Аналіз ринку безалкогольних напоїв України

В зв'язку з тим, що на українському ринку просліджується дефіцит високоякісної  вуглекислоти, її власне виробництво  дає серйозні конкурентні переваги. Сьогодні власна вуглекислота є тільки у двох компаній: «Ерлан» (99,99% з природного газу) та «Кока-Кола Беверіджиз Україна». Інші підприємства використовують вуглекислоту з продукту переробки основної сировини або закупають за кордоном.

Лідерами смако-ароматизованої групи є смаки «кола» та цитрусові: лимон, лайм, апельсин. Все більшу популярність здобувають смаки-мікси: «Тропік», «Мультіфрут» і т.д.

В 2009 році лідерами продажу були традиційні солодкі лимонади – зі смаком апельсину, лимону та тропічних фруктів. На їх частку прийшлось приблизно 35 – 40% продажів.

На рисунку показано динаміку виробництва солодкої газової води.

Рис. 2.1 Динаміка виробництва  солодкої газової води

Асортимент напоїв, які  випускають підприємства, достатньо  великий. Однак є безмовні смакові  «фаворити» виробничого асортименту.

В асортименті кожного  великого виробника обов'язково є  кола-вмістовний напій. Незважаючи на зростаючу зацікавленість споживачів до напоїв на травах та соках, ще декілька років виробники будуть продовжувати випуск кола-вмістовних напоїв.

Рис. 2.2 Динаміка обсягу експорту солодкої газової води

Як бачимо, у 2008р. найбільший експорт солодкої газової води 15480 тис. дал.

Рис. 2.3 Регіональна структура  експорту солодкої газованої води за межі України

Найбільша частка експорту припадає на Російську Федерацію  і складає 26%.

Українські виробники  розширюють асортимент дієтичними версіями своїх популярних напоїв, наприклад, «Росинка» випустила напої «Лимон-Light» та «Апельсин-Light». ЗАТ «Ерлан» в кінці 2008 року випустив серію низькокалорійних напоїв «Джага», продажі яких вже в перші місяці становили приблизно 3 млн літрів щомісячно.

Ємкість українського ринку  соку складає 350 млн літрів на рік.

На ринку соків України  існує приблизно 400 виробників, з  них 30 великих. На українському ринку  соків вже декілька років простежується  зріст приблизно на 20% щорічно. Однак  в першому півріччі 2010 року ріст становив 30% (обсяг ринку досяг 200 млн літрів).

Однією з головних тенденцій  розвитку українського ринку соків  – зріст ємкості низького цінового сегменту. В 2009 році частка низького цінового сегменту зросла з 18,8% до 31,8% та продовжує зростати. Існує декілька видів напоїв, які відносяться до соків. Це соковмісні негазовані напої, нектари и самі соки. Натуральні соки в свою чергу, діляться на фреші, соки з концентрата та 100%-ві соки.

Конкуренція на ринку соків  призвела до зміни лідерів. У 2005-2010 рр. найпотужнішими компаніями були: 1) «Сандора» (ТМ «Sandora», «Дар», «Садочок», «Natural drinks», «Сандорик» тощо) (Миколаївська обл.); 2) «Вітмарк-Україна» (ТМ «Jaffa», «Sokko» «Наш сік», «Соковита» тощо) (Одеська обл.); 3) «Ерлан» (ТМ «Соки Біола») (м. Дніпропетровськ); 4) «Вінніфрут» (ТМ «Вінні»); 5) «Нідан+» (Закарпатська обл. Компанія забезпечує 96% розливу соків в області); 6) Одеський КЗ дитячого харчування (м. Одеса); 7) «Вімм-Білль-Данн» (Київська обл.).

Лідерами з виробництва  яблучного соку є ВАТ «Вінніфрут» (27% від загального обсягу ринку), ТОВ  «Сандора» (22% ринку) та ВАТ «Адамс». Найбільшими виробниками томатного  соку являються ТОВ «Сандора» (36%), Садовський філіал ЗАТ «Чумак» (15%) та ЗАТ «Одеський консервний завод» (12%), на частку інших виробників приходиться 37%.

Лідерами в виробництві  персикового соку є фірма «Вісма» (49% ринку соків) та ТОВ «Сандора» (47% ринку).

ТОВ «Сандора» є лідером  у виробництві вишневого соку – підприємство виробило 76% від загального обсягу виробництва. Разом з тим збільшує свої обсяги у виробництві вишневого соку і фірма «Вісма», частка якої складає 21%.

