Літературно-художні видання в українському сегменті Інтернету

 

Можна зробити висновок, що «Всесвіт» - дуже якісне видання, яке відрізняється інформативністю, якістю матеріалів.

 

Структура і навігація

 

Важливість правильного структурування «важких» ресурсів до кінця недооцінюється часом навіть досвідченими фахівцями; у результаті ж ми спостерігаємо розмиту, нелогічну або зовсім незрозумілу організацію проекту, що змушує відвідувача шукати бажане практично навмання. Прагнення розробника привнести в створюваний проект щось унікальне, зробити образ майбутнього сайту нестандартним і оригінальним - бажання і зрозуміле, і вельми похвальне; однак все це має бути виконано яким завгодно чином, але тільки не за рахунок логічності та зручності системної конструкції і смислової організації об'єкта.

 

Зручність і простота навігації прямо залежать від коректності структурування ресурсу. Для відносно невеликих ресурсів (у межах декількох десятків сторінок) можна не надавати особливого значення ретельному опрацюванню структури сайту, але при більш-менш солідних обсягах таке планування стає абсолютною необхідністю, і нехтувати ним просто не можна.

 

Контрольне запитання для аналізу якості за критерієм структури сайту: чи коректно структурований ресурс? Ми маємо на увазі безпосередньо технічну структуру проекту, тобто взаємне розташування його веб-сторінок і каталогів щодо кореневої папки.

 

В ідеальному випадку, навіть при першому відвідуванні ресурсу користувачеві повинні бути абсолютно ясні принципи як власне побудови структури сайту, так і пошуку інформації. Крім того, бажано мати можливість легкого переходу з будь-якого місця проекту в будь-яке інше.

 

Головні правила структури і навігації сайту:

1. Перша і найважливіша з вимог: чим простіше схеми структури, навігації та меню сайту, тим комфортніше відчуватиме себе відвідувач.
2. Панель з основними посиланнями переміщення по ресурсу (вона називається «Головне меню сайту») неодмінно повинна бути на видноті.
3. Кількість пунктів у згорнутих меню не має примушувати відвідувача замислюватися довше, ніж на дві секунди.
4. Будь-яка окрема веб-сторінка на сайті повинна бути доступна для відвідування не більше, ніж за три «кліка», з будь-якого іншого місця ресурсу [54].

 

Якщо проаналізувати електронні видання «Друг читача» та «Всесвіт» за цими вимогами, можна зробити висновок, що обидва видання гарно сконструйовані.

 

Структура сайту «Друг читача»

 

Головна

Новини

Інтерв’ю

Аналітика

Дегустація

Друг видавця

Здібні булочки

Виставки

Постать

Книжковий гороскоп

Непересічний читач

Неформат

Огляди

Репортажі

Рецензії

Про нас

 

Сторінки сайту «Друг читача» побудовані паралельно одна одній, тобто з будь-якого місця на сайті за допомогою гіперпосилань зверху можна перейти у будь-яке інше місце. Також на усіх сторінках сайту знаходиться інформація, яка постійно змінюється. З правого боку відображаються: афіша, останні коментарі, слово читача, календар. З лівого – анонси книжок, «вийшли друком книжки», новини видавництв, реклама книжок з цінами. Окремо знаходиться віконце пошуку. Загалом побудова сайту ясна та зручна у використанні.

 

Структура сайту «Всесвіт»

 

Головна сторінка

Змісти чисел

Старі обкладинки

Полеміка: дискусія на снігу

N o t a  B e n e !

Новини

Cвіт про «Всесвіт»

Як передплатити

Про журнал

Контакти

Пошук

Форуми «Всесвіту»

About VSESVIT

About Charitable Foundation

 

Структура сайту «Всесвіту» також паралельна. Але на сайті є недоліки. Наприклад, рубрика «Форуми «Всесвіту» порожня. При спробі перейти на неї видається інформація: «Нема сторінки, яку ви намагаєтесь побачити». Ще один недолік – відсутність втілення інтерактивності. Зворотного зв’язку з читачами майже немає. Він можливий лише за допомогою e-mail. На головній сторінці – перелік усіх номерів «Всесвіту», які є в електронному варіанті. Така ж інформація знаходиться у рубриці «Змісти чисел». Значний плюс сайту – змога прочитати основну інформацію про «Всесвіт» англійською мовою. загалом навігація сайту чітка та нескладна.

