Світова організація торгівлі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2013 в 18:19, реферат

Краткое описание

Мета реферату – вивчити питання про нову міжнародну установу – СОТ, дослідити цілі і функції міжнародної економічної організації, що регулює світову торгівлю, розглянути її організаційну структуру, механізм прийняття рішень вже визначеними напрямками її діяльності.

Содержание

Вступ
Етапи створення, структура та членство в СОТ
Роль СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі
СОТ і конкурентоспроможність
Висновки
Список літератури

Вложенные файлы: 1 файл

сот.docx

— 41.58 Кб (Скачать файл)

4) розширення режиму найбільшого  сприяння (РНС) і використання  національного режиму;

5) заходи, спрямовані на лібералізацію  торгівлі, зокрема, на забезпечення  більшої участі країн, що розвиваються. Розвинуті країни повинні виявляти  певну гнучкість до країн, які  розвиваються, що дозволило б  останнім, беручи на себе зобов'язання:

  • відкривати меншу кількість секторів послуг;
  • лібералізувати меншу кількість типів операцій щодо наданню послуг;
  • поступово розширювати доступ на ринок згідно зі ступенем їх розвитку і створювати умови, спрямовані на посилення можливостей своїх вітчизняних постачальників послуг, їх потенціалу завдяки доступу до сучасних технологій, до інформаційних каналів і мереж.

Конкретні зобов'язання - це зобов'язання, що беруть на себе окремі країни щодо тих  чи інших секторів послуг. В кожному  з обраних секторів послуг країна зобов'язана брати зобов'язання щодо доступу на ринок, національного  режиму та інші зобов'язання.

Країни-члени СОТ взаємодіють  у рамках недискримінаційної торговельної системи, де кожна країна отримує  гарантії справедливого і послідовного відношення до її експорту на ринках інших  країн, зобов'язуючись забезпечувати  такі ж умови для імпорту на свій власний ринок. У виконанні  зобов'язань країнами, що розвиваються передбачена порівняно велика гнучкість  і свобода дій. Основні правила і принципи СОТ відображені в багатосторонніх торговельних угодах, які впливають на торгівлю товарами і послугами, а також торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, вирішення спорів і механізм огляду торгової політики.

СОТ постановило безліч правил та угод за процедурами, що регулюють  вирішення спорів, що у свою чергу  передбачає створення системи, в  якій країни могли б врегулювати  свої розбіжності в ході консультацій. Також одним із завдань СОТ є механізм огляду торгової політики, який полягає у збільшенні прозорості, у роз'ясненні торгової політики тих чи інших країн, і в оцінці наслідків її проведення.

Основною перевагою для  країн-членів СОТ є зниження вартості життя за рахунок зниження протекціоністських торговельних бар'єрів. За 50 років існування організації було проведено вісім раундів переговорів, і на даний момент торгові бар'єри в усьому світі нижче, ніж вони були коли-небудь за всю історію сучасної торгівлі.

У результаті зниження торговельних бар'єрів дешевшають не тільки готові імпортовані товари і послуги, а  й вітчизняна продукція, у виробництві  якої використовуються імпортні компоненти. 

СОТ заохочує конкуренцію  і знижує торговельні бар'єри, внаслідок  чого споживачі виграють. За рахунок того, що відбувається товарообміну відбувається збільшення ринку товарів і послуг в кожній країні. Крім того, в результаті більш активного товарообміну розвиваються нові технології, як це сталося, приміром, з мобільним зв'язком.

Збільшення експорту вітчизняної  продукції також підвищує доходи виробників, податкові надходження  в казну і, отже, доходи та добробут населення в цілому. Всі ці фактори призводять до підвищення як державних, так і особистих доходів, розвиток торгівлі в свою чергу веде в довгостроковій перспективі до підвищення зайнятості, особливо в експортних галузях економіки, дозволяють підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави за рахунок, перш за все, спрощення системи митних зборів і інших торгових бар'єрів. 

Не можна заперечувати і політичні вигоди, створювані діяльністю СОТ, а саме в уряду з'являється більше можливостей захищати себе від дій лобістських груп, тому що торговельна політика здійснюється в інтересах економіки в цілому, зростають можливості боротьби з корупцією за рахунок розподілу квот серед чиновників. 

Таким чином, СОТ в першу чергу максимально узаконює міжнародне торгове співробітництво, ставить країни в максимально рівні умови. 

