Облік урожаю зернових колосових культур звичайного рядкового способу сівби

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2014 в 10:24, реферат

Краткое описание

За І—2 дні до збирання треба ретельно оглянути весь дослід, відновити межі всіх ділянок, забрати з площі етикетки і сторонні речі. Найбільш ретельно слід оглянути облікові ділянки, виділивши на облікових площах виключки. Ними можуть бути площі, що виключаються з обліку через випадкові механічні пошкодження або помилки, допущені дослідником у процесі виконання польових робіт. Причиною вибракування цілих ділянок може бути пошкодження врожаю під час стихійного лиха (градобій, зливи, ураганний вітер тощо), потрави чи крадіжки, зрідження просапних культур під час міжрядного обробітку, помилка дослідника під час закладання чи проведення досліду. Повністю вибраковують ділянку і тоді, коли виключки займають 50 % її площі, тому що зменшувати площу облікових ділянок можна не більш як на 30—40 %. Не можна вибраковувати ділянки внаслідок суто суб'єктивного враження дослідника. У разі необхідності застосовують статистичні методи бракування.

Вложенные файлы: 1 файл

Реферат ОНД.docx

— 201.13 Кб (Скачать файл)

ВСТУП

Облік урожаю — одна з основних робіт дослідника, від якості якої залежить ефективність комплексу виконаних досліджень.

За І—2 дні до збирання треба ретельно оглянути весь дослід, відновити межі всіх ділянок, забрати з площі етикетки і сторонні речі. Найбільш ретельно слід оглянути облікові ділянки, виділивши на облікових площах виключки. Ними можуть бути площі, що виключаються з обліку через випадкові механічні пошкодження або помилки, допущені дослідником у процесі виконання польових робіт. Причиною вибракування цілих ділянок може бути пошкодження врожаю під час стихійного лиха (градобій, зливи, ураганний вітер тощо), потрави чи крадіжки, зрідження просапних культур під час міжрядного обробітку, помилка дослідника під час закладання чи проведення досліду. Повністю вибраковують ділянку і тоді, коли виключки займають 50 % її площі, тому що зменшувати площу облікових ділянок можна не більш як на 30—40 %. Не можна вибраковувати ділянки внаслідок суто суб'єктивного враження дослідника. У разі необхідності застосовують статистичні методи бракування.

Перед збиранням урожаю з облікових ділянок треба зібрати врожай на виключках та захисних смугах, щоб не змішувати цю продукцію з обліковою.

Урожай на всіх дослідних ділянках в досліді чи в межах повторення, як уже зазначалося, треба збирати в один день і одним збиральним агрегатом. Спосіб збирання врожаю на досліді також повинен бути одним із загальноприйнятих у дослідницькій практиці за винятком дослідів, де питання строків і способів збирання передбачені програмою досліджень.

Облік урожаю здебільшого проводять суцільним способом з усієї облікової площі.

 

 

 

 

1. ОБЛІК  УРОЖАЮ

1.1. Облік урожаю зернових колосових культур звичайного рядкового способу сівби.

Збирають їх переважно прямим комбайнуванням, використовуючи для цього малогабаритні або звичайні комбайни, переобладнані для ділянкового збирання. При цьому малогабаритні комбайни гарантують достовірні результати навіть при збиранні врожаю на невеликих ділянках (25—50 м2 ), в той час як звичайні комбайни можна використовувати тільки на більших ділянках. Це пояснюється тим, що серійні вітчизняні комбайни допускають значно більше втрат, ніж малогабаритні.

При плануванні площі облікової ділянки для комбайнового збирання врожаю слід ураховувати, шо чим вища врожайність культури, тим меншою може бути облікова площа ділянки і навпаки.

При використанні комбайна важливо витримувати однаковий і оптимальний режим роботи на всьому досліді. Швидкість руху агрегату на кожній ділянці повинна бути рівномірною і не можна зупиняти комбайн посеред ділянки. Після збирання кожної ділянки комбайн зупиняють на 3—4 хв, не виключаючи молотильного апарата, щоб усе зерно витрусилось у приймальну камеру.

Зерно затарюють у мішок, куди вкладають етикетку із зазначенням номера ділянки, назви варіанта і номера повторення. Після обмолочування кількох ділянок мішки з зерном зважують безпосередньо в полі або після транспортування їх на тік чи в якесь приміщення. Зваживши зерно, з кожного мішка відбирають середню (з верхньої, середньої і нижньої частин об'єму) пробу масою 1—2 кг для визначення вологості, засміченості та якісних показників. Перші два показники використовують для перерахунку бункерної маси зерна в кілограмах з ділянки на врожайність у центнерах з 1 га. Весь перерахунок або первинну обробку врожайних даних зернових культур звичайного рядкового способу сівби виконують у такій послідовності.

1. Бункерну масу врожаю з ділянки  перераховують на гектар-ну площу, користуючись при цьому коефіцієнтом  на площу (Кп), який знаходять за формулою                        

                                

де 10 000 м2 — площа 1 га, м2, Я — площа облікової ділянки, м2.

Перемноживши масу врожаю з ділянки, визначену в кілограмах, на перевідний коефіцієнт на площу і поділивши результат на 100 для переводу кілограмів у центнери, одержують бункерну урожайність у ц/га.

2. Бункерну врожайність перераховують  на 100 % чистоту зерна множенням  на процент чистого зерна і  діленням на 100. Процент чистоти  визначають на основі розбору  проби зерна масою 500 г у двократній  повторності.

