І. В. Жолтовський. Життя та творчість
Реферат, 15 Апреля 2014, автор: пользователь скрыл имя
Краткое описание
Мабуть, жодна творча особистість в історії радянської архітектури не привертала такої пильної уваги, не викликала настільки протилежних думок, лютих суперечок і суперечливих оцінок, як особистість Жолтовского. Його називали класиком і епігоном, новатором і наслідувачем, у нього бажали вчитися й потім намагалися забути все те, що він вселяв. Його теоретичні погляди розвивали, спростовували, у них бачили відкриття й говорили про їхню несамостійність.
Содержание
1. Вступ…………………………………………………………………………….3
2. Навчання та початок практичної діяльності зодчого………………………...4
3. Нові архітектурні форми і прийоми Жолтовського………………………….5
4. Післяреволюційна діяльність архітектора……………………………………7
5. Післявоєнні роки……………………………………………………………...10
6. Література……………………………………………………………………...11
7. Додатки………………………………………………………………………...
Вложенные файлы: 1 файл
І. В. Жолтовський. Життя та творчість.doc
— 704.00 Кб (Скачать файл)У 1950-55 рр. в майстерні Жолтовского була зроблена реконструкція головної будівлі Московського іподрому, побудованого в 1889-1894 роках за проектом архітекторів І. Т. Барютина і С. Ф. Кулагіна.
У 1952-53 майстерня-школа Жолтовского брала участь в першому конкурсі великопанельних житлових будинків, для якого розробила шість проектів різної поверховості і конфігурації. Їх характерна особливість полягала в зосередженні усіх нестандартних елементів в нижньому і верхньому ярусах будівель, а також в застосованих тут уперше відкритих стиках панелей.
Помер І. В. Жолтовский в 1959 році у віці 91 року. Похований на ознесенськом кладовищі. На стіні будинку № 6 у ознесенськом провулку, де з 1926 року і до своєї смерті в 1959 році жив і працював І. В. Жолтовский, знаходиться меморіальна дошка. У 1961 році Ермолаевский провулок на Патріарших ставках був перейменований на честь архітектора в «вулицю Жолтовского», але в 1994 році провулку була повернена його історична назва.
Література
- Самин
Д. К. "100
великих архитекторов". - М.: Вече,
2001. - 592 с. - http://ru.wikipedia.org
- История советской архитектуры (1917 – 1954 гг). Н. П. Балинкин, В. Н. Калмыкова, А. В. Рябу лик, Г. В. Сергеева. – М.: Стройиздат, 1985. 251 с.
- Мастера советской архитектуры об архитектуре. – М.: Искусство, 1975.
Додатки
Особняк Тарасова, 1908—1912
Будинок на Моховій, 1931—1935
Центральна теплова електростанція МОГЭС на Раушскій набережній, 1927
Кінотеатр «Победа» на Абельманівскій вулиці, 1957
Московский іподром,1950—1955