Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Мая 2014 в 15:37, дипломная работа

Краткое описание

З урахуванням сучасної та традиційної моди, напрямків, тенденцій, переглянувши літературу та спостерігаючи за розвитком і пропозицією «ринку краси» розроблена для практичного використання дипломної роботи зачіска з урахуванням вимог, що вказані в методичних вказівках до написання дипломної роботи. У даній роботі охарактеризовано сучасні та перспективні напрями моди в зачісках. Вибір базової моделі був зроблений з врахуванням сучасних тенденцій в моді, тобто елементи історичної зачіски актуальні в сучасній моді.
Дотримуючись правил естетики та гармонії, які панували в той період, зачіску розроблено на сучасний лад з вимогами до групи зачісок на подіум.

Вложенные файлы: 1 файл

Однією з найбільш творчих і популярних професій є професія перукаря.doc

— 169.00 Кб (Скачать файл)

Робочі зали обладнуються робочими місцями, що складаються з стінного дзеркала з полицею, тумбочки (візка) для інструментарію, перукарського крісла з регульованою висотою і підставкою для ніг.

В перукарні дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Рекомендується встановлювати їх з розрахунку: одна сушарка не більш ніж на три крісла в жіночому залі та одна сушарка на п’ять крісел в чоловічому залі.

Для дітей повинні бути передбачені спеціальні крісла або накладні сидіння, що можна встановлювати на крісла.

При розташуванні робочих місць паралельними рядами відстань між ними приймається не менше трьох метрів.

Відстань між кріслами (по осі) не менше 1,8 м, від крайнього крісла до стіни не менше 0,7 м.

Робоче місце для манікюру обладнується спеціальним манікюрним столом висотою від підлоги не менше 0,7 м. Поверхня стола повинна бути зроблена з вологостійкого матеріалу, що витримує багаторазову дезінфекцію.

Поблизу від стола для манікюра обладнується раковина для миття рук і інструментарію.

Косметологічний кабінет косметологічним кріслом, столиком (візком) для інструментарію, стільцем, що обертається, тумбою для косметологічних препаратів, умивальною раковиною, настінним дзеркалом, фізіотерапевтичним обладнанням, стелажами для чистої білизни, приладами для проведення дезінфекції та стерилізації. Все обладнання косметологічних кабінетів повинно мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи

Перукарні обладнуються всіма видами інженерного устаткування: водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням.

В перукарні повинно бути передбачене заземлення устаткування у відповідності з “Правилами устройства злектроустановок”.

Санвузли в перукарні обладнуються умивальною раковиною, до якої підводиться холодна та гаряча вода.

Вода, що подається в перукарню для технологічних цілей, повинна відповідати ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю”.

Вентиляційні системи перукарень, вбудованих у житлові будинки, влаштовуються окремо від вентиляції цих будинків. Попадання газоподібних речовин, що утворюються при забарвленні, завивці та інших видах перукарського обслуговування, в житлові приміщення не допускається. Повітропроводи не повинні проходити крізь приміщення житлових квартир, що розташовані на наступних поверхах житлового будинку.

В перукарнях, що стоять окремо, при кількості робочих місць до 3-х, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

В перукарнях рекомендується проводити кондиціювання повітря.

За відсутністю централізованого гарячого водопостачання обов’язковим є установлення електричних проточних обігрівачів або інших нагрівально-опалювальних систем. Забороняється нагрівання води в відкритих місткостях.

Кратності обміну повітря для всіх робочих залів слід приймати з розрахунком на асиміляцію тепла і виділення вологи від відвідувачів та обслуговуючого персоналу, сонячної радіації, електроприладів та освітлення, а також відведення вологи і газоподібних речовин, що утворюються при забарвленні, завивці та інших видах перукарського обслуговування.

Концентрація шкідливих речовин в повітрі основних і допоміжних приміщень перукарні не повинна перевищувати гранично допустимої концентрації забруднення для робочої зони.

