Інноваційні явища україномовного Інтернету

На відміну від власне неологізмів, оказіоналізми – це новотвори разового характеру, що реалізують емоційно-експресивну функцію нового слова і належать до сфери мовлення. Оказіоналізми завжди позначені “печаттю авторства”, і, залишаючись індивідуальними новотворами, вони, здебільшого, не входять до загальномовного словника.

Групу власне неологізмів становлять: неологізми-новотвори і неологізми-входження. Неологізми-новотвори виникають шляхом деривації – морфологічної чи семантичної. Неологізми-входження є або наслідком міграційних процесів, що відбуваються всередині лексичної системи – від периферії до її центру (внутрішні входження), або результатом запозичень з інших мов (зовнішні входження – етранжизми).

Протягом останнього десятиліття ХХ ст. процес неологізації в українській мові набув інтенсивного характеру, що зумовлено як внутрішньомовними, так і передусім екстралінгвальними чинниками, а саме: змінами в політичному устрої Української держави (здобуття незалежності) і в економічних умовах життя людей (перехід до ринкової економіки); інтенсивним розвитком науки і техніки; динамікою культурних потреб особистості; підвищенням рівня освіти; розширенням геополітичного впливу окремих націй і держав; процесом загальнопланетарної (зокрема європейської) інтеграції; уніфікацією інформаційного простору тощо.

Ефективним способом збагачення лексичного складу української мови є запозичання з інших мов (22%). В останнє десятиліття могутнім каталізатором цього процесу стало функціонування міжнародної комп’ютерної мережі (Інтернету). У зв’язку з цим особливої ваги набуває проблема співвідношення національного та інтернаціонального у межах лексичної системи української мови.

Потрапляючи в понятійне поле української лексики, неологізм (новотвір, семантичний неологізм чи неологiзм-входження) упродовж якогось часу розхитує усталену систему, наслідки чого можуть бути різні: або нова лексема витісняє на периферію те слово, що вже вживалося, і перебирає на себе всі його функції (напр., функціонування слів спонсор та меценат); або неологiзм замінює описовий зворот, зреалiзувавши тим самим тенденцію до економії виражальних засобів (“довкілля” замість “навколишнє середовище”); або новий елемент зумовлює стилістичне й семантичне розмежування між словами чи значеннями одного слова, унаслідок чого i старий, i новий компоненти посідають своє чiтко окреслене мiсце в лексико-семантичній системі мови (iмiдж як свідомо створюване уявлення про певну особу, рiч, поняття та образ; зелений (субстант.) як природоохоронець i зелений як колiр). Якщо нове найменування є реакцією мови на соціальне замовлення, то можна прогнозувати майбутнє функціонування такого слова, правда, за умови, що замовлення не тимчасове, а діятиме упродовж якогось часу. Якщо ж соцiальна практика усунула певну реалiю, то вже не потрібна й номінація, хоч би якою новою та модною у свій час вона не була (наприклад, слова й значення слів гласнiсть, держприймання, перебудова).

Інноваційні процеси в лексичній системі української літературної мови потребують постійного аналізу та оцінки фахівців із погляду норми. Новостворені слова повинні відповідати тим словотвірним моделям, які усталені в літературній мові. Нові слова, які порушують усталені словотвірні норми слід зараховувати до оказіоналізмів або розглядати як мовленнєві покручі.

