інтелектуальна власність. Правова охорона службових винаходів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2014 в 19:57, реферат

Краткое описание

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи в Україні, регулюються Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-ІІІ від 01.06.2000 із наступними змінами. Щодо спеціального регулювання службових винаходів, то в цьому ракурсі законодавство не має глибоких коренів та достатньо звужено за своїм змістом. Так, безпосередньо службовим винаходам присвячено лише одну норму у Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а також частково ці відносини регулює новий Цивільний кодекс України, Указ Президента України «Про Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні» та інші нормативні акти, аналіз яких свідчить про неточність визначення поняття службовиго винаходу, недосконалість правового закріплення статусу суб’єктів службового винахідництва, законодавчу невизначеність порядку придбання, передачі та захисту прав на службові винаходи.

Содержание

1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Правова охорона службових винаходів
1.1.1 Правове регулювання службових винаходів
1.1.2 Розподілення прав на службові винаходи
1.1.3 Збереження конфіденційності службових винаходів
1.1.4 Виплати винагороди винахідникам…………………………………………....
1.2 Контрольні питання ………………………………………………………………
1.3 Тлумачний словник основних термінів і понять……………………………….
1.4 Тести та кросворд…………………………………………………………………
1.4.1 Тести……………………………………………………………………………..
1.4.2 Кросворд………………………………………………………………………...
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………………………………………………
2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Приклад 1: Christian Louboutin в суде против YSL не смог отстоять красную подошву в качестве товарного знака…………………………………......................
2.2 Приклад 2: "Большевик" отстоял свое право на печенье "Юбилейное", несмотря на стихотворение Маяковского………………………………………......
2.3 Приклад 3: "Данон" проиграл спор с "Вимм-Билль-Данном" из-за упаковки йогурта…………………………………………………………………………………
2.4 Приклад 4: Марадона обвиняет китайских разработчиков игры в нарушении копирайта………………………………………………………………………………
2.5 Приклад 5: Производитель Bratz отсудил у производителя Барби $310 млн...
2.6 Заповнити таблицю……………………………………………………………….

Вложенные файлы: 1 файл

работа.doc

— 209.00 Кб (Скачать файл)

Найважливішою проблемою є вирішення питання про те, у кого першочергово виникає право на службовий винахід: у працівника - автора винаходу чи роботодавця, котрий забезпечив його створення. Адже потрібен збалансований підхід до даної проблеми, тому що надмірне обмеження інтересів автора винаходу позбавить його стимулів до винахідницької діяльності, у свою чергу обмеження прав роботодавця призведе до втрати ним зацікавленості у використанні винаходу.

Виключне право на використання об'єкта інтелектуальної власності охоплює всі майнові права творця цього об'єкта. Майнові права належать роботодавцю за таких умов:

- творець об'єкта інтелектуальної  власності перебував у трудових відносинах з роботодавцем на підставі договору трудового найму;

- договір найму визначає коло  службових обов'язків творця, до  числа яких входить обов'язок  створювати об'єкти інтелектуальної  власності;

- об'єкт інтелектуальної власності створено в порядку виконання трудового договору;

- об'єкт інтелектуальної власності  слід визнавати службовим і  за умов, що роботодавець надавав  творцю фінансову, матеріальну та  іншу допомогу або іншим чином  істотно сприяв творцеві у  процесі створення зазначеного об'єкта. Ця допомога має бути такою, без якої об'єкт інтелектуальної власності не міг би бути створений;

- договір має бути укладений  лише в письмовій формі;

- у договорі обов'язково має  бути визначений розмір винагороди  за використання об'єкта інтелектуальної власності, створеного за договором найму, строки і порядок її виплати.

При будь-якому використанні об'єкта інтелектуальної власності, створеного за договором найму, роботодавець має право зазначати своє найменування або вимагати такого зазначення.

Крім договору найму не виключається за чинним законодавством укладення і спеціального договору між роботодавцем і творцем об'єкта інтелектуальної власності, в якому визначаються права й обов'язки сторін. Це досить складні договори, оскільки в нас ще немає належного досвіду їх укладання. У таких договорах важко визначити вартість створеного об'єкта інтелектуальної власності без попереднього його випробовування.

 

1.1.3 Збереження конфіденційності службових винаходів

У разі створення службового винаходу його автор повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про його створення з описом, що розкриває суть створеного об'єкта [1, ст. 9].

Роботодавець має право протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника такого повідомлення подати заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу чи корисної моделі як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому чи його правонаступнику винагороди відповідно до економічної цінності винаходу або іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем [1, ст. 9].

Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне, перед іншими особами, право на придбання ліцензії на запатентований винахід [1, ст. 9].

Строк  збереження  роботодавцем  чи  його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на  одержання  патенту  на  службовий винахід   (корисну  модель)  переходить  до  винахідника  чи  його правонаступника [1, ст. 9].

 

 

1.1.4 Виплати винагороди винахідникам

Згідно статті 9 Закону розмір і порядок виплати винагороди визначаються умовами договору між винахідником і власником патенту, тобто наявність такого договору є необхідною умовою для виплати винагороди за взаємною згодою сторін. У договорі мають бути чітко визначені порядок визначення розміру винагороди і порядок її виплати [1, ст. 9].

Якщо договір між автором винаходу і власником патенту про розмір і порядок виплати винагороди відсутній або укладений, але його норми викликають спори щодо їх застосування, то такі спори вирішуються у судовому порядку.