 

Художній образ

 

Художній образ - критерій безсумнівно важливий, проблематичний і практично завжди далеко не безперечний. Іноді говорять про художній образ, маючи на увазі графічне оформлення сайту («дизайн сайту»). Це зовсім невірно, оскільки художній образ створюється не стільки візуальним графічним виглядом ресурсу, а більшою мірою його смисловим тематичним змістом.

 

Методика аналізу сайту має на увазі оцінку критерію компонування у логічній зв'язці з наступними оціночними факторами: концепцією проекту, графічним оформленням (шрифтовим, ілюстративним і пр.), а також його структурою, навігацією і меню.

 

Під терміном «компонування» слід розуміти раціональне (у першу чергу, ясне, естетичне і зручне), а також стилістично відповідне до концепції художнього образу розташування інформаційних масивів на кінцевих елементах публікації.

 

Графічне оформлення сайту - критерій проблемний. Він є однією з найважливіших складових художнього образу, але визначається як «плаваючий» фактор і тому сам по собі оцінений бути не може. Тим не менш, безпосередньо характеризується другорядними (непрямими) оціночними факторами, за якими і проводиться комплексний аналіз якості графічного оформлення сайту:

 

1. Гама кольорів, що використовується в оформленні сайту, обов'язково повинна забезпечувати гарну читабельність текстів.
2. Зображення і відео на сайті повинні бути тематичними, вони повинні повністю відповідати заявленій концепції та інформаційному змісту веб-сторінки.
3. Шрифти для текстових масивів рекомендується обирати зі стандартного, загальновживаного набору.
4. Кегль рекомендується якомога більший (ця вимога є не що інше, як данина індивідуумам з ослабленим зором). Разом з тим, банальний «Arial» розміром у 10 пунктів, у текстах великого обсягу читати досить складно навіть людині з добрим зором.
5. Заголовки, назви розділів та інші текстові модулі, які явно мають бути виділені по відношенню до тексту контенту, можуть відображатися відмінним від основного тексту шрифтом.
6. Сторонню рекламу бажано не робити надто яскравою (такою, яка привертає увагу в першу чергу) [54].

 

Оцінка графічного оформлення сайтів за названими критеріями

 

№ критерію	«Друг читача»	«Всесвіт»
1	+	+
2	+	+
3	+	+
4	+	-
5	+	+
6	+	Відсутня реклама

 

Можна зробити висновок, що графічне оформлення обох сайтів майже ідеальне.

 

Щодо ілюстрацій в обох виданнях, то журнал «Всесвіт» не використовує ілюстрації на сайті, окрім власних обкладинок. Газета «Друг читача», навпаки, активно користується зображеннями та фото. Вони супроводжують кожний матеріал видання. Це – або фото осіб, в яких беруть інтерв’ю, або фото з місця літературних подій, або картини, або малюнки, або – дуже часто – обкладинки книжок, про які йдеться мова у матеріалі.

 

Красномовними є емблеми видань. «Всесвіт» має своєю емблемою земну кулю поруч з розгорнутою книжкою; «Друг читача» має своєю емблемою людину, яка сидить на стільці та читає. Ці емблеми віддзеркалюють концептуальні засади обох видань.

 

Варто також звернути увагу на те, що сайт видання «Друг читача» викликає асоціації з паперовою газетою. Його оформлення, розташування та вигляд самої назви імітують паперове видання.

 

Художній образ електронного варіанту видання «Всесвіт» можна охарактеризувати такими словами: стриманий, діловий, простий. Художній образ сайту «Друг читача» - довірчий, сучасний, цікавий.

