Презентація роботи практичного психолога

Використовуючі ігрові інтерактивні форми роботи, які так до вподоби учням початкової школи, я, як фахівець, працюю над формуванням особистісних якостей дитини.

Дієвою допомогою в  цьому є схема, якою я користуюся у своїй практичній роботі.  Вона дає можливість  чітко виокремити основні параметри особисті-сного розвитку дитини в шкільному віці:

-    сферу розвитку  мотиваційно – цільових  структур;

-    сферу розвитку  рефлексії;

-    сферу розвитку  уявлень про себе;

-    сферу особистісних  цінностей;

-    сферу соціокультурного  самовизначення особистості.

   Кожен з цих параметрів  є відносно незалежним та набуває  різної міри зна-чущості та інтенсивності на різних вікових етапах.

 Роботу у цьому напрямку  я веду і  з педагогічним  колективом, адже наспра-вді вболіваю про те, щоб гуманно - особистісно – орієнтований підхід до ко-жного учня, як до особистості, не лише декларувався, а реально існував і пра-цював.

Продовжуючи свою роботу з  батьками, я роблю акценти на важливих момен-тах, які дуже часто ігнорують батьки учнів початкової школи – перекладання відповідальності за навчання і виховання дитини. Адже ні для кого не секрет, що часто можна почути від батьків таку фразу: « Ми вам віддали дитину, а ваше завдання її навчити і виховати»

І тому я при роботі з  батьками постійно повторюю, що школа, дійсно, є тим важливим місцем, де відбувається формування особистості  дитини, але  воно не єдине. Адже сім’я, - це осередок, де зароджується і постійно має   відбува-тися цей процес.  Саме тому, постійно працюючи з батьками дітей з питань їх відповідальності за виховання і навчання,  я підкреслюю, що школа не знімає з себе цієї  відповідальності, але й не має наміру  абсолютно в повному обсязі  брати її на себе. Школа має намір ділити її з батьками. Я думаю, що кожен з вас розуміє наскільки це важлива, але й важка робота. І я радію з того, що і з адміністрацією дитячого садка, і з адміністрацією школи ми працюємо в цьому напрямку послідовно і злагоджено. Адже тільки спільними зусиллями всіх нас, дорослих, ми зможемо допомогти дитині у формуванні її  особисто-сті, такої єдиної й неповторної у цілому світі.

І закінчуючи свій виступ,  хочу поділитися своїми особистими почуттями  і від роботи, яку я виконую, і від того, що відбувається навколо  мене. Мені випало жити в епоху глобальних змін, і я не знаю - це добре чи погано, але точно, що знаю, що  це  непросто. Адже світ постійно змінюється, і останнім часом ці зміни відбуваються занадто швидко і бурхливо, тому мені, певно як і іншим,  дуже часто   важко прилаштовуватися, адаптуватися до нього. Усі ми  робимо це по –різному, кожен як бачить Це як про склянку з водою, для когось вона наполовину пуста, а для когось наполовину заповнена.  (Слайд

20) Таке бачення залежить  особисто від кожного з нас,  від того,  як ми поди-вимося на стан справ, з якого саме ракурсу.  Свого часу, коли я дивилася на професію психолога лише з однієї  позиції,  то мала намір  залишити цю ро-боту. І, напевне б,  зробила це, але вирішила подивитися на те, що я роблю,  з іншої точки зору, і зрозуміла, що тут можна ще багато чого спробувати, перш ніж просто піти.  Я спробувала. І зараз радію з того, що я це зробила. Сьогод-ні я дивлюсь на свою роботу  як на унікальну можливість розвиватися, твор-чо працювати, бачити свої точки росту. Звичайно, що в моїй роботі є зворот-на сторона, як і в будь якій іншій справі. Але тепер я розумію, що там, де є плюси, обов’язково є й мінуси, бо саме і плюси і мінуси разом дають ту  ці-лісність, коли ти бачиш роботу в цілому. І коли тепер я бачу цю цілісність, разом з плюсами і мінусами, це вже мене не лякає, а навпаки, стимулює до роботи і не дає зупинятися на досягнутому.

Дякую за увагу!