазі, що людина (група людей, підприємство, складова соціуму), передбачаючи наперед загострення ситуації прагне уникати дій, які провокують інцидент. Така роль пасивного спостерігача притаманна особам, які не зацікавлені у змінах, прагнуть уникнути загострення суперечностей;
2. згладжування - тип поведінки, який має багато спільного з попереднім. При цьому не помічаються ознаки майбутнього конфлікту, йде активна профілактика його вияву, ліквідовуються чи завуальовуються суперечності сторін;
3. примус - контроль над ситуацією і регулювання її розвитку. При небажаному напрямі розвитку конфлікту, особа, яка наділена владою і повноваженнями втручається і силовими методами впливає на ситуацію, спрямовує конфлікт у бажане русло;
4. компроміс - тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що умовно задовольняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті. Суперники (опоненти) йдуть на взаємні уступки, частково приймають точку зору іншої сторони або ж відкладають вирішення питання на майбутнє, залишаючи його відкритим;
5. вирішення конфлікту - найбільш бажаний і радикальний шлях розвитку ситуації. Сторони детально ознайомлюються з аргументацією як "за", так і "проти", йдуть на взаємні уступки, вузлові питання вирішують колективним ухваленням рішень.
Таблиця 1. Методика вирішення конфлікту шляхом розв'язання проблеми
№ з/п |
Послідовність дій |
Визначте проблему в категоріях цілей, а не рішень (тобто встановіть причину проблеми, а не зосереджуйтесь на боротьбі з її наслідками) | |
Після з'ясування суті проблеми, розгляньте варіанти її вирішення, які б влаштовували, певною мірою, всі зацікавлені сторони | |
Сконцентруйте увагу на проблемі, а не на власних якостях опонента | |
Створіть атмосферу довіри, поліпшивши інформаційний обмін і взаємний вплив | |
Під час спілкування прагніть досягти результату, при цьому не здавайте власних позицій, але й враховуйте конструктивні зауваження іншої сторони |
Взагалі, люди по-різному реагують на конфліктну ситуацію і по-різному поводяться в конфлікті. Для одних - це стимул росту, розвитку або, принаймні, не занадто стомлююча неминучість. Для інших конфлікт – це сильний стрес, що призводить до депресії, значного зниження само оцінювання і внутрішнього конфлікту із самим собою.
Але для того, щоб наше життя не перетворилося в пекло, слід навчитися справлятися з конфліктними ситуаціями, попереджати їх, вирішувати, виходити з психологічних проблем конфлікту.
Список використаної літератури
- Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. Как предупреждать и разрешать межличносные конфликты: учеб. пособие. – К.: МАУП, 1996.
- Вишняква Н. Ф. Конфликтология: учебное пособие 3-е изд. – Мн: Университетское, 2002.
- Дмитриев А.В., Кудрявцев В.Н. Введение в общую теорию конфликту. – М., 1993.
- Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. - 2-е изд. – СПБ: Питер, 2004.
- Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. – К.: Наукова думка, 1996.
- Как относится к себе и людям, или Практическая психология каждый день/4-е изд., перераб. и доп. – М.: АСТ – ПРЕСС, 2001.
- Петровская Л. А. О понятийной схеме соцыально-психологического анализа конфликта.- М.: изд. Моск. ун.,1997.
- Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: учебное пособие. – М.: ВЛА – ДОС, 2004.
- Сисун М. Конфлікти між учителями і підлітками// Психолог. – 2003. - №6.
- Фридман Л. М., Кулагина И. Ю. Психологический справочник учителя. – М: Просвещение, 1991.
- Шейнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. Мн.: Амалфея, 1996.