Следственное действие

Місце події  є фрагментом об’єктивно існуючої події, де відображені її окремі сторони, моменти. Більшою або меншою мірою воно містить об’єктивну інформацію про подію злочину, виражену в зміні обстановки, слідах перебування злочинця, слідах його дій, їх наслідків, намірів злочинця та інших даних, що дають змогу побудувати уявну або частково матеріальну модель злочину, його обставин. Саме тому, що місце злочину зазвичай містить найбільш повну і різнобічну інформацію про подію злочину, теорія криміналістичної тактики, зокрема тактики огляду місця події, визначає перелік питань, що можуть бути вирішені в процесі огляду місця події: відомості про особу злочинця, час його перебування на місці події, мотиви і мету вчинення злочину тощо.

Інформація, що є на місці події, має різнобічний характер і різну доказову значущість. У її комплексі важливо знайти саме те, що стосується події злочину. Для цього необхідно розв’язати розумові завдання, пов’язані з відносністю виявленого до розслідуваної події.

У складному формуванні даного процесу психологія постає в кількох аспектах, а саме:

      а) сприйнятті обстановки місця події;

 б) уявному аналізі виявлених слідів і речових доказів;

 в) установленні причинного відношення виявленого до події злочину;

 г) створенні уявної  моделі події, що сталася.

Сприйняття обстановки місця події, здійснюване слідчим, залежить від загальних закономірностей сприйняття, проте водночас має специфіку, зумовлену професійними особливостями, спрямованістю в сприйнятті, підпорядкуванням останнього уявній моделі події, що формується або вже узята як вихідна. Якщо розглядати сприйняття, здійснюване слідчим, із погляду його особливостей, зумовлених обраною ним професією, можна побачити, що воно має специфічні риси.

До них можна віднести зумовлену колишнім досвідом вибірковість, спрямовану на сприйняття слідів і речових доказів, пов’язаних із подією злочину, точну і швидку оцінку сприйнятого, здатність виявляти в сприйнятому таку інформацію, яка дає можливість знайти інші докази в справі.

Слідчий, який здійснює огляд місця події, сприймає її обстановку як людина, що має спеціальну підготовку і навички у цій галузі, тобто з погляду професіонала. Сприйняття тих чи інших слідів і обстановки, пов’язаних із подією злочину, належить до вузького кола рекомендацій криміналістики щодо специфіки огляду місця події у справах певної категорії, певного обсягу і характеру доказів, які можуть мати місце в подібній (загалом) ситуації. Тому слідчий при огляді місця події завжди підготовлений до сприйняття.

Професійні знання допомагають йому визначити докази, що мають бути виявлені в цих обставинах, і співвіднести їх з дійсністю, її особливостями. Безумовно, рекомендації криміналістики відіграють надзвичайно важливу роль, сприяючи більш детальному і повному сприйняттю при огляді місця події. Проте позитивні сторони таких рекомендацій у певних випадках, особливо за наявності професійної деформації в слідчого, можуть нівелюватися і, будучи обмеженими певним переліком питань, загальмувати сприйняття. Тому при оволодінні теоретичними положеннями криміналістики важливо враховувати, що рекомендації останньої не мають незмінного характеру, а повинні творчо розвиватися і братися до уваги в кожній конкретній ситуації.

Професійна спрямованість слідчого при сприйнятті в процесі огляду місця події дає йому змогу встановлювати передбачувані місця виявлення слідів і у випадках їхнього звичайного залишення, і у випадках маскування останніх. Так, слідчий, використовуючи рекомендації криміналістики, легко орієнтується в тому, де при огляді можна шукати сліди пальців рук, на яких поверхнях предметів вони мають вигляд, придатний для ідентифікації. Таким чином, слідчий заздалегідь зорієнтований на те, де і які сліди можуть бути ним виявлені в процесі огляду. Широко використовуються слідчим професійні знання у випадках маскування слідів, їхнього знищення. Оглядаючи передбачуване місце вбивства, слідчий сприймає обстановку з точки зору найбільш характерних слідів цієї події. Тому, сприймаючи плями на одязі, білизні, підлозі, замиті або забруднені якою-небудь речовиною для маскування, він легко орієнтується в їхньому характері, можливій локалізації на одязі тощо. Професійні знання дають змогу з усієї групи предметів, що знаходяться перед слідчим, сприймати ті, які мають відношення до розслідуваного злочину.

