Валютна система України та перспективи її розвитку

24  

29

31

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

Кафедри фінансів та кредиту

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

на тему:

«Валютна система України та перспективи її розвитку»

 

 

 

Виконала:

курсант гр. ЕФ09-1

Рудакова Ю.П.

 

Науковий  керівник:

       проф. Мещеряков А.А..

 

 

 

м. Дніпропетровськ

2011

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ»……………………………………………………….4

1. Суть валютної системи і її класифікація…………………………………..4
2. Національна валютна система, її призначення……………………………9

РОЗДІЛ 2 «АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»….. 15

2.1  Валютна політика України…………………………………………………15

2.2 Стан платіжного балансу України ..………………………………………21

РОЗДІЛ 3 «ПЕРСПЕКТИВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ».……………………………………………………………………….24

ВИСНОВКИ ..……………………………………………………………………29

Список використаної літератури………………………………………………..31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Економічні, політичні, культурні  та інші зв’язки між країнами породжують грошові відносини між ними, пов’язані з оплатою отриманих товарів та послуг. Державно-правова форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин країн представляє собою валютну систему.

Валютні відносини мають  повсякденні зв’язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій.

Метою моєї курсової роботи є дослідження валютної системи України з усіма проблемними аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах.

Виходячи з мети, завданнями є :

• проаналізувати вагомість валютного регулювання і контролю;
• висвітлити етапи становлення власного валютного ринку;
• довести об’єктивну необхідність інтеграції української валюти в світову фінансову спільноту;
• охарактеризувати валютну систему та валютний ринок.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає національна валютна система України, її проблеми та перспективи розвитку.

Курсова робота складається  з вступу, трьох розділів та висновків, у яких послідовно аналізується поставлена проблема. В першому розділі розкриваються теоретичні аспекти дослідження валютної системи. В другому розділі проводиться дослідження динаміки валютних курсів та їх впливу на економіку країни. Остання глава торкається інтеграції національної валютної системи в Європейський економічний простір.

В процесі написання  даної курсової роботи були використані  підручники та інші науково-практичні  праці, періодичні економічні видання, офіційна інформація.

 

 

РОЗДІЛ 1 «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ»

 

1.  Суть валютної системи і її класифікація

 

Економічні, політичні, культурні  та інші зв’язки між країнами породжують грошові відносини між ними, пов’язані  з оплатою отриманих товарів та послуг. Державно-правова форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин країн представляє собою валютну систему. Таким чином, валютна система представляє собою сукупність двох елементів: валютного механізму та валютних відносин. Під валютним механізмом мають на увазі правові норми та інститути, які діють на національному та міжнародному рівнях. Валютні відносини мають повсякденні зв’язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій.

Валютна система –  це договірно–правова форма організації  валютних відносин між усіма чи переважною більшістю країн світу. Розрізняють  три форми валютних систем:

• національна;
• світова;
• регіональна (міжнаціональна).

Історично спочатку виникли національні  валютні системи, які були закріплені національним законодавством з урахуванням  норм міжнародного права. Національна  валютна система є складовою  грошової системи країни, хоча відносно самостійною, оскільки виходить за національні рамки. Її особливості визначаються ступенем розвитку і станом економіки та зовнішньоекономічних зв’язків країни.

Національна валютна система - це державно-правова  форма організації валютних відносин країни, яка регламентована національним законодавством і становить частину грошово-кредитної системи держави, що обслуговує переважно зовнішньоекономічний оборот товарів, послуг і капіталів.

Основні функції національної валютної системи:

• формування механізмів взаємодії національних і світових грошей (засіб їхньої конвертованості, котирування, регулювання валютних курсів);
• формування і використання міжнародної ліквідності (ліквідні – це кошти, цінні папери, що можуть використовуватися для погашення боргових зобов‘язань);
• формування золото – валютного запасу країни;
• формування кредитних ресурсів.

Органами національної валютної системи  є:

• біржа;
• банківські і кредитно – фінансові установи;
• спеціальні органи валютного контролю;
• приватні комерційні інститути. [8, 345-348c.]

Регіональна валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між певною групою країн, її структурними елементами стають: формування регіональної міжнародної розрахункової одиниці, визначення спеціального режиму регулювання валютних курсів, утворення спільних валютних фондів, розвиток регіональних валютно-розрахункових установ. Діяльність регіональних валютних систем зосереджується навколо вирішення двох проблем:

- регіональної інтеграції;

- зменшення амплітуд  коливання курсів національних  валют та їх взаємного погодження.

Найдосконалішою формулою регіональних валютних систем стала  Європейська валютна система, яка  переросла в Європейський валютний союз. Він:

- створив Європейський  центральний банк;

- у безготівковий оборот вже  ввів єдину валюту євро, яка  з 01.01.2002 р. замінила 11 національних валют і в готівковому обороті;

- забезпечив реальне  наближення показників економічного  розвитку країн-учасників (за  рівнем інфляції, державного дефіциту, процентних ставок, коливання курсів  національних валют).

Основні функції регіональної валютної системи:

• формування і використання міжнародної грошової одиниці;
• розробка і закріплення заходів для регулювання валютних відносин в інтеграційному об‘єднанні;
• підтримка взаємозв‘язків національної валютної системи і світової валютної системи;
• узгодження режиму регулювання валютних курсів.

