Становлення іміджелогії як науки

Фактично теорія, методологія і перераховані практико-орієнтовані галузі утворюють в сукупності певний кістяк структури формується іміджелогії.

Серед внутрішніх розділів іміджелогії можна виділити історичну іміджелогії, персональну і корпоративну іміджелогії, професійну, гендерну, сімейну, політичної іміджелогії, реабілітаційну іміджелогії і т.д.

Реалізувати означені напрямки розвитку іміджелогії на сучасному етапі розвитку науки доцільно через захист докторських і кандидатських дисертацій з суміжних дисциплін: філософії, психології, економіці, культурології, історії, педагогіки, костюмологіі, мистецтвознавства та ін. [15, с.36-38]

 

1. об’єкт, предмет науки

 

Для цього передбачається наступна схема аналізу: предмет і об'єкт вивчення, цілі, головні завдання, основні принципи, закони, функції, методи.

 Кожна цілком сформована  наука в тій чи іншій мірі  має всі ці атрибути. Відсутність одного чи декількох з цих складових не дає можливості повною мірою охарактеризувати цю науку, її місце в системі знань про певну область діяльності.

Так як поняття, предмет і об'єкт у науковій літературі тлумачать по-різному, проаналізуємо найбільш характерні формулювання.

Провідні вчені не мають принципових відмінностей у тлумаченні категорії об’єкта. На цій підставі сформулюємо, що є об'єктом досліджень в іміджелогії, використовуючи їх дефініції.

Об'єкт

1. весь простір соціального спілкування особисте і ділових (громадських) структур (Шепель В.М.);
2. імідж - образ, уявлення, думка про людину (організації) у свідомості (або підсвідомості) інших людей (Панасюк А.Ю.);
3. поля різних видів іміджу в індивідуальному і масовій свідомості, виявлення специфіки «наповнюваності» цих полів (Петрова О.А.);
4. імідж конкретних лікарень, університетів, церкви,  уряду, армії (Почепцов Г.Г.).

Викладені положення дозволяють проаналізувати іміджелогія як науку з точки зору необхідних її атрибутів, в першу чергу - визначити понятійний апарат.

Предмет

1. імідж як віртуальна (проектована) або реальна конструкція, що складається із різноманітних засобів вираження людської гідності (Шепель В.М),
2. шляхи та засоби формування позитивного іміджу, створення позитивного образу, уявлення про людину (Панасюк А.Ю.),
3. вивчення ролі та функцій іміджів у громадському буття, їх філогенетичних і онтогенетичних передумов, умов, рушійних сил і закономірностей формування, функціонування, управління різними іміджами (Петрова О.А.);
4. масову свідомість, а його комунікативною одиницею є імідж (Почепцов Г.Г.).

На думку Г. Г. Почепцова, предмет іміджелогії - масова свідомість, а його комунікативна одиниця - імідж. А. Ю. Панасюк вважає, що предмет іміджелогії - вивчення шляхів і засобів формування позитивного іміджу, створення позитивного образу, уявлення, думки про людину.

Ми погодимося з визначенням предмета іміджелогії, що сформулювала О.А.Петрова: предмет іміджелогії визначається як вивчення ролі та функцій іміджів у громадському буття, їх філогенетичних та онтогенетичних передумов, умов рушійних сил і закономірностей формування, функціонування, управління різними іміджами [с. 28]. Вважаємо, що формулювання чітко і повно окреслює предмет науки.

Отже, такими категоріями як предмет і об’єкт нова наука – іміджелогія володіє.

 

3.2 закони, основні принципи, методи, функції іміджелогії як  науки

 

Закони іміджелогії:

1. Гармонізація каналу  іміджевих характеристик з вимогами каналу передачі, з уявленнями, які склалися масовій і груповій свідомості.

2. Закон селекційного відбору суб'єктом суспільної практики властвостей об’єкту (особистості, корпорації, суспільства), що притаманні йому чи штучно сформованні для прищеплення в индивідуальне, групове чи суспільне.

3. Комплексне керування  каналами інформації, шляхом введення в них вербальних чи невербальних повідомлень, що періодично повторюються, з корегуванням них в залежності від реакції громадської думки, що надходить по каналам зворотнього звязку.