Важливу роль у спрямованості сприйняття відіграє та уявна модель, що виникає у слідчого до огляду місця події, у час повідомлення йому про подію злочину. У виняткових випадках слідчий, виїжджаючи на місце події, не має жодного уявлення про подію злочину. Це уявлення може бути уривчастим, неправильним, неточним, але воно існує, тому що увага слідчого зосереджується на певній події, він, природно, обдумує різні варіанти її можливого вчинення. Тобто виникає певна модель події, можливі варіанти якої слідчий уявно програє. Ця модель є уявною позначкою поведінки слідчого під час огляду місця події, зосередження його уваги на певних об’єктах, які є ключовими при розслідуванні в аналогічних ситуаціях. Пізнавальне значення такої моделі полягає в активізації мислення слідчого в заданому напрямі (зумовленому повідомленням про факт злочину).

Дія такої моделі обмежена початковими етапами огляду місця події. Наприклад, при зіставленні уявної моделі з реальною обстановкою події вона втрачає своє значення у разі, якщо суперечить останній або навпаки, більш активно виконує пізнавальну функцію при збігу її розумової схеми з дійсною обстановкою події злочину. Уявна модель, побудована на основі абстрактних відомостей про типові ситуації події й окремих відомостях про дану подію, впливає на спрямованість сприйняття слідчого, і коли вона достатньо опанувала його мисленням, може в початкові періоди огляду місця події нав’язувати йому схему, що суперечить дійсності. У даному разі слідчому не завжди вдається відразу звільнитися від моделі, що тяжіє над ним, яка іноді вже стала звичною, і він переборює її шляхом сприйняття й аналізу обставин, слідів, що суперечать його колишнім уявленням. Частими є ситуації, коли передчасна і недосконала модель тримає слідчого у полоні можливого припущення і більше того, визначає його сприйняття в заданому нею напрямі. У цих випадках слідчий акцентує увагу на тому, що підтверджує модель, яка формується, і ігнорує дані, що суперечать їй. У цьому може проявитися негативна роль названих моделей, які стримують вільне сприйняття слідчим об’єктивної дійсності, місця події. Тут вирішального значення набуває дотримання тактичного правила об’єктивного підходу до сприйняття й оцінки всіх даних, відображених в обстановці місця події, що гарантує найбільш повне збирання доказів у процесі огляду. Психологічний вплив вимоги дотримуватися об’єктивності при огляді місця події такий, що слідчий під його впливом відкидає, ігнорує або відволікається від побудованих раніше моделей можливого здійснення події чи її розвитку, зосереджуючи увагу на аналізі обстановки і доказах, що виявляються, або визначенні місць їхнього можливого перебування.

При огляді місця події вже в процесі сприйняття спостерігаються елементи уявного аналізу, що дають змогу відносити сприйняте до об’єктів, які мають значення для справи і містять доказову інформацію, або байдужих у плані пізнання події, відображеної у цьому місці. Такий уявний аналіз поширюється на всю обстановку місця події й окремі сліди, на предмети, що знаходяться на місці події і часто дають можливість правильно її оцінити.

