Героїчний епос як жанр європейського Середньовіччя (за поемою «Беовульф»)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 07:48, курсовая работа

Краткое описание

Метою дослідження є визначення художніх, зокрема, композиційних та сюжетних особливостей «Поеми про Беовульфа», синтез язичницьких та християнських мотивів у поемі; ідентифікація казково-міфологічних мотивів, а також висвітлення особливостей змалювання головного героя поеми.
Для реалізації виконання поставленої мети передбачається виконання
наступних завдань:
окреслити особливості Середньовічного героїчного епосу;
ідентифікувати його жанрову специфіку;
систематизувати сюжетно-композиційні особливості «Поеми про Беовульфа»;
виявити синтетичні риси язичницького і християнського мотивів у поемі;
охарактеризувати образ головного героя «Поеми про Беовульфа»;

Содержание

ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇЧНОГО ЕПОСУ ..........5
1.1 Витоки героїчного епосу ………...………….…………………….5
1.2 «Поема про Беовульфа» як зразок героїчного епосу Середньовіччя …………………………………………………………..7
РОЗДІЛ ІІ. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ «ПОЕМИ ПРО БЕОВУЛЬФА»…..14
2.1 Сюжетно-композиційна своєрідність поеми………..…….……14
2.2 Казково-міфологічні мотиви ……..……………………………..17
2.3 Синтез язичницького і християнського мотивів у поемі ……...21
2.4 Образ Беовульфу ……………..……..……………………….......24
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….29
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………31
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ………………………………

Вложенные файлы: 1 файл

Героїчний епос як жанр європейського Середньовіччя....doc

— 228.50 Кб (Скачать файл)


                                  Міністерство освіти та науки України

 

 

 

Героїчний епос як жанр європейського  Середньовіччя

(за поемою «Беовульф»)

 

 

Курсова робота

з історії зарубіжної літератури

Спеціальність 6.010100 «Мова та література (англійська)»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Чернігів – 2009

 

 

 

 

 

ЗМІСТ     

                                                  

 

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇЧНОГО ЕПОСУ ..........5

1.1 Витоки героїчного епосу ………...………….…………………….5                                                                      

1.2 «Поема про Беовульфа» як зразок героїчного епосу    Середньовіччя …………………………………………………………..7 

РОЗДІЛ ІІ. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ «ПОЕМИ ПРО БЕОВУЛЬФА»…..14

  2.1 Сюжетно-композиційна своєрідність поеми………..…….……14

  2.2 Казково-міфологічні мотиви ……..……………………………..17

  2.3 Синтез язичницького і християнського мотивів у поемі ……...21

  2.4 Образ Беовульфу ……………..……..……………………….......24

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….29

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………31

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ……………………………………………………...33

                         

 

 

 

 

                            

 

 

                                                                                               

 

             

                                                                                          

                                  

 

 

ВСТУП

 

     Героїчний  епос – це розповіді про подвиги легендарних предків, про подорожі й незвичайні пригоди, у яких виявляються розум і кмітливість героїв, їх мужність і героїзм. Герої героїчного епосу – для сучасних поколінь приклад служіння батьківщині, народові. Твори народного епосу благотворно впливають на розвиток культури і літератури народів світу. Епос бере початок із фольклору й об'єднує героїчні народні пісні, сказання, поеми. Кожен народ має свій героїчний епос. Греки – «Іліаду» та «Одіссею» Гомера, німці – «Поему про Беовульфа» та «Пісню  про Нібелунгів», українці теж мають подібні твори – історичні думи та пісні, а також пам'ятку давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім».

     Актуальність даного дослідження визначається інтересом сучасників до міфології, історії та героїки, а також їхньою реінтерпретацією з точки зору сучасного світогляду.

     Метою дослідження є визначення художніх, зокрема, композиційних та сюжетних особливостей «Поеми про Беовульфа», синтез язичницьких та християнських мотивів у поемі; ідентифікація казково-міфологічних мотивів, а також висвітлення особливостей змалювання головного героя поеми.

    Для реалізації виконання поставленої мети передбачається виконання

наступних завдань:

  • окреслити особливості Середньовічного героїчного епосу;
  • ідентифікувати його жанрову специфіку;
  • систематизувати сюжетно-композиційні особливості «Поеми про Беовульфа»;
  • виявити синтетичні риси язичницького і християнського мотивів у поемі;
  • охарактеризувати образ головного героя «Поеми про Беовульфа»;

      Об`єктом дослідження є «Поема про Беовульфа» як зразок Середньовічного героїчного епосу;

      Предметом виступають художні особливості поеми «Беовульф» як зразка героїчного епосу Середньовіччя;

      Практична значущість роботи полягає в тому що, матеріали дослідження можуть бути використані на практичних заняттях, колоквіумах студентами ВУЗів та на уроках із зарубіжної літератури учнями та вчителями загальноосвітньої школи.

