Становлення та розвиток податкової системи України

Кодекс встановлює основні  положення щодо видів податків, зборів та інших обов'язкових платежів, визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав та обов'язків, об'єктів оподаткування, бази оподаткування, граничних розмірів ставок, механізмів справляння та зарахування податків, регламентує порядок їх встановлення, зміни та скасування, а також надання пільг в оподаткуванні, ведення податкового обліку, забезпечення виконання податкових зобов'язань та порядок і умови притягнення до відповідальності за порушення в сфері оподаткування.

Норми Податкового кодексу  поширюються на всі види податків, які визначені цим Кодексом, крім мита, справляння якого регулюється Митним кодексом України. Норми Податкового кодексу не поширюються на обов'язкові платежі та збори, встановлені іншими законами України, що не пов'язані з питаннями оподаткування.

Характерною особливістю  діючої податкової системи сьогодні є її недосконалість, а саме: неузгодженість та суперечливість окремих податкових законів, нестабільність законодавства, надмірне податкове навантаження на платників, безсистемне й невиправдане надання пільг, перекручування економічної сутності окремих податків та непристосованість її до переходу від адміністративної-командних методів управління господарством до господарювання в умовах демократичної правової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону - Податкового кодексу України.

Зазначений законопроект є першим кроком на шляху створення досконалої системи оподаткування з високим рівнем збирання податків і має на меті регулювання відносин оподаткування, визначає принципи побудови податкової системи, перелік податків, зборів та інших обов 'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів всіх рівнів. Визначає методику їх обчислення, ставки оподаткування, правовий стан платників податків, порядок адміністрування податків, а також порядок і умови застосування фінансових санкцій до платників податків за порушення податкового законодавства.

При розробці проекту  Податкового кодексу України  враховувалось те, що саме податки  є ефективним знаряддям реалізації державної політики стосовно життєдіяльності  суспільства, а саме: перерозподілу  національного доходу в соціальному, віковому, територіальному галузевому аспектах; компенсації недоліків ринкових механізмів розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення ділової та інвестиційної активності тощо.

Розроблений проект Податкового  кодексу України забезпечує комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, вирішує питання усунення податкового законодавства та забезпечує гармонізацію його з нормами іншого законодавства України.

У проекті Податкового  кодексу України відображені  питання подальшого реформування податкового законодавства у напрямі диференційованого розподілу податкового навантаження між платниками податків, спрощення механізму оподаткування, чіткого визначення прав і обов 'язків платників податків, а також поліпшення роботи органів державної податкової служби з платниками податків, у тому числі забезпечення платників податків інформацією з питань оподаткування. Забезпечення всіх учасників податкових відносин повною інформацією про те, хто, коли, і при яких обставинах має обо-в 'язки щодо сплати податків, забезпечить прозорість і зрозумілість податкового законодавства , зробить його доступним для всіх платників податків.

Положення проекту Податкового  кодексу України спрямовані на необхідність:

1.створення в Україні  стабільної податкової системи, яка б забезпечувала чітке визначення порядку стягнення податків, його простоту;

2.забезпечення чіткого  визначення об 'єктів оподаткування  з метою запобігання випадкам  подвійного оподаткування; 

3.забезпечення справедливого  підходу при оподаткуванні всіх категорій платників податків;

4.упорядкування механізму  стягнення податків та посилення  відповідальності за ухилення  від сплати податків та їх  несвоєчасну сплату;

5.стимулювання інвестиційних  та інноваційних процесів і  підтримки технологічного оновлення суспільства;

6. стимулювання малого  підприємництва;

7.дотримання міжнародних  угод з питань оподаткування; 

8.реальне забезпечення  прав платників податків;

9.створення дієвого  механізму контролю.

У проекті Податкового  кодексу визначені права та обов 'язки юридичних та фізичних осіб (суб 'єктів оподаткування), зокрема щодо обов 'язків їх постановки на облік як платників податків в органах державної податкової служби, що передбачає присвоєння їм ідентифікаційного номера - єдиного по всіх податках, що входять до системи оподаткування України, в тому числі, які підлягають сплаті в зв 'язку з переміщенням товарів через митний кордон України.

