Предмет и функции политологии

1

Политология - наука о политике, то есть об особой сфере жизнедеятельности людей, связанной с властными отношениями, с государственно-политической организацией общества, политическими институтами, принципами, нормами, действие которых призвано обеспечить функционирование общества, взаимоотношения между людьми, обществом и государством.

Назначение политологии  для общества раскрывается в ее функциях.

• Познавательная функция заключается в исследовании многогранности политических явлений с целью получения знания об их сущность, содержание и закономерности развития.
• Аналитическая функция - всесторонний анализ политических процессов, оценка деятельности институтов политической системы.
• Прогностическая функция - выработка научных прогнозов дальнейших изменений в политической сфере, выявление тенденции развития общественных процессов.
• Инструментально-практическая функция - разработка рекомендаций для совершенствования каких-либо сторон политической практики.
• Политическая социология - формирование гражданской культуры.

Политическое  знание помогает понять человеку свою роль в мире политики, вооружает его политическим опытом и осознанием своих прав и возможностей.

Структура політології  як науки охоплює:

1. Загальну політологію,  що вивчає історію і теорію  політики, виробляє загальні теоретичні  й методологічні основи її пізнання.

2. Теорію політичних систем  та їх елементів, механізмів  функціонування політичної влади,  що досліджує проблеми утворення  й функціонування держав, партій, суспільно-політичних організацій,  політичних режимів шляхом вивчення  конституційних та адміністративних питань, економічних та соціальних функцій управління, аналізу політичних інститутів, відносин між суб´єктами політики, політичної культури та комунікації і т. ін.

3. Теорію соціального управління, що вивчає форми й методи  управління соціально-політичними, соціально-економічними, адміністративно-правовими та соціально-психологічними процесами, досліджує проблеми участі в політиці.

4. Теорію політичної ідеології,  що досліджує роль і функції  ідеології в системі політичної  влади, історію та розвиток політичних теорій, концепцій, доктрин, особливості їх реалізації та існування в різних суспільствах.

5. Теорію міжнародних відносин, предметом якої є система міжнародних  відносин, проблеми національної  та світової політики, мирного  співіснування держав з різним соціальним устроєм. Її складовими є геополітика, зовнішня політика, міжнародне право, діяльність міжнародних і міждержавних організацій.

6. Практичну політологію,  яка здійснює прикладні та  порівняльні дослідження в контексті  конкретних політичних технологій, специфіку політичного маркетингу та менеджменту в різних суспільно-історичних умовах, проблеми прийняття оптимальних управлінських рішень та ефективності їх реалізації.

Структура політології  має свою внутрішню логіку й охоплює  теоретичні та практичні основи: знання про закономірності функціонування й розвитку політичної діяльності в межах політичних відносин; знання про політичну систему як механізм організації та здійснення влади, про теорію міжнародної політики. На думку Ф. Бурлацького й Г. Шахназарова, структуру політології становлять: теорія політики і політичних систем, міжнародні відносини і світова політика, управління соціальними процесами, політична ідеологія, історія політичних учень.