SoftPhone. Система голосових дзвінків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Июня 2013 в 22:01, дипломная работа

Краткое описание

Останім часом все ширше стає застосовуватись мережі Інтернет. І якщо років 10 тому аналітики заперечували можливість передачі голосу і відео через мережу Інтернет, то сьогодні їхні погляди на ці речі повністю змінились. Наприклад, з прогнозу дослідницької фірми Analysys у 2003 році на Інтернет-телефонію буде припадати 36% всіх міждународних переговорів.
Великим поштовхом для прогресивного розвитку Інтернет-телефонії стало те що використання мережі Інтернет для передавання голосових і відео повідомлень є досить зручним і є набагато дешевшим чим звичайний телефоний дзвінок.
ІР - телефонія , за допомогою Інтернету дозволяє організовувати дзвінки між комп'ютерами . В ІР - телефонії використовуються канали зв'язку мережі Інтернет. При розмові наші голосові сигнали перетворюються в пакети даних які стискаються

Содержание

ВСТУП 9
Розділ 1. IP - ТЕЛЕФОНІЯ і SIP ПРОТОКОЛ 13
1.1. Історія розвитку ІР - телефонії 13
1.2. Принцип дії ІР - телефонії 13
1.3. Якість Зв'язку ІР - телефонії 14
1.4. Протокол SIP 16
1.5.Можливості протоколу SIP 17
1.6. Повідомлення SIP 18
1.7. Приклад встановлення з'єднання 20
1.8.Мережа на базі протоколу SIP 22
1.9. Висновок до першого розділу 26
2. ВИБІР ЗАСОБІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ 27
2.1. Вибір мови програмування 27
2.2. Опис мови програмування і її основні елементи 27
2.3. Структура програми 29
2.4. Характеристики Delphi SIP Component 31
2.5. Вимог до апаратних 32
2.6. Призначення програми 32
2.7. Вимоги до програми загалом 32
2.8. Розробка узагальненого алгоритму функціонування програми 33
2.9. Висновок до другого розділу 35
3. ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ 36
3.1. Розробка архітектури програмного рішення 36
3.1.1. MainForm - головне вікно 36
3.1.2 DialForm - форма дизайну і розташування всіх компонентів 37
3.1.3 AudiFrm - форма налаштування звуку. 38
3.1.4 AccountsFrm - форма налаштування користувачів. 39
3.2. Проектування інтерфейсу користувача 40
3.2.1 Головне вікно 40
3.2.2 Вікно "Account Settings" 41
3.2.3 Вікно "Audio Settings" 43
3.2.4 Вікно "About" 43
3.2.5 Розробка діаграм функцій для програми. 44
3.3. Тестування роботи програми 51
3.4. Висновок до третього розділу 53
4. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 54
4.1. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення 54
4.3. Визначення комплексного показника якості 60
4.4. Визначення експлуатаційних витрат 62
4.5. Розрахунок ціни споживання проектного рішення 64
4.6. Визначення показників економічної ефективності 65
4.6.1. Показник конкурентоздатності: 65
4.6.2. Економічний ефект в сфері проектування рішення: 65
4.6.3. Економічний ефект в сфері експлуатації : 65
4.6.4. Оскільки Епр>0 і Еекс>0, розраховуємо додатковий економічний ефект в сфері проектування: 66
4.6.5. Сумарний ефект 66
4.7.Висновок до четвертого розділу 67
ВИСНОВОК 68

Вложенные файлы: 1 файл

1True1.docx

— 1.12 Мб (Скачать файл)

При запуску програми коли на комп'ютері  відключений доступ до мережі Інтернет буде відображено повідомлення на рис. 3.12.

Рис.3.12 Повідомлення про помилку (відсутність підключення до мережі Інтернет).

Також були проведені тести які відображають вихідний і вхідний дзвінок. На рис 3.13 і 3.14 показано яка інформація відображена в програмі.

 

Рис.3.13 Вихідний дзвінок.

Рис.3.14 Вхідний дзвінок.

При проведені тесту , вхідні і вихідні  дзвінки відпрацювали нормально , також  якість зв'язку було ідеальна , при швидкості  інтернету 5 мб/с.

При створенні нового користувача , якщо не вказати SIP сервер, то виникає помилка  зображена на рис. 3.15.

Рис.3.15 Помилка коли не вказаний SIP сервер при створені нового користувача.

Також були проведенні тести на різних ОС  таких як:

  • Windows XP x32
  • Windows 7 x32
  • Windows 7 x64
  • Windows Vista x32

На  цих ОС дана програма працює коректно.

В системі добре передбачено виникнення небажаних ситуацій тому все працює  чітко і злагоджено. Це дає змогу  працювати з даним програмним продуктом користувачам які не ознайомились з описом програми.

3.4. Висновок до третього розділу

В даному розділі наведено реалізація програми для  голосового спілкування.

Програма  складена із 4 форм:

  • MainForm
  • DialForm 
  • AudiFrm
  • AccountsFrm

В розділі описано інтерфейс програми, а також приведені головні функції роботи програми.