Принципи іміджелогії як науки: уміння подобатись людям, виокремлення найкращого і надання цьому відповідної естетичної форми [33], самовиховання і удосконалення; гармонія візуального образу; комунікативного і мовного впливу; саморегуляція [1, с. 45].

Методи іміджелогії: метод просторового творення [19]; метод іміджемоделювання [19]; метод психосемантики [16]; метод політичної соціології [16]

Функції іміджелогії як науки з погляду різниз авторських класифікацій:

За Петровою Е.А. існують наступні функції:

• центральна системотвірна функція психогології іміджу в іміджелогії;
• соціального тренінгу;
• психологічного захисту;
• соціально- символічної ідентифікації;
• ілюзорно-компенсаційна [15].

Шепель В.М. відзначає наступні функції:

• висвітлення кращих особисто-ділових якостей;
• функція міжособистісної адаптації;
• «затемнення» негативних характеристик;
• організація уваги [33]

Отже, як бачимо, іміджелогія володіє усіма критеріями, що притамані науці, тому тепер недоцільно вважати іміджелогію лише формою мистецтва, на сучасному етапі – це динамічна наука.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Іміджелогія – це наука про побудову іміджу як способу самореалізація особистості, розвиток її активної громадянської позиції, як суб'єкта і діяча.

Загострення конкуренції на глобальному і локальних ринках, становлення ринкових відносин в Україні породили додаткові вимоги до корпорацій, підприємствам, організаціям, установам, що в свою чергу стимулювало розвиток іміджелогії як науки.

Складність у вивченні іміджелогії полягає у тому, що іміджелогія є не чистою областю знання, а інтегративної наукою, тобто, результуючої і систематизуючою знання інших наукових дисциплін.

Іміджологія розвиватися не як наука, що має вузько прикладний характер (процес створення і "імплантації" у внутрішній світ людей, змістовних образів сприйняття, уявлень, понять, ідей, точок зору, відносин).

На сучасному етапі співпрацюючи з іншими науками створює фундаментальну теорію, що розкриває все грані і рівні предмету, що досліджується.

Особливої уваги на сучасному етапі розвитку потребують теоретичні принципи, що розкривають суть іміджелогії, закономірності, що діють у досліджуваній нею сфері. Принципи потрібно враховувати і використовувати при вирішенні найрізноманітніших завдань, пов’язаних зі створенням та функціонуванням іміджів.

Іміджелогія має предмет, об’єкт, методи, функції, принципи, що в свою чергу є ознаками науки.

Як наука іміджелогія має наукові напрямки, розгалуження на окремі спеціальності.

