Язык рекламы в СМИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

Міні-курсова робота

МОВА РЕКЛАМИ

 

 

 
         Підготувала:

Студентка ІІ курсу

Групи ФК 12-2\9

Саратовська К. О.

Науковий керівник:

Викладач  української  мови

______________________

 

 

 

м. Кривий Ріг 
2013 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………2

РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОВИ В СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ

1.1. Мовні засоби, які найбільш часто використовуються у рекламі 
1.2. Особливості мови реклами

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ МОВИ РЕКЛАМИ

2.1. Мова реклами. Неологізми та непристойності у сучасній українській рекламі 
2.1. Мова сучасного українського телебачення 
2.3. Лексика у мові реклами. Курйози, та рекламні «проколи»

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

Реклама відіграє в житті людини важливу роль. Вона впровадилася непомітно  і поступово стала невід'ємною  частиною нашого життя. Куди б ми не шли, що б ми не робили, реклама постійно з нами. Це плакати, стенди, афіші, вітрини, календарі і буклети. Панівне  місце вона назавжди зайняла на телебаченні  і радіо, в газетах і журналах, а також в мережі Інтернет. 
 Існування та функціонування реклами на межі науки, техніки, виробництва, літератури, мистецтва та щоденної мовленнєвої практики постійно збагачує її, а водночас і мову в усіх її виявах, зумовлює інтерес лінгвістики до неї. 
 Метою роботи є аналіз мови сучасної реклами та принципи її впливу на підсвідомість людини. 
 Поставлена мета вказує на вирішення таких завдань: 
1) подати лінгвістичну характеристику мови реклами; 
2) описати особливості мови на телебаченні; 
3) охарактеризувати особливості мови; 
4) навести приклади використання рекламодавцями «хитрощів» у рекламі. 
 Предметом аналізу стали особливості структури та функціонування мовних одиниць в українській рекламі. 
 Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування на заняттях з лексикології, морфеміки, словотвору і граматики сучасної української літературної мови, на уроках та факультативних заняттях з української мови в старших класах при вивченні особливостей публістичного стилю, у позакласних заходах тощо.

 

 

 

РОЗДІЛ І 
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МОВИ В СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ

1.1 Мовні засоби, які найбільш  часто використовуються у рекламі 
 Головна мета реклами - стимулювання (сприяння) покупки товару чи послуги. Тобто створюючи рекламу виробник має на меті здійснити конкретний вплив на підсвідомість людини - потенційного споживача, і тим самим змусити його здійснити покупку. Дуже важливим етапом такого процесу є створення відповідного текстового повідомлення або звернення до цільової аудиторії. Варто відмітити, що мова рекламного звернення має бути лаконічною, але в той самий час змістовною. Крім того, текст рекламного звернення має носити цілеспрямований характер. 
 Каламбур - висловлювання, засноване на одночасній реалізації в слові (словосполученні) прямого і переносного значень. Наприклад, «Чистота – чисто Тайд!» (Реклама прального порошку «Tide»). 
 Рима. Наприклад, «Мезим – легше з ним» (Ліки «Мезим»). 
 Анафора – повторення одного слова на паралельних рядках слогана. Наприклад, «Певен у подиху – певен в собі» (Драже «Eclipse»). 
 Запитання. Наприклад, «Підшлунковій сил бракує? Ензибене Вас врятує» (Ліки «Ензибене»). 
 Синтаксичний паралелізм. Наприклад, «Народжені природою, розраховані наукою, зроблені майстром!». 
 Повтори. Наприклад, «Матриця. Матриця. Матриця. Багато - це тільки половина того, що ми пропонуємо». 
 Включення слів, що залучають увагу групи споживачів, на яку він розрахований. Наприклад, «Alloton. І жоден волос не впаде» (Шампунь «Alloton»). 
 Включення слів, що мають позитивне забарвлення або викликають емоційну реакцію.Наприклад, «Фанта. Живи апельсиново!» (Напій «Fanta»); «Кока-Кола. Створи настрій!» (Напій «Coca-Cola»). 
 Використання окказионалізмів - нових слів, відсутніх у системі мови. Наприклад, «Не гальмуй! Снікерсуй!»  (Реклама батончиків «Snickers»).  Персоніфікація - перенесення на неживий предмет властивостей і функцій живого обличчя. Наприклад, «Tefal піклується про вас» (Побутова техніка «Tefal»); «Dove. Дбає про пошкоджене волосся» (Шампунь Dove ). 
 Спонукальні слогани, що вказують на послідовність конкретної дії, допомагають споживачеві знайти вихід із скрутної ситуації. Наприклад, «Підкріпись – і знову грай. Світ із Барні пізнавай!» (Бісквіт «Барні»); «Гала. Наводь чистоту, зустрічай весну» (Миючі засоби «Gala»).

