Єдність і соборність українських земель

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Января 2012 в 13:29, реферат

Краткое описание

Ідея єдності і соборності батьківських земель, так само, ідеї незалежності й державного суверенітету, сильної централізованої влади, є головним змістом державницької ідеології будь-якого народу. Не був винятком у цьому ряду і наш український народ, хоч дехто й волів би бачити його недержавним. Тривогою за відсутність єдності на рідних землях, осудом князівських чвар і міжусобиць, які значною мірою призвели до падіння Київської Русі, переповнені давньоруські оповіді й повчання, літописи й літературні твори. Та марно закликали до єдності князі, літописці, автор геніального "Слова о полку Ігоревім".

Вложенные файлы: 1 файл

ЄДНІСТЬ І СОБОРНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.doc

— 310.00 Кб (Скачать файл)

Корисні копалини

Глухівщина багата нерудними корисними копалинами. Переважно, це ресурси для хімічної промисловості, будівельні матеріали  і паливо. Унікальним є родовище високоякісних кварцитів у с.Баничі, відоме з 19 століття, і родовище високоякісної крейди в селищі Будівельне. На території району є також родовища торфу, суглинків, піску.

Історія

Глухівщина - овіяний  легендами, мальовничий куточок  стародавньої сіверської землі з  пишним розмаїттям зелених лісів, небесно  чистими річками і озерами, щедрими душею і творчими здобутками людьми, розташована на північному сході Сумської області, на лівобережжі річки Десни, в басейні її притоків Клевені, Есмані, Обести.

Дата утворення  району - 1923 рік. У 1959 році до території  Глухівського району було приєднано ліквідований Шалигинський район, а в 1962 році - Червоний район.

Історія Глухівщини сягає в глибину віків. Заселення  району розпочалось з часів пізнього (верхнього) палеоліту (приблизно 13 тис. років до н.е.). Підтвердження цьому  знайдено у с.Велика Бобилівка. Серед пам’яток археології району 1 стоянка пізнього (верхнього) палеоліту, 7 неолітичних стоянок, 2 поселення, 1 група курганних могильників і 1 курган епохи бронзи, 2 скіфських городища, 6 ранньослов’янських поселень, 16 городищ і курган Давньої Русі, Глухівська фортеця другої половини XVII-XVIII ст..

Тримаючись тисячоліттями  своєї території, захищаючи її життями  своїх кращих синів і дочок, творячи  власну історію, духовну культуру, жителі Глухівщини йшли складним і тернистим  шляхом. Волею історичної долі були на тому шляху страшні роки лихоліття монголо-татарської навали, польсько-литовське панування, криваві міжусобиці, селянська війна під проводом І.Болотникова. У 1708 році Глухівщина опиняється у центрі найважливіших історичних подій, пов’язаних з Північною війною (1700-1721), а також з прокляттям гетьмана І.Мазепи російським царем Петром І. 6 листопада 1708 року місто Глухів стає столицею Гетьманської України, резиденцією гетьманів І.Скоропадського (1708 - 1722), Д.Апостола (1727-1734), К Розумовського (1750-1764). З 1722 по 1727 і з 1764 по 1782 тут перебували перша і друга Малоросійські колегії – адміністративно-територіальні центри управління Лівобережною Україною.

Не обминули Глухівщину і події першої революції 1905-1907 років, Столипінська аграрна реформа, Українська революція і Громадянська війна 1917-1921 років, страшний голодомор 1932-1933 років, жорстка сталінська репресивна система.

Дата утворення  району - 1923 рік. У 1959 році до території  Глухівського району було приєднано ліквідований Шалигинський район, а в 1962 році - Червоний район.

Під час Великої  Вітчизняної війни на території  Глухівщини діяли Глухівський, Шалигинський і Червоний партизанські загони. Глухівський  і Шалигинський загони в об'єднанні  під командуванням С.А.Ковпака пройшли з боями до сивих Карпат, громлячи і знищуючи живу силу і техніку ворога.

Серед багатьох боїв, які проходили на території  району єдиним у своєму роді по унікальності і трагічності став „Чернівській бій” (так він називався по штабним  донесенням), в якому брало участь близько 20 тис. бійців та командирів Червоної Армії.

Історичне значення цього бою полягає в тому, що воїни 2-ї гвардійської стрілецької  та 160-ї стрілецької дивізії у  складі Рильської бойової дільниці на стику Брянського та Південно-Західного фронтів, де склалась надзвичайно важка ситуація, нанесли контрудар фашистам, чим зірвали планомірну підготовку частин та з’єднань 2-ї танкової групи Гудеріана до наступу через Орел, Тулу в обхід Москви з півдня.

За бойові подвиги  в роки Великої Вітчизняної війни 13 уродженцям району присвоєне звання Героя Радянського Союзу, 4 стали повними кавалерами ордена Слави.

Персоналії

Щедра на таланти  глухівська земля подарувала людству  багато видатних діячів науки та культури: музикантів і живописців, письменників і мистецтвознавців. Серед них - історик, фольклорист, етнограф О.М.Маркович (с.Сваркове), історик, етнограф, письменник М.А.Маркевич (с.Дунаєць), художник Г.І.Нарбут та поет В.І.Нарбут (с.Нарбутівка), філософ-богослов С.Миславський (с.Полошки), історик, поет О.О.Палажченко (с.Вікторове), поет В.І.Туманський (с.Шевченкове), письменник Д.Р.Глущенко (с.Муравейня), письменник М.М. Почивалін (с.Баничі), доктор географічних наук І.І. Мамаєв (с.Бачівськ), дійсний член АПН СРСР С.Г.Шаповаленко (с.Суходіл), доктор технічних наук Б.М.Лобаєв, Герой Соціалістичної праці Г.Л.Хіміч, Лауреат Державної премії СРСР Г.І.Гончаров (с.Уланове), другий президент АН України М.П.Василенко (с.Есмань). До речі, в цьому році відкриті меморіальні дошки на стінах Червоної школи та на педагогічному університеті, де навчався Микола Прокопович.

На Глухівщині, починаючи з ХУШ ст., розкрився  талант багатьох видатних істориків, письменників, краєзнавців. У кінці ХУП ст. в  Петропавлівському монастирі творив свої «Четьї Мінеї» Данило Туптало (св. Дмитро Ростовський). До речі, цей монастир був заснований у 1236 році недалеко від с.Будищі.

У 1848 році в с.Сваркове, в садибі українського історика О.М.Марковича, гостював М.В.Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О.М.Маркович на прохання М.В.Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.

У 1845 році Т.Г.Шевченко, подорожуючи з Петербурга на батьківщину, мав в с. Есмань першу в Україні  зупинку для ночівлі. З нею  пов'язується сюжет російської повісті Шевченка «Капитанша».

  Охорона здоров'я, спорт

Охорону здоров'я  в районі забезпечують 9 лікарів, 103 середніх медичних працівника. Працює 45 ФАПів та ФП, 1 міська лікарня, 2 амбулаторії  сімейної медицини та 2 лікарські амбулаторії.

Спортивна база району включає 6 стадіонів на 300 місць,12 спортивних комплексів,21 футбольне поле, 58 спортивних майданчиків,24 спортивні зали, 15 гімнастичних містечок, 4 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять.

Традиційними  стали турніри на честь видатних земляків.

Культура, туризм

Дуже велика культурна спадщина нашого краю. Крім тих славнозвісних наших земляків, про яких мова йшла вище, їх традиції продовжували і продовжують народний артист України Олександр Гурець з Перемоги, Заслужений артист України, лауреат Державної премії ім. Т.Г.Шевченка Олексій Богданович з Берези. Свідченням високо таланту жителів району є те, що 8 самодіяльних колективів художньої творчості носять почесне звання «Самодіяльний народний колектив»

Глухівчани свято  шанують і примножують славні традиції свого краю, бережуть і відроджують історичні і архітектурні пам'ятки своїх пращурів.

Прикладом тому є відродження чоловічого монастиря  «Глинської Різдва Богородиці Пустині», збережено народний музей історії  села Уланове, який засновано в 1959 році.

Перелічені, далеко не вичерпні фактори, дають підставу стверджувати, що Глухівський край має великий невикористаний резерв для розвитку місцевого, національного і міжнародного туризму. 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

на тему:«Історична земля України                                                (Глухівський район)»

 
 
 
 

                          

    виконав учень 9-Б класу

    СЗШ № 20

    Беккерт Рудольф 
     
     

                                         

                                               
 

                                               м.Мукачева

xD...xD...xD...=))))

Информация о работе Єдність і соборність українських земель