Теневая экономика

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Ноября 2013 в 23:18, курсовая работа

Краткое описание

Саме тому виникає необхідність розібратися в тому, що собою являє сьогодні так звана тіньова економіка, яке її походження, наскільки вона сильна, що їй протистоїть, а що її, навпаки, стимулює, чи можливо її витіснення або хоча б послаблення і звуження сфер її поширення, які шляхи, форми і засоби цього процесу.
Таким чином, метою даної курсової роботи є розгляд тіньової економіки як явища, її форм, причин виникнення та макроекономічних наслідків.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Тіньова економіка: сутність та причини появи.
1.1 Сутність тіньової економіки.
1.2 Причини появи тіньової економіки та її масштаби.
1.3. Структура тіньової економіки.
Розділ 2. Боротьба з тіньовою економікою та наслідки її і
снування.
2.1 Основи боротьби з тіньовою економікою.
2.2 Наслідки існування тіньової економіки.

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСАЧ.docx

— 58.02 Кб (Скачать файл)

Тіньова економіка негативно  впливає на соціально-економічні процеси. Вона притаманна усім державам, адаптуючись  до їхніх стадій розвитку, завдає суттєвої шкоди розвитку легальної економіки, підриває стабільний розвиток державних  інституцій. У зв’язку з цим  світова спільнота приділяє велику увагу боротьбі з даним явищем. Наприклад, розроблена програма ООН  «Про міжнародний контроль за обігом наркотиків.», проводяться спільні  анти тіньові операції. Так, за рахунок  впровадження глобальних інформаційних  систем започатковано дії із запобігання  відмиванню грошей, одержаних від  торгівлі наркотиками. Такі дії схвалені на спеціальній сесії Генеральної  Асамблеї ООН, яка була присвячена протидії легалізації коштів для збуту  наркотиків.

Діяльність по боротьбі із відмиванням незаконно нажитих  коштів регламентується Віденською конвенцією, яку ратифікували всі  держави-члени FATF. У цих країнах діють однакові стандарти, які обумовлюються Страсбурзькою конвенцією. Одним із основних організаційних документів із запобігання легалізації тіньових капіталів є Директива 1991 р., яка започаткувала в ЄС і в більшості держав-членів FATF 40 рекомендацій проти зловживань у фінансовій сфері. 3 грудня 1998 р. на основі ст.. К.3 Угоди про ЄС Рада ЄС прийняла документ про спільні дії щодо відмивання грошей, ідентифікації, відслідковування, замороження, блокування і конфіскації інструментаріїв і доходів від кримінальної діяльності. У даному документі держави-члени погодились не робити жодних поступок щодо ст..6 Страсбурзької конвенції, яка стосується злочинів, пов’язаних із відмиванням грошей. Але слід зауважити, що не всі держави дійшли згоди щодо визначення кримінальним злочином відмивання доходів. У зв’язку з цим була розроблена заява про поширення дії Директиви на певні конкретні види діяльності (березень 1999 р.). Зокрема, це стосується поширення зобов’язань Директиви на інвестиційні фірми.

Визначне місце в системі  запобігання розширенню тіньових коштів займає Егмондська група, яка утворилась у червні 1995 р. у Бельгії в Егмондському палаці у Брюсселі. У засіданнях брали участь представники 30 країн Європи, Америки, Азії та Австралії, міжнародні організації були спостерігачами. Результатом зустрічі став меморандум про порозуміння, договір про співпрацю між підрозділами фінансових розвідок країн-членів.

Структура Егмондської групи сформувалась таким чином:

- посередницькі функції  виконують Бельгія, Фінляндія,  Франція, Греція, Італія, Нідерланди  і Іспанія;

- поліцейські функції:  Австрія, Фінляндія, Німеччина,  Ірландія, Швеція, Велика Британія;

- судові функції: Люксембург, Португалія;

Недоліком структури є  те, що не створено інформаційної системи  зв’язку із континентальними підрозділами, яка повинна використовувати  можливості Євро полу (установа правопорядку ЄС, яка збирає інформацію про кримінальні  злочини) для забезпечення співпраці  з правоохоронними органами. Спроба створити законодавчу базу для обміну інформацією була зроблена в другому додатковому протоколі до Концепції про захист фінансових інтересів Європейського Співтовариства.

Зараз речники FATF закликають до координації і сприяння комунікаційним процесам між галуззю електронних грошей і правоохоронними структурами, а також зацікавленими міжнародними організаціями. Хоча банки світової спільноти вже запровадили захист від відмивання коштів кримінального походження, але ними ще не враховуються інші форми тіньових коштів. Про це свідчить той факт, що злочинні угрупування використовують систему не банківських установ. У зв’язку з цим необхідно розробити заходи із відслідковування та контролю електронними переказами, тому що злочинці використовують електронні гроші для легалізації транснаціональних тіньових доходів.

