Маршрутный регистратор системы передачи данных

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Января 2013 в 22:15, дипломная работа

Краткое описание

В даній бакалаврській роботі розроблено безпровідний маршрутний контролер транспортних засобів. В процесі виконання було розроблено схему електричну принципову рухомого комунікаційного блоку та функціональну схему пульту центрального спостереження. Проведено проектування мережі передавання даних для м. Вінниця та Вінницького району, розраховану на 3 тис. транспортних засобів. Крім того був докладно описаний принцип побудови мереж передавання даних стандарту DECT. Проведено комп’ютерне моделювання рухомого комунікаційного блоку системи.

Вложенные файлы: 1 файл

ДИПЛОМ.doc

— 1.10 Мб (Скачать файл)

 

Таблиця 5.4 – Допустимі параметри вібрації

Октавні смуги, Гц:

2

4

8

16

31,5

Рівень вібрацій,  дБ:

108

99

93

92

92


 

        Для забезпечення допустимих параметрів шуму (поліпшення шумового клімату) в приміщенні роботою передбачено:

               - необхідно своєчасно проводити профілактичний ремонт обладнання;

               - більш активно застосовувати вимушене змащування рухомих частин механічного обладнання;

                - зниження аеродинамічного шуму, причиною якого є робота системи вентиляції, здійснюється шляхом звукової ізоляції джерела;

                - розміщення на шляху поширення звукових хвиль звукоізолюючого огородження у вигляді стін та перегородок.

   Для зменшення дії вібрацій на працюючих роботою передбачено:

             - відстроювання від режиму резонансу;

             - динамічне гасіння коливань (приєднання до об’єкта системи, що захищається, реакції якої зменшують розмах вібрації об’єкта в крапках приєднання системи);

              - активний вітрозахист (введення додаткового джерела вібрації, що діє в протифазі).

 

         5.5 Виробниче освітлення приміщення

                 Для загального освітлення виробничих приміщень рекомендують світильники таких типів:

                -  глибоковипромінювач емальованого прямого світла для ламп розжарювання потужністю 300-750 Вт і ламп ДРЛ – 400 та 700 Вт.

                - широковипромінювачі СО прямого світла з лампою розжарювання 500 ВТ.

                 - люмінісцентний двохламповий з дифузним відбивачем типу ОД-2 прямого світла потужністю ламп 40 або 80 Вт.

                 Основним гігієнічним вимогам в якості штучного (електричного) освітлення є створення нормативного освітлення приміщень, робочих зон або робочих місць.

                Природне освітлення приміщення забезпечується бічним освітленням, коли світло в приміщення проникає через вікна. Згідно зі Сніп ІІ-4-79 значення КЕО нормується в залежності від характеристики зорової роботи. Тип роботи з друкованими платами відповідає зоровій роботі середньої точності IV – го розряду, підрозряду зорової роботи „В” [0,5÷1 мм].

       Норми освітленості при штучному та суміщеному освітленні наведені в таблиці 5.5 .

Таблиця 5.5 – Норми освітленості при штучному та суміщеному освітленні

Найменший розмір об’єкту  розрізнення, мм                      

0,3 – 0,5

підрозряд зорової роботи

В

Контраст об’єкту  розрізнення з фоном

середній

Характеристика фону

середній

Освітленість при штучному комбінованому освітленні, лк

750

Коефіцієнт природної  освітленості

1,2


 

      Місто Вінниця розміщене в IV – ому поясі світлового клімату південніше 500 північної широти. Для нього коефіцієнт сонячності клімату рівний С=0,7, а коефіцієнт світлового клімату m=0,9 (що визначається в залежності від розміщення споруди у поясі світлового клімату). Нормоване значення коефіцієнта природної освітленості:

 

 

eIV=eIIImC,                                               (5.1)

 

eIV=1,5*0,9*0,7=0,945%.

 

              Для забезпечення нормативного значення комбінованого освітлення передбачено:

             1. Використання високо потужних ламп, для забезпечення достатнього освітлення кожного робочого місця;

             2. Наявність в виробничому приміщені достатньої кількості вікон, для загального освітлення приміщень.

