Світ дитини в малій прозі Бориса Грінченка

Коли Наталя з притаманною для її віку наївністю вирішує, що краще померти, аніж продовжувати жити таким життям, де постійно її тероризує дзвоник, то вирішує повідомити про це начальницю Олександру Петрівну. Як бачимо, вчителька навіть не намагається з’ясувати причини, що спонукають дитину до такого рішення, не викликає її на відверту розмову (а це найбільше потрібно Наталі), а суворим голосом викрикає: «Не смій цього думати!...Я тобі велю не думати про це ніколи!» Наталя не змогла чинити непослух. Але сили її були вже вичерпані. Оповідання закінчується такими словами: «І того ж дня Наталя занедужала, і нездужала довго... хоч і встала-таки...»

Як бачимо, дитячі оповідання Бориса Грінченка мають важливе пізнавальне та виховне значення. Вони вчать насамперед людяності, добра, дають уявлення про красу й потворність людської душі. Читаючи твори Бориса Грінченка для дітей мимоволі поринаємо у цікавий і захоплюючий світ дитячих образів, переймаємося їх болями, турботами, вчимося важливих життєвих істин, адже кожен твір несе повчальний зміст.

ВИСНОВКИ

Отже, виховання з дитини особистості було метою Грінченка - педагога. Заради цього письменник формує особливий стиль дитячих оповідань, зрозумілий дітям, який несе багато пестливих елементів і народної творчості. Саме з фольклору починається ознайомлення дитини з літературою. Кожній віковій категорії притаманне своє світосприйняття, тому твори Грінченка призначені не для маленьких, а для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Його твори встигають запобігти формуванню негативних рис характеру і тому є актуальними і до сьогодні.

У дитячих оповіданнях Борис Грінченко змальовував дітей, що занадто рано подорослішали, їм довелося стати і за працівників, і за няньок рідним або нерідним малятам. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Весь час відбирають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Вони звикають до неї з дитинства, але залишаються людяними, чуйними, доброзичливими. Саме це і бажав довести Грінченко. Людина може залишитися людяною, незважаючи на обставини, головне, щоб серце було добрим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Грiнченко Б.Д. Твори: У 2 т. - К.: Вид-во Ак. наук УРСР, 1963.
2. Денисюк I.О. Розвиток української малої прози XIX - поч. ХХ ст. - К.: Вища школа, 1981.
3. Кіліченко Л.Н. Українська дитяча література: Навч. посібник. – К.: Вища школа. Головне вид-во, 1988.
4. Пiльгук I. Класична спадщина Бориса Грiнченка: Передмова // Грiнченко Б. Твори: У 2 т. - К.: Вид-во Ак. наук УРСР, 1963.
5. Погрiбний А.Г. Борис Грiнченко. Нарис життя i творчостi. - К.: Днiпро, 1988.
6. Ткачук М. Українська поезiя останньої третини XIX столiття: основнi тенденцiї розвитку й естетична стратегiя: Навч. посiбник. - Тернопiль: ТДПУ, 1998.
7. Фролова К.П. Аналiз художнього твору. Деякi методи вивчення тексту художнього твору. - К.: Радян. школа, 1975.
8. Хропко П. Проза Бориса Грiнченка: Передмова // Грiнченко Б. Вибранi твори. - К.: Днiпро, 1987.
9. Яременко В.В. Борис Грiнченко (До 100-рiччя з дня народження) // Україн. мова i лiтература в школi. - 1963. - № 10.