Запозичення з інших мов є свідченням об’єктивного і закономірного процесу поповнення лексичного складу української мови. Однак некерована експансія нових запозичень, особливо в тих випадках, коли вони виступають дублетними до питомих українських назв, є небезпечною для мовної системи, бо при цьому вона втрачає свою національну своєрідність.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Ажнюк Б. І. Інновації в системі української мови та тенденції її розвитку / Б. І. Ажнюк. – К.: Українознавство, 2009. – 111 с.
2. Айдачич Д. Новые славянские слова и метафоры в Интернете / Д. Айдачич // http://kapija.narod.ru/Authors/Ajdacic/ajdr_metafory.htm
3. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ ст як складова мовної картини світу: Автореферат канд. філ. Наук: 10.02.04. / І. Андрусяк. – К.: Київський національний лінгвістичний університет, 2003. – 20 с.
4. Бойчук М. В. Лексичні інновації у медіапросторі сучасних періодичних Інтернет-видань [Электронный ресурс] / М. В. Бойчук // Електронний ресурс. Режим доступу. – http://intkonf.org/boychuk-mv-leksichni-innovatsiyi-u-mediaprostori-suchasnih-periodichnih-internet-vidan
5. Васенина М. Сленг и терминология в сети (Сленг – рулет или еще одна сетевая болезнь?) [Электронный ресурс] // http://www.comprice.ru/set/2001-36.phtml
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 720 c.
7. Виноградова Л. В Интернете зародился «веблийский» язык. 23.08.2000 [Электронный ресурс] // http://www.netoscope.ru/news/2000/08/23/112.html
8. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів. / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – К.: Вища школа, 1985. – 250 c.
9. Гацалова Л. Б. Неология как наука в общей парадигме современного языкознания: Автореф. дис... д. филол. наук. / Л. Гацалова. – Нальчик, 2005. – 20 с.
10. Дьолог О. С. Процес адаптації новітніх англійських запозичень у сучасному українському мовленні / О. С. Дьолог // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». – 2011. – Том 24 (63). – № 4. – Часть 2. – С. 118-121.
11. Електронний ресурс. Режим доступу: Forum.root.ua. – http://forum.root.ua/viewtopic.php?f=19&t=60#p1083
12. Игровой сленг. Неологизмы. // http://www.gamepilot.ru/incubator/articles/1784/
13. Індивідуально-авторський неологізм //http://dawkevi4.blox.ua/2010/07/ Individualno-avtorskij-neologizm.html
14. Калашник В. С. Сучасна українська мова: лексика і фразеологія. Матеріали для практичних занять. / В. Калашник, Л. Савченко. – Х.: Каравела, 1999. – 220 c.
15. Козьмик Г. О. Світ сучасної людини в контексті мовних змін. Інноваційні процеси у лексичній системі англійської мови на межі ХХ і ХХІ століть: монографія / Класичний приватний ун-т. / Г. Козьмик. – Запоріжжя: КПУ, 2007. – 142 с.
16. Колоїз Ж. В. До питання про диференціацію основних понять неології / Ж. В. Колоїз // Вісник Запорізького державного університету: Філологічні науки. – 2002. – № 3. – С. 78–83.
17. Колоїз Ж. В. Українська неологія: здобутки та перспективи / Жанна Василівна Колоїз // Наукові праці: Науково-методичний журнал.  – Т. 105. – Вип. 92: Філологія. Мовознавство. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 56–61.
18. Компанцева Л. Ф. Гендерные основы Інтернет-коммуникации в постсоветском пространстве / Л. Компанцева. – Луганск: Знание, 2004. – 404 с.
19. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / М. Кочерган. – К.: «Академія», 2000. – 368 с.
20. Лихолитов П. В. Компьютерный жаргон / П. В. Лихолитов // Русская речь. – 1997. – № 3. – С. 43 – 49.
21. Лук’янюк В. Словник неологізмів [Электронный ресурс] // http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/mySIS.pl?showSISid=46609864-6427&action=showSIS&pageSISid =1#%D0%90
22. Лутовинова О. В. Язык виртуальной коммуникации в аспекте неологии. – / О. В. Лутовинова // Електронний ресурс. Режим доступу: http: // neolexiling.narod.ru / Material / Konferenc / 5.htm
23. Лыков А. Г. Можно ли окказиональное слово назвать неологизмом? // РЯШ. – 1972. – № 2. – С. 43-45.
24. Мазурик Д. В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови / Д. В. Мазурик // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С. 177-182.
25. Мазурик Д. В. Продуктивність суфіксального творення неологізмів-іменників у сучасній українській мові / Д. В. Мазурик // Актуальні проблеми українського словотвору. Зб.ст. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – С. 292-302.
26. Махачашвілі Р. К. Комп’ютерні новотвори сучасної англійської мови: до проблеми соціолінгвістичної типологізації / Р. Махачашвілі // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – № 4 (50). – 2003. – С. 144-148.