1.2. Особливості мови реклами 
 Особливостями мови реклами є:

• образність, афористичність, що призводить до виникнення слоганів, вимога яскравості, помітності;
• лаконічність, синтаксична розчленованість, часто - наявність протирічних відносин між компонентами (А, але В; А не В; А, зате В), що забезпечує швидку засвоюваність на рівні підсвідомості;
• наявність таких контекстуальних відносин, які виявили б незвичні грані звичного слововживання, порушення комунікативних очікувань;
• діалогічність рекламного тексту, що включає імперативні і знаки оклику конструкції із залученням різних форм звернень, рекламні питання тощо, що створює ефект розмови з потенційним покупцем;
• мотивуючий характер реклами (опора на досвід інших людей; аргументація до авторитету).

Таким чином  враховуючи мовні засоби та їх особливості, можна створити рекламу, орієнтовану  на ту цільову групу, для якої призначено рекламований товар.

РОЗДІЛ ІІ 
АНАЛІЗ МОВИ РЕКЛАМИ

2.1. Мова реклами 
 Реклама, хоча і не виділилася поки в окрему науку, але вже має свою стійку термінологічну базу. Рекламні терміни представляють собою досить цікаву для дослідження сукупність слів. Дослідження вживання слів мови реклами зачіпає не тільки питання спеціальної лексики. Поява у мові нових слів, запозичення - це процеси, що передують виділенню слів, що вживаються в галузі рекламної діяльності, як окремий пласт української лексики. Тому для початку я розгляну, яким чином і які нові запозичені слова явилися в українській мові останнім часом.

1. Неологізми (нові слова, які ще не стали звичними і повсякденними виробів відповідних предметів, понять). Українська літературна мова, особливо в останнє десятиліття, відчуває небувалий наплив нових слів. Одні неологізми утворюються на власній лексичній базі, інші приходять в якості запозичень. Ці мовні процеси відбивають зміни, що відбуваються в суспільстві.

 
Отже, можна назвати такі причини виникнення нових слів:

• вони виникають як найменування нової реалії, нового предмета, нового поняття, що з'явився в суспільному житті (маркетинг, бренд);
• нові слова позначають явища, які і раніше були присутні в нашому житті, але вони не мали відповідного позначення, так як їх існування замовчувалося. Наприклад: мафія, рекет, відмовники (ті, хто відмовляється від виконання своїх обов'язків, зокрема, від служби в армії);
• нове слово є більш зручним позначенням того, що колись називалося за допомогою словосполучення (рейтинг - положення фірми, політичного діяча, передачі в списку собі подібних; імідж - образ «себе», який створює тележурналіст, політичний діяч, фотомодель тощо);
• нові слова виникають в результаті необхідності підкреслити часткову зміну предмета в мінливому соціумі (офіс - контора, службове приміщення, ощадбанк - ощадкаса);
• поява нових слів обумовлено впливом іноземної культури, диктується найчастіше модою на іноземні слова.

Хоча  можливо і більш складне ставлення  до іншомовних слів. Наприклад, фахівець може не помічати іншомовних термінів, які вживаються в його власній професійній сфері, і негативно реагувати на іншомовну термінологію в інших сферах діяльності й спілкування. 
 Говорячи про запозичену лексику в назвах магазинів, фірм та установ, можна відзначити ряд виділившихся тенденцій останнього часу, пов'язаних з активним проникненням іншомовних слів в рекламні тексти. До періодично-інтенсивного напливу запозичених слів українська мова звикла ще з давніх пір. Він виробив потужні механізми їх освоєння:

1. Графічний (переведення слова з латиниці в кириличний алфавіт);
2. Семантичний (осмислення і переосмислення слів), наприклад: слово «бутік» в російській мові набуло значення «фірмовий магазин відомої споживчої марки», тоді як у французькому воно означає «маленький магазин», «лавка»;
3. Граматичний (слово за певних обставин набуває граматичний рід і число; воно починає змінюватися за законами української мови і породжує нові слова), наприклад «асфальт» (ч. р., н. в.), немає асфальту (р. в.) , асфальтувати (інфінітив дієслова) та ін.

На жаль, у сфері реклами правилами  української орфографії починають нехтувати, віддаючи перевагу чужомовному. Наприклад, складні найменування з рівнозначним відношенням компонентів повинні писатися через дефіс: «Вега-банк» або «Альфа-банк», але не «Резон банк».