Також було проведене тестування коректності  роботи .В результаті тестування було виявлено як поводить себе програма при відключеному інтернеті , також показано і описано що стається при вхідномих і вихідних дзвінках.

Це  дає змогу користувачеві не допускати  поширених помилок  і додатково  ознайомитись із ситуаціями які можуть виникнути при користувані даним  продуктом.

 

 

 

 

4. Економічна частина

В даному розділі дипломної роботи проводиться  економічне обґрунтування доцільності розробки програмного забезпечення. Зокрема, здійснюється розрахунок витрат на розробку програмного забезпечення, експлуатаційних витрат, ціни споживання проектного рішення. В заключній частині визначаються показники економічної ефективності нового програмного продукту, обґрунтовуються відповідні висновки.

Було поставлено завдання розробити програмний продукт який буде дозволяти здійснювати дзвінки між комп'ютерами на базі OC Windows. Зроблена програма має досить простий і зрозумілий інтерфейс, користувач просто має додати обліковий запис, з'єднатись із сервером і може здійснювати дзвінки на інші SoftPhone продукти. Потенційними  користувачами даної програми є користувачі, які бажають підтримувати спілкування в будь якій точці світу.

    1. Розрахунок  витрат на розробку та впровадження проектного рішення

Витрати на розробку і впровадження програмних засобів (К) включають:

К = К1 + К2,      (4.1.)

де К1 – витрати на розробку програмних засобів, грн., К2 – витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію програмного засобу на ЕОМ, грн.

Витрати на розробку програмних засобів  включають:

  • витрати на оплату праці розробників (З);
  • витрати на покупні вироби (Пв);
  • витрати на збори у спеціальні державні фонди (Вф);
  • витрати на придбання спеціального обладнання для проведення експериментальних робіт (Об);
  • накладні витрати (Н);
  • інші витрати (Ів).

Витрати на оплату праці  включають заробітну плату (ЗП) всіх категорій працівників, безпосередньо зайнятих на всіх етапах проектування. Розмір заробітної плати обчислюється на основі трудомісткості відповідних робіт у людино-днях та середньої ЗП відповідних категорій працівників.

До розробки програмної системи  залучались такі спеціалісти:

  • керівник проекту (К);
  • спеціаліст-програміст (П);
  • консультант з економічної частини (КЕ);
  • консультант охорони праці (КОП);

Згідно зі штатним розписом НУ “Львівська політехніка” місячний оклад (стипендія) розробника припустимо в середньому становить:

  • Керівник проекту, асистент –  3000 грн;
  • Студент - програміст – 700 грн;
  • Консультант із економічних питань – 3500 грн;

Денна ЗП кожного розробника (Сі) обчислюється за формулою:

                                               (4.2.)

де  - основна місячна ЗП розробника і-ї спеціальності, грн.; h - коефіцієнт, що визначає розмір додаткової ЗП (приймемо h рівним 0.1); p - середня кількість робочих днів у місяці (22 дні).

Значення денної ЗП розробників:

Витрати на оплату праці кожного  з розробників системи обчислюються за формулою:

                                                    (4.3.)

де ni - чисельність розробників проекту і-ої спеціальності, чол.; ti, - час, витрачений на розробку проекту працівником і-ої спеціальності, дні.; Сi , - денна ЗП розробника і-ої спеціальності, грн.

Витрати на оплату праці розробників  складають:

Розрахунок витрат на оплату праці  розробників проекту зводимо  у таблиці (табл. 4.1.). Сумарні витрати  на оплату праці розробників складають:

Таблиця 4.1.

Витрати на оплату праці  розробників проекту

№ пп.

Спеціальність розробника

Кількість Розробників  осіб. (ni)

Час роботи, днів(ti)

Денна ЗП розробника, грн. (Сi)

Витрати на оплату праці, грн. (Зi)

1

Керівник проекту

1

3

190

570

2

Студент-програміст

1

30

35

1050

3

Консультант з економічних питань

1

1/8

175

22

Всього

1642


 

Величину зборів у спеціальні державні фонди (ВФ) визначають у відсотковому співвідношенні від суми фонду оплати праці, єдиним соціальним внеском, що становить 35% від мінімальної зарплати.

Сумарні витрати на збори у спеціальні державні фонди складають:

Витрати на куповані вироби (засоби зберігання інформації і папір) визначаються за фактичними цінами з  врахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості на проект (табл. 4.2). Транспортно-заготівельні витрати  складають 15% від суми на куповані вироби.

Таблиця 4.2.

Витрати на куповані вироби

№ пп.

Найменування купованих виробів

Марка, тип

К-сть на розробку, шт.

Ціна за одиницю, грн.

Сума витрат, грн.

Сума витрат з врахуванням трансп. загот. витрат, грн.

1

Компакт диск

Digitex CD-RW

1

5,0

5,0

5.75

2

Папір

LazerCopy А4

1

40,00

40,00

46

Всього:

51.75





Отже, загальна сума витрат з врахуванням  транспортно-заготівельних витрат (Пв) становить 51,75 грн.

