Комунікаційні бар'єри

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Февраля 2014 в 21:12, реферат

Краткое описание

Актуальність теми: жодного дня людина не може прожити без спілкування, адже ми постійно знаходимося серед людей. Кожного дня людина, яка приходить на роботу, не зважаючи на те чи це керівник, чи звичайний працівник обов'язково взаємодіє з іншими учасниками. Спілкування як взаємодія передбачає, що люди встановлюють контакт один з одним, обмінюються визначеною інформацією для того, щоб будувати спільну діяльність, співробітництво.

Содержание

Вступ
Розділ I. Теоретичні основи комунікаційних бар'єрів
1.1 Загальна характеристика комунікацій
1.2 Поняття про комунікативні бар'єри
1.3 Види комунікативних бар'єрів
Розділ II. Технологія профілактики та подолання комунікативних бар'єрів в організації
2.1 Причини виникнення комунікативних бар'єрів
2.2 Методика вивчення комунікативних бар'єрів в організації
2.3 Засоби профілактики та подолання комунікативних бар'єрів в організації
Висновок
Список використаних джерел

Вложенные файлы: 1 файл

Зміст.docx

— 53.44 Кб (Скачать файл)

Зміст

  • Вступ
  • Розділ I. Теоретичні основи комунікаційних бар'єрів
  • 1.1 Загальна характеристика комунікацій
  • 1.2 Поняття про комунікативні бар'єри
  • 1.3 Види комунікативних бар'єрів
  • Розділ II. Технологія профілактики та подолання комунікативних бар'єрів в організації
  • 2.1 Причини виникнення комунікативних бар'єрів
  • 2.2 Методика вивчення комунікативних бар'єрів в організації
  • 2.3 Засоби профілактики та подолання комунікативних бар'єрів в організації
  • Висновок
  • Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми: жодного  дня людина не може прожити без  спілкування, адже ми постійно знаходимося  серед людей. Кожного дня людина, яка приходить на роботу, не зважаючи на те чи це керівник, чи звичайний працівник обов'язково взаємодіє з іншими учасниками. Спілкування як взаємодія передбачає, що люди встановлюють контакт один з одним, обмінюються визначеною інформацією для того, щоб будувати спільну діяльність, співробітництво.

Проте у багатьох випадках людина стикається з тим, що її слова, думки, бажання неправильно сприймаються співрозмовником, інколи навіть складається  враження, що співрозмовник захищається  від нас, наших слів та переживань, свідомо будує якісь перешкоди, тобто не хоче нас сприймати. Разом з тим бувають також такі ситуації, коли те, що ми говоримо передається швидко, відкрито, без будь-яких перешкод досягається повне порозуміння. Від чого ж залежать комунікативні бар'єри, чому вони виникають?

Актуальність даної теми обумовлена тим, що обмін інформацією  пронизує всі управлінські ланки, якщо комунікації налагоджені погано, то рішення можуть бути помилковими, персонал може неправильно розуміти команди, можуть виникнути проблеми в міжособових стосунках. Виходячи з цього, в залежності від того, як відбувається обмін інформацією, формується соціально-психологічний клімат в організації, і відповідно від того, який соціально-психологічний клімат в організації, такий буде результат діяльності організації.

Отже, для результативних комунікацій, для ефективного функціонування будь-якої організації, необхідно вирішити проблему комунікативних бар'єрів.

Ступінь розробленості даної  проблеми досить високий. Проаналізувавши  зарубіжну i вітчизняну психологічну літературу, можна зробити висновок, що комунікативні  бар'єри вивчались переважно у  міжособистісному спілкуванні. Розкрито змістовий аспект поняття "комунікативний бар'єр"

Об'єктом дослідження є комунікативні бар'єри, які виникають, як і на міжособовому рівні, так і на рівні організації.

Предметом дослідження є способи, необхідні умови, які сприяють подоланню комунікативних бар'єрів.

Мета даного дослідження дослідити комунікативні бар'єри та засоби їх подолання.

Задачами даної курсової роботи є:

· дати загальну характеристику комунікацій;

· визначити поняття "комунікативний бар'єр";

· визначити види комунікативних бар'єрів;

· з'ясувати причини виникнення комунікативних бар'єрів;

· дослідити методику вивчення комунікативних бар'єрів в організації;

· дослідити засоби профілактики та подолання комунікативних бар'єрів в організації.

