Примусове відчудження земель з мотивів суспільної необхідності

ПЛАН

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ ПРИМУСОВОГО ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК З МОТИВІВ СУСПІЛЬНОЇ НЕОБХІДНОСТІ: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ …………………………………………………5

1. Інституту примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності: правова природа та місце в земельному праві Україні…...........................................................................................................5
2. Історико-правовий аспект становлення інституту примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності………….12

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИМУСОВОГО ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК З МОТИВІВ СУСПІЛЬНОЇ НЕОБХІДНОСТІ ………………………………21

2.1.Порядок примусового  відчуження земельних ділянок  з мотивів суспільної необхідності………………………………......................................21

2.2. Захисту прав на землю під час примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності ………………………...................29

ВИСНОВКИ……………………………………………..………………34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. Основним принципом цивільного права є непорушність права власності, в тому числі права на землю, проте  з огляду на необхідність реалізації державою публічних інтересів з метою гарантування прав та свобод людини і громадянина шляхом повної реалізації важливих державних функцій, державою встановлюються певні виключенні із цього принципу. Одним із таких випадків є можливість реалізації застосування до власника земельної ділянки процедури примусового її викупу з мотивів суспільної необхідності. Актуальність обраної теми дослідження зумовлена важливою функцією інституту примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, а також  недостатнім рівнем наукової розробки даного питання.

Розробленість теми. Питання інституту примусового відчуження земельних  ділянок на даний час є недостатньо дослідженим. Слід зазначити, що ступінь наукової розробки носить неоднорідний характер. Це зумовлено тим, що авторами здебільшого вивчається порядок примусового відчуження земельних ділянок. Вивченням питання примусового відчуження земельних ділянок займалися такі вчені як: М.В. Венедиктов, Н.І. Донилко, Е.С. Клейменова, Ю. Туцький, М. Федорченко та інші.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є повне та ґрунтовне дослідження інститут примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності. Для досягнення зазначеної мети у роботі вирішуються такі завдання:

1. дослідити правову природу інституту примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
2. з’ясувати співвідношення інституту викупу земельних ділянок для суспільних потреб та інституту примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
3. вивчити історико-правовий аспект викупу земельних ділянок для суспільних потреб;
4. дослідити порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності: етапи та стадії;
5. проаналізувати стан захисту прав власності на землю під час примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, врегульовані нормами земельного права, які складаються під час примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Предметом правового дослідження є примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Методи дослідження, використані в роботі. При написанні даної роботи були використані методи емпіричного дослідження (порівняння), методи, що використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція) та методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (сходження від абстрактного до конкретного).

Структура роботи складається з вступу, двох розділів, чотирьох пунктів, висновків та списку використаних джерел. Викладення основного матеріалу та поділ його на розділи здійснений шляхом врахування руху наукової думки від загальної до конкретної проблематики.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ІНСТИТУТ ПРИМУСОВОГО ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК З МОТИВІВ СУСПІЛЬНОЇ НЕОБХІДНОСТІ: ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

1. Інституту примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності: правова природа та місце в земельному праві Україні

 

Конституцією Україна, а саме статтею 3, проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [1]. Таким чином, Конституція Україна визначена саме людиноцентриську спрямованість діяльності держави, яка досягається різними способами та засобами. На нашу думку, такі способи можуть мати як приватний (індивідуальний інтерес), так і публічний (суспільний інтерес). Здебільшого ці інтереси поєднуються одночасно в рамках одних і тих самих конкретних правовідносини. Яскравим прикладом цього є інститут примусового відчуження земельних ділянок для з мотивів суспільної необхідності, правову природу якого пропонуємо дослідити в рамках даного питання.

Зазначимо, що ч. 3 ст. 13 Конституції України, де проголошено, що власність зобов’язує й не повинна використувуватись на  шкоду людині та суспільству. Тобто власність на землю повинна використовуватись з урахуванням інтересів того ж суспільства [1]. Пунктом «ґ» статті 5 Земельного кодексу України передбачено один із принципів земельного права України - невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом» [2]. Саме встановлення законодавцем примітки щодо окремих випадків, передбачених законом, на думку В.В. Книша, є розумінням того, що право власності, в тому числі право власності на землю, не може бути абсолютним, втручання держави у відносини власності є подекуди необхідним [17, с.80 ].

При визначенні напрямів впливу держави на процес здійснення своїх правомочностей суб’єктами земельних відносин слід виходити з того, що земля виконує три функції – екологічну, економічну та соціальну [5, с. 34]. Зазначимо, що екологічна, економічна та соціальна функції є також і функціями держави, а тому можна допустити взаємозв’язок функцій держави та функцій землі як фактору, що впливає на встановлення обмежень прав на землю, у встановлених законах випадках, з метою реалізації державою публічних інтересів екологічного, економічного та соціального характеру.

Відмітимо, що У практиці земельних відносин досить частими є обставини, за яких відбувається вилучення земельних ділянок з метою суспільної необхідності та суспільних потреб. Відчуження земельної ділянки з цих мотивів регулюється ст. 146, 147, 149-151 Земельного кодексу та ст. 350, 353, 412 Цивільного кодексу України [3], Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» [4].

Як зазначає Л.Ткачук, поняття суспільної корисності розглядається в системі таких категорій, як «суспільне благо» (public good), «суспільна потреба» чи «суспільний інтерес» (public interest) та «суспільна необхідність» (public necessity) [ 12, с.177 ].

Автор розмежовує поняття «суспільні потреби» та «суспільну необхідність». Так, на його думку, суспільні потреби — це потреби у земельних ділянках для задоволення інтересів держави чи територіальної громади, а суспільна необхідність – зумовлена загальнодержавними інтересами нагальна необхідність, для задоволення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки [12, с. 178].

Більш точною, на нашу думку, є нормативно- правове визначення цих понять, що міститься в Законі України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Так, відповідно до ст.1 цього Закону суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої  допускається  примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку; суспільна потреба - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами  територіальної  громади  потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом [4].

Таким чином, як вбачається і суспільна потреба, і суспільна необхідність як підстави відчуження земельної ділянки характеризуються зумовленістю їх загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади, проте у першому випадку суспільна потреба є просто потребою, що зумовлена загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади, а в іншому суспільна необхідність є виключною необхідністю, виключною обставиною. Саме виключний характер суспільної необхідності в земельній ділянці зумовило можливість відчуження земельної ділянки за рішенням суду.

Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» встановлено, що відчужені земельні ділянки можуть використані виключно під розміщенні:

1. при відчуженні з мотивів суспільної потреби ( ст. 7 Закону):

• забезпечення національної безпеки і оборони;

• будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування  лінійних об'єктів  та  об'єктів  транспортної   і енергетичної   інфраструктури  (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів,  необхідних  для їх експлуатації;
• розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських  установ,  представництв  міжнародних  організацій  в Україні  згідно  з  міжнародними  договорами  України,  згода   на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
• розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
•   будівництво захисних гідротехнічних споруд;
•   будівництво та обслуговування нафтових і  газових  свердловин та виробничих споруд,  необхідних для їх експлуатації,  споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
• створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
•   розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

2. при відчуження з мотивів суспільної необхідності (ст.15 Закону):

• об'єктів національної безпеки і оборони;
•   лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури  (доріг,  мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових  терміналів,  електростанцій)  та  об'єктів, необхідних  для  їх  експлуатації;
• об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення;
• об'єктів природно-заповідного фонду;
• кладовищ [4].

На основі положень зазначено вище нормативно-правового акту, можна зробити висновок, що всі напрямки подальшого використання земель, примусово відчужених з мотивів суспільної необхідності, є частиною напрямків подальшого використання земель, відчужених з метою задоволення суспільних потреб, перелік яких є значно ширшим. На нашу думку, це дозволяє зробити висновок про те, примусовий викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності може відбуватися за двох умов:

• відмови власника земельної ділянки від викупу в добровільному порядку;
• існування виключної необхідності, обумовленої загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади.

Дані умови є взаємопов’язаними, а примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності не може бути здійснено за відсутності хоча б однієї із них.

На нашу думку, потребує відповідної правової оцінки співвідношення інституту викупу земельної ділянки з мотивів суспільної потреби та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності. Вважаємо, що примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є похідним інститутом від інституту викупу земельної ділянки для суспільної потреби. Це пояснюється тим, що, по-перше, як в основі викупу земельної ділянки для суспільних потреб, так і в основі примусового відчуження земельної ділянки для суспільних потреб лежить рішення про викуп (відчуження земельної ділянки за певною викупною ціною); по-друге, підставою для прийняття таких рішень є суспільна потреба (що може набувати виключного характеру). Таким чином, примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є похідним інститутом від інституту викупу земельної ділянки для суспільних потреб та характеризується виключним характером суспільної потреби та судовим порядком реалізації.