Індивідуальне завдання з “менеджмент персоналу ”

На початку  лютого 2003 року економіст підприємства пройшов перепідготовку, у зв’язку  із тим, що  його спеціальність цілком не відповідала зайнятій посаді. Спеціаліст мав вищу освіту у галузі педагогіки зі спеціальності викладач економіки. Економіст був направлений на спеціалізовані курси навчального центру “21-ше століття” – “Податковий облік”, “Аналіз фінансового стану підприємства”.

У відповідності із Законом  “Про охорону праці” і Типовим положенням, навчання проводиться в корпорацїї незалежно від характеру і ступеню небезпеки виробництва при:

• підготовці нових працівників;
• перепідготовці та підвищенні кваліфікації;
• проведенні різних видів інструктажів безпосередньо на підприємстві.

При підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації працівників, вивчення питань охорони праці здійснюється в закладах освіти усіх рівнів, незалежно від їх галузевого підпорядкування і форм  власності. Зміст і обсяги навчання регламентуються типовими навчальними планами і  типовими навчальними програмами або навчальними програмами нормативних дисциплін з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, які затверджуються Міністерством освіти за узгодженням з Держнаглядохоронпраці. 

Усі працівники, які приймаються  на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі на підприємстві, повинні проходити безпосередньо на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний  інструктаж проводять з метою ознайомлення нових працівників з загальними положеннями з техніки безпеки і виробничої санітарії, виробничої обстановки і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони  праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства.

Первинний інструктаж проводять до початку роботи безпосередньо на робочому місці з метою ознайомлення з конкретною виробничою обстановкою і безпечними прийомами праці на даному робочому місці. Такий інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно  до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань  первинного інструктажу, згідно з Типовим положенням.

 Інструктаж проводить  керівник підрозділу з усіма  новоприйнятими, переведеними із  одного підрозділу в інший,  відрядженими працівниками, що беруть  безпосередню участь у виробничому  процесі, учнями, що прибули на  виробниче навчання або практику.

Повторний інструктаж проводиться з метою перевірки і підвищення рівня знань правил та інструкцій з охорони праці. Інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;  для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий  інструктаж проводять з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;  при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;  при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;  при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;  при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий  інструктаж проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;  при ліквідації аварії, стихійного лиха;  при проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників.

Обсяг і зміст цільового  інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.

 

3.4.

На підприємстві трудовий розпорядок робочого дня регулюється  колективним договором. Підприємство працює за п’ятиденним робочим графіком з двома наступними вихідним днями.

Вихід на робот у фіксується інспектором  з кадрів та майстрами, про що складається в кінці  кожного місяця табель робочого часу.

Щоквартально на базі табелю економічна служба виконує аналіз використання робочого часу, складає фактичний баланс використання робочого часу.

Як використовувався робочий час на підприємстві у 2002 році видно з наступної таблиці.

Таблиця 3.4.

Баланс робочого часу за 2002 рік

Показники	Кількість людино-днів
Календарний фонд часу	9855
Кількість неробочих  днів	3024
Кількість календарних  робочих днів	6831
Неявки на роботу	688
Прогули	-
Цілоденні простої	-
Корисний фонд робочого часу	6143

 

 

 

 

 

3.5.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Основна задача охорони  праці на підприємстві полягає в  попередженні дії на працюючих можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів і створення безпечної техніки і технології; а не в усуненні засобами техніки безпеки і виробничої санітарії наявних в машинах, механізмах і приладах, що випускаються, конструктивних недоліків, що призводять до виникнення небезпечних і шкідливих факторів.

Основоположним законодавчим документом з охорони життя і  здоров’я громадян України в процесі  трудової діяльності є Закон України  “Про охорону праці”, дія якого  поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах .

Законодавством покладаються на власника забезпечення здорових і безпечних умов праці, впровадження сучасних засобів техніки безпеки, що відповідатимуть вимогам нормативних актів про охорону праці, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Умови праці – це сукупність взаємозв‘язаних  виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров‘я і працездатність людини.

Проаналізуємо умови праці на аналізованому підприємстві :

- виробничі;

- санітарно-гігієнічні;

- психофізіологічні;

- естетичні;

- соціальні.