Єдиним лідером у виробництві  виноградного соку також є ТОВ  «Сандора» (80%), на частку фірми «Вісма»  приходиться 18,9%.

Рис. 2.1 – Географічна структура концентрації виробницв соку в Україні по областях

Як показує графік рис. 2.1, ближче до півдня країни, дислокуються вітчизняні сокові гіганти – ТОВ «Сандора» (Миколаївська обл.), СП «Вітмарк-Україна» (Одеська обл.) та ЗАТ «Ерлан» (Дніпропетровська обл.). Локальні осередки виробництва соків розміщені в центрі та на заході України. В центрі помітний розвиток сокозаводів Житомирської та Вінницької областей. Західний дивізіон представлений регіональними виробниками – закарпатські, хмельницькі, чернівецькі, львівські підприємства. Серед регіоналів помітні соковики з високим потенціалом: компанія «Майбел» (Сімферополь, Крим), херсонські овочеконсервні заводи.

Біля 92% українського ринку зосереджено  в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між  собою декілька десятків гравців (імпортери  в тому ж числі), які оперують більш  як півсотнею «соковитих» марок.

ТОВ «Сандора» (Миколаїв) – безумовний соковий лідер, контролюючий 47% сокового ринку. Найбільш відомі бренди: «Сандора Ексклюзив», «Сандора Морс», «Сандора Мультиактив», «Сандора Класика», «Сандорик», «Садочок», «Дар».

СП «Вітмарк-Україна» (Одеса) – другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: «Джаффа», «Соковита» та «Чудо Чадо».

Частка ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Соки  Біола» (Дніпропетровськ) тримається в  межах 20%.

Спільна частка компаній «Рідна марка» (Київська обл.), «Вінніфрут» (Вінницька  обл.) та «Нідан +» (Закарпаття) складає  близько 7%.

Рис. 2.2 Розподіл об’ємів випуску соків в Україні між групами виробників

В Україні сік поки не став продуктом  першої необхідності, якщо споживання цих напоїв у Західній Європі становить  у середньому 40–50 л на людину за рік, у Росії – 22 л, то середній український споживач щорічно за даними 2010 року випиває лише 16–17 л. Цей напій і так досить дорогий для мінімального споживчого кошика. А інфляція робить його ще дорожчим.

Основна причина зростання цін  – подорожчання закордонної сировини та упаковки. Навіть у випадках, коли в доларах розцінки падають на 25–30%, гривневі ціни все одно підвищуються. У результаті попри всі зусилля  сокових виробників стримувати зростання  цін, соки й нектари подорожчали в середньому на 15%.

В країнах ЄС приріст ринку  питної фасованої води в останньому десятиріччі щорічно ставить 8% на півночі та 14% на півдні Європи. Також  дуже популярна негазована вода –  становить 75% ринків. Слабо газована на всіх ринках присутня в невеликих  кількостях.

Підприємства контролюють  майже половину вітчизняного ринку  мінеральної води, фізична ємкість  якого оцінюється приблизно в 100 млн дал на рік, а в грошовому  еквіваленті – 1 млрд грн. (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Найбільші виробники мінеральної  води в Україні в 2010

Компанія	Головна торгівельна марка	Обсяги  виробництва, млн дол	Частка  ринку, %
Миргородський завод мінеральних вод	Миргородська, Сорочинська	9,7	11,2
Кола-Кола Беверіджиз Україна»	БонАква	5,2	5,98
Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»	Моршинська	5,11	5,88
ЗАТ «Оболонь»	Оболонська	5,11	5,88
ТОВ "Трускавецький завод мінеральних  вод»	Трускавецька	2,1	2,3
ЗАТ «АкваЕко»	Трускавецька, Чистий ключ	1,7	1,96
ЗАТ «Ерлан»	Знаменівська, Два океани	5,65	6,49
Інші		46,53	60,31
Разом		87	100

Особливості збуту мінеральної  води в останні п'ять років  значних змін не зазнали. Незважаючи на активний розвиток виробництва, масовий  споживач віддає перевагу мінеральній  воді свого регіону.

Відповідно, на Сході переважають  марки: «Золотий колодязь», «721»; на Півдні – «Куяльник»; в Центрі – «Знаменівська». В Київ прагнуть потрапити практично  всі великі виробники вод.