27. Намитокова Р. Ю. Авторские неологизмы: словообразовательный аспект. / Р. Намитокова. – Ростов н/Д.: РГУ, 1986. – 120 с.
28. Охова И. А. Компьютерный жаргон и его некоторые семантические особенности (на материале английского и русского языков) [Электроныый ресурс] // Университетские чтения – Пятигорск, 2008. – Ч. VI. – URL: http: //www.pglu.ru/lib/publications/University_Reading/2008/VI/uch_2008_VI_00028.pdf
29. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови, Тернопіль, 2000. – С. 78 – 84.
30. Попко Л. П. Неологизация в языке как трансляция культурно – лингвистической национальной ментальности / Л. Попко. – К.: ГАРККиИ, 2007. – 360 с.
31. Попко Л. П. О критериях определения новых слов / Л. П. Попко // Вісник Дніпропетровського університету. – 2004. – № 3. – С. 247-251.
32. Портал новин «Українська правда» // www.pravda.com.ua
33. Пустовіт Л. О. Словник іншомовних слів / Л. О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000. – 740 с.
34. Сербенська О.А. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. / О. А. Сербенська, М. Й. Волощак. – К.: Просвіта, 2001. – 224 с.
35. Смирнов Ф. О. Национально-культурные особенности электронной коммуникации на английском и русском языках: Автореф. дис... к. филол. наук. / Ф. Смирнов. – Ярославль, 2004. – 20 с.
36. Совсем другой разговор. Игровые неологизмы, появившиеся за последнее время [Электронный ресурс] // http://www.igromania.ru/articles/56916/Sovsem_drugoi_razgovor_Igrovye_neologizmy_poyavivshiesya_za_poslednee_vremya.htm
37. Стишов О. А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. А. Стишов. – К., 2003. – 33 с.
38. Столярова Л. П. Базовый словарь лингвистических терминов / Л. П. Столярова, Т. С. Пристайко, Л. П. Попко. – К., 2003. – 192 с.
39. Трофимова Г. Н. Языковой вкус интернет-эпохи в России: Функционирование русского языка в Интернете: концептуально-сущностные доминанты. – М., 2004. [Электронный ресурс] // http://planeta.gramota.ru/gnt-52.html
40. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – 520 с.
41. Філонік С. Ю. Семантичний аналіз англомовних неологізмів зі словотворчим компонентом e- (electronic) / С. Фіонік // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. – Випуск 7. Відп. ред. М. Фабіан. – Ужгород: ТОВ «Папірус-Ф», 2009. – С. 436-445.
42. Хмельовська О. Ю. Авторські неологізми в сучасному літературному дискурсі // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1974
43. Чемеркін С. Матеріали до словника нових слів і значень (Слова з прикладкою Інтернет) / С. Чемеркін. – Лексикографічний бюлетень. – 2009. – Вип. 18. – С. 191-212.
44. Чиркова Е. К. О критериях отграничения окказиональных слов от новых слов литератуного языка / Е. К. Чиркова // Современная русская лексикология. – Л.: Наука, 1975. – 220 с.
45. Шаповалова Г. В. Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти) Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / Г.В. Шаповалова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
46. Шмир А. С. Утворення  нових слів (неологізмів) та ЗМІ / А. Шмир, Д. Шпильова // Філологічні науки: Актуальні проблеми перекладу. – 2011. – № 3. – С. 18-20.
47. Щур  І. І. Внутрішня форма одиниць комп’ютерного сленгу // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – К.: ВПЦ «Київ. ун-т», 2003. – Вип. 7. – С. 135–143.
48. Щур І. І. До історії вивчення арго, жаргону і сленгу в українському мовознавстві // Українське мовознавство: міжвід. наук. зб. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 27–28. – С. 120–126.
49. Щур І. І. Запозичення з англійської мови як складова лексики комп’ютерного сленгу // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 12, ч. 2. – С. 384–388.
50. Щур І. І. Комп’ютерний сленг (на матеріалі найменувань складових комп’ютера) // Мовні і концепту-альні картини світу: зб. наук. пр. – К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 11, кн. 2. – С. 209–212.
51. Щур І. І. Підмова спілкування комп’ютерників: комунікативно-прагматичний аспект // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2003. – Вип. 9. – С. 351–355.
52. Щур І. І. Шляхи поповнення комп’ютерної сленгової лексики // Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – К.: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2003. – Вип. 14. – С. 58–60.
53. Юрченко Т. Г. Оказіоналізми у творчості П. А. Загребельного: структурно-семантичний і стилістичний аспекти. Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Т.Г. Юрченко; НАН України. Ін-т укр. мови. – К., 2003. – 18 с.