Для того, щоб людина могла плідно працювати, ій необхідно створити оптимальні умови для  виконання обов'язків. Існує цілий ряд норм, виконання яких дозволяє багато в чому  забезпечити  такі  умови.

Розміри приміщення повинні відповідати  кількості  працюючих у ньому  людей. Обсяг виробничого приміщення на одного працюючого повинний складати не менш 15  кубічних метрів, а площа - 4.5 квадратних метрів.   Для успішної роботи дуже важливо правильно спланувати  робоче місце, що повинне задовольняти вимогам зручності виконання робіт, економії енергії і часу користувача,  раціонального використання площ  і обсягів,  дотримання  правил техніки безпеки. При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, принтерів,  системного блоку, клавіатури, робочого столу користувача, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони встановлені на  підставі антропометричних даних людського тіла і приводяться  у відповідних довідниках. Умови експлуатації обчислювальної  техніки  також  накладають ряд умов на параметри мікроклімату, тому що перегрів апаратури може привести до виходу її з ладу  а  занадто  низька температура приводить до проблем при запуску вінчестерів і помилкам читання на гнучких дисках.  

Важливо, щоб робоче місце було добре освітлене. Найкраще  якщо світло падає ліворуч. Необхідно  також  передбачити  штучне освітлення, наприклад, у виді люмінесцентних ламп.  У  будь-якому випадку, пряме світло не повинне попадати  на  екран  монітора, що дуже сильно знижує контрастність (при  цьому  зображення практично не видно - його закриває освітлена поверхня  екрана). Крім того, шкідливими є різкі перепади освітленості - коли екран стоїть в тіні, а за спиною  оператора  знаходиться   вікно чи яскраво освітлена стіна - у цьому випадку екран перетворюється в дзеркало, на якому видно усе,  що  відбувається  за  спиною оператора, але не видно те, що відбувається на самому  екрані.  При цьому набагато прискорюється стомлюваність очей.

Для боротьби із  шкідливостями  подібного роду застосовуються захисні  екрани, що непогано працюють,  коли  потрібно  підвищити  контрастність, але, на жаль, більшість з них дає  більш  сильні відблиски, чим сам екран.  

Роботи, виконувані в приміщенні відділу  бухгалтерії відносяться до категорії  легких робіт.

Відповідно до ДСТУ 12.1.005-99 установлені  наступні норми для приміщення відділу  бухгалтерії  :

- температура:

1) зимовий період: 20-22 C;

2) літній період: 20-25 C;

- відносна вологість: 50-60%;

- швидкість руху повітря:

1) зимовий період: не більш 0.2 м/c;

2) літній період: не більш 0.5 м/c.

У відділі  основним джерелом шуму є вентилятори охолодження блоків апаратури. Шум вентиляторів є середньо частотним тональним і не перевищує 42 ДБ .

 

Таблиця 3.5.

Припустимі рівні звукового  тиску, ДБ, на робочих  місцях з обчислювальною технікою

Рівень звукового тиску, ДБ								Рівень звуку,  Дб.
63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	50
71	61	54	49	45	42	40	38

 

 

Необхідно дотримуватися заходів  пожежної профілактики.

Роботи проводяться обслуговуючим  персоналом на ПЕОМ і пристроях сполучених з ними, що підключаються в мережу з напругою 220 В и частотою 50 Гц. Приміщення бухгалтерії відноситься  до 2-й категорії "Приміщення з підвищеною небезпекою", оскільки існує можливість торкання корпусів апаратури і батарей центрального опалення. У приміщенні відсутні відкриті струмоведучі частини з напругою більш 12 В. Пошкодження електричним струмом можливо тільки у випадку несправності апаратури і живильних кабелів.

В даній організації умови праці  є незадовільні, це насамперед стосується відділу програмістів, де на робочих  місцях присутнє значне відхилення від  норми.

 

 

Список використаної літератури

 

1. Дятлов В.А. Управление персоналом. Учебное пособие. – М.: ПРИОР, 1998
2. Дуракова И. Управление персоналом: отбор и найм. – М.: Центр, 1998
3. Кибанова А.Я. Управление персоналом организации. Учебник. – М.: ИНФРА – М, 1998
4. Управление персоналом в условиях социальной рыночной экономики. Марр Райнер. – М.: Издательство Московского университета, 1997