При проведенні хімічної завивки, забарвлення та знебарвлення волосся перукар повинен користуватися гумовими чи поліетиленовими рукавичками.

З метою захисту шкіри від впливу хімічних речовин працівникам перукарні рекомендується користуватися захисними мазями та кремами типу силіконового крему для рук і т. ін. Після роботи руки рекомендується змащувати кремами і мазями на жировій основі, що мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Рівні локальної вібрації від перукарського обладнання (електромашинок для стрижки волосся, електрофонів та ін.) не повинні перевищувати допустимі згідно з “Санітарними правилами при роботі з машинами та обладнанням, створюючим локальну вібрацію, передаючуюся на руки робочих” N 3041-84.

Загальне мікробне забруднення повітря приміщень перукарні повинно бути не вище 4000 колоній/мЗ бактерій, 50 колоній/мЗ представників гемолітичної кокової мікрофлори. В змивах з робочих поверхонь обладнання, одягу та рук персоналу бактерій групи кишкової палички не повинно бути.

Концентрація хімічних речовин в повітрі робочої зони, що утворюються при завивці, забарвленні та інших перукарських послугах, не повинна перевищувати відповідних гранично допустимих рівнів.

Забруднення поверхонь меблів, одягу персоналу, інструментів, різних видів білизни багаторазового використання різноманітними видами пилових кліщів (сімейств пірогліфід (Руго§1урпіс1ае), гліцифагід (С1усурпа§іс1ае), хелітід (СЬеуіеїісіае), акарід (Асагісіае), особливо такими алергенними представниками сімейства пірогліфід як Вегтаїорпа^оісіез ріегопіззіпш, и. ґагіпае), не повинно перевищувати кількості 20 екз. на 1 м2. На робочому інструменті та інвентарі не повинні виявлятися кліщі виду Бетосіех та патогенні мікроорганізми.

2.1. Технологічна  послідовність вироблення постижного  виробу

Будь-яку зачіску можна прикрасити постижними виробами клеєними прикрасами з волосся, накладками, завивками штучних вій, плетивом кріпе, шиньйонами, перуками.

Слово «постиж», «постижер» означає «неприродний» або «неприродне волосся». У перекладі з німецького «постиж» означає «підроблене волосся», а постижер – майстер по виготовленню перук. Хоча перший «париковий цех» з’явився в Європі лише в XVII столітті, це ремесло, що сміло можна назвати мистецтвом, існувало з найдавніших часів.

Постижні вироби застосовуються у перукарській справі здавна.

Технологія виготовлення перук, шиньйонів, кіс, локонів змінювалася з розвитком техніки. Із застосуванням перук у побуті ми зустрічаємося в Древньому Єгипті, Древній Греції й Римі, у багатьох європейських країнах в XVI, XVII, XVIII століттях і наприкінці XX століття.

На сьогоднішній день постижна справа є популярною і високо цінується. Щодня перукар не може обійтись без постижного виробу при виконанні зачіски, тому що за допомогою цих виробів можна збільшити об’єм, зробити довшим волосся, доповнити зачіску прикрасами з волоссям чи плетінням.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду.

За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

До постижного виробництва можна віднести тресування, тулірування, виконання постижних прикрас, тамбурування вій, перук, накладок, борід, вус.

Якщо спочатку постижні вироби використалися по більшій частині як захисна міра, то із часом у багатьох культурах перука стає показником певного положення в суспільстві й обов’язковою деталлю в костюмі людини вищого рівня.

У постижній справі існують два способи закріплення волосся на основі. Один з них -тресування й наступне пришивання готового тресу до монтюру, другий – тамбурування – безпосереднє закріплення волосся на основі спеціальним постижним гачком.

Основою більшості виробів з волосся, виконаних ручним способом, є трес ряд сплетених по, що представляє собою, певній системі волосся.