2. Непристойності. Етична компетенція рекламістів являє собою особливий аспект професійного мовлення. Зараз багато видань і канали ЗМІ можна назвати «розсадником» нелітературної лексики. Вони нав'язують аудиторії розпусну манеру спілкування і бездумне вживання раніше заборонених в пристойному суспільстві виразів. Але в рекламних текстах у пресі, на радіо і в телеефірі зі словесною благопристойністю майже все в порядку. Адже основний споживач - людина - доросла і сімейна - може сприйняти непристойні вирази як неповагу до нього, що підірве його довіру до рекламного тексту і опосередковано - до рекламованого товару. 
    Однак у тих рідкісних випадках, коли в ефір проникає непристойний вираз, є можливість вплинути на керівництво передачі і каналу або на самих рекламодавців. По-перше, можна звернутися до громадської наглядової організації або до професійної корпорації рекламістів, по-друге, можна отримати лінгвістичну експертизу у профільних наукових установах. Після того, як взимку 1999-2000 рр. на радіо з'явилася реклама хутряних виробів, слоган якої звучав так: «Повний песець (писар?)», - на факультет журналістики МДУ прийшов запит з Комітету з розгляду звернень та практиці застосування норм саморегулювання і законодавства. Експерти кафедри стилістики підготували офіційну відповідь, в якій стверджували, що цей вираз, в якому, на перший погляд, немає нічого нецензурного, все-таки є непристойним, тобто неприпустимим для вживання в ефірі з міркувань суспільної моральності 
    В українській стилістиці і у вченні про культуру мовлення непристойними (непристойними, нецензурними) називаються матюки, що позначають деякі "таємні" частини тіла і дії, одночасно виражають їх негативну оцінку і є тому лайливими (так званими інвективними) словами. 
    Щоб привернути увагу читачів і глядачів, і бульварні, і масові видання, використовують жаргонні або непристойні слова, а також висловлювання, співзвучні їм або натякають на щось непристойне. 
    Точно такий механізм використання слогану «Повний писець / песець». Мова в самому рекламному повідомленні йшла про хутрові вироби, у тому числі з песця, тобто лексика слогана обумовлена ​​тематично. Але словесне наповнення слогана зовсім не обов'язково пов'язано з назвою товару, який просувають. Слоган в такому випадку є просто вираженням деякої позитивної емоції або узагальненим імперативом (спонуканням).

2.2. Мова сучасного українського телебачення 
 Як відомо, справжнє життя можливе лише у культурі. З багатьох її елементів можна виділити чотири категорії: символи, герої, звичаї, цінності. Мова як «тіло думки» якнайповніше і найвиразніше, тобто цілковито адекватно символізує національний характер, душу народу, спосіб мислення певної спільноти. Саме тому добрий символ є найкращим аргументом - бо ж як місіонер спроможний переконати тисячі людей. Але недостатньо мати ясні і плодотворні ідеї. Щоб повідомити про них іншим людям, та ще й розтривожити думку, спонукати до дії, потрібно ще й виражати їх чітко. Загальнодоступність, комунікативна загальнозначимість - важливий чинник мови рекламної продукції. Унормоване слововживання, яке часто викликає у мовців труднощі, має бути основою у мові рекламної продукції, а отже і рекламіста як людини, що є прикладом у мовному наслідуванні для інших. Мова реклами є особливим, важливим різновидом літературної мови зі своїми закономірностями в змісті та формі. Таке індивідуальне творче слововживання найбільш повно зосереджує реальні перспективи розвитку і вдосконалення мови як явища творчого за своєю сутністю. Але всі ці аспекти стосуються функціонування унормованого слововживання. На практиці ж у мові рекламістів спостерігається невиправдане порушення норм українського літературного слововживання. 
 Мова сучасного телебачення містить в собі такі категорії лексики:

1. Синоніми:

• Близькозначні синоніми: 
  «Всі знають - найсмачніші соки із якісних фруктів. Ми відбираємо найкращі з них. Обережно сортуємо. Ретельно та лагідно готуємо до переробки. Наше виробництво працює як годинник, щоб зберегти користь, смак із фруктів у соках «Садочок». Для вас і ваших рідних - насолода щодня. «Садочок» - своє, рідне.» (Реклама соків «Садочок»); 
  «Смакуючи «Нашу Рябу» ви самі стаєте смачнішими» (Реклама м’ясної продукції «Наша Ряба»); 
  «Заклало ніс? Звільнись від нежиттю. «Дулофен» ефективно лікує будь-який нежить: застудний, бактеріальний, алергічний. «Дулофен» м'яка дія без побічних ефектів. «Дулофен» спрей №1 в Україні. Дякуємо за довіру.» (Реклама назальних краплів «Дулофен»).

 

•  Слова, замість яких часто помилково використовують інші лексеми: 
  «Мій тато був білкою, тому руками я весь в батька. Мені це завжди подобалось - моя дівчина казала, що в мене золоті ... білки. У скрутні моменти, я міг на них покластися ... і вони допомагали. Як не крути, руки-білки - рулять. Але з'явився цей Nuts Trio з трьома неймовірними, чудовими смаками! І ці зверуки навіть не дають мені його скуштувати!» (Реклама батончиків «Nuts»); 
  «Справжній цінопад на цифрову техніку у салонах Мобілочка» (Реклама магазинів «Мобілочка»); 
  «Снікерс: Не гальмуй - снікерсуй!» (Реклама батончиків «Snickers»).