Оскільки для аналітичної діяльності, дійсної чи уявної, характерні вичленовування об’єктів аналізу з їхньої сукупності і спочатку ізольований їх розгляд, то при огляді місця події застосування цієї функції аналізу має такі самі характеристики. Об’єкт, що виявляється в процесі огляду місця події, спочатку розглядається й аналізується з погляду його звичайної (в людському розумінні) субстанції і призначення. Після цього аналітичне сходження думки спрямоване на встановлення у виявленому об’єкті таких ознак, що свідчать про його використання в події злочину. Подальший аналіз передбачає наявність в аналізованому об’єкті деяких інших даних, що дають змогу визначити роль і призначення цього об’єкта, місце його використання, способи його застосування тощо. Таким чином, цей етап аналізу дає можливість установити зв’язки певного об’єкта з подією злочину і тим самим з’ясувати коло обставин, що мають значення у розслідуванні справи.

Так, якщо звернутися до розгляду мети уявного аналізу щодо ножа, виявленого на місці події, у справі про вбивство, то легко простежити такі цілі аналізу. Виявлений ніж сприймається з погляду людського уявлення про можливі функції ножа у певних ситуаціях. Тут враховуються його форма, призначення, індивідуальні ознаки, що дають змогу дійти певних висновків і, зокрема, встановити, кому він належить. Подальший аналіз спрямований на виявлення таких слідів застосування ножа, що свідчать про його використання у вчиненні злочину. Ця частина аналітичної діяльності виражається в пошуку на ножі слідів пальців рук, слідів крові, слідів відламка леза, волосся, шматків тканини, що дають можливість вирішити безліч питань, пов’язаних з локалізацією застосування ножа, силою, що була використана при цьому, характером ушкоджень, які можуть бути виявлені на потерпілому при подальшому огляді. Аналіз місця розташування виявленого ножа щодо інших об’єктів огляду дає змогу зробити певні висновки, зокрема, про ступінь насильства, психічний стан злочинця, обставини, що передують злочинним діям.

Велике значення для поглибленого аналізу об’єктів, що утворюють обстановку місця події, має допомога спеціаліста. Участь спеціаліста у проведенні огляду місця події зазвичай має цілеспрямований характер, тому спеціаліст у тій чи іншій галузі знань запрошується для участі в огляді у справах таких категорій, де ці знання можуть дати позитивні результати. Так, у справах про крадіжки, вчинені шляхом злому сховища, для участі в огляді місця події запрошується спеціаліст в галузі трасології, який, використовуючи спеціальні знання, може допомогти слідчому вирішити ряд питань, пов’язаних зі зломом. Зокрема, він може встановити: як, чим був вчинений злом (попередньо), з якого боку, скільки часу знадобилося злочинцю для руйнування перешкоди, скільки чоловік брали участь у зломі тощо. Зрозуміло, аналіз слідів злому, зроблений слідчим без участі спеціаліста, міг би ускладнити або віддалити момент вирішення даних питань. У тих випадках, коли при огляді місця події бере участь спеціаліст, аналітична функція, що виконується слідчим, набуває свого найбільш різнобічного вираження. І головна її роль полягає не стільки у виявленні ознак, які свідчать про сутність того чи іншого об’єкта, скільки у виявленні ознак, що вказують на взаємозв’язок цього об’єкта (дійсний, можливий) з обстановкою події й обставинами, встановлення яких має істотне значення для справи.

При уявному аналізі об’єктів, здійсненому під час огляду місця події, використовуються елементи фактичного аналізу, зокрема, таких його методів, як вимірювання, спостереження за допомогою науково-технічних засобів, порівняння. Науково-технічні засоби, що рекомендуються криміналістикою, не лише забезпечують при їхньому застосуванні глибоке вивчення властивостей і ознак об’єктів, а й у певних випадках дають змогу виявити невидимі чи маловидимі об’єкти при візуальному огляді. Застосування лупи, світлофільтрів, ультрафіолетових освітлювачів, обпилювальних порошків у багатьох випадках додає до результатів уявного аналізу певну кількість виявлених ознак, правильна оцінка яких багато в чому визначає можливість розгляду виявленого як речового доказу у справі. Тому уявний аналіз, здійснюваний слідчим у процесі огляду місця події, є не лише уявним у точному розумінні цього слова, а й містить у собі елементи дійсного аналізу, функції якого не сягають розчленовування, розкладання на окремі частини, а обмежуються застосуванням науково-технічних засобів, що поглиблюють аналітичне пізнання. Уявний аналіз, як і сприйняття слідчим об’єкта місця події, має певну вибірковість, зумовлену характером події, конкретними обставинами справи й обстановкою місця події.

