Організація обліку та аудит готової прдукції та її реалізації

“Організація обліку та аудит готової прдукції та її реалізації” (на прикладі ТОВ «Сандерс-Виноградів» ).

 

 

 Дипломна робота

                                                                                                                            

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1 Теоретичні основи обліку і аудиту реалізації готової  продукції

1. Готова продукція: поняття, класифікація та основні завдання організації обліку
2. Облік реалізації готової продукції та її документування

1.3   Нормативне регулювання  обліку собівартості готової продукції

та її реалізації

 1.4   Теоретичні основи аудиту реалізації готової продукції

Розділ 2 Особливості  обліку реалізації готової продукції  на ТОВ «Сандерс-Виноградів»

2.1  Характер підприємства  та особливості його облікової  політики 

2.2  Особливості формування собівартості готової продукції на підприємстві

2.3  Особливості формування  обліку доходів

2.4  Формування та  облік фінансових  результатів  наТОВ «Сандерс-Виноградів»

2.5   Документування  реалізації готової продукції  на ТОВ «Сандерс-Виноградів»

Розділ 3 Аудит реалізації готової продукції на ТОВ «Сандерс-Виноградів»

3.1     Планування  аудиту

3.2     Оцінка  системи внутрішнього контролю

3.3     Перевірка  по суті

3.4     Завершення  аудиту

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додатки

А,Б, В, Д, Е, Ж, З,  К, Л , М. Н, П, Р, С,Ф, Х

Вступ

 

Вирішити актуальні проблеми в  галузі економіки не можна без  удосконалення побудови бухгалтерського обліку. Чітко налагоджений бухгалтерський облік своєчасно забезпечує потреби управління необхідною та вірогідною інформацією для виконання всебічного аналізу господарської діяльності та обгрунтування відповідних управлінських рішень.

Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

 Бухгалтерський облік містить  в собі:

• прийняті принципи обліку;
• ведення облікових регістрів, які охоплюють записи фактів в хронологічному, синтетичному та аналітичному порядку;
• періодичне виявлення дійсного стану активів і пасивів шляхом проведення інвентаризації;
• оцінка активів та пасивів та визначення фінансового результату;
• складання бухгалтерських звітів;
• надання для аудиту та оприлюднення фінансових звітів.

Сьогодні загальний характер багатьох норм Правил (стандартів) дає бухгалтерам  широке поле професійної творчості  та спонукає до самостійного прийняття  важливих рішень з облікових проблем.

Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв'язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують проводки за кожним можливим методом, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно від специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає потрібний йому спосіб відображення тої чи іншої господарської операції в обліку відповідно до облікової політики.

Сьогодні він сам вирішує  питання стосовно норм амортизації  матеріальних і нематеріальних активів, питання про те, які платежі  відносити на даний звітний період, а які капіталізувати (включити у витрати майбутніх періодів або віднести на незавершене виробництво), як списувати прострочену дебіторську заборгованість тощо. При цьому бухгалтер добре розуміє, що всі його рішення не мають відношення до розрахунків з бюджетом з податків. У держави свої норми, свої погляди, а у власника – свої.

Таким чином, сьогодні немає чіткого  шаблону, в який бухгалтер міг  би підставляти потрібні суми. Відображаючи ту чи іншу операцію, бухгалтер аналізує її економічний зміст, від чого залежить визнання і відображення її у звітності.

Отже, основне завдання бухгалтерського  обліку – створення такої системи  отримання інформації, яка забезпечувала  б реальне управління підприємством.

Темою даної дипломної  роботи є “ Організація обліку і аудит готової продукції та її реалізації ”. При написанні дипломної роботи розглянуто такі питання як поняття готової продукції, її оцінка та сутність на підприємстві, організація обліку наявності та руху готової продукції, формування та облік собівартості готової продукції, доходів від реалізації та фінансових результатів, наявність внутрішнього контролю за обліком готової продукції та замовлення аудиторських послуг.

Метою дослідження є  вивчення ведення бухгалтерського  обліку готової продукції на ТОВ «Сандерс-Виноградів», встановлення його відповідності законодавству України, проведення аудиторської перевірки для підтвердження достовірності господарських операцій, щодо реалізації готової продукції на підприємстві.

Об’єктом дослідження при написанні даної дипломної роботи є ТОВ «Сандерс-Виноградів».

 

РОЗДІЛ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ організації ОБЛІКУ І АУДИТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

 

 

1.1 Готова продукція:  поняття, класифікація та основні завдання організації обліку

Готовою продукцією вважається продукція, котра повністю завершена в обробці на даному підприємстві, пройшла технічні випробування (якщо цього вимагають її відповідні особливості), прийнята контролером, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Готова продукція –  це матеріальний результат виробничої діяльності кожного підприємства. Крім випуску речової продукції (машин, взуття, одягу, хліба, кондитерських  виробів і т.д.), підприємство може виконувати певні роботи для інших  підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств і т. д. На відміну від речової продукції, під якою в обліку розуміється вираз “Готова продукція”, даний вид продукції називають “Виконані роботи та надані послуги”.