      Теоретична значущість визначається спробою узагальнення та систематизації матеріалу стосовно жанрових особливостей героїчного епосу, зокрема «Поеми про Беовульфа».

     Робота складається: зі вступу, двох розділів: 1) Загальна характери-

стика героїчного епосу; 2) Художні особливості «Поеми про Беовульфа», висновків, додатків, списку використаної літератури (на 17 позицій), загальний обсяг роботи складає 34 сторінки.                                                                                                                                                                                                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇЧНОГО ЕПОСУ.

    1. Витоки героїчного епосу.

 

     В епоху  Середньовіччя світова література  вступила в новий період свого  розвитку. В історії культури різних народів важливе місце посідають старовинні літературні пам'ятки, де йдеться про події сивої давнини. Створювані невідомими поетами, ці шедеври народного мистецтва існували в усній формі, передавались від покоління до покоління, а згодом їх записували, по-своєму витлумачуючи й доповнюючи, теж здебільшого невідомі автори.

     До таких пам'яток належать героїчні епічні поеми, які виникали ще за первіснообщинного ладу і жили в античному, ранньофеодальному й пізньофеодальному суспільствах. Серед видатних творів  Середньовіччя – вірменська поема «Давид Сасунський», французька «Пісня про Роланда», іспанська «Пісня про мого Сіда», німецька «Пісня про Нібелунгів», а також англо-саксонська  «Поема про Беовульфа».

     Під кінець VI ст. англосакси ще не мали писемної літератури. Тому велике значення в ранні віки англосаксонської історії мала усна словесність. Існує багато свідоцтв про існування у англосаксів багатої пісенної традиції. Серед

різних племен були розповсюджені  пісні, які пов`язані з язичницьким  релігійним культом, магічними формулами і заклинаннями. Збереглося більше десятка текстів подібних до заговорів. Наприклад, такі заговори про

гарний врожай, благополуччя бджолиних вуликів, повернення зниклої худоби, успіх у подорожуванні і, найчастіше про огородження від хвороб.

     Пам`ятки англосаксів,що дійшли до нас, не багаточисельні: при цьому

найбільш цікаві її зразки відносяться до пізнього періоду, перш за все – це 

надписи на мечах, кубках та предметах домашнього вжитку, які  були знайдені в різних місцевостях  Англії; на цих предметах вирізьблені рунічні знаки, яким нерідко додавалось магічне значення, заклинання.

     Одним з  найбільш відомих рунічних пам`яток  є надпис на кам`яному хресті, що стоїть поблизу села Рутвелл, на південному-заході сучасної Шотландії; саме на цьому місці вирізьблено невеликий вірш релігійного змісту. Цей пам`ятник датується VII ст., а його місцезнаходження  та мова вазує на північ Англії. А це значить, що англосакси користувались рунічним письмом і тоді, коли писемність на латинській та народній мовах вже знаходилась в квітучому стані.

     Відомо  про існування пісень, які виконувались  підчас весільних та погребальних  обрядів, у процесі праці та  воєнних походів протягом всього       

англосаксонського періоду. У піснях та розповідях англосаксів довгий час зберігалися відгомони переказів та сюжетів, у зміст яких, входили німецькі поезії більш раннього періоду.  Їхня обробка завершилася вже під дією нових історичних умов життя англосаксів в Британії, частково під помітним впливом християнізації варварських племен, зіткненням латинської культури, дії монастирських шкіл і т.д. Оповіді, легенди та пісні передавались із роду в рід.

     Мистецтво складати пісні та доповнювати їх в супроводі музичних інструментів мало велику шану в англосаксів. Разом із співаками-музикантами народного типу («глеоманами») на ранньому етапі англосак-

сонської культури зустрічаються  також  професіональний дружинний  співак

(«скоп»), який відділився від дружинників. Він був охоронцем історичного

спадку роду, племені, княжної дружини, близько стояв до королівської або взагалі знатної сім`ї та отримував щедрі дари. Такий співак зображувався в багатьох творах англосаксонської поезії.

     Так, найзначніше  зі збережених творів середньовічної  поезії—«Поема про Беовульфа», яка  дійшла до нас в списках X ст., а виникнення  цієї пам`ятки відноситься до VIII ст. Поема виникла на основі стародавніх німецьких переказів, які відносяться до язичницьких часів. Ці перекази з`явилися в середовищі  германських племен задовго до їх перезаселення на територію Британії. Перше англійське видання поеми здійснене в 1833 р. [ 2, c. 11-13 ].