 

 

3. Аналіз споживачів ринку безалкогольних напоїв

Українські споживачі довгий час  були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних  напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату України, понад 600 млн. л., тобто до 50% обсягу соків, які випущені заводами – виробниками у 2010 році. Проте активізація здорового образу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків.

90% сокової продукції споживає  міське населення, близько 50% якого  вживає соки щонайменше раз  на півроку. Вподобання споживачів  щодо соків грунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних  можливостях, а не на прихильності  до тих чи інших видів напоїв. Тож бажання споживати та реальне  споживання з цієї причини  не співпадають.

Як свідчать результати маркетингових  досліджень, основними споживачами  соку є молоді люди віком 25–34 років, які проживають у містах. І хоча соки як продукт цінують однаковою  мірою й чоловіки та жінки, проте  за кількістю споживачів все ж  таки переважають жінки.

Основні мотивації споживання соків  серед міського населення розподіляються наступним чином:

• як джерело вітамінів – 48,3%
• як натуральний продукт – 26,1%
• як смачний напій – 8,6%
• як вітчизняний продукт – 3,4%
• як напій, що втамовує спрагу – 3,0%

Дослідження купівельної  поведінки споживачів свідчать про  невисокий ступінь їх прихильності до певної торгової марки. Були визначені  такі типи покупців стосовно їх ставлення  до торгових марок:

1. Покупці, які орієнтовані на одну марку – 6,7%.
2. Покупці, які орієнтовані на 2–3 визначені марки – 41,4%.
3. Нестійкі споживачі – 34,1%.

Щодо смакової прихильності споживачів, то найбільшу перевагу українські споживачі надають апельсиновому, томатному, яблучному, персиковому, ананасовому, мультивітамінному, абрикосовому соковим  смакам.

Різноманітний асортимент і правильне  ціноутворення є не тільки додатковими  перевагами в боротьбі за покупця, але  й дозволяють підприємству гнучко реагувати на ринкові зміни, що так необхідно на сьогоднішній день.

Сьогодні, асортиментний ряд зроблених  в Україні і завезених соків (включаючи нектари та напої) представляють  кілька десятків найменувань, які поділяються  на 14 основних сортів (смаків): абрикос, ананас, апельсин, береза, виноград, вишня, грейпфрут, манго, мультивітамін, (8–11 тропічних фруктів), персик, слива, смородина, помідор, яблуко.

Смакові переваги українського споживача, що п'є сік дома, торік дослід-жувала маркетингова компанія Gf-USM, а результати вийшли такі. Лідирує сік апельсина, що п'ють 51,1% українських любителів  соків. На другому місці – традиційний  для України яблучний сік з  показником (40,4%). Третє місце також  за традиційним соком – томатним (31,1%). На четвертому місці персиковий (30,0%), а замикає п'ятірку лідерів  – виноградний (26,2%). Далі в рейтингу смакових переваг за версією Gf-USM соки: мультивітамінний (22,0%), ананасовий (21,8%), абрикосовий (19,2%), змішаний із двох чи трьох плодових культур (мікс) (18,1%), грейпфрутовий (9,8%), лимонний (9,3%), порічковий (8,4%), сливовий (8,0%), малиновий (7,7%), грушевий (7,4%), банановий (7,0%), вишневий (6,5%), березовий (5,5%), морквяний (4,3%), гарбузовий (1,4%).

 

Рис. 3.1. Структура продажу соків залежно від смаку (2009–2010 роки)

За оцінками операторів сокового ринку  перша п'ятірка смаків забезпечує майже  дві треті обсягу продажу (рис. 3.1). Апельсиновий сік названо операторами незмінним лідером у рейтингу смакових переваг. Друге і третє місця яблуко і томат розділяють зі змінним успіхом, оскільки влітку самий популярний яблучний, узимку – томатний. Останнім часом зростає популярність мультивітамінного соку. Зокрема, за даними компанії «Тетра – Пак Україна», мультивітамін за обсягами виробництва (виробництва в упакуванні «Тетра – Пак», але не споживання) в Україні може уступати тільки томату, яблуку й апельсину. Здобувають популярність також персиковий, ананасовий і абрикосовий.

Цікаво, що в залежності від пори року споживчі переваги міняються. Улітку найбільшою популярністю користаються «легкі» і менш солодкі соки: березовий, яблучний і виноградний. Зате узимку збільшуються обсяги продажів апельсинового, томатного і персикового. Попит  же на екзотичні соки залишається  більш-менш стабільним протягом усього року.