Основні органи регіональної валютної системи:

• міжнародні валютні фонди;
• міжнародні кредитно–розрахункові організації (Європейський банк реконструкцій і розвитку).

Світова валютна система - це спільно розроблена державами світу й закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин, що включає в себе сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий обіг у межах світового господарства. Вона склалася внаслідок розвитку інтеграції національних економік у світове господарство та світових валютних відносин, нині регулюється статутом МВФ, а її принципи функціонування та організаційні засади визначено Ямайською угодою країн - членів МВФ у січні 1976 р. Основні функції світової валютної системи:

• формування міжнародних ліквідних ресурсів (золото і платіжні засоби);
• забезпечення дії механізму регулювання валютних курсів;
• забезпечення функціонування валютних ринків і ринків золота;
• розвиток міжнародного кредитування і міжнародних розрахунків.

Основні органи світової валютної системи:

• міжнародні валютні організації (наприклад, Міжнародний Валютний Фонд);
• міжнародні банківські заснування (наприклад, Міжнародний Банк Реконструкцій і розвитку). [18, 234-245c.]

У своєму розвитку світова  валютна система пройшла етапи  золотомонетного стандарту, золотозливкового і золотодевізного стандарту, золотодоларового стандарту або Бреттонвудська система  і нині діє як Ямайська валютна  система (рис.1.1).

 

Рис.1.1. Етапи  світової валютної системи

 

У своєму еволюційному розвитку світова валютна система пройшла  три основні етапи :

• етап золотого стандарту;
• етап золотовалютного (доларового) стандарту;
• етап паперово-валютного (девізного) стандарту.

“Принципи і організаційні  засади сучасної світової валютної системи  були визначені Ямайською угодою країн-членів Міжнародного валютного  фонду (1976 р.)”.

Ямайська валютна система  грунтується на наступних вихідних принципах:

- по-перше, Ямайська угода проголосила повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Було анульовано офіційний золотий паритет, офіційну цінк на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць. Золото перетворилося на звичайний товар, але воно продовжує залишатися високоліквідним товаром, який в разі необхідності стабілізації платіжного балансу можна продати за відповідну валюту.

- по-друге, Ямайська  угода поставила за мету перетворити  колективну міжнародну одиницю  – СДР (specail drawing rigts, тобто спеціальні права запозичення) на головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунку і платежу. Зараз СДР розраховується не на підставі золотого еквівалента, а на базі “кошика валют”, до якого входять американський долар, німецька марка, французький франк, фунт стерлінгів та єна. Проте і долар як такий не втратив статусу провідної міжнародної валюти, отже сучасна СВС функціонує за принципами не паперово-валютного (як передбачалося Ямайською угодою), а паперово-доларового валютного стандарту.

- по-третє, в сучасній  СВС діють так звані “плаваючі”  валютні курси національних грошових  одиниць. Це дозволяє валютній  системі точніше відбивати внутрішньоекономічний  стан окремих країн, але водночас  коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв”язків, породжують спекулятивні операції. “У зв’язку з цим Кінгстонською угодою передбачається збереження елементів регулювання системи валютних співвідношень через здійснення відповідних операцій на валютному ринку. Йдеться, отже, про функціонування системи не просто “плаваючих”, а “регульовано плаваючих” валютних курсів”. [16, 328c.]

СВС продовжує розвиватися  відповідно до змін у міжнародних  економічних відносинах.

Отже, світова валютна система  виступає однією з головних рушійних сил, які можуть або сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, або навпаки, обмежувати їх інтенсивність.

 

2.  Національна валютна система, її призначення

 

Національна валютна система є  частиною грошово-кредитної системи  держави, обслуговує переважно зовнішньоекономічний оборот товарів, послуг і капіталів. Її функціонування регулюється національним законодавством кожної країни. На основі такого законодавства встановлюється механізм взаємодії національних і світових грошей, спосіб їх конвертованості, рейтинг та регулювання валютних курсів, формування та використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів.

Національна валютна  система України формується з  урахуванням структурних принципів  світової валютної системи, оскільки країна взяла курс на інтеграцію у світове господарство і вступила в МВФ.

Основними системоутворюючими елементами національної валютної системи є:

• національна валюта – грошова одиниця країни, склад її купюр та характер емісії. В Україні національною валютою з 1996 р. стала гривня;
• ступінь конвертованості національної валюти. Розрізняють вільно конвертовані валюти, частково конвертовані і неконвертовані валюти. Українська гривня належить до числа частково вільно конвертованих валют. Ратифікацією угоди про приєднання України до статті 8 статуту МВФ Верховна Рада узаконила вільну конвертованість гривні в іноземні валюти в операціях за поточними платежами;
• режим курсу національної валюти. Законодавче право визначати режим валютного курсу гривні Верховна Рада України поклала на НБУ та Кабінет Міністрів України;
• режим використання іноземної валюти на національній території в загальноекономічному обороті. Цей режим, як правило, стосується запровадження певних обмежень і заборони окремих видів платежів. Заборона на використання чужоземної валюти у внутрішніх платежах в Україні введена лише у 1995 р. Водночас за деякими платежами її використання дозволене ще й зараз, в тому числі надання інвалютних позичок комерційним банкам, оплата послуг міжнародних авіакомпаній, митниці та інших зовнішньоекономічних розрахунків;
• режим формування та використання державних золотовалютних резервів. Він встановлюється для забезпечення стабільності національних грошей і може проявлятися у двох аспектах: