Методи наукових досліджень

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2013 в 16:58, лекция

Краткое описание

Потреба наукового підходу в тій чи іншій діяльності людини вимагає постійного підвищення рівня підготовки фахівців, творчого підходу до оволодівання знаннями, участі у проведенні наукових досліджень. Серйозна наукова робота формує потрібні якості майбутніх фахівців, розкриває нові шляхи в науці. Водночас, виконання будь-якої наукової роботи вимагає володіння дослідниками методологічних основ її проведення. А оскільки це практично неможливо реалізувати без якісного освоєння відповідної кількості спеціальних знань, то перед вищою школою, як першою ланкою підготовки наукових кадрів, першочергово стоїть задача навчання студентів, як потенційних дослідників, методології наукової діяльності. Особливо це стосується майбутніх фахівців сільськогосподарського виробництва, оскільки наука цього профілю суттєво відрізняється від інших.

Вложенные файлы: 1 файл

505_Лекции.doc

— 1.13 Мб (Скачать файл)

Помилкою є як недостатність  аргументів, так і надмірність  доказів. Слід дотримуватися логічного  зв'язку між аргументами і тезами.

Часто в науковій праці  доводять не істинність, а помилковість, хибність суджень або неправильність доказів інших дослідників через установлення хибності або необґрунтованість їхніх тверджень.

Спростування можна здійснювати трьома основними способами: критикою тези, критикою аргументів і критикою демонстрації.

Перший спосіб - критика (спростування) тези полягає в доказі необґрунтованості (хибності або помилковості) виставленої опонентом тези. Спростування такого твердження може бути прямим або опосередкованим.

Пряме спростування формулювання у вигляді міркування, яке отримало назву "зведення до абсурду". Аргументація в цьому разі будується таким чином: спочатку умовно припускається істинність висунутого опонентом положення і з нього логічно виводять можливі наслідки.

Розмірковують при цьому приблизно  так: припустимо, що теза опонента є істинною, тоді з неї випливають певні наслідки. Якщо при порівнянні наслідків з фактами виявиться, що вони суперечать об'єктивним даним, то аргументи визнають необґрунтованими. На цій основі робиться висновок про хибність і самої тези, оскільки хибні наслідки завжди свідчать про хибність основи. За допомогою прямого спростування доводять необґрунтованість тези опонента, не висуваючи ніякої ідеї на заміну.

Посереднє, або опосередковане, спростування будується іншим чином. Опонент може не аналізувати тезу протилежної сторони, не перевіряти ні аргументів, ні доказів. Він зосереджує увагу на докладному і всебічному обґрунтуванні власної тези. Якщо аргументація ґрунтовна, робиться висновок про хибність тези опонента. Такий доказ хибності тези можливий у тому разі, якщо теза і антитеза регулюються принципом "третього не дано", тобто істинним може бути лише одне з двох тверджень.

Другий спосіб спростування - критика аргументів. Він передбачає використання таких доказів, істинність яких не викликає сумнівів. Якщо опоненту вдається довести хибність або сумнівність аргументів, то звідси випливає необґрунтованість тези. Критика аргументів може виявлятися в тому, що опонент указує на неточний виклад фактів, двозначність узагальнення статистичних даних, висловлює сумнів в авторитетності експерта, на висновок якого посилається тощо.

Критика демонстрації - третій спосіб спростування. У цьому разі доводять, що в міркуваннях опонента немає логічного зв'язку між аргументами і тезою. Коли теза не випливає з аргументів, вона вважається необґрунтованою і потребує нової аргументації.

Такі основні правила аргументування, побудовані на використанні основних правил доказу і спростування. Тільки дотримуючись їх, можна успішно вести полеміку в науковій праці.

Методологічна база наукового дослідження - це принципова позиція дослідника. Важливо точно її визначити за такою схемою: положення таке-то обґрунтоване тим-то, тоді-то. Такі посилання звільнять дослідника від додаткових доказів методологічних засад конкретного наукового дослідження.

 

3. Серед деяких дослідників існує вкрай шкідлива думка, що теоретичні дослідження можуть проводитися без чітко обумовленої методики. Результатом такого підходу, як показує практика захисту дисертаційних робіт, є неповне розв’язання тієї чи іншої наукової проблеми, відсутність низки потрібних для практичного використання закономірностей, отриманих теоретичним шляхом тощо.

Теоретичні дослідження проводять у відповідності з попередньо розробленою та відповідним чином затвердженою  програмою і методикою.

Цей документ повинен  починатися з титульного листа, на якому  вказують в рамках якої програми, теми та проекту виконується робота.