При дослідженні даної теми використовувалися підручники з дисциплін психологія, психологія управління (Генов Ф., Дунець Л., Карамушка Л., Мельник Л., Омаров А., Орбан-Лембрик Л.); теоретико-методологічні основи соціально-психічного тренінгу та психодіагностична методика (Хрещева Н., Райгородський Д.)

У роботі використані такі методи дослідження: аналіз психологічно-управлінської літератури, метод експертних оцінок, оціночний та порівняльний методи.

Новизна дослідження полягає в тому, що зміст поняття "комунікативний бар'єр" досліджено і уточнено, а також досліджено особливості прояву комунікативних бар'єрів та способи їх подолання, як один з елементів комунікативної підготовки персоналу.

Практичне значення дослідження полягає в розробці програми попередження і подолання комунікативних бар'єрів, які виникають на підприємствах на основі організації колективної діяльності з елементами психотренінгу.

Розділ I. Теоретичні основи комунікаційних бар'єрів

1.1 Загальна характеристика  комунікацій

Для ефективного функціонування будь-якої організації необхідно  забезпечити належні комунікації. Однак управлінська практика дає  можливість констатувати, що створення  ефективної надійної системи обміну інформацією, яка б відповідала  вимогам повноти, достатності, оперативності, гнучкості, - це одна з найбільших проблем  в організаціях.

Комунікації - складний процес, який включає ряд взаємопов'язаних кроків, кожен із яких відіграє суттєву  роль у забезпеченні розуміння і  сприйняття інформації іншою особою. Найчастіше причиною низької ефективності комунікації є ігнорування факту, що комунікація - це обмін, у якому кожному належить активна роль. У процесі комунікацій відправник складає повідомлення і передає його адресатові (одержувачу).

Комунікація - це обмін інформацією, її змістом між двома або декількома людьми. Комунікація є процесом зв'язку працівників, підрозділів, організацій тощо.

Комунікативний процес розпочинається, коли одна особа (відправник) хоче передати факт, ідею, думку чи іншу інформацію комусь іншому (одержувачу). Ця інформація має значення для відправника незалежно від того, чи вона проста й конкретна, чи складна й абстрактна. Наступна дія - це кодування інформації у формі, що відповідає ситуації. Кодування може набувати форми слів, виразу обличчя, жестів, або навіть художнього вираження й фізичних дій. [2, с.318]

Після того, як повідомлення закодоване, його передають відповідними засобами зв'язку (каналами). Звичайні засоби зв'язку в організаціях - це наради, електронна пошта, записки, листи, звіти та телефонні розмови. Далі відбувається декодування у форму, яка має значення для одержувача. Значення інформації може бути різним, і в багатьох випадках воно є підставою для відповіді; і тоді утворюється цикл, оскільки нове повідомлення в такій самій послідовності передається початковому відправникові.

Отже, у процесі обміну інформацією можна виділити чотири базових елементи: відправник, повідомлення, канал, одержувач.

Сьогодні поширені такі типи комунікацій у організаціях: міжособові комунікації; комунікації в системах зв'язку та командах; комунікації в  організаціях та електронні засоби комунікацій.

Окрім того, комунікації можуть бути усними та письмовими.

Усні комунікації відбуваються під час розмови віч-на-віч, групових дискусій, телефонних розмов тощо, за яких розмовну мову використовують для передавання змісту. Перевага усних комунікацій полягає в тому, що вони забезпечують негайний зворотній зв'язок і взаємний обмін. Недоліком усних комунікацій є те, що вони можуть бути недостовірними (неправильно вибрані слова для вираження змісту; якісь перешкоди, що переривають процес; слухач забуває частину або все повідомлення; не вистачає часу на виважені відповіді тощо).

Письмові комунікації - це звіти, записки, листи, записи тощо. Недоліком  цих комунікацій є те що вони затримують зворотній зв'язок та взаємообмін, крім того вони складніші за усні й потребують більше часу. Переваги письмових комунікацій полягають у достовірності. Зазвичай їх використовують, коли одній чи обом сторонам потрібні письмові записи про те, що відбувалося.

Вибираючи засіб комунікації, менеджери повинні зважати на всі аспекти.