     1.2 «Поема про Беовульфа» як зразок героїчного епосу Середньовіччя.

    

     Термін «епос» означає «слово про походження». Героїчний епос поділявся на архаїчний і класичний. У добу раннього Середньовіччя заявив про себе архаїчний епос, який був представлений героїчною епопеєю і піснею патріотичного змісту з історичною основою, яка виконувалася народними співцями.

     Хоча епос у кожній  країні мав свої національні особливості, йому були притаманні і спільні риси:

  • міфологізація минулого, коли опис історичних подій поєднувався з міфами й казками;
  • зображення боротьби людини з силами природи, що втілені  в образах драконів, чудовиськ і велетнів;
  • наділення головних героїв казково-міфологічними персонажами з надзвичайною силою та фантастичними здібностями (літати, ставати невидимим, зменшуватися тощо);
  • єдність фантастичного, незвичайного з реальною дійсністю, історією.

Героїчний архаїчний  епос мав загальнонародні і загально епічні риси: протиставлення героя і ворога, різні види описів, елементи міфологізації, своєрідні повтори, розгорнутий діалог, кінцівки, систему художніх засобів, гіперболізацію, постійні епітети, урочистий стиль, широту охоплення подій у часі, просторі, повноті зображення, розвинуту зовнішню сюжетність та драматизм, оскільки описувалися битви, поєдинки. Герой архаїчного епосу – богатир, втілення найкращих рис народного характеру. Він вирізнявся надзвичайною силою, хоробрістю, причому завжди перемагав, боровся за незалежність рідної землі і свого народу  [ 6, с. 55-61].

    «Поема про Беовульфа» – одна із основних пам`яток англосаксонського героїчного епосу, що дійшла в рукописі X ст. мова рукопису – західносак -

сонський діалект, можливо, що спочатку твір був написаний на одному із діалектів англів. Припускається, що поема була складена між 675 і 850рр.,                                                                                                                                                             

проте, деякі лінгвістичні дані вказують на кінець VI – VII ст. Археологічні паралелі та можливість впливу перших зразків християнського епосу вказують на VIII ст. У той період англосакси вже переживали процес зародження феодальних зв`язків, що починався. Поемі, проте, властива епічна архаїзація. Крім того, вона малює дійсність із специфічної точки зору:

світ «Беовульфа – це світ королів і дружинників, світ бенкетів, битв і поєдинків.

     Поема виникла на основі стародавніх німецьких переказів, що відносяться

до язичницьких часів. Ці перекази з`явилися в середовищі німецьких племен задовго до перенаселення англосаксів на територію Британії. Дія поеми відбувається на берегах Балтійського моря.

     «Беовульфу»  присвячена величезна кількість  наукових досліджень, однак загальноприйнятої концепції нема. До цього часу ведуться дискусії про процес становлення поеми, місце її виникнення, авторство. Існує твердження,

що «Поема про Беовульфа» мала певного автора, який досить гарно  знав язичницькі оповіді та латинські вірші. Тому, згодом, зацікавленість була зосереджена на особі поета: був він безграмотним співаком чи навпаки освіченою людиною, імпровізував він свої вірші, або ж тільки записав готовий текст.

     Дослідники «Беовульфа», тобто багато поколінь лінгвістів, літературо-

знавців, істориків, археологів, тлумачили складні місця в  поемі, описували її

ритм, з`ясовували витоки давньоанглійського епосу, його зв`язки з міфом,

легендою та історією. Крім того розшукували паралелі з  Біблією, скандинав-

ською та ірландською традиціями, виявляли вплив Гомера та латинських авторів, а також встановлювали точний вік поеми та її відношення до інших

пам`яток староанглійської літератури.

     М. П. Алексєєв стверджує,  що всім дослідникам «Беовульфа»  особливо

примітною здавалася одна обставина: Беовульф – не англосаксонський герой, а дія поеми не приурочена до Англії; у першій частині поеми, ймовірно дія відбувається в Зеландії, а у другій – в Ютландії. Ні англи, ні сакси не приймають ніякої участі в подіях, що зображуються в поемі. Цю особливість поеми тлумачили по-різному: одні відносили складання епічної оповіді про Беовульфа до часу переселення англосаксів до Британії, коли, живучи на континенті, вони були сусідами з данцями. Існувала думка, що поема виникла пізніше, наприклад, в період датських вторгнень, що принесли з собою нові для англосаксів північні оповіді та особливий інтерес до генеалогії датських королів. [ 1, с. 351 ].

Информация о работе Героїчний епос як жанр європейського Середньовіччя (за поемою «Беовульф»)