Внешняя политика Аргентины

   Між Україною та Аргентиною  підписані та набули чинності 33 двосторонні угоди. Серед них слід виділити Договір між Україною та Аргентиною про відносини дружби і співробітництва, міжурядові угоди про торгівельно-економічне співробітництво, про сприяння та взаємний захист інвестицій, про співробітництво в галузі культури, науки та освіти, про науково-технічне співробітництво, про співробітництво в галузі агропромислового комплексу.

   Зв'язки в торгівельно-економічній  галузі між українськими підприємствами та Аргентиною почали формуватися ще за часів колишнього Радянського Союзу: з 70-х років українське енергетичне обладнання встановлювалося на гідроелектростанціях Сальто-Гранде, П'єдра дель Агіла, Ясірета. Устаткування, виготовлене в Україні, добре зарекомендувало себе як надійне та дешевше, ніж пропоноване світовим ринком, що засвідчив такий факт: 37% електроенергії, яка виробляється в Аргентині, отримується з використанням українського устаткування.

   Перспективи, що відкриваються в розвитку двосторонніх торгівельно-економічних відносин, приваблюють представників ділових кіл. Лише протягом 1997-98 рр. в Україні побувало більш як 60 делегацій представників ділових кіл Аргентини, а Аргентину відвідали понад 25 делегацій з України. Важливою віхою в подальшому розвитку українсько-аргентинських відносин стало створення механізму координації торгівельно-економічної діяльності. 2-3 червня 1998 р. в Буенос-Айресі було проведено перше засідання Міжурядової українсько-аргентинської Комісії з торгівельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Зміцненню контактів між діловими і промисловими колами двох країн сприяла друга Міжнародна економічна конференція країн ЧЕС-МЕРКОСУР, що відбулася в столиці Аргентини (I Конференція проходила 21-22 жовтня 1997р. у м. Києві під патронатом Президента України Л.Д. Кучми).

   28 лютого 2001 р. відбувся обмін  грамотами про ратифікацію угоди  між Кабінетом Міністрів України та урядом Аргентини про науково-технічне співробітництво, яка передбачає розвиток співробітництва між науковцями двох країн, створює додаткові сприятливі умови для співпраці в галузі науки і техніки, зокрема, у сфері космічних та ядерних досліджень, сільськогосподарської науки, медицини та прикладних технологій.

   Двосторонній товарообіг  між двома країнами нині знаходиться  на рівні 30 –35 млн. дол. Основою українського експорту в Аргентину є мінеральні добрива, мінеральні мастила, продукція металургійної та хімічної промисловості, зокрема чорні метали, гарячекатана сталь, турбіни, підшипники, двигуни, трансформатори, насоси. Тоді як з Аргентини в Україну надходять цитрусові, морепродукти, сировина для тютюнової промисловості, чай, екстракт кебрачо, шкіра, яловичина, одяг. У 1997 р. в торгівлі між нашими країнами виникла важлива тенденція, в загальному обсязі обороту на 320% зросла частка послуг. Позитивною є також тенденція до збалансування експортних та імпортних потоків, що виникла минулого року. Доцільно налагодити співробітництво між фінансовими колами двох країн, банків, відкрити кредитні лінії.

   Україна пропонує свою  участь у промислових програмах,  що реалізуються в Аргентині:  тракторобудуванні, будуванні вантажного  автотранспорту, будівництві шляхів  сполучення, мостів, каналів, в гірничорудній  промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, пожежогасіння. З іншого боку, для аргентинського бізнесу існує можливість участі в приватизаційних проектах України, співпраці в сільському господарстві.

   З метою координації зусиль та надання ефективної допомоги у взаємному просуванні товарів та послуг на ринки обох країн створені аргентинсько-українська торгівельно-промислова палата та аргентинсько-українська асоціація ділового партнерства, основними завданнями яких є пошук можливих партнерів, налагодження прямих ділових контактів, організація виставкової діяльності, сприяння ефективній участі в тендерах.

   В середині 90-х років були  зроблені перші кроки по налагодженню  співробітництва між Україною  та Аргентинською Республікою  в науково-технічній сфері. Однак  реально співпраця між двома  країнами в цій галузі розпочалась  після укладення двосторонньої міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво, яка набула чинності у 2001 р. Насамперед слід відзначити суттєвий прогрес у розбудові двосторонньої взаємодії у сфері мирного використання космічного простору, важливі спільні проекти та напрацювання у цій галузі. Розвивається співпраця двох країн у вивченні та застосуванні невичерпних резервів Антарктиди, з 1995 р. спеціалізовані установи Аргентини надають постійне сприяння у забезпеченні життєдіяльності української антарктичної станції “Академік Вернадський”.

   Враховуючи зацікавленість  Аргентини в реалізації своїх  національних космічних програм,  корисним вбачається співробітництво  у сфері обміну ліцензіями та «ноу-хау» в аерокосмічній галузі.