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Українські неологізми з прикладкою Інтернет

інтернет-абонент (Надалі темпи зростання кількості інтернет-абонентів операторів, ймовірно, знижуватимуться внаслідок вичерпання загального абонентського ресурсу) – ‘той, хто користується правом на користування послугами Інтернету’.

інтернет-автор (На виставку запрошуватимуть письменників, що працюють у жанрах мініатюри й малої прози, авторів казок та притч, популярних інтернет-авторів).

інтернет-авторитет (Лікуємося за порадами інтернет-авторитетів промиваннями фізрозчином) – ‘користувач Інтернету, що користується впливом, повагою серед інших користувачів’.

інтернет-агентство (Українська компанія домовилася про співпрацю з відомим інтернет-агентством із Великобританії, яке розташоване в Беркширі).

інтернет-агенція (Трускавецька інтернет-агенція буде рада бачити вас серед наших постійних клієнтів).

інтернет-адикція (Якщо довгострокові наслідки залежності від алкоголю або наркотиків добре вивчені, то інтернет-адикція ще не стала об’єктом тривалого спостереження) – ‘феномен психічної залежності від мережі Інтернет, який виявляється у специфічному відході від реальності’.

інтернет-аналіз (Сучасні інструменти інтернет-аналізу – це категорії, які не завжди можна застосувати при орієнтуванні на маркетинг у соціальних медіа).

інтернет-аптека (Виявити реального власника сайту практично неможливо, тому закриття інтернет-аптеки призведе лише до того, що «комерсант» відкриє ще одну).

інтернет-асоціація (Інтернет-асоціація України звернулася до Президента України з листом) – ‘об’єднання організацій, діяльність яких пов’язана з Інтернетом’.

інтернет-аудиторія (Розмір української інтернет-аудиторії в січні 2007 року склав 4,207 млн. користувачів порівняно з січнем минулого року).

інтернет-аукціон (Помічнику заступника голови Держкомархіву потрібно підготувати інформацію про продаж архівних документів на інтернет-аукціонах для її подальшого оприлюднення на порталі).

інтернет-атака (Як зазначає електронне видання, в історії українського Інтернету лише одного разу інформаційна інтернет-атака стала причиною проблем комерційного банку) – ‘здійснювана загроза, яка має неприємні наслідки для певного сектору мережевого простору Інтернету’.

інтернет-банк (Вибравши інтернет-банк, ви більше не будете відвідувати банк з метою отримання платежів) – ‘система отримання банківських послуг через Інтернет’.

інтернет-банкінг (Послуга інтернет-банкінгу дозволить вам керувати банківськими рахунками з будь-якого куточка планети) – ‘керування банківськими операціями через Інтернет’.

інтернет-безпека (Редакція порталу наполегливо рекомендує вам прочитати наведену нижче інформацію та передати її своїм друзям – від цього залежить ваша інтернет-безпека) – ‘стан, коли відсутня загроза в мережі Інтернет’.

інтернет-бекбон (Інтернет-бекбон компанії зв’язаний із міжнародними інтернет-магістралями системою з двох супутникових і двох наземних каналів) – техн. ‘основна інформаційна магістраль мережі Інтернет’.

інтернет-бібліотека (У Жовківському замку відбулося урочисте відкриття інтернет-бібліотеки за участі учнів, педагогів, представників громадськості).

інтернет-бізнес (Інтернет-бізнес в Україні існує, хоча він розвивається й не такими темпами, як у США чи в Росії).

інтернет-біржа (Разом із інтернет-біржею інвестиційних проектів і пропозицій інвесторів в мережі Інтернет розпочав роботу новий ресурс).

інтернет-блог (Демократична спілка студентів запустила інтернет-блог, присвячений тематиці стану студентських гуртожитків в Україні) – ‘сайт, організований як місце, де користувачі мають змогу регулярно додавати записи, зображення, мультимедіа’.

інтернет-бойкот (Після того, як на телеекранах і обкладинках багатьох журналів почала часто з’являтися Меган Фокс, їй було вирішено оголосити інтернет-бойкот).