Розробка системи не вимагає спеціального обладнання (за винятком персонального комп’ютера) для проведення експериментальних  робіт, тому розрахунок витрат на це обладнання проводитись не буде.

Накладні витрати проектних  організацій включають три групи  видатків: витрати на управління, загальногосподарські витрати і невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими  відсотками (20%) до витрат на оплату праці і складають:

Інші витрати відображають видатки, які не враховані у попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими відсотками (10%) до витрат на оплату праці і становлять:

Витрати на розробку програмної системи:

                                  (4.4.)

Підставляючи обчислені вище значення, отримаємо:

  грн.

Видатки на відлагодження і дослідну експлуатацію програми визначаємо за допомогою формули:

                                      (4.5.)

де  - вартість однієї машино-години роботи ПК, грн/год; - машинний час, витрачений на відлагодження і дослідну експлуатацію створюваної системи, год.

Вартість  оренди однієї машино-години роботи ПК у домашніх умовах складає вартість спожитої електричної енергії. В  моєму випадку потужність зарядного  пристрою ноутбука становить 90 Ват, отже за годину буде спожито 0,54 КВат. Загальна кількість днів роботи на ЕОМ рівна 30 днів. Середній щоденний час роботи на ЕОМ - 3 год., тому:

tвiд = 30*3 = 90 год.

Отже, спожито 0,54 * 90 = 48,6  Кват/Год. З розрахунку діючого тарифу (0,5972 Грн/КВат) витрати за годину становили 0,54*0,5972 = 0,32 (грн), а сумарні витрати становили: 48,6 * 0,5972 = 29,02  грн.

Таким чином видатки на відлагодження  і дослідну експлуатацію становлять  Глухенький М.П.

К2 = 29,02 грн.

 

Результати розрахунків витрат на розробку та впровадження проектного рішення подані нижче.

Таблиця 4.3.

Витрати на розробку та впровадження проектного рішення

№ пп

Найменування елемента витрат

Сума витрат, грн

1

Витрати на оплату праці

2

Збори у спеціальні державні фонди

574,7

3

Витрати на куповані вироби

51,75

4

Накладні витрати

328,4

5

Інші витрати

164,2

6

Витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію програмного забезпечення

29,02

Всього

2790,07


 

    1. Вибір та обґрунтування аналогу

В якості аналогу виступає програмна  для спілкування «Sippoint». Вона розроблена у 2011р.

Ця  програмна система використовує протокол SIP, вона може здійснювати як голосовий так і відео зв'язок, працю під ОС Windows. Також за допомогою цієї програми можна здійснювати дзвінки на мобільні телефони.

    1. Визначення  комплексного показника якості

Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи і вибраного  аналогу. Вибір показників якості здійснюється експертним методом.

Номенклатура основних груп показників якості наступна:

  • показники надійності;
  • ергономічні показники;
  • показники стандартизації та уніфікації;
  • показники призначення ;
  • показники безпеки та ін.

Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного  середньозваженого з формули:

                                                     (4.6.)

де N - кількість одиничних показників, прийнятих для оцінки якості проектованої підсистеми;

Кі - коефіцієнт вагомості і-го одиничного показника якості, який визначає його відносну вагомість, % (коефіцієнти вагомості визначаються експертним методом, сума їх повинна дорівнювати 100 %);

qі - відносні безрозмірні показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої підсистеми і аналога за формулами:

                                                        (4.7.)

                                                              (4.8.)

де Р1, Р2 - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої підсистеми і аналога.

 З попередніх  двох формул вибирається та, в  якій збільшення відповідає покращенню  показника якості проектованої  підсистеми. Результати розрахунку  зводимо в таблицю (табл. 4.4.).

Таблиця 4.4.

Показники якості

Показники

Числове значення показників

Відносний

Показник якості,

Коефіцієнт

Вагомості ki, %

Коефіцієнт якості

Іяк=ki*qi %

Аналог

Проектне рішення

1.Показники  ефективності

1.1. Розмір програми (Кб)

 

15945

 

1068

 

0,06

10

 

0,6

2. Показники надійності

2.1.Стійкість системи до збою  голосового звязку (бали)

2.2. Стійкість системи до некоректних  дій користувача (бали)

 

10

 

6

 

5

 

9

 

0,5

 

1,5

 

18

 

12

 

9

 

18

3. Ергономічні показники

3.1.Якість дизайну інтерфейсу (бали)

3.2.Час, що витрачається

на настройку (хв.)

3.3.Наявність системи

підказок  (бали)

 

 

10

 

5

 

6

 

 

4

 

2

 

3

 

 

2.5

 

2,5

 

2

 

 

15

 

15

 

12

 

 

37.5

 

37.5

 

24

4. Показники безпеки

4.1.Захищеність закодованих даних  (бал)

 

8

 

6

 

1,33

 

20

 

26.6

Всього:

100

153,2

Информация о работе SoftPhone. Система голосових дзвінків