Основними завданнями організації  обліку готової продукції та її реалізації є забезпечення контролю за:

• випуском продукції по об’єму, асортименту і якості, збереженню готової продукції на всіх стадіях її руху;
• повнотою та своєчасністю виконання договорів поставок готової продукції покупцям;
• розміром і рівнем результатів реалізації продукції;
• здійсненням своєчасних розрахунків за відвантажену продукцію.

Таким чином, продукція  підприємства може складатися із готової  продукції та виконаних робіт і послуг.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить  такі операції:

• випуск продукції з виробництва і її передача на склад;
• зберігання продукції на складах підприємства;
• відпуск продукції на місці місцевим та відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;
• відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара для продукції власного виготовлення та продажу);
• реалізація продукції (отримання грошових засобів від покупців за відпущену продукцію).

Готова продукція становить  основну частину товарної продукції  підприємства. В основному готова продукція призначена для реалізації, але певна її частина може споживатися  на підприємстві (внутрішньозаводський оборот).

Облік готової продукції  та її реалізації необхідний для контролю за наявністю, рухом, зберіганням продукції, для правильного і своєчасного  її оприбутковування на склад, зберіганням  продукції, а також для отримання  точних даних про залишки готової продукції на складі.

При організації обліку готової продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з  цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності та технологічною  складністю.

За ступенем готовності розрізняють готову продукцію, напівфабрикати і неготову продукцію (незавершене виробництво).

За технологічною складністю готову продукцію поділяють на просту і складну. Остання у свою чергу  поділяється на основну, побічну  і супутню.

Готова продукція обліковується  на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру:

• натуральних, які характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до її фізичних властивостей;
• умовно-натуральних, які необхідні для одержання узагальнених показників і обліку однорідної продукції.

У поточному (аналітичному) обліку готова продукція відображається в натуральному та вартісному виразі.

Існують два варіанти оцінки руху готової продукції протягом звітного періоду в поточному обліку:

– за фактичною виробничою собівартістю готової продукції протягом звітного місяця;

– за обліковими цінами (плановою (нормативною) собівартістю, оптовими чи відпускними цінами).

Застосування оцінки руху готової продукції за обліковою вартістю передбачає визначення та облік відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами.

Для узагальнення інформації про наявність  і рух готової продукції підприємства Планом рахунків передбачено рахунок 26 “Готова продукція”.

По дебету рахунка 26 “Готова продукція” відображаються:

• надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю;
• повернення покупцями;
• оприбуткування надлишків, виявлених у результаті проведеної інвентаризації;
• дооцінка (у межах попередньої уцінки).

По кредиту рахунка 26 “Готова продукція” показуються:

• продаж готової продукції за грошові кошти;
• обмін у межах бартерних (товарообмінних) операцій на інші види, необоротних чи оборотних активів;
• безоплатна передача (для рекламних, благодійних та інших цілей);
• переведення до складу запасів іншого виду (припустимо, відпуск як комплектуючого виробу для виробництва іншого виду продукції);
• уцінка;
• списання внаслідок нестач, розкрадань, надзвичайних подій тощо.

Дебетове сальдо по рахунку 26 “Готова продукція” показується  в Балансі по однойменному рядку 130 “Готова продукція”.

Для правильного визначення фактичної собівартості готової  продукції, виконаних робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду  визначити залишки незавершеного виробництва, тобто, не завершену обробкою продукцію в процесі виробництва.

У поточному обліку готову продукцію оцінюють за “твердими” обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами або за фактичною виробничою собівартістю).

Якщо готову продукцію оцінюють за середньорічною плановою собівартістю, то відхилення планової собівартості від фактичної обліковують окремо. На кінець місяця ці відхилення розподіляють між залишками нереалізованої продукції і реалізованими виробами.

При оцінюванні готової продукції  за іншими цінами відхилення визначають як різницю між цими цінами та фактичною  собівартістю.

Оцінка продукції за “твердими” обліковими цінами дає змогу вести  постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом.

 

1.2 Облік реалізації готової продукції  та її документування

Відвантаження готової продукції  оформляється наступним чином:

• Накладна. На накладній ставиться підпис покупця або іншої уповноваженої особи. Товарно-транспортна накладна виписується, як правило, в шістьох примірниках: покупцю, клієнту, водію, пропуск для охорони, залишається для заводу, під реєстрацію.
• Рахунок-фактура. Рахунки-фактури на відвантажену продукцію направляються покупцям, а їх копії залишаються в бухгалтерії підприємства-постачальника. В рахунках-фактурах вказуються: найменування вантажоотримувача та відправника, їх адреса, номер договору, найменування банку і його реквізити, сума рахунку-фактури, дата відвантаження та інша необхідна інформація.

На основі накладної та інших  первинних документів виписується  рахунок-фактура.

В бухгалтерії на основі первинних  документів по прибутку та видатку ведуться накопичувальні відомості випуску продукції в натуральному та вартісному вимірниках та накопичувальна відомість відвантаженої продукції.

На основі здавальних накладних, що виписуються в двох примірниках, складається Відомість  відпуску продукції. Оцінка в звітному періоді може здійснюватись по фактичній собівартості та по обліковим цінам з деяким відхиленням від фактичної собівартості. В кінці місяця обов’язковою умовою являється облік продукції по фактичним собівартості (визначається по даним аналітичного обліку затрат на виробництво).