Якщо проаналізувати результативність діяльності міжнародних організацій  із запобігання легалізації тіньових капіталів, то можна зробити висновок, що результати проведеної роботи зі збору  інформації про підозрілі фінансові  операції не доходять до розгляду у  судах. Потрібно розробити заходи на національному, європейському і  міжнародному рівнях, які сприятимуть  створенню дійсно ефективної системи  протидії легалізації незаконно  нажитих коштів.

Пропозицій ЄС про необхідність введення таких процедурних кроків у всіх державах-членах такі:

- впорядкувати нагляд  за телекомунікаційними структурами,  якщо є підстави для підозри  операцій з відмивання грошей, що вже вчинені або вчиняться  у майбутньому;

- запроваджувати тимчасові  заходи (тимчасова конфіскація і  накладення арешту), щоб запобігти  використанню або передачі майна,  отриманого внаслідок відмивання  грошей або кримінальної діяльності;

- запроваджувати тимчасові  заходи, якщо компетентні органи  отримала інформацію, що дає підстави  запідозрити злочин;

- конфіскувати гроші або  майно, одержані в результаті  відмивання або вчинення інших  злочинів.

В умовах активізації тіньових структур в Україні приділяється недостатня увага вивченню та розробці рекомендацій із запобігання проявам  транснаціональної тіньової економіки. Документи, які повинні стати  інституційно-правовою основою для  боротьби з тонізацією економіки  України, ще не розроблені, а чинні  неефективні.

У FATF, починаючи з грудня 2000 р., розпочали свою роботу чотири регіональні аналітичні групи:

- американський континент;

- Азіатсько-Тихоокеанський  регіон;

- Африка і Близький  Схід.

Розуміючи негативний вплив  для країн, які відкрито ігнорують  вказівки FATF із запобігання легалізації тіньових коштів, все більше держав вимушені приєднуватися до даного процесу. Так, Карибська група FATF була створена в результаті двох основних нарад, які відбулися в Арубі і Ямайці на початку 90-х років ХХ століття. На нараді в Арубі в травні 1990 р. країни Карибського регіону розробили дев’ятнадцять рекомендацій, так звані «Арубські рекомендації», спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей з урахуванням регіональних особливостей і доповнювали всесвітні стандарти, що містяться в 40 рекомендацій FATF. Результатом ямайської зустрічі на рівні міністрів, проведеної в листопаді 1992 року, стала розробка Кінгстонської декларації. Зокрема, зроблена спільна заява міністрів про прийняття та затвердження зобов’язань урядів щодо дотримання міжнародних стандартів у боротьбі з відмиванням грошей.

Усвідомлюючи важливість процесу взаємної оцінки діяльності, у жовтні 1999 р. FATF опублікувала документ з поправками, у якому описано процедуру проведення взаємних оцінок діяльності членів FATF.

Активно працює Азіатсько-Тихоокеанська  група боротьби з відмиванням  грошей, до складу якої входять :Австралія, Бангладеш, Тайвань, Фіджі, Гонконг, Індія, Індонезія, Японія, Малайзія, Нова Зеландія, Пакистан, КНР, Південна Корея, Філіппіни, острови Самоа, Сінгапур, Шрі-Ланка, Таїланд, США, Вануату. Уповноважені спостерігачі: Бруней, Канада, острови Кука, Макао, Китай, Непал, М’янма, В’єтнам. Важливим кроком посилення боротьби із легалізацією тіньових капіталів є створення Євразійської групи (ЄАГ) з протидії легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму. Група створена  у 2004 р. на засновницькій конференції країн-членів. У цю групу входять 7 країн: Білорусія, Казахстан, Киргизстан, Китай, Росія, Таджикистан, Узбекистан. Основною метою діяльності групи є забезпечення на євразійському просторі інтеграції країн-членів ЄАГ в міжнародну систему відповідно до рекомендацій FATF, міжнародних конвенцій, резолюцій Ради Безпеки ООН та договорів країн-членів даної групи.

Головні завдання ЄАГ:

- сприяння розповсюдженню  міжнародних стандартів у сфері  легалізації злочинних доходів  і фінансування тероризму у  євразійському регіоні;

- впровадження країнами  членами ЄАГ рекомендацій FATF;

- розробка та проведення  загальних навчальних заходів  у сфері легалізації злочинних  доходів і фінансування тероризму  відповідно до компетенції підрозділів  фінансової розвідки;

- реалізація програми  взаємної оцінки країн-членів  ЄАГ на базі рекомендацій FATF, включаючи вивчення ефективності законотворчих та інших заходів;

- координація програм  співпраці з міжнародними організаціями,  робочими групами та зацікавленими  країнами;

- дослідження типології  у сфері легалізації злочинних  доходів і фінансування тероризму,  обмін досвідом протидії таким  злочинам з урахуванням особливостей  регіону;

- здійснення технічної  допомоги країнам-членам ЄАГ.