Поряд із аналізом загальної обстановки місця події сприйняття слідчого вибірково спрямоване на ті об’єкти, що, як він припускає, дотримуючись типових уявлень про розвиток події злочину, можуть містити в собі найбільшу кількість інформації щодо скоєного. Відповідно до свого досвіду і криміналістичних рекомендацій слідчий виявляє в результаті аналізу об’єктів такі їхні властивості, що можуть мати доказову цінність, містити інформацію, важливу для встановлення істини у справі.

Сприйняття обстановки місця події й аналіз її об’єктів — один зі ступенів пізнання, що здійснюється в процесі розслідування. Дані, одержані в результаті аналізу, в ізольованому й абстрактному вигляді не дають змоги одержати достатню інформацію про подію, простежити її розвиток і виникнення.

Інструментом, що здійснює логічний зв’язок виявленого з діями осіб і з іншими доказами, є причинно-наслідкове відношення, яке відновлює, ніби з мозаїчних фрагментів, картину події, де пояснені усі взаємозв’язки. Встановлення причинних відносин між виявленим і дією, що стала основою для його утворення, підпорядковується загальним закономірностям діалектики, а саме: категорії причини і наслідку як одному зі ступенів пізнання взагалі і здійснення пізнання щодо окремої галузі. Якщо в цьому аспекті розглядати обстановку події і складові її об’єкти, взаємопов’язані з подією злочину, можна простежити, що усі вони є наслідками певних причин. У цій якості аналіз виявлених наслідків є підставою до уявного сходження до причини, що його зумовила, а отже, і до встановлення шуканого. Ретельність і глибина аналізу у всіх випадках забезпечують правильне встановлення причинних відносин об’єкта.

З яких же позицій аналізуються об’єкти на місці події? Або яка спрямованість аналізу в процесі огляду? Ця обставина становить інтерес у плані можливостей такого аналізу для встановлення причинного відношення виявленого до події злочину у всіх можливих його проявах. Аналіз обстановки місця події спрямований на те, щоб одержати певну кількість інформації, яка дає змогу встановити щодо досліджуваного об’єкта часові зв’язки з подією, субстанціональні, просторові й особистісні зв’язки, зв’язки за джерелом злочину, зв’язки зі способом його приховування. Тому кожний виявлений об’єкт аналізується не з погляду його існування в матеріальному світі, його характеристик і зв’язків з ним, а з погляду його місця, ролі і значення у встановленні події злочину. Цією вимогою визначаються і спрямованість аналізу, і його певна обмеженість комплексом даних, що можуть мати значення для розслідування.

Сходження від аналізу до встановлення причинних зв’язків виявленого з подією злочину відбувається в процесі оцінки результатів цього аналізу і встановлення їхньої чіткої причинної залежності від дії, що мала певні наслідки. Тут дослідження, що здійснюється в процесі огляду місця події, піднімається на більш високий рівень і сприяє формуванню окремих і загальних версій, а в деяких випадках — і безпосередньому встановленню тих обставин, які проявилися в слідах або їхній сукупності, що складає обстановку події злочину. Так, виявлення на місці події стріляної кулі і гільзи дає змогу в результаті їхнього аналізу дійти однозначного висновку про те, з якого типу, марки зброї вони були відстрілені. Виявлення на місці події слідів автотранспорту дає можливість у результаті їхнього аналізу встановити, якої моделі автомашина була на місці події, а в ряді випадків — й індивідуальні особливості в слідах протектора, що мають ідентифікаційне значення. Отже, у зазначених ситуаціях результати аналізу відразу приводять до встановлення причинних зв’язків.