Історія держави і права України

Висновок

Після занепаду Києва Галицько-Волинське  князівство було опорою української  державності, що захиталася в період феодальної роздробленості Русі. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини щодо державного устрою, правових основ, системи управління державою й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. Тим самим у переломний момент історії вони зберегли в українців, почуття культурної та політичної ідентичності, забезпечили подальший розвиток руської етнічної спільності  і зберегли при цьому етнографічні регіональні особливості .

 За своєю класовою сутністю  Галицько-Волинська держава була  феодальною, а за формою –  єдина держава з двірсько-вотчинною системою управління, на чолі якої стояв монарх – великий  князь.

Сформований в Галицько-Волинській державі державний апарат, його центральні і місцеві органи, військові сили являли собою ефективну зброю зміцнення панування феодалів, придушення опору експлуатованих трудящих мас.

Разом із формуванням і розвитком  Галицько-Волинської держави складалося і продовжувало розвиватися право  Давньої Русі. Найважливішою законодавчою пам'яткою права є Руська Правда. В той же час вона являє собою одну із найважливіших пам’яток середньовічного права. Право Галицько-Волинської держави, як і Київської Русі в цілому, створювалося на місцевому, вітчизняному ґрунті - “звичаєвому праві”, в ньому відображалися відносини, притаманні Русі, закріплялися порядки, обумовлені природою феодального суспільства, що складалося. Право Галицько-Волинського князівства було правом привілей. В його нормах передбачалося привілейоване становище представників пануючого класу феодалів, неповноправність і безправність народних мас. Магдебурзьке право являло собою норми регулювання управління містом, привілей суспільно-правових відносин, організацію суду та порядок здійснення правосуддя, які визначало заходи кримінального покарання. Фактично, воно закріплювало привілеї іноземних майстрів, які оселялися в українських містах. Законодавчі акти церковного права встановлювали правові основи взаємовідносин церкви, світської та церковної влади, правового статусу духовенства. Вони були чітким відображенням впливу християнства на правову систему руських земель, зокрема Галицько-Волинського князівства. Церква почала застосовувати різноманітні норми канонічного права, передусім, візантійського, яке виникло з римського рабовласницького права, пристосованого до потреб феодального розвитку.

Перелік використаної літератури:

1. Субтельний О. Україна Історія. – К.: Либідь, 1991.
2. Історія України. Під редакцією В.А.Смолія. - К.,                  Альтернативи, 1997.
3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посібник: У 2-х ч. – Одеса, 1999
4. Історія держави і права України: Хрестоматія. – К., 1992.
5. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. – Львів, 1996.
6. Крип'якевич І. Історія України. – Львів, 1990.
7. Історія держави і права України: Підручник.— У 2-х т./За ред. В. Я. Тація, І.А Рогожина, В.Д.Гончаренка – Том 2 — К.: Концерн «Видавничий Дім «1н Юре», 2003. — 580 с.
8. Терський С.В. Боярство південної Волині напередодні розпаду Галицько-Волинської держави /  С.В. Терський //  Військово- науковий вісник. – Вип. 12.– Львів: АСВ, 2009. – С. 232–241.
9. Панишко С.Д. Структура Волинської землі в середині XIV ст. / С.Д.  Панишко //  “Родовід”.  Наукові записки до історії культури України: дослідження; архівні матеріали; публіцистика. – 1992. – № 3. – C. 47–53.
10. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX–XIII вв./  Н.Ф. Котляр.— К.: Наук. думка, 1985. – С. 147.
11. Терський С.В. Волинь часів великого князя Любарта Гедиміновича та Золота Орда: взаємовідносини за історичними та археологічними джерелами  / С.В. Терський // Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник ЛДІКЗ.– Вип. 3. – Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2007. – С. 16–27.

12. Панишко С. Археологічні дослідження давньоруського Каменя / С.Д. Панишко // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь- Каширський в історії Волині та України: Науковий збірник. – Вип. 20. – Луцьк, 2006. – С.14–19.
13. Дашкевич Я.Р. Етнічні процеси на західноукраїнських землях IX– XIII ст. До проблематики досліджень / Я.Р. Дашкевич // Науковий вісник Українського університету. – Москва; Львів: Ліга-прес, 2002. С. 13–15.
14. Софроненко К.А. Общественный строй Галицко-Волынской Руси XI– XIII вв. / К.А. Софроненко. – М.: Гос. изд. юр. лит-ры, 1955.– 136 с.
15. Терський С.В. Військова справа у Галицько-Волинській державі (архе- ологічний аспект) / С.В. Терський // Вісник Національного універ- ситету “Львівська політехніка”: Держава та армія. – 2006. – № 571. – С. 8–18.