 

Юзабіліті

 

Слово «юзабіліті» не тільки міцно вросло в нашу термінологію, але воно, схоже, ще й стало модним. Означає цей термін простоту, практичність і ефективність у процесі використання чого-небудь [54].

 

Аналіз видань «Друг читача» та «Всесвіт» дав змогу побачити, що обидва сайти видання дуже зручні та прості у використанні. Цього вдалося досягти за допомогою гарного оформлення, правильної навігації, цікавого змісту видань та індивідуального художнього образу.

 

Характеристика видань «Друг читача» та «Всесвіт» за головними ознаками інтернет-ЗМІ.

 

Ознака	«Друг читача»	«Всесвіт»
Інтерактивність	Зв'язок через e-mail; Можливість додавання коментарів до матеріалів; Конкурс рецензій читачів; Аналог гостьової книги у рубриці «Про нас».	Зв'язок через e-mail;
Гіпертекстуальність	Гіпертекстуальність реалізується лише через систему навігації сайту, внутрішні гіперпосилання між матеріалами та гіперпосилання на інші сайти відсутні.	Гіпертекстуальність виконує електронну роль звичайного змісту паперового видання, а також виступає у ролі методу побудови сайту (навігація).
Мультимедійність	Наявність великої кількості ілюстрацій, але повна відсутність аудіо та відео.	Наявність обмеженої кількості ілюстрацій (лише обкладинки) та цілковита відсутність аудіо та відео.

 

Видання «Друг читача» та «Всесвіт» користуються можливостями мультимедійності та гіпертекстуальності не в повній мірі. «Всесвіт» майже не реалізує інтерактивність, але це продиктовано тим, що видання, в першу чергу, паперове, тому для нього зв'язок з читачами не є однією з головних ознак. «Другу читача» притаманна інтерактивність у повній мірі, бо цього потребує концепція видання.

 

Електронний варіант журналу «Всесвіт» відрізняється від паперового у першу чергу саме інтерактивністю та гіпертекстуальністю. Змістовна частина відрізняється:

• широтою охоплення матеріалів (електронна версія містить усі номери «Всесвіту» починаючи з 2001 року);
• наявністю в онлайн-версії окремих рубрик, які не містяться у паперовому варіанті (наприклад, «Cвіт про «Всесвіт»).

Серед переваг інтернет-версії можна назвати легкість доступу до інформації (не треба йти до бібліотеки або купувати журнал), просоту користування (за допомогою пошуку можно дуже легко знайти серед усієї інформації саме той матеріал або групу матеріалів, що нас цікавить). Також Інтернет розширює коло читачів «Всесвіту», додає йому популярності та робить сучасним.

 

 

 

Висновки

 

Розвиток інформаційного суспільства, розширення технічних можливостей значною мірою вплинули на функціонування ЗМІ. З’явився новий різновид журналістики – інтернет-журналістика. Її частиною стала поява електронних літературно-художніх видань. Літературно-художні видання в Інтернеті зуміли поєднати в собі сучасний формат, користування останніми технічними можливостями та культурну місію, яку несуть вже півтори сторіччя.

 

У нашій роботі ми дослідили функціонування літературно-художніх видань у просторі українського Інтернету. Літературні ресурси Інтернету можна поділити на електронні портали та на он-лайнові версії паперових видань. Для аналізу ми вирішили взяти зразки найавторитетніших видань обох типів за 2009-2010 роки. Щоб визначити якість видань, ми скористалися технологіями: Google Pagerank та Індекс цитування «Яндекса». Проаналізувавши показники чотирнадцяти найбільш відомих сайтів, ми збудували рейтинги літературних онлайн-видань та електронних версій паперових літературних видань. Найвідомішим суто електронним виданням є «Друг читача», а найвідомішим електронним варіантом паперового видання – журнал «Всесвіт». Також ми зробили висновки, що популярність літературно-художніх видань українського сегменту Інтернету невисока і значно нижча за популярність видань інших типів, а онлайн-версії паперових видань користуються більшим авторитетом, ніж самостійні інтернет-видання.