Болонський процес в Україні

За кордоном прийнята двоступенева система вищої освіти. Університети готують бакалаврів і магістрів. Диплом бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Хто бажає продовжити навчання, стає спершу магістром, а потім може отримати науковий ступінь доктора.

Наші ВНЗ сьогодні забезпечують чотири рівні підготовки фахівців з вищою освітою: заклади 1-2 рівнів акредитації готують молодших спеціалістів і бакалаврів, у закладах 3-4 рівнів готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів. За кордоном цього не розуміють.

Отже, треба уніфікувати  освітньо-кваліфікаційні рівні, перейти  на двоступеневу систему освіти відповідно до європейських стандартів.

Взагалі, модернізація освіти в Україні почалася із запровадження  кредитної системи, що обумовлює кредитно-модульну організацію навчального процесу.  Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка базується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль – це система  навчальних елементів, поєднаних за ознакою відповідності певному  навчальному об’єктові.

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників  та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Для впровадження КМСОНП вищий  навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS: інформаційний пакет (загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, анотації із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики й технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо), договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом, академічну довідку оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

Формування індивідуального  навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів, сформованих на основі освітньо-професійної  програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізація індивідуального навчального плану  студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну  навчання.

Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих  стандартів вищої освіти. Граничний  термін може перевищувати нормативний на 1 рік.

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися в певні навчальні  дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог  нормативної частини освітньо-кваліфікаційної  характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку до виконання  вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної  характеристики, у тому числі відповідність  обсягові підготовки, передбаченому  нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності  та сприяють академічній мобільності  й поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових  модулів визначає нормативну складову індивідуального навчального плану  студента. Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних  навчальних дисциплін на споріднених  напрямах мають бути уніфіковані  в установленому порядку. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під  керівництвом куратора в КМСОНП.

При формуванні індивідуального  навчального плану студента на наступний  навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного та попередніх навчальних років. Формування плану  студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів із дотриманням  послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів  обов’язкових та вибіркових змістових  модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна  становити не більше 44 кредитів.

Система дає змогу здійснювати  перехід студента в межах споріднених  напрямів підготовки. Спорідненість  напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які  належать до нормативної складової  індивідуального навчального плану  студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Зарахування змістових модулів, включених до індивідуального навчального плану здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, зазвичай без організації екзаменаційних сесій. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:

• Порівняльної трудомісткості кредитів, яка полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне та міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.
• Кредитності – суть її декомпозиції змісту освіти та навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

1. На рівні індивідуального навчального плану – набір заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах КМОНП;

2. На рівні вивчення навчальної дисципліни – набір заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають у себе виконання необхідних видів діяльності, передбачених програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності – визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями та проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самосійно-творча пізнавальна діяльність студента.

• Методичного консультування – полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.
• Організаційної динамічності – суть її в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.
• Гнучкості та партнерства – у побудові системи освіти таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
• Пріоритетності змістової та організаційної самостійності й зворотного зв’язку – полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами діяльності студентів.
• Науковості та прогностичності – визначається побудовою стійких зв’язків змісту освіти з науковими дослідженнями.
• Технологічності та інноваційності – суть її у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню до єдиного інформаційного та освітнього простору.
• Усвідомленої перспективи – полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.
• Діагностичності – забезпечується можливістю оцінювання рівня досягнення та ефективності сформульованих і реалізованих у системі цілей освіти та професійної підготовки.

Висновок

Болонський процес – один з інструментів не лише інтеграції в Європі та в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу – глобалізації. Цілі Болонського  процесу: підвищення якості освітніх послуг та набуття європейською освітою  незаперечних конкурентних переваг; розширення доступу до європейської освіти; формування єдиного ринку праці вищої кваліфікації в Європі; розширення мобільності студентів та викладачів; прийняття порівняльної системи ступенів вищої освіти з видачею зрозумілих в усіх країнах Європи додатків до дипломів.

Наша система вищої  освіти потребує найшвидшого та найефективнішого реформування. Інтегруючись у євро простір, ми повинні збагнути не лише законодавство та стандарти наших  сусідів, але й зрозуміти їхні погляди на життя, навколишній світ, людину та її існування у соціумі.

Необхідно змінити ставлення  людей до освіти. На жаль, зараз ми спостерігаємо катастрофічну ситуацію: молоді люди прагнуть здобути не вищу освіту, а диплом, тобто папірець, що підтверджує їхню причетність  до освіти та надає право і можливість знайти роботу, зайняти певну посаду. Дипломи мають майже всі, але  до цих документів не прикріплені  відповідні знання.

Модернізація освіти в  Україні почалася із запровадження  кредитної системи, що обумовлює  кредитно-модульну організацію навчального  процесу.

Попри всі труднощі у багатьох ВНЗ нашої держави розпочалася напружена праця ректорату, професорського та викладацького складу щодо створення необхідної для забезпечення переходу на європейський стандарт. Наближаючись до європейських стандартів освіти, ми закладаємо основу майбутнього розвитку потенціалу нашої держави.