Можна відзначити, що вплив  СОТ носить радше позитивний характер для країн-членів СОТ, тому що забезпечує їх усім необхідним. З іншого боку, в умовах тісного взаємозв'язку на міжнародній арені нинішніх економічних відносин, дуже ймовірно виникнення економічних криз або певного роду порушень балансу в тій чи іншій сфері торгівлі. 

 

  1. СОТ і конкурентоспроможність

Сьогодні СОТ є головною міжнародною організацією, в рамках якої обговорюються і розробляються всі основні питання, пов'язані з режимом міжнародної торгівлі товарами і послугами, здійснюється контроль за дотриманням правових норм. Більш того, розвиток СОТ за перші шість років її діяльності чітко показало, що коло ведення її питань розширюється і, очевидно, в найближчі роки поповниться новими складними питаннями: проблеми захисту навколишнього середовища, пов'язані з торгівлею; зовнішня торгівля і міжнародне переміщення капіталів, зовнішня торгівля і обмін передовими технологіями, зовнішня торгівля і конкурентна політика, ряд інших. Таким чином, СОТ все активніше перетворюється в універсальну міжнародну організацію з регулювання всіх процесівміжнародного обміну товарами, капіталами, послугами, робочою силою. Основа діяльності організації СОТ - це своєрідний, багатосторонній контракт. Він складається, щонайменше, з 56 основних угод (30000 сторінок) і є найбільшим в світі договором, який регулює торгівлю практично всіма видами товарів послуг. Уклавши його, держава отримує гарантії, що його експортна продукція не буде піддаватися будь-якої дискримінації на ринках інших учасників в обмін на аналогічні зобов'язання. В даний час за правилами СОТ здійснюється 95% всієї світової торгівлі. 

СОТ є спадкоємицею діючої з 1947 р Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і почала свою діяльність з 1 січня 1995 р . СОТ покликана регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів (1986-1994 рр.).. Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі. 

СОТ сприяє безперешкодній міжнародної торгівлі, не допускає при цьому зловживань і негативних наслідків. У багатьох випадках усунення бар'єрів, що перешкоджають торгівлі. Це також означає, що окремі підприємці, підприємства, відомчі організації повинні бути добре знайомі з нормами міжнародної торгівлі, і впевнені в тому, сто ці норми не змінюватися різко і без попередження. Іншими словами, правила є абсолютно ясними, а їх застосування послідовними. 

Важливим аспектом роботи СОТ, як авторитетної організації є врегулювання спорів. Часто сторони, що вступають в переговори, підуть різноманітні цілі. Угоди та контакти, включаючи ті з них, які були укладені після тривалих переговорів за посередництва СОТ, часто потребують подальшого тлумачення. Краще всього вирішувати спірні питання в установленому порядку СОТ, заснованому на взаємно узгодженої юридичній базі і забезпечує сторонам рівні права і можливості. Саме з цією метою в тексти угод СОТ, включений пункт про правила врегулювання суперечок.

Конкурентоспроможність  СОТ з точки зору практичності правового механізму. 

Правовий механізм СОТ  можна розділити на кілька головних складових частин і блоків. 

Перша група - це угоди генерального типу, свого роду рамкові угоди. Таких угод три:

1. Генеральна угода з  тарифів і торгівлі,

2. Генеральна угода з  торгівлі послугами,

3. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності.

Є ще одна угода, яка зараз  не дуже помітно, але яке в майбутньому  може стати четвертим основним угодою СОТ. Ця угода з торговельних аспектів інвестиційних заходів..

Друга група - це угоди, детально регулюють окремі, більш приватні питання, наприклад, угода про імпортний ліцензування, Угода про митну вартість і ін.

Третя група - це угоди, які регулюють ті питання, які спочатку не входили ні до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, тобто це ті угоди, які вводять у сферу дії СОТ нові області. Це дві угоди, що регулюють складні питання технічних бар'єрів у торгівлі, санітарні норми та інших

Четверта група - це рішення самих органів СОТ або рішення, які народилися на основі розбору спірними конфліктних ситуацій. Таких угод дуже багато. Відомості про них можна знайти у щорічних звітах СОТ "WTO Annual report". Розвиток правового механізму СОТ відбувається насамперед шляхом уточнення змісту правових норм і створення прецедентів, що відбуваються при з'ясуванні спірних питань вирішення конфліктних ситуацій.  