Ведення Державного реєстру  фізичних осіб-платників податків та єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб надасть можливість органам державної податкової служби ефективніше виконувати свої функції по контролю за обчисленням, своєчасністю сплати податків, а також оперативно виявляти порушників податкового законодавства.

Вдосконалення податкового законодавства, передбачене проектом Податкового кодексу України, має на меті створення умов для подальшого інтегрування України до світової спільноти, адаптації податкового законодавства Європейського союзу.

Відповідно до положень Податкового кодексу переважним джерелом формування дохідної частини бюджетів всіх рівнів залишаються непрямі податки. Водночас створюватимуться передумови для збільшення надходжень від прямих податків.

Визначений Кодексом рівень вилучень податків становитиме 30 відсотків валового внутрішнього продукту.

Запропонований проект Податкового кодексу складається  з 15 розділів (включаючи резервний):

1. Загальні положення 

2. Податок на прибуток  підприємств 

3. Податок на доходи  фізичних осіб 

4. Податок на додану  вартість 

5. Акцизний податок 

6. Податок на майно 

7. Державне мито 

8. Інші податки 

9. Гербовий збір 

10. (резервний) 

11. Місцеві податки  і збори. 

12. Спеціальні податкові  режими 

13. Загальні адміністративні  положення 

14. Правопорушення в  сфері оподаткування

15. Прикінцеві положення 

Перелік як загальнодержавних, так і місцевих податків в запропонованому  проекті Податкового кодексу  по відношенню до діючого законодавства  має істотні зміни. З переліку діючих загальнодержавних д податків вилучено податок на промисел, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на землю, збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення , збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду. Разом з тим до переліку загальнодержавних податків віднесено гербовий збір.

Найбільш істотних змін зазнав перелік місцевих податків. Так, перелік  місцевих податків доповнено  місцевим акцизним податком, збором за організацію гастрольної діяльності, збором за видачу дозволів на будівництво у населенних пунктах об 'єктів виробничого і не виробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва садових будинків та гаражів.

При розробці положень Податкового кодексу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств в основному збережено діючий сьогодні порядок. Поряд з тим у положеннях кодексу передбачається і ряд змін.

В розділі проекту "Податок  на фізичних осіб" на відміну від діючого | законодавства суттєво спрощується шкала нарахувань податку. Замість діючих у даний час 5 ставок - 10, 15, 20, 30 і 40 відсотків пропонуються 3 ставки податку - 10, 20 і 30 відсотків. Гранична ставка оподаткування запропонована в розмірі 30 відсотків, тобто на рівні оподаткування прибутку підприємств.

Як свідчить практика, високі ставки оподаткування підштовхують платників податків до приховування об 'єктів оподаткування та зумовлюють їх перехід до тіньової діяльності.

Об 'єктом оподаткування резидентів передбачається сукупний оподатковуваний дохід за звітний рік, тобто валовий дохід, незалежно від джерел його походження, зменшений на доходи, що не підлягають оподаткуванню на витрати.

Об'єктом оподаткування  нерезидентів передбачається валовий дохід, одержаний з джерел походження з України.

На відміну від діючого  порядку обчислення прибуткового податку  з доходів громадян за основним місцем роботи пропонується новий порядок  обчислення податку.

Так, протягом року обчислення податку здійснюватиметься з сукупних доходів, визначених наростаючим підсумком з початку року. Це позбавляє необхідності проведення перерахунків в кінці року, оскільки в останньому місяці року для обчислення податку вже буде застосовуватися річна шкала оподаткування. Спрощення діючого порядку дасть змогу скоротити обсяги роботи як бухгалтерів, так і працівників податкових органів.

При розробці положень Податкового  кодексу щодо оподаткування податком на додану вартість в основному збережено  існуючий на сьогодні порядок.

В проект включено спеціальну статтю, присвячену визначенню, за яких умов місцем продажу товарів, виконання  робіт, надання послуг є територія  України. Це попередить можливі непорозуміння  з зазначеного питання та наблизить  норми оподаткування податком на додану вартість до Європейського законодавства.