   Перспективним може бути  міжрегіональне співробітництво. Йдеться, зокрема, про необхідність реалізації підписаних раніше Угод про співробітництво між Львівською областю і провінцією Кордова, Харківською і провінцією Буенос-Айрес, Тернопільською і провінцією Місьйонес, Волинською і провінцією Чако. [27, с.24-25]

 

ВИСНОВКИ

 

 Проведений комплексний аналіз  аргентинської зовнішньої політики  дозволяє зробити наступні висновки:

1.На формування зовнішньополітичного  курсу впливали  не тільки об'єктивні  геополітичні, але й суб'єктивні фактори. До них ставилися почуття "втраченої величі" і феномен "уявлюваної території"; концепція "архентинидад" і патріотичне виховання націй, а також каудилізм, властивий політичній культурі країни.

2.Військова диктатура 1976 - 1983 р.  стала останньою в новітній  історії Аргентини спробою армії  контролювати політичне життя.  Наступні цивільні уряди прагнули  витиснути армію зі сфери внутрішньої  й зовнішньої політики. Відбувся  розворот від конфронтаційного  поводження військових режимів до курсу на зміцнення авторитету й міжнародних позицій країни як демократичної держави.

3.В 90-і рр. у рамках концепції  "периферійного реалізму" країна зробила помітний поворот у зовнішній політиці, метою якого стало зближення зі США. На практиці альянс із Вашингтоном виражався не тільки в проведенні економічних реформ відповідно до  постулатів "Вашингтонського консенсусу", але й ряді зовнішньополітичних акцій, що контрастують із аргентинською політичною традицією.

4.Створення Меркосур й участь  у регіональній інтеграції з'явилися  для уряду К.Менема ефективним інструментом економічного розвитку. Зміцнення співробітництва із Бразилією стало невід'ємним компонентом не тільки південноамериканського загального ринку, але й впливало на розміщення сил на континенті.

5.Під впливом економічної кризи й  політичної ситуації, що змінилася в контексті лівого дрейфу, відбувся черговий поворот зовнішньополітичного курсу. На зміну автоматичному "проходженню у фарватері" США прийшла тенденція до диверсифікованості зовнішніх зв'язків. При цьому головний акцент був зроблений на зміцнення регіональної інтеграції. Зближення із Бразилією - основним партнером по Меркосур - придбало інший характер і перейшло з економічної площини в політичну. У результаті дві провідні країни регіону виявилися в опозиції по відношенні до проекту АЛКА - загальноамериканської зони вільної торгівлі.

6.На початку ХХІ в. при виробленні  зовнішньополітичної стратегії  визначальної став прагматичний  націоналізм. Рішення економічних завдань  було в основі вибору Н.Киршнером союзників у регіоні й на світовій арені. Таким чином, при оцінці перспектив співробітництва в домінуючі ставилися завдання забезпечення конкурентноздатності країни, а не ідеологічні переваги.

7.Політичний клас продемонстрував  прихильність традиційним принципам,  що обумовило збереження наступності  в зовнішньополітичній діяльності  держави. Так, невирішена територіальна  суперечка з Великобританією  із приводу приналежності Фолклендських  (Мальвінських) островів і конфлікт  із Уругваєм через будівництво  целюлозно-паперових комбінатів  залишаються найбільш хворобливими  питаннями двосторонніх і багатобічних  відносин. Це свідчить про живучість спогадів про "втрачену велич" й "уявлюваної території" у масовій свідомості аргентинців.

8.Сучасна зовнішньополітична стратегія  Аргентини є досить зваженою  й реалістичною. Відмова від геополітичних  схем, не підкріплених адекватною оцінкою ваги країни в міжнародних відносинах, дозволила лівоцентристському уряду Н.Киршнера проводити обережну міжнародну політику, що сприяє рішенню соціальних й економічних проблем.

 

   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ЛІТЕРАТУРНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

   1.Арабаджян А.З, Отраслевая структура экономики развивающихся стран. – М.: ИЛА РАН, 1984. – 503 с.

2. .П.Максаковский, учебник “Экономическая  и социальная география мира”,  под редакцией В.В. Вольского,  Москва, Просвещение, 1990г.

   3.Глинкин А.И., Кузьмин В.В., Лавут А.А., Нутенко Л.Я., Сударев  В.П. Интеграция в Западном  полушарии и Россия. – М.: ИЛА  РАН, 2004. – 308 c.

   4.Страны мира: Краткий политико-экономический  справочник. – М.: ПОЛИТИЗДАТ, 1977. –  608 с.

   5.Страны. Народы. Цивилизации:  Энциклопедия / Под ред. А. Колмогоровой. – М.: ПОЛИТИЗДАТ, 2007. – 402 с.

   6.Альварес К. Аргентинский  кризис: причины, последствия, уроки  // Латинская Америка. - 2002. - № 4. - С. 6.

   7.Воронов А.К. Уроки аргентинского  краха // Латинская Америка. - 2003. - № 2. - С. 4-42.

   8.Гламков Ю.А. Экономика  Латинской Америки и политика  развитых стран // Экономика и  управление в зарубежных странах.  – 2002. - № 9. – С. 21-25.

