Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Мая 2013 в 16:30, реферат
В наш час, враховуючи існуючи тенденції до глобалізації майже у всіх сферах життя, а тим паче в економіці, можна зазначити, що рівень міжнародного співробітництва значно виріс. Багато українських юридичних осіб мають ділові інтереси за кордоном, в Україні також є чимало представництв іноземних юридичних осіб.
Отже, тема даної роботи в наш час набуває особливої актуальності.
Метою реферату є дослідження поняття, видів та статусу юридичної особи у міжнародному приватному праві, а також поняття «національності» юридичної особи та різних підходів до її визначення.
Вступ…………………………………………………………………………………… 3
1. Поняття юридичної особи. Класифікація юридичних осіб в міжнародному приватному праві………………………………………………………………... 5
2. Поняття особистого статуту організації та визначення «національності»
юридичної особи………………………………………………………………... 14
2.1. Доктринальні підходи до визначення «національності»
юридичних осіб у міжнародному приватному праві………………... 14
2.2. Визначення «національності» юридичних осіб у
законодавстві України…………………………………………………. 20
Висновок………………………………………………………………………….. 26
Список використаної літератури…………………………………………………27
Теорія осілості. Відповідно до цієї теорії, яку іноді називають теорією «ефективного місцеперебування», особистим статутом юридичної особи є закон тієї країни, в якій розміщується її керівний орган (рада директорів, правління, інші виконавчі або розпорядницькі органи).
Теорія центра експлуатації. Критерієм особистого статуту юридичної особи виступає місце здійснення основної діяльності.
Теорія контролю. Сутність її в тому, щоб виявити дійсний характер діяльності товариства.
Нажаль, із-за різноманіття підходів до цього визначення цього критерію виникає багато спірних питань у практиці міжнародного співробітництва.
Держави використовують різні теорії для врегулювання цього питання у своєму законодавстві, що ускладнює міжнародну діяльність для юридичних осіб.
Щодо України, то тут, здійснивши кодифікацію норм міжнародного приватного права, наш законодавець зробив суттєвий крок у напрямі наближення правового регулювання статусу юридичних осіб в Україні до загальновизнаних норм. Проте окремі положення новоствореного регулювання все ж важко визнати бездоганними.
Тому автор вважає це питання
недостатньо врегульованим як на
міжнародному, так і на національному
рівні, і визнає його таким, що потребує
додаткового дослідження і