Висновки

Отже, СОТ являє собою складний і розгалужений механізм, у якому беруть участь сотні спеціалістів, експертів у різних областях економіки і права, і який знаходиться в постійному русі і розвитку. Особливість СОТ в порівнянні з іншими міжнародними організаціями полягає в тому, що переговори у СОТ стосуються мільярдних сум, оскільки в їхньому результаті встановлюються правила експорту й імпорту товарів і послуг, що безпосередньо торкаються інтересів споживачів, виробників і конкретних компаній.

СОТ - єдина організація  світового рівня, що виробляє правила  міжнародної торгівлі для забезпечення її максимально можливої передбачуваності і волі, а також справедливого  вирішення конфліктів між країнами-учасницями з будь-яких питань, що стосуються торгівлі і торгових бар'єрів.

Основними напрямками всебічного регулювання світової торгівлі в  сучасних умовах є наступні: створення зацікавленими державами договірно-правової основи торгово-економічних відносин, включаючи найважливіші принципи і норми; вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торгово-політичних засобів впливу на світовому зв'язку, визначення рамок і можливостей використання окремих інструментів торгової політики; формування і подальший розвиток міжнародних інститутів, що сприяють досягненню домовленостей і вирішення спірних проблем, що виникають між країнами – учасницями, їхніми об'єднаннями й угрупуваннями; обмін інформацією і досвідом організації торгово-економічних зв'язків.

Підводячи підсумок, варто  підкреслити, що система ГАТТ/ВТО  займає центральне місце в регулюванні  системи міжнародних економічних  відносин, а встановлювані ГАТТ/ВТО  норми є, власне кажучи, міжнародним  торговим законом. Знаходячись поза загальним правовим простором, не будучи членом цієї організації, будь-яка країна прирікає себе на положення аутсайдера в міжнародній торгівлі, тому що до неї не застосовуються загальні правила. Це спонукує приєднуватися до системи ГАТТ/ВТО.

 

Список використаної літератури

1. Биков О.Н. “Рік планети: Економіка. Політика. Бізнес”, Многотомник, Інститут світової економіки та міжнародних відносин РАН, М.:Республика. - 2011 р. - 336 стор.

2. Магомедова А.І., Хасанова Є.З. “ГАТТ: правова Природа і структура”, Редколлегия журналу ‘Вісник Санкт-Петербурзького Державного Університету, Серія: Філософія та соціально-економічні науки, СПб. - 2012 р. - 48 стор.

3. Чернишов С.В. “Механізм регулювання міжнародної торгівлі: норми і правил ГАТТ”, Збірник наукової праці, Всесоюзний Науково-дослідний Конъюнктурный Інститут, М. - 2012 р. - 71 стор.

4. Bronkers M. “WTO implementation”, Hearing before the US Senate, 104th Congr., Washington.: Government Print. - 2011. - 75 p.

5. “Regionalism and the world trading system”, World Trade Organization, Geneva. - 2013. - 91 p.

6. Биков А. “Переділ світового ринку й Росія”, Зовнішня торгівля, М. - 2012 р. №11, стор. 2-7.

7. Васильєв Ю.О. “Роль ГАТТ на міжнародно економічної інтеграції”, Економіка і комерція, М. - 2013 р. №3, стор. 95-106.

8. Дюмулен І. “Торгово-политическая система ГАТТ: принципи, правові норми і правил”, Зовнішня торгівля, М. - 2011 р. №7/8, стор. 34-44.

9. Купалов І.В. “Багатостороннє регулювання торгівлі, і інвестицій у рамках ГАТТ”, Московський журнал міжнародного права, М. - 2013 р. №1, стор. 85-99.

10. Куттнер Р. “Единому ринку - загальні правила”, Бізнес уик, М. - 2012 р. №12, стор. 2-5.

11. Монгуш Т.Ф. “Регулювання міжнародного обміну послугами”, США: Економіка. Політика. Ідеологія., М. - 2013 р. №8, стор. 37-43.

12. Овчинников До. “Що чекає на Росію у ГАТТ?”, Економіка життя й, М. - 2011 р. №52, стор. 2.

13. Полуэктов А. “Многосторонняя система ГАТТ: доі після “уругвайського” раунду”, Зовнішня торгівля, М. - 2010 р. №4, стор. 23-36.

14. Полуэктов А. “Найважливіший етап по дорозі світовий ринок”, Зовнішня торгівля, М. - 2012 р. №7/8, стор. 11-18.

15. Сабельников Л. В. “Генеральну угоду про торгівлю послугами”, БИКИ, М. - 2013 р. №84, стор. 1-7.

 

 


Информация о работе Світова організація торгівлі