Згідно п.51 Указу Президента України «Про Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та  раціоналізаторських пропозицій в Україні», розмір винагороди   визначається   договором  між  автором  і власником патенту і не може бути менше:

  • 10 відсотків доходу,  одержуваного щорічно власником  патенту від його використання;
  • 20 відсотків від сум, одержаних власником патенту від продажу ліцензії на даний винахід;
  • 2 відсотків  від  частки  собівартості  продукції  (робіт   і послуг),  що припадає  на  винахід,  корисний  ефект від якого не впливає на одержання доходу [3, п.51].

Згідно п.54 Положення, винагорода сплачується автору винаходу відповідно до договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року, в якому використовувався винахід, і не пізніше 3 місяців після надходження виручки від продажу ліцензії протягом строку дії патенту [3, п.54].

Винагорода, сплачена автору власником патенту, не підлягає стягненню у разі анулювання патенту на винахід.

Автори винаходів при одержані винагороди користуються пільгами відповідно до чинного законодавства.

За несвоєчасну виплату винагороди винний у цьому власник патенту сплачує автору за кожний прострочений день пеню в розмірі 0,04 відсотка суми, належної до сплати.

Згідно зі статтею 429 Цивільного кодексу України (ЦКУ) майнові права інтелектуальної власності на об’єкт (зокрема — на винахід), створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює (роботодавцю), спільно, якщо інше не встановлено договором [2, ст. 429].

У разі спільного володіння винаходом не може вживатися поняття винагороди винахідникові за використання створеного ним винаходу. Разом з тим, відповідно до статті 427 ЦКУ, майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі [2, ст. 427].

Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Таким чином, якщо між винахідником і роботодавцем буде укладений договір про передання роботодавцю належних винахідникові майнових прав на створений винахід, то окремою умовою цього договору може бути умова щодо виплати роботодавцем винагороди винахідникові у порядку, встановленому статтею 9 Закону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Контрольні питання

1. Що таке службовий винахід?

2. Що відноситься до службових  обов’язків?

3. Якими нормативними актами  регулюються положення по службові  винаходи?

4. В чому суть майнових і немайнових прав на службовий винахід, і якими нормативними актами вони регулюються?

5. Що визнається використанням  винаходу відповідно до Закону «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»?

6. Хто має право на одержання  патенту на службовий винахід?

7. Що відповідно до Закону не визнається порушенням прав, що випливають з патенту?

8. Що означає право попереднього  користування?

9.  За одночасної наявності яких умов виникає права попереднього користувача?

10.  За яких умов майнові права належать роботодавцю винахідника службового винаходу?

11. Протягом якого часу роботодавець має право подати заявку на отримання патенту?

12. Який строк  збереження  роботодавцем  чи  його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання?

13. Який розмір винагороди винахіднику службового винаходу?

14. Які наслідки несвоєчасної виплати винагороди винахіднику?

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Тлумачний словник  основних термінів і понять

Трудовий договір — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін.

Контракт — письмова угода, договір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов'язання.

Патент- охоронний документ,що засвідчує виключне право отримувача на  використання методу,технології та ін..,та засвідчує первинність відкриття в даній галузі або новій спосіб використання вже відомого методу.     

Інтелектуальна власність - результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини ( автора, виконавця, винахідника та інш. ) або кількох осіб. Право інтелектуальної власності — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель).

Ліцензія (лат. licentia - дозвіл) — документ державного зразка, що засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Корисна модель — нове технічне рішення, що не випливає із існуючого рівня техніки і є промислово придатним. Фактично корисні моделі є підвидом винаходів у праві інтелектуальної власності, однак на відміну від останніх, вони мають коротший термін захисту (10 років в Україні, від 6 до 10 років у інших країнах) та менш жорсткі умови патентоздатності. Корисна модель вважається патентоздатною, якщо вона є новою та придатною до промислового використання.

Автор (лат. autor) — це фізична особа, творчою працею котрої створено твір.

Роботодавець — власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізична особа, яка використовує найману працю, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом).

Конфіденційна інформація - це відомості, які перебувають у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Конфіденційність (англ. confidentiality, privacy) — властивість не підлягати розголосові; довірливість, секретність, суто приватність.

Винагорода - оплата інтелектуальної, творчої праці авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, а також за використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка і раціоналізаторської пропозиції.

Винагорода - будь-яка періодична (щомісячна, щоквартальна) або одноразова (річна тощо) матеріальна (грошова чи натуральна) виплата працюючим за показниками та умовами оцінки їх виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності, визначеними на підприємстві, фірмі, в організації.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Винахід (рос. изобретение, англ. invention, нім. Erfindung f) — технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване.

 

 

 

 

 

 

1.4 Тести та кросворд

1.4.1 Тести

1. Кому належать майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору:

    • працівнику;
    • роботодавцю;
    • працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює.

2. Що вважається порушенням прав власника патенту:

  • введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням запатентованного службового винаходу продукту будь-якою особою,

якщо цей продукт був виготовлений без спеціального дозволу (ліцензії);

  • використання з комерційною метою службового винаходу будь-якою особою, яка придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованного винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом;
  • реалізація права попереднього користування.

3. Хто має право на одержання  патенту на службовий винахід:

    • автор;
    • роботодавець;
    • працівник.

4. Протягом якого часу роботодавець  має право подати заявку наотримання  патенту?

    • протягом року;
    • протягом 6 місяців;
    • протягом 4 місяців.

5. Розмір і порядок виплати винагороди винахідникам визначаються:

    • Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;
    • Цивільним кодексом України;
    • договором між роботодавцем і винахідником.

Информация о работе інтелектуальна власність. Правова охорона службових винаходів