інтернет-борд (Замовляйте вашу інтернет-рекламу на наших інтернет-бордах) – ‘сторінка в Інтернеті, на якій розміщено оголошення’.

інтернет-браузер (Компанія «FlashPeak» повідомила про випуск нової версії свого інтернет-браузера «Slim Browser») – техн. ‘прикладна програма, за допомогою якої отримується, переглядається інформація в Інтернеті’.

інтернет-бюро (На сайті працює незалежне інтернет-бюро журналістських розслідувань).

інтернет-версія (Друковане видання «Чортківський інформаційний тижневик» має свою інтернет-версію).

інтернет-весілля (Може, якось інтернет-весілля влаштуємо?) – ‘один із засобів розваги, що полягає у реєстрації шлюбу та інших атрибутах, пов’язаних із цим, у мережі Інтернет’.

інтернет-видання (Згідно з результатами дослідження гарвардського професора Томаса Паттерсона, аудиторія новинних програм і газет істотно зменшилася на користь інтернет-видань).

інтернет-війна (Організатори «Російського маршу» спровокували інтернет-війну) – ‘стан ворожнечі між певними суб’єктами Інтернету, реалізований діями різного характеру (інформаційними атаками, атаками на програмне забезпечення та зазіханням на безпеку в Інтернеті)’.

інтернет-вузол (Інтернет-клас цього навчального закладу, розрахований на 12 місць, став першим інтернет-користувачем району, підключеним до інтернет-вузла) – ‘загальна назва середовища чи місця (сайт, портал, місце підключення), пов’язана з Інтернетом’

інтернет-газета («Вголос» – щоденна інтернет-газета, один із динамічних ресурсів українського Інтернету) – ‘різновид електронного видання в Інтернеті’.

інтернет-гаманець (Черги в Ощадбанку сприяють популярності інтернет-гаманців) – ‘програма або електронна сторінка в Інтернеті, за допомогою якої здійснюються функції поповнення або сплати електронних рахунків’.

інтернет-гігант (Співпраця трьох відомих інтернет-гігантів фактично ставить хрест на спробах найбільшого виробника програмного забезпечення «Microsoft» посісти гідну позицію на ринку інтернет-послуг).

інтернет-голосування (Результати інтернет-голосування не вплинули на підсумки експертного опитування з метою визначення двадцяти найвпливовіших політиків).

інтернет-гра (Мінкультури КНР заборонило онлайн-ігри, сюжет яких розгортається довкола пригод бандитів і життя мафії) – ‘онлайнова гра в Інтернеті’.

інтернет-гроші (Спеціальний механізм інтеграції сервісів допоможе конвертувати інтернет-гроші у прийнятний для користувача формат) – ‘гроші, які перебувають у інтернет-гаманцеві віртуальної платіжної системи’.

інтернет-дискусія (Незабаром відбудеться Всеукраїнська інтернет-дискусія на тему: «Схід-Захід: пошук перспектив»).

інтернет-довідник (Львівський інтернет-довідник запрошує безкоштовно розмістити інформацію про вашу діяльність на новому інтернет-ресурсі).

інтернет-дослідження (Ми отримуємо інформацію у процесі інтернет-досліджень за допомогою групи зареєстрованих інтернет-користувачів, які чітко усвідомлюють, що дали згоду брати у цьому участь).

інтернет-доступ (Система інтернет-доступу зі супутниковим каналом прийому даних) – ‘доступ до мережі Інтернет’.

інтернет-друг (Інтернет-друзі принесли невіртуальні подарунки у будинок дитини) – ‘користувач Інтернету, зв’язаний з іншим користувачем Інтернету дружбою’.

інтернет-дружина (Інтернет-дружина більш поблажлива у спілкуванні) – ‘один із учасників розваги, яка полягає в реєстрації шлюбу та інших атрибутів, пов’язаних із цим, у мережі Інтернет’.

інтернет-еквайринг (Сьогодні одним із нових напрямків розвитку еквайрингу є саме інтернет-еквайринг, за яким, безперечно, велике майбутнє) – фінанс. ‘різновид діяльності кредитної організації зі здійснення розрахунків і послуг по операціях через інтернет-магазини та інші підприємства в мережі Інтернет шляхом використання банківських карт’.