 На сучасному етапі  більша частина існуючих робіт оцінена як теорії середнього рівня, в яких помітна істотна диспропорція між теоретичними і прикладними дослідженнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Акмеологические основы эффективных политических коммуникаций: Учебное пособие / Под общей ред. А.А. Бодалева, Л.Г. Лаптева, Е.Б. Перелыгиной. – М.: «Альтекс»; ИД «ЭКО», 2003. – 584 с.
2. Барна Н.В. Іміджелогія: Навч. посібник для дистанц. навч. для студ. вищих навч. закл. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини Україна . – К.: Університет Україна, 2007. – 217 с.
3. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, паблік рилейшнз: Монографія. – К.: МАУП, 2005. – 300 С.
4. БраунЛ. Имидж— путь к успеху. - СПб.: Питер, 2000. – 230 с.
5. ВасюковаИ.А. Словарь иностранных слов. - М.: АСТ¬ПРЕСС, 1998. – 500 с.
6. Ділова Україна ХХІ століття=Business Ukraine of the XXIst century: Іміджевий альманах 2002 / Л.М. Авраменко (ред.). – К.: Книга 2002. – 472 с.
7. Ділова Україна. Погляд у майбутнє=Business Ukraine: Sight in the future: Іміджевий альманах / В.В. Губський (авт.-уклад.) А.О. Рибак (пер.англ.) В.М.Давиденко (фото) І.Ф. Оленич (авт.-уклад.). – К.: Видавничий центр ДОН-97 2004. – 336 с.
8. Інформаційний імідж України: Навч. програма / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка Інститут журналістики / М.І.Недопитанський (уклад.). – К.: Інститут журналістики 2003. – 8 с.
9. Имиджелогия: современное состояние и перспективы развития. Материалы Первого Международного симпозиума «Имиджелогия¬2003»/ Под ред. Е. Петровой. М.: РИЦАИМ. «Альфа» МГОПУ им. М. А.Шолохова, 2003. – 450 с.
10. Имиджелогия-2004: состояние, направления, проблемы. Материалы Второго международного симпозиума по имиджелогии / Под ред. Е.А. Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2004. – 300 с.
11. Имиджелогия-2005: феноменология, теория, практика. Материалы Третьего международного симпозиума по имиджелогии / Под ред. Е.А. Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2005. – 344 с.
12. Имиджелогия-2006: актуальные проблемы социального имиджмейкинга. Материалы Четвертого международного симпозиума по имиджелогии / Под ред. Е. А. Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2006. – 450 с.
13. Имиджелогия – 2007: Имидж как феномен современной цивилизации: Материалы Пятого Международного симпозиума по имиджелогии /Под ред. Е.А. Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2007. – 400 с.
14. Имиджелогия – 2008: Имидж как инструмент привлекательности и конкурентоспособности: Материалы Шестого Международного симпозиума по имиджелогии /Под ред. Е.А. Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2008. – 306 с.
15. Известия Академии имиджелогии. Т. 1 / Под ред. Е. А.Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2005.
16. Известия Академии имиджелогии том П /Под ред. Е.А. Петровой. М.: РИЦ АИМ, 2007. – 200 с.
17. ЗазыкинВ.Г., БелоусоваИ.Э. Психологические характеристики эффективного политического имиджа. - М.: Арго, 1999. – 245 с.
18. Колосок С.В. Зв язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К. 2003. – 20 с.
19. КовальчукА.С. Основы имиджелогии и делового общения: Учебное пособие для студентов вузов. Ростов н/Д: Феникс, 2003. – 50 с.
20. Маценко В. Технологія іміджу. – К.: Главник 2005. – 96 с.
21. Палеха Ю.І. Іміджологія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Європейський ун-т. – К.: Видавництво Європейського ун-ту 2005. – 324 c.
22. Панасюк А.Ю. Имидж. Энциклопедический словарь - М.: РИПОЛ классик, 2007. - 768 с.
23. ПанасюкА.Ю.Я— Ваш имиджмейкер и готов помочь сформировать Ваш профессиональный имидж. - М.: Дело, 2004. – 150 с.
24. Перелыгина Е. Б. Механизмы функционирования имиджа как феномена интерсубъектного взаимодействия. - М.: Интеллект¬Центр, 2003. – 240 с.
25. Перелыгина Е.Б. Оптимизация процесса формирования имиджа как феномена интерсубъектного взаимодействия. - М.: Интеллект¬Центр, 2003. – 300 с.
26. Перелыгина Е.Б. Психология имиджа: Учебное пособие. - М.: Аспект Пресс, 2002. – 170 с.
27. Политическая имиджелогия (коллективная монография) // Под общ научн. ред. Л. Г. Лаптева, Е. А. Петровой. - М.: РИЦ АИМ, 2006. - 276 с.
28. Политический менеджмент: Учебное пособие / Под общей редакцией В.И. Жукова, А.В. Карпова, Л.Г. Лаптева, О.Ф. Шаброва. – М.: Изд-во Института психиатрии, 2004. – 944 с.
29. ПочепцовГ.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. - М.:Рефлбук; К.: Ваклер, 2002. – 566 с.
30. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. – К.: АДЕФ-Украина, 1998. – 433 с.
31. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 300 с.
32. Федоров И.А. Имидж как программирование поведения людей. – Рязань: АРТ-Пресс, 1997. – 288 с.
33. ШепельВ.М. Имиджелогия: Секреты личного обаяния. - М.: Культура и спорт: ЮНИТИ, 1997. – 500 с.