Виготовлення тресу зумовлюється в його довгому плетінні з достатньо тонкого пасма волосся. Цей процес потребує терпіння і окремих зусиль. Довжина волосся тресу обирається за бажанням. Частіше за все для тресування використовують довге натуральне волосся однієї структури.

Перед початком роботи здійснюють попередню обробку натурального волосся, яка зводиться до таких операцій: сортування за кольором, довжиною, якістю; дезінфекція; визначення положення головок і кінців; складання волосся в одному напрямку; розчісування на карді; знебарвлення, тонування або фарбування; промивання після фарбування; просушування; розчісування закатних головок; змішування волосся різного кольору; зв’язування пасмом.

Під час підготовки волосся визначають положення волосся, складають в одному напрямку, щоб запобігти заплутування.

Далі волосся розчісують на карді – це пристрій у вигляді пластини з рядами металевих зубців для первинної обробки стриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків.

Пасма починають розчісувати з кінців. їх кладуть на зубці корди, тримаючи за середину, кілька разів просмикують крізь зубці. Коли кінці волосся почнуть вільно проходити крізь корду, пасма перевертають і прочісують волосся з боку голівок. Тривалість розчісування в обох напрямках залежить від довжини та ступеня заплутаності волосся.

Зістрижине волосся в пасмі має різну довжину. Цю різницю зберігають і у тресі, для чого після розчісування на карді відокремлюють, довге волосся від короткого й чергують при тресуванні.

Тресування – виготовлення тресу вплетеного в пасма волосся за певною системою між міцними нитками та подальшого пришивання готового тресу до основи постижних виробів. Виготовлення тресу виконуються на тресбанку — це основний пристрій для тресування, який складається з двох металевих або дерев’яних стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори – гнізда, в які вставляють спеціальні кілки з намотаними нитками. Номер нитки повинен бути №10, (синтетична).

Майже в кожній вечірній, весільній, видовищній, конкурсній, нарядній зачісці використовуються клеєні прикраси з волосся. Фантазійні зачіски можуть на 90 % складатися з постижних виробів і декоративних доповнень.

Підготовлені заздалегідь деталі дають можливість значно прискорити виконання складної зачіски, різноманітити модель,

Для виготовлення прикрас використовують скляний посуд потрібного діаметра й форми, кисть для нанесення клею.

Профарбовуємо окремі пасма в потрібні кольори. У нашім випадку ми блондуємо пасма блондораном фірми Блек, а потім тонуємо крем фарбою Блек. Підготовлене пасмо розчісуємо, викладаємо внутрішню частину пасма, прикладаємо її до скла, густо наносимо клей.

Після повного висихання клеїмо (6 – 12годин) пасмо відокремлюємо від скляної поверхні, надаємо бажану форму ,вітрила, ножицями. Окремі деталі збираємо у композицію й фіксуємо. Основа композиції пластиковий каркас, який густо оздоблюємо трестованим волоссям, за допомогою ниток та клею.

Пасма можемо зробити плоскими, завитими, вигнутими, хвилястими залежно від основи на якій проклеюємо деталь. (Додаток 4 мал. 1)

Доповненням до виробу беремо намисто, пір’я, мушлі.

Таким чином, постижна справа є найпопулярнішою в цьому сезоні. Найбільш виражено це в журналі «Долорес».

2.2. Визначення  початкових даних для виконання  розробленої зачіски. Розробка технологічної  послідовності виконання зачіски

Розробку технологічної частини послідовності виконання зачіски ми розпочали з обмовлення початкових даних, тобто з”ясували, якими операціями і в якій послідовності слід піддати волосся, щоб досягти бажаного результату. Я розпочала з фарбування волосся.

Починаємо з знебарвлювання барвниками першої групи. До цих барвників належать препарати для блондування, освітлювання та знебарвлювання волосся. Освітлювальний засіб діє на роговий шар волосся. Його лужний компонент відкриває луски; засіб проникає в середину, вступає в реакцію з натуральним пігментом волосся, окислює його.

