Перукарська справа

 

 

Вступ

Кожна людина вдається до послуг перукаря сподіваючись, що він зробить їй вишукану зачіску, створить неповторний образ на основі професійних знань і вмінь, вимог сучасної моди, професійного досвіду та особистого смаку.

Створення красивої сучасної зачіски – справа непроста. Перукар-стиліст моделює загальну гармонію ліній з урахуванням індивідуальності кожної людини. Перукарем може стати людина з творчою натурою і розвинутим естетичним смаком.

Перукар (перукар-модельєр) –  одна із самих давно відомих і  поважних професій. В народі кажуть, що зробити людину красивою можуть два майстри – один з них  кравець, а другий – перукар. І  це правильно, адже вдало підібрана  зачіска, вмілий макіяж можуть не тільки змінити зовнішній вигляд людини, але й поліпшити її внутрішній стан, зробити її на певний час щасливою.

Перукар має бути освіченим  у питаннях, гігієни, безпеки праці, володіти знаннями з матеріалознавства, хімії, анатомії, біології; знати закони колористики, просторової композиції. Важливим компонентом професійного портрета перукаря є культура, уміння доброзичливо контактувати з людьми, знання з етики та психології, історії перукарської справи.

У перукарській справі творчі образи для створення нових зразків  зачісок, нових колекцій треба шукати в минулому. Для досягнення, найвищого  результату слід спиратися на сонові тези, викладені теоретично і перевірені на практиці.

 

 

Тема 1. Організація роботи перукарні

 

1. Характеристика перукарських салонів.

 

Репутацію перукарського  салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною  рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Тип і клас майбутнього салону. Чи плануєте ви відкрити економічне заклад «для всіх», салон бізнес-класу з розширеним видом послуг або комплексне підприємство індустрії краси класів «преміум»  і «люкс».

Плановане місце  відкриття салону (безпосереднє місце  розташування, очікуваний потік клієнтів, рівень планованої клієнтури і т.д.). При цьому потрібно врахувати  особливості конкурентного середовища, отримати достовірну і повну інформацію про конкуруючих закладах, яку  дають попередні дослідження.

Концепція майбутнього  салону. Ваші ідеї, переваги та плани, в  тому числі і бізнес-план, який не зайве почати розробляти на самому старті, особливо якщо ви розраховуєте отримати кредит.

Демократичний салон економ-класу не вимагає  великого інвестиційного пакету. Приміщення для нього може становити 50–70 кв.м., і включати в себе: перукарський зал, кабінети манікюру і педикюру та кабінет естетичного догляду (косметологія, солярій). Головний принцип при виборі - «крокова доступність» для мешканців обраного району.

Салон бізнес–класу має більш розширену структуру, щоб задовольнити зростаючі потреби  клієнтів відповідного рівня. Тут повинні  бути передбачені приміщення для  повного переліку послуг: іміджевих, косметологічних, корекції фігури, консультаційно-діагностичних, медичних. Для всіх цих послуг треба  передбачити кабінети і зони. Тому мінімальна площа приміщення під  такий салон – від 100 кв.м. Бажано розташування в густонаселених районах  поряд з великими транспортними  розв'язками або поблизу місць  з великою прохідністю.

Комплексне  підприємство класів «преміум» і  «люкс» об'єднує під своїм дахом  естетичну та медичну складові плюс зони релаксації (SPA–зона, різні види терапії). Такий клас підприємства передбачає також розширення у вигляді фітнес – клубу, кафе, магазину і т.д. У  цьому випадку розміри площі  визначаються фінансовими можливостями інвесторів.

 

1.2 Основні вимоги до проектування  перукарських  салонів.

Робоче місце майстра.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України  від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення. Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях  громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Перукарні бувають  чоловічі, жіночі, дитячі, змішані. Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби. Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м.

 

1.3.Санітарні  вимоги  до  проектування  перукарських  салонів.

Щоденно в приміщеннях  перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи. Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта  слід протирати вологою серветкою  із застосуванням дезинфікуючих  засобів.

 Поточне прибирання  поверхонь, до яких доторкаються  відвідувачі (ручки дверей, ручки  крісел, раковини для миття волосся,  полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими  засобами. Раз на місяць перукарня  закривається на одну зміну  для проведення дезінфекції та  загального прибирання всіх приміщень.

Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід проводити  у гумових рукавичках, щоб запобігти  подразненням шкіри рук.

У робочих приміщеннях  перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують  температуру повітря 18-20°С. Системи  вентиляції регулюють також склад  повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю  робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти — припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих  місць бажано передбачати кондиціювання  повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено  до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні  обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні  прилади.

 

1.4. Охарактеризувати перукарську білизну та одяг.

Для оберігання одягу клієнтів від хімічних складів, а також  від обстриженого волосся в перукарнях застосовується білизна: пеньюари, рушники, серветки і пелерини.

1. Перукарська білизна

Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин, для виконання  основних операцій під час обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари, комірці.