 

 

      5.6 Механічна вентиляція

      Поняття вилучення з приміщення надмірного тепла та підтримки постійної температури відноситься до категорії мікроклімату.

      Відповідно до нормативних документів, до параметрів мікроклімату, що нормуються відносяться: температура (t°C),  відносна вологість повітря (W, %), швидкість його переміщення (м/с) і потужність теплових випромінювань (Вт/м2).

      Але навіть при такому високому рівні автоматизації на виробництві все одно знаходяться люди у якості операторів автоматизованого устаткування або виконують задачі контролю технологічної лінії. Тому є необхідним проведення аналізу мікроклімату, як з точки зору охорони праці так і з точки зору технологічних процесів виробництва, адже для виготовлення мікропроцесорів важливим фактором є підтримання постійної температури у приміщенні.

      На сьогоднішній день в умовах ринкової економіки важливим фактором є об’єми виробництва. Збільшення яких, у свою чергу, призводить до залучення більших виробничих потужностей. У виробництві мікропроцесорів, це проявляється у застосуванні потужних автоматизованих ліній, які звичайно виділяють у атмосферу виробничих приміщень певну кількість теплоти, що призводить до підвищення загальної температури. Дана проблема вирішується за допомогою застосування механічної вентиляції приміщення. Основним параметром який потрібно розрахувати – це необхідна продуктивність вентилятора, який забезпечує вентиляцію, для підтримання температури, яка відповідає санітарно-гігієнічним нормам. 

 

      5.7 Пожежна безпека

 

      Важливе значення щодо виконання вимог пожежної безпеки має ступінь вогнестійкості виробничого приміщення. На підставі СНиП 2.01.02-85 для виключення можливості швидкого поширення полум’я під час пожежі між окремими цехами та дільницями, або учбовими класами і з урахуванням категорії пожежо-вибухонебезпеки потрібно забезпечити IІІ ступінь вогнестійкості. Це будинки з несучими конструкціями що обгороджують, із природних чи штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону.

      Основним фактором, що обумовлює появу пожеж при роботі із електрообладнанням є струм короткого замикання, величина якого залежить від потужності джерел живлення, повного опору елементів кола, увімкнених між джерелом живлення і точкою короткого замикання. Найбільш дієвим способом уникнення короткого замикання є вірний вибір, монтаж і експлуатація електричних кіл.

      З метою швидкої локалізації та ліквідації можливої пожежі кожна виробнича дільниця повинна обладнуватися первинними засобами пожежогасіння, необхідний пожежний інструмент та інвентар. Для гасіння пожеж, причиною яких є електрообладнання, на дільницях мають знаходитися вуглекислотні вогнегасники типу ОУ – 2. Крім того, слід передбачити наявність бром етилових вогнегасників типу ОУБ – 3. Такі вогнегасники є ефективними при гасінні твердих та рідких матеріалів, що зайнялися.

      В системі заходів по боротьбі з пожежами важливе значення має пожежна сигналізація. Вона дає можливість швидко повідомити про виникнення пожежі. Електрична сигналізація буває автоматичною і ручною.

 

     5.8 Розрахунок звукоізоляції

     Джерелом звукових коливань в приміщені лабораторії є дисплей та системний блок. Згідно ГОСТ 12.1.003-83  в приміщенні, де виконується робота, яка зв’язана з утворенням концепцій, складанням нових програм, викладанням, творчістю, не повинен перевищувати 40 ДБ. Частота акустичного випромінювання для ЕОМ охоплює діпазон частот від 6,3 до 40 кГц.

     Дане приміщення має наступні вихідні характеристики:

- розмір приміщення складає 6´7´3;

-  кількість комп’ютерів – n=2;

- кількість вікон розміром 2´2 – m=1;

- частота звукових коливань кожної ЕОМ приймемо рівною f=20кГц;

- маса 1 м2 протистоячої перегородки приймемо рівною mct=10 кг;

- рівень інтенсивності звуку 1-го комп’ютера приймемо рівною Li=40 дБ.

