Поняття конституційного ладу та його загальних засад

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Июля 2013 в 15:05, курсовая работа

Краткое описание

Основна мета даної роботи полягає у вивченні основних засад конституційного ладу, особливостей існування Української держави як конституційної держави.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
- дослідити поняття конституційного ладу;
- дати конституційно-правову характеристику Україні як національній державі;
- розглянути конституційні характеристики України;
- визначити основні недоліки чинної Конституції України.

Содержание

Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Поняття конституційного ладу та його засад ………………………………..4
2. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України ….7
3. Конституційна характеристика української держави………………………10
4. Демократичні основи конституційного ладу України……………………...15
5. Економічні та духовні аспекти основ конституційного ладу України……19
6. Політико-правові проблеми забезпечення стабільності конституційного ладу України та його основ……………………………………………………..23
Висновки…………………………………………………………………………26
Список літератури……………………

Вложенные файлы: 1 файл

готова курсава.doc

— 233.50 Кб (Скачать файл)

3) Суверенність конституційного  ладу також полягає у суверенності  держави. Так, відповідно до  ст. 1 Конституції України Україна  є суверенною державою, а згідно  із ст. 2 суверенітет України поширюється  на всю її територію. Відповідно до ст. 17 Конституції України на території України не допускається розташування іноземних військових баз. У п. 14 Перехідних положень Конституції України зазначено, що використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

Демократизм конституційного ладу означає те, що влада належить народу і ним здійснюється. Цей принцип проявляється через такі положення:

1) носієм суверенітету і єдиним  джерелом влади в Україні є  народ. Народ здійснює владу  безпосередньо (тобто через вибори, референдуми тощо) і через органи  державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 5 Конституції України);

2) відповідно до ст. 15 Конституції  України держава гарантує свободу  політичної діяльності;

3) держава визнає і гарантує  місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції  України), що являє собою право  територіальної громади — жителів  села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України);

4) у Конституції України закріплюється  система політичних прав і свобод громадян України: право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації; право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (статті 36,38,39 Конституції України) тощо.

Наступними загальними ознаками держави, що закріплюються конституційними  принципами, є форма державного правління і форма державного устрою. Конституція України закріплює, відповідно, принципи республіканізму й унітаризму. Принцип республіканізму означає, що «Україна є республікою» (ч. 1 ст. 5). Республіка (лат respubliса - суспільна, всенародна справа, від res — справа і publicus — суспільний, всенародний) — це така форма державного правління, за якої суверенне право на владу належить народу, а вищі органи державної влади або обираються народом (громадянами), або формуються загальнонаціональною представницькою установою (парламентом).

Конституційний принцип унітаризму (від лат. unitas — єдність) означає, що «Україна є унітарною державою» (ч. 2 ст. 2). Найважливішою ознакою України як унітарної держави виступає те, що її територія є єдиною — складається з адміністративних одиниць, а не з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю, як територія федеративної держави. 4

Гуманізм конституційного ладу полягає в закріпленні і гарантуванні Конституцією такого порядку, який ґрунтується на повазі до особи, людини і громадянина, забезпеченні прав і свобод особи.

Так, відповідно до ст. 3 Конституції  України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність  і безпека визнаються в Україні  найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Гуманізм конституційного ладу проявляється у закріпленій Конституцією національній, економічній, соціальній, культурній і екологічній політиці держави (так, статтями 11,12,16 Конституції України передбачено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави).

Реальність конституційного ладу означає те, що конституційний лад  має відображати суспільні відносини  на момент прийняття відповідної  конституції і на перспективу. Сьогодні не можна вважати реальними положення  Конституції України, наприклад, про  соціальний характер держави, соціальні права і свободи людини тощо.

Системність конституційного ладу передбачає послідовність, логічність, усебічність і повноту закріплення  в Конституції основних інститутів суспільства і держави. Порівняно з попередніми конституціями, що діяли в Україні, Конституція 1996 р. найбільш системно закріпила основні інститути українського суспільства і держави.

Наукова обґрунтованість конституційного  ладу України визначається

__________________________________________________________________

4.  Большой юридический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькіта, В. Е. Крутсшх.- М.: ИНФРА, 1998.-- С. 304.

тим, що теоретичні основи Конституції України, яка гарантує конституційний лад, склали: надбання світової наукової конституційної думки; окремі надбання науки радянського державного права; надбання української конституційної думки з часу проголошення незалежності України.

Наступність конституційного ладу полягає в акумулюванні того позитивного, що було в українському державотворенні в минулому.

Програмний характер конституційного  ладу означає те, що частина положень Конституції України визначає напрями  подальшого розвитку України. Зокрема, це стосується соціального та правового  характеру держави, системи соціальних і культурних прав тощо.

Щодо гарантованості конституційного  ладу, то його гарантами виступають: народ України; Конституція і  закони; Українська держава в цілому та в особі її спеціалізованих  інститутів (організацій, служб); Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України та інші органи державної влади; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції і прокуратура; політичні партії і громадські організації; засоби масової інформації; територіальні громади та органи місцевого самоврядування; міжнародні організації.