2. Пеньюари. Прийоми фіксації  пеньюара

Пеньюари бувають бавовняні  і синтетичні. Їх застосовують при  таких операція, як стрижка, тривала  завивка і забарвлення волосся. Бавовняними пеньюарами користуються лише при стрижці волосся. Поліетиленові  і синтетичні пеньюари застосовують при забарвленні і тривалій завивці, тобто при операціях з використанням  різних складів для обробки волосся, яке може зіпсувати одяг клієнта. Синтетичними пеньюарами можна користуватися також при стрижці волосся. Середні розміри пеньюарів 150х150 см.

Спочатку кладуть на плечі  клієнта серветку, аби вона прикрила шию. Потім беруть розгорнутий пеньюар  за кінці і вкривають груди  і руки клієнта. Потім кінцями  пеньюара обертають шию так, щоб  серветка виявилася трохи вищою, а пеньюар не торкався шиї. Часто  шию після цього обертають  ватяним джгутом, аби волосся  не потрапляло під одяг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2. Класифікація обладнання та апаратури

 

2.1.  Групи   інструментів  за  призначенням: інструменти  для  стрижки,  розчісування, укладання. Електричний інструмент та його різновиди.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з  волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють  на групи:

- для розчісування волосся;

- ріжучі інструменти для  стрижки волосся; - для укладання  волосся;

- для завивки волосся.

Інструменти для розчісування:

• гребінці;
• масажні щітки.

Ріжучі інструменти:

• ножиці;
• бритва;
• машинки для стрижки волосся.

 Інструменти для укладки:

• бігуді;
• електричні щипці (плойка);
• ручний електричний фен.
• Для завивки волосся:
• палички-коклюшки;
• комплекс для хімічної завивки волосся; 

 

Інструменти - це знаряддя праці  перукаря, Ідо застосовуються для  виконання різноманітних операцій з волоссям.

Професійний інструмент виготовляється зі спеціальних і натуральних  матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість  поверхні інструмента, стійкість проти  взаємодії з хімічними препаратами  га проти підвищених температур, запобігають  намагнічуванню та електризації.

Пристосування відіграють допоміжну  роль, забезпечуючи якісне виконання  перукарем своєї роботи.

Інструменти для розчісування волосся:

 

Гребінці - складаються з обушка та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців .

 Гребінці бувають:

- металеві - алюмінієві, дюралеві;

 

- неметалеві - з пластмаси,  капрону, ебоніту, кістки, целулоїду,  силікону.

Електричні плойки також  є різних діаметрів та форми:

• Конусна;
• Спіральна;
• Двохрожкова;
• Трьохрожкова;
• Звичайні(різного діаметру);
• Трикутна.

 

 

2.2. Інноваційні інструменти для роботи в перукарні(салоні).

 

На даний час технології не стоять на місці, і кожного року різні фірми перукарських інструментів створюють все нові і нові моделі плойок, ріжучого інструменту (ножиць, машинок  для стрижки) і так  далі…

Останнім часом все  більшої популярності набуває реклама  стрижки гарячими ножицями. Прийнято вважати, що вперше цей спосіб стрижки став використовуватися ще Клеопатрою.

Звичайно, відбувалася процедура  зовсім не так, як в даний час, але суть була точно такою ж – волосся зістригалися за допомогою гарячих лез. Гарячі ножиці можуть використовуватися як в якості оздоровчої процедури, так і в якості основного інструменту в роботі. Фахівці переконують, що дана процедура не може нашкодити волоссю, тому її можна використовувати при кожному відвідуванні перукарні. Температура ножиць підбирається індивідуально до кожного типу волосся. Все залежить від кольору, стану волосся, їх структури.

Існують і гарячі бритви, які призначені для створення  креативної стрижки, особливо на сухому волоссі. Корисний ефект для волосся  від стрижки гарячою бритвою  такий же як і від гарячих ножиць.

 

 

 

 

 

Тема 3. Правила експлуатації перукарських інструментів та техніка  безпеки.

 

3.1. Правила експлуатації інструментів  перукаря.

Знезараження інструментів спрямоване на запобігання поширенню  хвороботворних мікробів та на їх знищення. Розрізняють два способи знезараження — хімічну та фізичну дезінфекцію.

До дезінфікуючих хімічних засобів належать перекис водню, йод, формалін, хлорамін та нові сучасні  концентровані препарати, які розчиняються до потрібної концентрації залежно  від призначення. Обов'язковою умовою використання дезінфектантів є сертифікати  відповідності. Перед використанням  дезінфектанту слід обов'язково ознайомитися з інструкцією про правила  його застосування.

Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження, — це кип'ятіння у воді, використання приладів, які  працюють за методом термічної, ультрафіолетової, ультразвукової або комбінованої дії, а також засобів, призначених  для стерилізації інструментарію. Допускається застосування стерилізаторів, що мають  сертифікат відповідності і дозволені  до застосування Міністерством охорони  здоров'я України.

Стерилізація проводиться  згідно з інструкціями використання обладнання, затвердженими МОЗ України. Користуватись треба тільки чистими, стерильними інструментами. Усі  чисті та стерильні інструменти  слід зберігати в шафах або  накритими.

Інструменти та пристосування  після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, які мають позитивний висновок державної  санітарно-гігієнічної експертизи. Для цього:

а) ножиці, інструменти для  манікюру, педикюру, татуажу, нанесення  макіяжу, гриму після використання необхідно механічно очищати, промивати  проточною водою, дезінфікувати  та стерилізувати;