        1. Визначимо рівень інтенсивності звуку, яке падає на протистоячу перегородку від двох комп’ютерів за наступною формулою:

 

 (5.2)

 

       2. Визначимо площу протистоячої стіни та вікна:

 

Sct=7×3=21 м2, Sok=2×2=4 м2.

 

       3. Визначимо звукопоглинання стіни за наступною формулою:

 

.

 

       Таким чином, рівень інтенсивності звуку в приміщені дорівнює:

 

Rп=L – R = 40,2 – 20,5= 19,7 дБ.

 

         Отже, в цьому розділі було проведено аналіз умов праці і описано режими праці і відпочинку дослідників лабораторії. Описано санітарно-гігієнічні заходи, зокрема пронормовані  параметри мікроклімату, шум і вібрацію. Розраховано звукоізоляцію приміщення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В даній бакалаврській  роботі було розроблено маршрутний контролер  ТЗ. Був проведений літературний огляд по принципах реалізації і апаратній частині мереж зв’язку стандарту DECT, описано ефірний інтерфейс стандарту, принципи побудови мережі стандарту.

Було розроблено структуру  маршрутного контролера,  обрано елементну базу та розроблено алгоритми основної програми та підпрограм МК. На основі отриманих алгоритмів було написано програму для МК на мові С. Також було розроблено схему електричну принципову.

При розробці маршрутного  контролера було передбачено можливість використання різноманітних давачів: пасивні інфрачервоні давачі руху, давачі розбиття скла, активні інфрачервоні давачі руху і присутності, фотоелектричні давачі, мікрохвильові давачі, ультразвукові давачі, вібродавачі, давачі температури, давачі наявності пари і газів, магнітні давачі, давачі пожежної безпеки. Це робить систему гнучкою до потреб користувача та універсальною у використанні.

Застосування мікроконтролера  в якості елементу керування надало розробці ряд переваг, серед яких:

- простота виконання (легко  реалізується та не потребує великої кількості додаткових пристроїв);

- малі розміри розробки;

- зручність у використанні  пристрою;

- велика надійність пристрою  завдяки його простоті;

- практично не реагує  на зміну тиску та температури,  що дає можливість його використання майже будь-де і за будь-яких природних умов;

Легкість переобладнання системи, оперативної зміни налаштувань, можливість перепрограмування та ремонтопридатність та ін.

Також було розроблено мережу бездротового зв’язку стандарту DECT для території м. Вінниця та вінницького району. Встановлено, що мінімально необхідно сімнадцять БС для забезпечення зв’язком 3 тис. рухомих об’єктів у м. Вінниця. Радіус одного стільника в такому випадку становить 1,1км2, відповідно площа одного стільника становить 3,8км2, розраховано необхідну потужність передавача з врахуванням впливу рельєфу місцевості, що становить 0,3Вт.

На задану абонентську  ємність розроблено топографічний  план м. Вінниця з розташуванням  на ньому базових станцій мережі і границь їх обслуговування  та структурну схему центру керування мережею.

Застосування безпровідного інтерфейсу DECT надає системі ряд переваг у порівнянні з провідними системами та системами з безпровідними інтерфейсами інших стандартів, основні серед яких:

-з кількість абонентів практично без затрат коштів з боку підприємства на прокладення ЛЗ;

- позбавлення необхідності  частотного планування;

- низький рівень НВЧ  випромінювання;

- можливість дистанційного  керування та налаштування системи.

Було проведено комп’ютерне  моделювання мобільного блоку, яке підтвердило його працездатність та проілюструвало принцип його роботи. Основну увагу при моделювання було приділено інтерфейсній  частині, та механізмам виявлення помилок та криптозахисту. 

Враховуючи переваги розроблюваної  системи у порівнянні із системами-аналогами можна зробити висновок про перспективність розробки, яка може бути впроваджена у серійне виробництво.

 


Информация о работе Маршрутный регистратор системы передачи данных