Природна мова та штучні мови. Особливості штучних мов сучасної логіки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

Реферат з логіки

На тему: Природна мова та штучні мови. Особливості штучних мов сучасної логіки.

 

 

 

 

 

 

                                         Виконав:

Студент 2 групи, 1 курсу,

                                            2 факультету,

                                                    Серебряков Борис

                                           Перевірив:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2011р.

 

 

 

 

 

План:

 

 

 

 

Вступ.

1)Визначення мови

2) Особливості штучних мов у логіці

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ:

Мова — це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці і творчості багатьох поколінь. У її глибинах — філософський розум, витончений естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи.

Мова становить одну з трьох взаємопов'язаних особливостей, які найістотніше відрізняють людину від тварин. Провідну роль серед цих особливостей відіграє праця, що є матеріальною основою існування суспільства. Свідомість і мова розвиваються лише в зв'язку з розвитком трудової діяльності суспільства, стаючи разом з тим неодмінними факторами дальшого безперервного вдосконалення знарядь праці і способів застосування їх. Особливо тісним є зв'язок мови з мисленням, суспільною свідомістю. Мовні знаки — слова, словосполучення і речення — це матеріальні форми, в яких об'єктивно виражаються всі ідеальні витвори свідомості — від конкретних уявлень до найбільш абстрактних і узагальнюючих понять чи суджень. Отже, мова — не тільки засіб вираження думок чи обміну думками, а й засіб формування і закріплення думок у суспільній свідомості.

 

 

1.Визначення мови:

Своєрідністю предмета логіки є те, що він безпосередньо не є даним. Процес дослідження форм мислення та різних відношень між ними безпосередньо даним має матеріальне втілення мислення, а саме мову. Тому мова — емпірична реальність для логіки.

У зв'язку з цим виникає необхідність з'ясувати, в чому полягає здатність мови бути виразником і реалізатором мислення, чим характеризуються механізми функціонування мислення у мові, чим детермінований зв'язок між мисленням і появою різних мовних засобів.

Оскільки логіка має своїм предметом форми мислення та відношення між ними, а мислення нерозривно пов'язане з мовою, то логіка в цьому розумінні є наукою про мову. Але лише в цьому розумінні, інакше не можна буде відрізнити логіку від лінгвістики. Визначимо мову як систему знаків, між якими існують відношення, що визначаються правилами утворення та перетворення. Враховуючи все це, можна визначити мову як систему знаків із заданою інтерпретацією: ця система використовується для комунікації (спілкування) та пізнання.

. Мова є засобом і матеріалом формування та становлення особистості, її інтелекту, волі, почуттів та формою буття. Мова — це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною, засіб спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і забезпечення досвідом інших; вона сприяє виявленню і задоволенню матеріальних та духовних потреб людей, об’єднує їх у суспільство для досягнення матеріального благополуччя та щонайвищих духовних цінностей

Усю множину мов можна поділити на дві підмножини: природні мови і штучні. Серед природних мов розрізняють мови із специфікованою семантикою і мови із неспецифікованою семантикою (розмовна мова різних діалектів).

Природними мовами ми називаємо мови, які виникають стихійно, в умовах практичної взаємодії індивідів певної соціальної групи. Природні мови використовуються насамперед як ефективний засіб спілкування.

Штучні мови — це мови, створені спеціально для фіксації способів, засобів і результатів пізнання. До штучних мов належать мови математики, логіки, шифри. У цих мовах комунікативна функція відходить на задній план, вони не використовуються як засіб спілкування. Штучні мови поділяються на апріорні, що базуються на логічній чи емпіричній класифікації понять, мови, що використовують переважно інтернаціональну лексику (есперанто) та мішані, які складаються з запозичених з різних мов та штучно створених слів. Їх головна мета — ефективно зафіксувати, утримати одержану інформацію і забезпечити її надійне передання від одного комуніканта до іншого. Вони можуть бути засобами комунікації (спілкування) лише для відповідних спеціалістів (математичні викладки, логічні числення, шифри тощо).

2.Особливості  штучних мов у логіці:

Штучні мови створюються з певною метою в конкретних галузях знань. Кожна наука має або прагне створити власну мову. Завжди можна назвати видатних людей, які створювали ту чи іншу штучну мову. В ній значення слів природної мови набувають конкретизації і підлягають обмеженню, оскільки багатозначність звичайної мови заважає адекватному мисленню в ділянці конкретної науки. Характерною властивістю штучних мов є широке використання в них символів.

Мовою логіки висловлювань називається штучна мова, призначена для аналізу логічної структури складних висловлювань. Вона характеризується списком знакових засобів, які застосовуються у цій логічній теорії, і визначенням формули.

Список знакових засобів мови логіки висловлювань включає такі знаки:

1.  Знаки змінних логіки висловлювань:

p, q, r, s, p1, q1, r1, s1…

Ці знаки служать для позначення простих висловлювань природної мови. У звязку з цим їх ще називають пропозиційними змінними.

2. Знаки логічних сполучників:

~ - знак заперечення (читається: ”не”, ”невірно, що…”);

^ - знак конюнкції (читається: “…і…”);

\/-знак дизюнкції (читається: “…або…”);

• знак імплікації (читається: “якщо…,тоді…”).

3. Технічні знаки:

( - ліва дужка;

) – права дужка;

, - кома.

Ці знаки в мові логіки висловлювань виконують роль знаків пунктуації природної мови.

Ніяких інших знаків у мові логіки висловлювань немає.

Висновок:

Мова — дійсність, з якою має справу логіка. Оскільки логіка має своїм предметом форми мислення та відношення між ними, а мислення нерозривно пов'язане з мовою, то логіка в цьому розумінні є наукою про мову. Можна визначити мову як систему знаків із заданою інтерпретацією: ця система використовується для комунікації (спілкування) та пізнання.

Усю множину мов можна поділити на дві підмножини: природні мови і штучні. Мова існує у двох формах: усній і писемній.

 

Список використаної літератури:

1. . Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів вузів. — К.: ВЦ "Академія", 2000. — 368 с.
2. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів \ В.Д. Титов, С.Д. Цалін, О.П. Невельська-Гордєєва та ін.; За заг. ред.проф. В.Д.Титова.- Х: Право, 2005.-208 с
3. . Жеребкін В. Є. Логіка: Підручник для юрид. вузів. — Х.: Основа, К.: Знання, 1998. — 256 с.