Загалом процес комунікації  в управлінні охоплює два аспекти - енергопотенціал суб'єктів спілкування та інформацію, яку вони мають на меті передати чи прийняти. При цьому суб'єкти спілкування можуть мати різні рівні обізнаності, освіченості, різний соціальний (комунікативний зокрема) досвід і неоднакові потреби, що визначає їх здатність правильно зрозуміти повідомлення, усвідомити його смисл. Процес управління, ефективність спільної діяльності багато в чому залежать від уміння керівника прийняти і правильно інтерпретувати повідомлення співробітників. [15, с.392] Обмін інформацією, на жаль, не завжди настільки ефективний наскільки потрібно, причиною цього досить часто є комунікативні бар'єри. Тому далі буде розглянуто безпосередньо суть поняття "комунікативний бар'єр".

1.2 Поняття про комунікативні  бар'єри

Форми міжособистісного спілкування  дуже різноманітні, до них відносяться і випадкова коротка розмова, і тематична бесіда, і пояснення вимог, і суперечка з якихось питань. Проте під час спілкування нерідко виникають труднощі, непорозуміння. Такі непорозуміння можуть зробити неможливими комунікації, адже можуть перешкоджати доходженню інформації у повному обсязі, тобто може доходити лише частина інформації, або ж одержувачі будуть неправильно інтерпретувати значення повідомлення.

Серед явищ, що ускладнюють  спілкування в організації, а  іноді призводять до повного його блокування, провідну роль відіграють комунікативні бар'єри. У загальному вигляді комунікативні бар'єри можна визначити як перешкоди па шляху передачі інформації від комунікатора (відправник інформації) до реципієнта (одержувача). За психологічною природою вони слугують механізмом захисту від небажаної інформації. Психологічна перешкода, яку реципієнт встановлює на шляху небажаної, небезпечної інформації, може мати різну прозорість, від цього можна сказати залежить "величина" бар'єру. [25, с.507-514]

Комунікативні бар'єри є  однією з причин виникнення і розгортання  внутрішньоособистісних, міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових  конфліктів, які виникають в організаціях. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності менеджерів і персоналу організацій, впливати на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо. За своїм змістом комунікативний бар'єр - це один з різновидів психологічного бар'єру, психологічного стану, який виявляється у неадекватній пасивності суб'єкта, що заважає виконанню тих чи інших дій. [17, с.231] Також існують такі визначення:

Комунікативні бар'єри - психологічні перешкоди, що виникають на шляху  отримання інформації.

Комунікативні бар'єри - це деформація комунікаційного процесу, викликана  різними причинами, яка може приводити до неадекватних дій адресата.

Виникають вони на макро- і мікрорівнях. Макробар'єри пов'язані з середовищем, у якому відбуваються міжособистісна взаємодія, комунікативний процес. Проявляються вони в інформаційному перевантаженні (великий обсяг інформації знецінює її зміст), великій кількості носіїв інформації (газети, телебачення, конференції, звіти), використанні інформації (ексклюзивні дані застосовують для впливу на інших, доступ до обмеженої, призначеної для внутрішнього користування інформації розширює владні повноваження індивідів).

Мікробар'єри породжують особливості інтелекту учасників  спілкування, неоднакове знання предмета розмови, різне володіння понятійним апаратом з певної галузі знань, відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування, психологічні особливості партнерів, соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності у трактуванні інформації і ситуації взаємодії тощо.

Психологічні особливості  партнерів по спілкуванню можуть виявлятися, наприклад, як надзвичайна  відвертість чи інтелігентність, інтуїтивне сприймання світу, напористість тощо.

У складі основних параметрів бар'єра розглядаються:

· складові психологічного бар'єру, тобто сукупність факторів, на підставі яких було виявлено негативне відношення працівників;

· масштаб психологічного бар'єра, тобто частка працівників, у яких було виявлено це негативне відношення;

· висота психологічного бар'єра, тобто ступінь негативного відношення;

· характер психологічного бар'єра, тобто конкретні форми  прояву негативного бар'єра. [5, с.64-67]

Бар'єри перешкоджають оптимальному протіканню процесів адаптації співробітників до нових факторів зовнішнього середовища. Вивчення перешкод на шляху спілкування та способів їх уникнення є дуже важливим, адже сприяє досягненню мети спілкування, поліпшенню психологічного клімату і взаємодії в колективі.

Причинами комунікативних бар'єрів є змістові й формальні характеристики повідомлення (логічні, фонетичні, стилістичні, семантичні). На цій підставі виокремлюють їх види. Далі розглянемо класифікації комунікативних бар'єрів, які виділяються вченими.

1.3 Види комунікативних  бар'єрів

Стосовно основних видів  комунікативних бар'єрів в організації слід зазначити, що психологами виділено кілька їх видів.

Информация о работе Комунікаційні бар'єри