Для виконання основних завдань  ЄАГ були створені три робочі групи: із взаємної оцінки та правових питань; із типології; із технічної взаємодії.

Першу і другу конференцію  ЄАГ провела в 2005-2006 рр. в Москві. В грудні 2007 р. в місті Саня (Китай) відбулося три конференції ЄАГ, на яких були визначені основні критерії допомоги тим, хто хоче активно боротися із відмиванням незаконно нажитих  коштів. Зокрема, це технічне сприяння, у межах якого ЄАГ провела 5 місій з оцінки країн-членів ЄАГ (Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану). В листопаді 2006 р. відбулася  оцінка Китаю FATF з участю ЄАГ.

У межах ЄАГ ведуться розслідування  щодо легалізації нелегальних доходів  і фінансування тероризму, результати яких мають підвищити ефективність виявлення злочинів. У 2005 р., зокрема, досліджувалися теми:

  1. Використання організацій-нерезидентів для реінвестування доходів, які отримані злочинним шляхом, в економіку (через офшорні компанії).
  2. Використання незаконних схем при експорті товарів для отримання тіньових доходів.
  3. Альтернативні системи фінансових переказів в Євразійському регіоні.

У 2006 році дослідження проводилися  за такими темами:

  1. Використання офшорних компаній і офшорних юрисдикцій для відмивання капіталу.
  2. Використання некомерційних організацій з метою фінансування тероризму
  3. Легалізація доходів від наркобізнесу.

У 2007 р. велися такі дослідження:

  1. Легалізація доходів від наркобізнесу.
  2. Типологія фінансування тероризму.
  3. Використання грошей у схемах легалізації тіньових доходів.

У 2008 р. досліджувалися такі схеми:

  1. Транскордонні перекази коштів за участю фізичних осіб.
  2. Відмивання доходів незаконного обороту наркотиків, сильнодіючих речовин і прекурсорів.

Зважаючи на вищевикладене, можна зробити висновок, що держави  світу повинні надавати посильну допомогу країнам, які перебувають  у процесі трансформаційного  розвитку. Не слід відділяти злочинні формування від організації економічного життя, оскільки гроші, нажиті кримінальним шляхом, працюють на розвиток кримінальних угрупувань, які піднімаються на вищий  щавель розвитку – із кримінальної сфери у кримінальну транснаціональну економіку, а далі у політичну, створюючи  таким чином кримінальний кругообіг. Такий стан речей виникає у  зв’язку з фінансовою безконтрольністю за банківськими операціями, відсутністю  перевірки та ідентифікації клієнтів фінансових установ, недосконалістю контролю за фінансовими установами в офшорних зонах. Недостатня перевірка фінансових організацій, які створюються, недотримання вимог ліцензій на здійснення операцій фінансовим установам не сприяють ефективній боротьбі із відмиванням злочинно нажитих  коштів. Для запобігання проникненню  до організованої злочинності в  усі сфери соціально-економічного життя Україні необхідно: стати  членом ЄАГ, вступити у європейську  інформаційну систему у сфері  запобігання та протидії легалізації  доходів і фінансування тероризму, дотримуватися рекомендацій FATF.

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Наслідки існування  тіньової економіки.

Можна виділити конкретні  негативні наслідки впливу тіньової економіки на розвиток усіх сторін суспільного життя, а саме непрозорий і несправедливий розподіл національного  доходу, криміналізація суспільства, недовіра до органів державної влади, дискримінація суб’єктів господарської діяльності, скорочення податкових надходження до бюджетів усіх рівнів, нелегальний експорт капіталів та зменшення обсягів інвестицій в економіку, залежність від іноземних позичок, втрата промислового та інтелектуального потенціалу нації.

Одним з головних наслідків  тінізації економіки є деформація податкової системи. Вона проявляється у нерівномірності галузевого податкового  навантаження і скороченні розходів бюджету. Ухилення від сплати налогів  проводить до зростання податкового навантаження на законослухняних платників податків. В результаті частина їх уходить в «тінь». А далі коло замикається: ріст податкового навантаження на залишившихся знов уводить їх в «тінь». Загальний об’єм виробництва товарів та послуг не міняється, але його офіційна частина зменшується.

Информация о работе Теневая экономика