   9.Дабагян Э.С. Перонист  остаётся на вершине власти // Латинская Америка. - 2003. - № 8. –  С. 40-44.

   10.Для России важно её  присутствие в Аргентине. Интервью  с аргентинским бизнесменом, директором  консалтинговой группы “Verum”  Д. Сольдой // Латинская Америка.  – 2008. - № 9. – С. 13.

   11.Клочковский Л.Л. Национальная  стратегия развития и экономическое  будущее Латинской Америки // Латинская  Америка. – 2005. - № 1. – С. 42-49.

   12.Клочковский Л.Л. Процесс  глобализации и Латинская Америка  // Латинская Америка. – 2008. - №  1. – С. 4-15.

   13.Красильщиков В. Латинская  Америка в постиндустриальном  мире // Мировая экономика и международные  отношения. - 1999. - № 9. - С. 26-35.

   14.Кудрявцева Е.Ю. Практика  урегулирования торговых разногласий  в интеграционном объединении  Меркосур // Российский внешнеэкономический  вестник. – 2007. - № 6. – С. 28-36.

   15.Майданик К. Латиноамериканская  цивилизация в глобализирующемся  мире // Мировая экономика и международные  отношения. – 2003. - № 5. – С. 86-96.

   16.Паис Фр.Т. Аргентина – каковы шансы страны на выход из кризиса? // Рынок ценных бумаг. – 2008. - № 2. – С. 15-18.

   17.Рашковский Е. Латинская  Америка: в поисках собственной  судьбы // Мировая экономика и  международные отношения. – 2003. - № 6. – С. 63-71.

   18.Романова З. Аргентина  в водовороте рыночных отношений  // Экономист. - 2002. - № 12. - С. 70-82.

   19.Романова З. Аргентина  в лабиринте рыночно-либеральных  проблем // Мировая экономика и  международные отношения. - 2002. - №  10. - С. 55-63.

   20.Романова З. Латиноамериканский  вариант региональной интеграции // Экономист. – 1999. - № 10. – С. 87-93.

   21.Романова З. Тернистый  путь аргентинского либерализма  // Экономист. – 2002. - № 4. – С. 74-83.

   22.Щербакова А. Аргентина:  новые ориентиры внешней политики // Латинская Америка.– 2008. - №  12. – С. 53-66.

   23.Юрьев Д. Не плачь  по нам, Аргентина// Деловые люди. - 2002. - № 3. – С. 5-18.

   24.Яковлев П.П. Аргентина:  пейзаж после дефицита // Латинская  Америка. – 2004. - № 8. – С. 5-19.

   25.Яковлев П.П. Аргентина:  цикл иллюзий и разочарований  // Латинская Америка. – 2002.- - №  5. – С. 4-12.

   26. Бредіхин А. В. Політичне  та торговельно-економічне співробітництво  України з Латинською Америкою (1994-1997 рр.): Автореф. дис… канд. іст.  наук: 07.00.02 / Донецький держ. ун-т.  – Донецьк, 1999. Бредіхин А. В.  Політичне та торговельно-економічне  співробітництво.

   27. Бредіхин А. В. Украина-Латинская Америка. Формирование новой основы отношений. Вісник Донецького університету, серія Б.

 

   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ  ДЖЕРЕЛ

 

   28. www.mecon.gov.ar. - Официальный сайт. Министерство экономики Аргентины.

   29.  www.ar-gov.ar.- Официальный  сайт. Правительство Аргентины.

   30.  www.unctad.org.- Официальный  сайт .ЮНКТАД.

   31. www.indec.mecon.gov.ar.- Официальный  сайт. Госкомстат Аргентины.

   32. www.cbonds.ru.- Официальный сайт .Информационное агентство.

   33. www.polpred.com.- Официальный сайт  Информационное агентство.

   34. www.cancilleria.gov.ar.- Официальный  сайт МИД Аргентины.

   35 www.mrecic.gov.ar.- Официальный сайт  Министерство торговли Аргентины.

   36. www.caic.org.ar.- Официальный сайт  Торгово-промышленная палата Аргентины.

   37. www.bcra.gov.ar.- Официальный сайт  Центральный банк Аргентины.

   38. 256irisiv.livejournal.com/60057.html

   39. www.readbookz.com.- Международное  право : § 4. Международно-правовой статус и режим.

   40. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.- Договір про Антарктику.

   41. http://istorya.ru/forum/lofiversion/index.

 

Додатки.

 

1.Територіальні притензії ряда  країн на різні сектори Антарктики.

 

    • Рис 1.

 

[pic]

 

     1.Великобританія

     2.Австралія

     3.Нова Зеландія

     4.Франція

     5.Аргентина

     6.Чилі

 

2.Географическая карта Аргентины

Рис.2

 

[pic]

 

3.Політична карта Антарктиди

Рис.3

 

[pic]

 

4.МЕРКОСУР

 

Рис.4

 

[pic]