Передбачені зміни у  визначенні платників податку з  числа суб'єктів підприємницької  діяльності, які здійснюють торгівлю за готівкові кошти. Якщо зараз усі  такі суб 'єкти є платниками податку  незалежно від обсягів її продажу, то згідно з проектом матимуть реєструватися в якості платників на загальних підставах, тобто коли за останні 12 календарних місяців обсяг їх оподаткованих операцій досягне 1200 неоподатковуваних операцій досягне 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому у них залишається можливість, при бажанні, зареєструватися як платник податку на додану вартість на добровільних засадах. Такі зміни усувають неоднаковий підхід до різних суб 'єктів підприємницької діяльності і мають призвести до зменшення витрат по адмініструванню податку на додану вартість.

З метою недопущення  заниження бази оподаткування в  проекті передбачено, що в разі продажу  товарів, робіт, послуг власного виробництва  за договірними цінами, нижчими валових  витрат на їх виробництво, а покупних товарів, робіт, послуг - за договірними цінами, нижчими за ціни їх придбання, база оподаткування визначається відповідно виходячи з їх фактичних валових витрат та ціни їх придбання, незалежно від умов продажу товарів, виконання робіт, надання послуг.

Для недопущення втрат  бюджету, зменшення недоїмки по податку  на додану вартість та інших платежах, які зараховуються до Державного бюджету України, внесені уточнення  до термінів та порядку відшкодування  з бюджету від 'ємного значення податку на додану вартість.

Акцизний податок в  проекту Податкового кодексу  передбачено як непрямий податок  на окремі види товарів, що включаються  до їх ціни.

При розробці положень проекту  щодо справляння акцизного податку  в цілому збережено діючий на сьогодні порядок.

Однак в проекту суттєво  скорочено перелік підакцизних  товарів, на які сьогодні встановлюється акцизний податок, визначено платників  податку, порядок його обчислення та сплати при реалізації підакцизної  продукції.

Проектом Податкового кодексу передбачається запровадження спрощеного порядку розрахунку акцизного податку при застосуванні ставок у процентах до оподаткованого обороту.

При розробці положень розділу "Податок на майно" за основу взято  діюче законодавство щодо стягнення  плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та проект Закону України "Про податок на нерухоме майно (нерухомість)", що знаходиться на розгляді Верховної Ради України.

Особливістю даного розділу  є те, що податок на майно, крім земельних ділянок та транспортних засобів, передбачає оподаткування будівель і споруд, що забезпечить більш ефективне використання виробничих і житлових фондів.

Введення податку на будівлі і споруди також наблизить  податкове законодавство України до діючих систем оподаткування розвинутих країн, у більшості з яких нерухоме майно (нерухомість) є об'єктом оподаткування.

Об'єктами оподаткування  нерухомого майна передбачено вважати  земельні ділянки, житлові будинки  або їх частини (квартири), садові будинки, дачі, гаражі тощо, а платниками податку визначено власників нерухомості, а в окремих випадках користувачів.

При цьому, передбачено  надання органам місцевого самоврядування права встановлювати ставки оподаткування  будівель і споруд, але не вище 2-х відсотків бази оподаткування. Зарахування податку на будівлі і споруди буде проводитись до бюджетів міста, селища, села за місцем знаходження будівель і споруд.

Проектом Податкового  кодексу України встановлено  соціальні пільги для фізичних осіб - власників будівель, що фактично виводить більшість населення країни з числа платників податку.

По будівлях, розташованих на території населених пунктів  чисельністю постійних жителів  менш як 50 тисяч, розмір податку зменшується  на суму, обчислену виходячи з 40 квадратних метрів загальної площі такої будівлі на кожного члена сім'ї плюс 10,5 квадратних метра на сім'ю. Для однієї самотньої особи або двох осіб пенсійного віку, що проживають в таких населених пунктах база оподаткування зменшується на 120 квадратних метрів загальної площі будівлі. Не обкладаються податком нежитлові приміщення, які використовуються для утримання свійських тварин і птахів, зберігання садового та іншого господарського інвентаря, для льохів, інших господарських цілей, не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності