Активність особистості як форма вияву її індивідуальності

    Потенціал розвитку особистості закладено  в ній самій, у її потребах і здібностях, особливо в спрямованих на саморозвиток. Більшою мірою це стосується творчих здібностей особистості, які забезпечують вищий рівень її розвитку як у професійній, так і в повсякденній життєдіяльності. Серед умов, що стимулюють розвиток творчого мислення суб'єктів і об'єктів управління, виокремлюють:

    — ситуації незавершеності або відкритості (на відміну від регламентованих, суворо контрольованих);

• спонукання до постановки питань;
• стимулювання відповідальності й незалежності;
• акцент на самостійних розробках (варіанти розв'язання управлінських завдань і проблем), спостереженнях, почуттях, узагальненнях тощо.

    Значну  роль у розвитку креативності (творчості) особистості відіграє соціальна  група, в якій особистість включається  у процес спільного (групового) розв'язання творчих завдань. Взаємодія особистості з іншими (на рівні зв'язку “Я—Ти”, “Я—Ми”), а також з опонентами (“Я—Вони”) стимулює творчі процеси, сприяє розв'язанню актуальних для групи управлінських завдань. Продуктивність групового впливу підвищується, коли індивідуальні інтереси поєднуються з притаманним кожному учаснику стилем мислення в процесі розв'язання управлінських завдань. Показниками креативності в процесі групового розв'язання управлінських завдань є:

• кількість асоціацій, свобода мислення;
• експресивність, уміння переключатися з одного об'єкта на інший;
• адаптаційна гнучкість і оригінальність.

   Творчість  є важливою психологічною ознакою  керівника. Вона характеризує  вияв здібностей, уміння особистості  створювати щось нове, інноваційність поведінки самого керівника.

    Формування  психологічної готовності до певного  виду діяльності, творчого вияву, індивідуальних здібностей має суттєве практичне  значення. Адже непрофесіоналізм, закостенілість форм і методів діяльності спричинюють значні втрати у всіх сферах життєдіяльності особистості, породжують міжособистісну напругу, конфлікти і психологічний дискомфорт, унеможливлюють досягнення професійних, життєвих вершин. Саме тому з поняттям “високий професіоналізм людини” пов'язують не тільки глибокі й широкі знання, ділові навички, уміння технологічно діяти у найскладніших ситуаціях, а й яскравий розвиток здібностей, здатність нестандартно мислити, пошукова активність, що є запорукою творчого вирішення управлінських проблем.