Робиться первинне освітлення так як у моделі натуральне не пофарбоване волосся. Корені волосся освітлюються швидше, ніж кінчики, завдяки теплу шкіри голови. Тому при первинному освітленні суміш наносимо на немите волосся, відступивши від коренів 1-3 сантиметри по всій довжині пасма, а через 8-10 хвилин – на корені. Витримуємо 30 хвилин, змиваємо на мийці, та готуємо волосся к колоруванню на фользі.

Вершиною майстерності у фарбуванні волосся вважається колорування. Сьогодні завдяки вдосконаленню звичних процесів однотонного фарбування, технологій мелірування та блондування досягаються чисті природні кольори, волоссю надаються природні відтінки, живий блиск. Застосування двох і більше кольорів, їх різних відтінків характеризує сучасний колірний дизайн,зумовлює безмежність стильових рішень і варіантів зачісок.

Колорування у перукарській практиці визначається як фарбування волосся у більш ніж два кольори. Техніка колорування передбачає використання готових до застосування барвників різних відтінків і кольорів однієї фірми виробника. Фарбування волосся моделі, буде складатись з чотирьох кольорів. 9.1, 11.1, 8.34, 8.03. Волосся моделі повинні бути білявими, з різними відтінками білявих кольорів, та відрізнятися по тону між собою. Корені ми зробимо темними, для контрасту та гри кольору, та ще щоб гармонічніше поєднувались з аксесуаром постижного виробу – кораблем, який в свою чергу зроблений у кольорі темних відтінків палітри.

Починаємо з потиличної зони. Розподіливши потилицю на зони, пасмо за пасмом я почала наносити фарбники. Ближче до коренів, більш темні фарбники, далі – світліші, прочісуємо розчіскою та накладаємо на пасмо фольгу. Таким чином виходить розтяжка кольорів на волоссі. Після того як прокрасили усі зони голови, профарбуємо корені проміж фольги, темною фарбою. Витримуємо 40-45 хвилин, змиваємо на мийці, обов”язково наносимо бальзам для пофарбованого волосся. Підсушуємо волосся та підготовлюємо укладання в задуману мною форму.

Робимо розподіл волосся на зони. Ділимо тім*яну зону та потиличну на вертикальний проділ. Лобну зону ділимо трикутником та закручуємо у джгут і затискаємо тиском, для подальшої роботи з цією зоною голови. Нижні скроневі частини горизонтальними проділами з обох сторін відділюємо та затискаємо тиском, нижню потиличну зону трикутником униз відділяємо для подальшої роботи. Розпочинаємо робити начіс з центру тім”яної зони вертикальними проділами, після того як ми зробили начіс, цією технікою я підготувала волосся к запаюванню електричними щипцями – гафре. На начіс робимо закрутку Щипцями – гафре, направляючи волосся у гору, так як зачіска буде моделюватися в загалом на тім”яній зоні. Після закрутки, розчісуємо пасмо, після чого виходить цікава структура закрутки. Зачіска складається з двох основних елементів – буклі-мушлі, які розташовуються та викладаються паралельно проділу. Укладаємо за допомогою розчіски та пальців, придаємо округлу рівну форму . Фіксуємо мушлі шпилями, по напрямку проділу, після – лаком для волосся ЛОНДА. Переходимо до другої частини: нижнє скроневе пасмо накручуємо на звичайну шпилю, та запаюємо щипцями для вирівнювання волосся. Таким засобом робимо усе пасмо з обох сторін. Переходимо до третього етапу зачіски: лобну частину укладаємо від лиця угору до укладених вже раніше буклей-мушлей. Четвертий етап – це нижнє потилична частина , яка була виділена трикутником. Обережно піднімаємо це пасмо прокручуючи та заколюємо шпильою до гори. Те пасмо яке залишилось не нав”язливо звисати, закручуємо та фіксуємо лаком для волосся. Залишився останній етап, п”ятий…

Информация о работе Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках