Балканські війни

Балканські війни

У березні 1912 р. був укладений  договір про взаємну допомогу між Сербією і Болгарією. Пізніше  були підписані договори з Грецією  і Чорногорією. Так виник антитурецький Балканський союз. Союзники поставили собі за мету ліквідувати залишки турецького панування на Балканах. Вони зажадали від уряду Туреччини автономії Македонії і Фракії. Але Стамбул відповів відмовою. Це послужило приводом до початку Першої балканської війни 1912–1913 рр.

У жовтні 1912 р. війська балканської  коаліції розгорнули наступ проти Туреччини. Їх супроводжував успіх. Протягом декількох  тижнів була захоплена переважна  частина європейської Туреччини. Це стимулювало подальший розпад Османської імперії. У листопаді 1912 р. було проголошено незалежність Албанії. Союзні війська підійшли до Стамбула. Турецький уряд був змушений капітулювати. У травні 1913 р. у Лондоні був підписаний мирний договір, відповідно до якого вся європейська частина Османської імперії переходила до рук переможців. За Туреччиною залишалася лише невелика смужка території біля Стамбула. Фактично з османським пануванням на Балканському півострові було покінчено.

Але незабаром Балканський  союз розпався: переможці не змогли поділити відвойованих у Туреччини  територій (у першу чергу —  Македонію) і пересварилися. Болгарський  цар Фердинанд, підбурюваний австро-німецькою дипломатією, зважився розв’язати новий конфлікт.

29 червня 1913 р. болгари  атакували сербські й грецькі  позиції, але зазнали невдачі.  Так почалася нова війна. Цього  разу воювали колишні союзники: Болгарія, з одного боку, а з  іншого — Сербія, Чорногорія, Греція  і Румунія, що приєдналася до  них. Ця війна виявилася короткотерміновою.  Вона тривала до 10 серпня 1913 р.  й увійшла в історію як Друга балканська («міжсоюзницька») війна. У цій війні Болгарія зазнала поразки. Туреччина скористалася цим і повернула собі Едірне (Адріанополь) із прилеглим округом, унаслідок чого її володіння на Балканському півострові істотно розширилися. 10 серпня 1913 р. у Бухаресті був підписаний мирний договір. За його умовами майже вся Македонія поділялася між Грецією і Сербією (за Болгарією залишився Піринський край). У Фракії Болгарія зберегла вузький вихід до Егейського моря. Румунія захопила Південну Добруджу. У Македонії і Косово зав’язалися вузли нових міжетнічних суперечностей.

Друга Балканська війна істотно  змінила політичну ситуацію в  регіоні. Балканський союз розпався. У Сербії і Румунії посилився  вплив Антанти. Болгарія перейшла в  табір австро-німецького блоку. Посилився  німецький вплив у Туреччині. Албанія стала яблуком розбрату між Австро-Угорщиною й Італією. Балканські війни стали прологом Першої світової війни.