До спеціальних принципів конституційного  ладу України відносять зокрема:

1) принцип здійснення державної  влади шляхом поділу її на  законодавчу, виконавчу, судову;

2) принцип верховенства права;

3) принцип прямої дії норм  Конституції;

4) принцип визнання і гарантування місцевого самоврядування;

5) принцип судового захисту прав  і свобод людини і громадянина  тощо.

 

3. Конституційна характеристика  української держави

До засад конституційного ладу входять закріплені Конституцією України  риси Української держави, які характеризують її як саме конституційну державу. Так, ст. 1 Конституції України визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу.

Україна - суверенна і незалежна  держава. Ознаками суверенітету Української держави є:

- верховенство державної влади  на всій території України;

- єдність і неподільність державної  влади;

- незалежність і самостійність  державної влади.

Верховенство державної влади  означає: по-перше, її необмеженість  нічим і ніким, окрім народного суверенітету (установчої влади народу України), Конституції України, громадянського суспільства, природного права і законів; по-друге, відсутність на території України будь-якої іншої конкуруючої влади, яка могла б видавати легітимні закони; по-третє, підпорядкованість державній владі всіх громадян, їхніх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб.

Єдність державної влади полягає  в наявності єдиної системи органів  державної влади (законодавчої, виконавчої та судової), які мають єдині цілі та завдання діяльності, що забезпечує певну ступінь керованості суспільством.5

Незалежність і самостійність  державної влади означає, по-перше, те, що вона сама, без впливу інших  сил, правоспроможна приймати нормативні акти та забезпечувати їх виконання за допомогою засобів державного примусу; по-друге, відсутність залежності (політичної, фінансової, організаційної тощо) органів державної влади від будь-кого всередині держави та за її межами.

Отже, державний суверенітет характеризує повноту законодавчої, виконавчої та судової влади держави на її території, що виключає наявність будь-якої конкуруючої влади, а також непідпорядкованість держави владі іншої держави у сфері міжнародного спілкування.

Конституційно-правовими ознаками України як суверенної держави є:

1. територіальна цілісність. Згідно з міжнародним правом державною територією є частина земної кулі, яка належить певній державі та в межах якої вона здійснює своє територіальне верховенство.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Складниками державної території України є її суша, води, надра під ними та відповідний повітряний простір. Державна територія України в межах існуючого кордону є цілісною(заборона її насильницького поділу) і недоторканною(всі інші держави зобов'язані утримуватися від будь-яких зазіхань на територію України відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права) зазначено в ч. З ст. 2 Конституції України. Згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України є однією з найважливіших функцій держави, справою всього Українського народу;

2. єдиний конституційний простір. Конституція України є юридичною базою

__________________________________________________________________

5.  Головко С. Конституція України в системі європейського конституціоналізму // Право України. - 2006. - №8. – с. 15-17

для формотворчої діяльності всіх органів державної влади  та органів місцевого самоврядування, вона визначає зміст і напрямки розвитку галузевого законодавства.

До складу України входить автономне  утворення - Автономна республіка Крим (АРК), яка має Конституцію Автономної Республіки Крим (ч. 1 ст. 135 Конституції  України). Право приймати Конституцію АРК належить Верховній Раді АРК, але вона набуває чинності лише після затвердження Верховною Радою України не менш як половиною від її конституційного складу;

3. громадянство. Згідно зі ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Принцип єдиного громадянства має на меті, по-перше, недопущення існування громадянства окремих адміністративно-територіальних одиниць України, по-друге, уникнення випадків кумуляції громадянства окремих осіб (подвійного громадянства, або біпатризму). Цим забезпечується єдиний правовий статус для всіх громадян України;

4. єдина грошово-кредитна система. Ст. 99 Конституції України визначає, що грошовою одиницею України є гривня;

5. національні Збройні Сили. Державний суверенітет передбачає реальну здатність держави забезпечити свою внутрішню і зовнішню безпеку. Оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності Конституція України (ч. 2 ст. 17) покладає на Збройні Сили України;

6. міжнародна правосуб'єктність. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (ст. 18 Конституції України);

7. офіційний статус державної мови. Державною мовою вважається визнана конституцією або чинним законодавством основна мова держави.6 Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Це покладає на державу обов'язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Водночас держава гарантує вільний розвиток інших мов національних меншин України;

8. державні символи. До них відносять:

 

Державний Прапор - це офіційний відмінний  знак (емблема) держави,

символ її суверенітету. Згідно з Конституцією України (ч. 2 ст. 20)

__________________________________________________________________

6.  Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання.- К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996.- С. 44.

Державний Прапор України  являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого  кольорів.

Державний Герб - це відмінний знак, що є офіційною емблемою держави, яка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках і деяких офіційних документах. Згідно з Конституцією України (ч. З ст. 20) Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України(Знак Княжої Держави Володимира Великого) та герба Війська Запорозького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України - ч. 4 ст. 20 Конституції України.

Информация о работе Поняття конституційного ладу та його загальних засад