Назва розділу досліджень, строки його виконання, виконавці та співвиконавці подаються на новій сторінці. Далі матеріал може викладатися у такій послідовності:

      • мета досліджень;
      • програма досліджень на поточний рік;
      • очікувані результати на кінець поточного року;
      • об’єкт (об’єкти) досліджень;
      • методика досліджень;
      • вхідні і вихідні оцінювані параметри;
      • методика оброблення отриманих даних;

Програма досліджень повинна включати розробку саме теоретичних питань. Формулювання останніх має бути лаконічним і конкретним.

Об’єкти досліджень бажано вказати по кожному  пункту програми-методики. Це можуть бути машини, знаряддя або їх робочі органи, МТА, математичні моделі тощо.

Методику  досліджень пишуть по кожному програмному  питанню окремо. В цьому параграфі  вказують, що саме і як буде виконуватись. Послідовність виконання дослідної роботи викладають так чітко, щоб її організацію міг здійснити не тільки відповідальний виконавець, а й рядові наукові співробітники.

  При проведенні теоретичних досліджень  бажано вказати на основі яких  положень чи законів буде розроблятись відповідні моделі чи аналітичні залежності

Отримані дані теоретичних  досліджень слід відповідним чином обробити і підготувати для представлення. Виконавець повинен знати, а читач - розуміти, яким чином це здійснювати. Виходячи з цього, розробкою методики оброблення даних теоретичних досліджень нехтувати не можна.

Необхідно бути впевненим у тому, що вибрана методика відповідає сучасному рівню науки та умовам, в яких виконується дослідження, і в тому, що вона практично може застосовуватися.

Нижче подається приклад програми-методики, яка включає програмні питання  теоретичного характеру.

 

   Лабораторія машиновикористання 

Південного філіалу IМЕСГ УААН

 

 

 

                                                   ЗАТВЕРДЖУЮ:

                                           Заст. директора IМЕСГ 

                                                 по науковій роботі, д.т.н.

                                              ___________В. Євтенко

                                                   "___" січня 2005 р.


 

 

 

 

ПРОГРАМА I МЕТОДИКА

досліджень на 2005 рік

 

 

Тема 12 Розробити нові енергозберігаючі технологічні процеси і

технічні засоби для виробництва зернових колосових, просапних

та олійних культур  для умов півдня України

 

Проект Р.12.3  РОЗРОБИТИ  ТА ПЕРЕВІРИТИ В УМОВАХ

ПІВДНЯ УКРАЇНИ КОМПЛЕКСИ  МАШИН НА ОСНОВІ

НОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ 

 

 

 

 

 

 

Керівник теми: директор, к.т.н. __________В.Федоренко

 

Керівник проекту: зав. лабораторії, д.т.н. _______В.Надикто

 

 

 

 

Якимівка, 2005 р.

 

Розділ Р.12.3.2П   РОЗРОБИТИ  ТА ЗДІЙСНИТИ В УМОВАХ

ПІВДНЯ  УКРАЇНИ ПРОГРЕСИВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР  НА

ОСНОВІ  НОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА КОМПЛЕКСІВ

МАШИН ДО НИХ

 

Строки виконання розділу: початок - 2005 р., закінчення - 2008 р.

Відповідальний виконавець: В. Надикто, зав. лабораторії, д.т.н., проф.

Мета досліджень

 

Підвищення ефективності використання орно-просапного трактора типу ХТЗ-120 шляхом покращення його тягово-енергетичних показників та розширення функційних властивостей

 

1 Програма  досліджень:

 

1. Прогнозна оцінка ефективності  застосування орно-просапного трактора типу ХТЗ-120.

2. Теоретичні дослідження стійкості  руху просапного МТА на основі  трактора ХТЗ-120.

 

Очікувані результати на кінець 2005 року:

 

- короткостроковий прогноз ефективності  впровадження у сільськогосподарське виробництво України орно-просапного трактора типу ХТЗ-120;

- оцінка впливу асиметричного агрегатування просапних знарядь (сівалки та культиватора) з трактором ХТЗ-120 на керованість і стійкість його руху.

2 Об'єкт досліджень

ВАТ ХТЗ розроблено сімейство  нових орно-просапних тракторів, базовим із яких є ХТЗ-120.  Останній виконаний по інтегральній схемі з однаковими ведучими колесами, передні із яких керовані. Передній міст має балансирний підвіс, що суттєво зменшує навантаження на раму при рухові по нерівностях шляху.

Високі тягово - зчіпні властивості ХТЗ-120 забезпечуються за рахунок використання ведучих мостів з автоматичним блокуванням диференціалу.  По своїм тягово - енергетичним показникам цей трактор відповідає енергетичному засобу класу 3 (Т-150К).

Рядний 4-х циліндровий  двигун СМД-19Т.02 має два режими потужності: 120 та 145 к.с. Ця дуже цінна якість дає можливість більш ефективно завантажувати двигун в умовах практичного експлуатування трактора. Перемикання режимів потужності - швидке і може легко здійснюватися механізатором в польових умовах.

У відповідності  з вимогами сьогодення трактор ХТЗ-120 оснащений передньою та задньою навісними системами, переднім і заднім валами відбору потужності, гідравлічним її відбором та реверсивним постом керування. На ньому можуть установлюватися як одинарні та здвоєні шини для роботи в міжряддях просапних культур, так і більш широкі одинарні та здвоєні шини для виконання операцій по основному обробітку ґрунту.

3 Методика  досліджень

 

3.1. Від моменту завершення проектно-конструкторських робіт до початку їх впровадження на практиці проходить деякий час, порівняний з періодом короткострокового прогнозування. Для проведення такого прогнозу стосовно нового орно-просапного трактора типу ХТЗ-120  в повній мірі підходить метод числових параметрів, в основу якого покладено визначення двох узагальнених критеріїв. Перший із них (критерій технічного рівня К1) характеризує прогнозуємий об'єкт по відношенню до аналогічних існуючих вітчизняних зразків, а другий (критерій технічної конкурентноспроможності К2) - характеризує нове технічне рішення по відношенню до кращих аналогічних об'єктів зарубіжного виробництва.

Зазначені критерії знаходяться із виразів:

 

У приведених вище формулах j(i) -функція, яка нормує вагу відносних параметрів Kn та Km. Загальне їх число (s) визначається методом експертної оцінки. Якщо запропоноване нове технічне рішення по відношенню до існуючих супроводжується зростанням порівнюваних числових параметрів, то

Kn = Р/Рв,  а  Km = Р/Рз,

де  Р - мірний параметр для прогнозуємого об'єкта (продуктивність,          металоємкість, енергонасиченість, трудоємкість  тощо);

  Рв, Рз - значини аналогічних параметрів для кращих серійних зразків        вітчизняного та зарубіжного виробництв.

У протилежному випадку 

Kn = Рв/Р, а Km = Рз/Р.

Нормуючу функцію j(i) розраховують по формулі:

j (i) = i/2i-1,      і=1,s.


3.2. На вирощуванні просапних з міжряддями 70 см колія енергетичного засобу, як відомо, повинна бути або 1400, або 2800 мм. Оскільки колія ХТЗ-120 дорівнює 2100 мм, то завод розробив проставки, які дозволяють збільшити вказаний параметр трактора до 2800 мм і завдяки цьому агрегатувати його з серійними просапними сівалками та культиваторами.

Південним філіалом IМЕСГ запропоновано зчіпний пристрій, який дозволяє на вирощуванні просапних культур із міжряддями 70 см використовувати ХТЗ-120 без переналагодження з колії 2100 на колію 2800 мм.

При використанні цього  пристрою агрегатована машина зміщується відносно поздовжньої вісі симетрії енергетичного засобу на 35 см. В результаті виключається розміщення висівних секцій просапної сівалки по колії трактора і рух останнього по рядках культурних рослин під час міжрядного обробітку.

Асиметричне приєднання агрегатованого знаряддя спричинює  появу розворотного моменту, який, діючи на енергетичний засіб, може викликати погіршення стійкості руху всього МТА. Особлива це стосується посівного агрегату, у якого розворотний момент збільшується із-за використання маркерів.

Теоретична оцінка впливу асиметричного агрегатування просапної сівалки з трактором ХТЗ-120 здійснюється на основі аналізу математичної моделі руху такого МТА в горизонтальній площині. Для  складання відповідних диференційних рівнянь та передавальних функцій, а також розрахунку амплітудних (АЧХ) та фазових (ФЧХ)  частотних характеристик, використовують методичні положення, викладені у підручниках з теорії автоматичного регулювання.

Математичну модель функціонування МТА на основі ХТЗ-120 як динамічної системи розглядують у вигляді реакції на збурюючий вплив. В якості останнього приймають розворотний момент Мр:

Мр = Ркр·D + Rм·S,

де  Ркр - тяговий опір просапної сівалки, агрегатованої х ХТЗ-120;

      D - поперечне зміщення сівалки;

     Rм, S - тяговий опір та виліт маркера сівалки відповідно.

 

 

4 Вхідні і вихідні оцінювані параметри

 

4.1. Кількість оцінюваних числових параметрів s залежить від точності прогнозування Dп. Для Dп = 5. . .10% згідно даних [2]  s = 7.

До числа  вказаних параметрів експерти відносять  ті, які (на їх думку) в найбільшій мірі підкреслюють ефективність потенційних можливостей нового енергетичного засобу.

Информация о работе Методи наукових досліджень