3. Урожайність чистого зібраного  зерна перераховують на стандартну 14 % вологість, користуючись такою  формулою:

                               

де У— врожайність чистого зерна при стандартній вологості, ц/га; А — врожайність чистого зерна при польовій вологості, ц/га; В — вологість зерна на час збирання, %; 14 % — стандартна вологість для зернових культур. У цій формулі відношення (100 — В) : (100 — 14) є перевідним коефіцієнтом на 14 % вологість зерна.

Вологість зерна як і іншої рослинної продукції доцільно визначати ваговим способом з використанням формули

                                  

де В — вологість зерна, %, в — маса випаруваної води з бюкса з зерном, г; С — маса наважки зерна в бюксі до висушування, г.

Розрахунки чистоти і вологості зерна ведуть в окремому робочому зошиті, а всі інші записи щодо обліку врожаю і доведення його до стандартних показників записують за формою, наведеною нижче.

Варіант__________________                   Дата збирання__________________

Показник

Повторність

 

перша

друга

третя

четверта

Номер ділянки

       

Бункерна маса зерна з ділянки, кт

       

Площа ділянки, м2

       

Перевідний коефіцієнтна площу 1 га

       

Бункерна урожайність, кг/га

       

Бункерна урожайність, ц/га

       

Чистота зерна, %

       

Урожайність чистого зерна при польовій вологості, ц/га

       

Вологість зерна на час збирання, %

       

Перевідний коефіцієнт на стандартну вологість

       

Урожайність чистого зерна при стандартній вологості, ц/га

       

Щоб скоріше розрахувати перевідні коефіцієнти на стандартну вологість зернової продукції, дослідник може використати дані табл. 15, в якій зліва по вертикалі зазначені цілі, а по горизонталі — десяті частки процента, а перевідний коефіцієнт — на перетині цих показників. Наприклад, при вологості зерна на час збирання 12,5 % перевідний коефіцієнт становитиме 1,017, а при вологості 17,5 % - 0,959.

Таблиця 15

Перевідні коефіцієнти для перерахунку врожайності зерна (насіння) з різною вологістю на час збирання на врожай із стандартною 14 % вологістю для пшениці, жита, ячменю, вівса, тритикале, кукурудзи, гречки, проса, рису, гороху, квасолі, сочевиці, чини, нуту, сорго, сої, еспарцету

 

Цілі проценти вологості

Десяті частки процента вологості

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1,047

1,045

1,044

1,043

1,042

1,041

1,040

1,038

1,037

1,036

11

1,035

1,034

1,033

1,031

1,030

1,029

1,028

1,027

1,026

1,024

12

1,023

1,022

1,021

1,020

1,019

1,017

1,016

1,015

1,014

1,013

13

1,012

1,010

1,009

1,008

1,007

1,006

1,005

1,003

1,002

1,001

14

1,000

0,999

0,998

0,997

0,995

0,994

0,993

0,992

0,991

0,990

15

0,988

0,987

0,986

0,985

0,984

0,983

0,981

0,980

0,979

0,978

16

0,977

0,976

0,974

0,973

0,972

0,971

0,970

0,969

0,967

0,966

17

0,965

0,964

0,963

0,962

0,960

0,959

0,958

0,957

0,956

0,955

18

0,953

0,952

0,951

0,950

0,949

0,948

0,947

0,945

0,944

0,943

19

0,942

0,941

0,940

0,938

0,937

0,936

0,935

0,934

0,933

0,931

20

0,930

0,929

0,928

0,927

0,926

0,924

0,923

0,922

0,921

0,920

21

0,919

0,917

0,916

0,915

0,914

0,913

0.912

0,910

0,909

0,908

22

0,907

0,906

0,905

0,903

0,902

0,901

0,900

0,890

0,898

0,896

23

0,895

0,894

0,893

0,892

0,891

0,890

0,888

0,887

0,886

0,885

24

0,884

0,882

0,881

0,880

0,879

0,878

0,877

0,876

0,874

0,873

25

0,872

0,871

0,870

0,869

0,967

0,866

0,965

0,864

0,863

0,862

26

0,860

0,859

0,858

0,857

0,856

0,855

0,853

0,852

0,851

0,850

27

0,849

0,848

0,847

0,845

0,844

0,843

0,842

0,841

0,840

0,838

28

0,837

0,836

0,835

0,833

0,832

0,831

0,830

0,829

0,828

0,827

29

0,826

0,824

0.823

0,822

0,821

0,820

0,819

0,817

0,816

0,815

30

0,814

0,813

0,812

0,810

0,809

0,808

0,807

0,806

0,805

0,803

31

0,802

0,801

0,800

0,799

0,798

0,797

0,795

0,794

0,793

0,792

32

0,791

0,790

0,788

0,787

0,786

0,785

0,784

0,783

0,781

0,780

33

0,779

0,778

0,777

0,776

0,774

0,773

0,772

0,771

0,770

0,769

34

0,767

0,766

0,765

0,764

0,763

0,762

0,760

0759

0,758

0,757

35

0,756

0,755

0.753

0,752

0,75)

0,750

0,749

0,748

0,747

0,745

36

0,744

0,743

0,742

0,741

0,740

0,738

0,737

0,736

0,735

0,734

37

0,733

0,731

0,730

0,729

0,728

0,727

0,726

0,724

0,723

0,722

38

0,721

0,720

0,719

0,717

0,716

0,715

0,714

0,713

0,712

0,710

39

0,709

0,708

0,707

0,706

0,705

0,703

0,702

0,701

0,700

0,699

40

0,698

0,697

0,695

0,694

0,693

0,692

0,691

0,690

0,688

0,687


 

1.2. Облік урожайності побічної продукції зернових колосових культур.

Як правило, її визначають за співвідношенням соломи до зерна.

Для розрахунку цього співвідношення з кожної ділянки відбирають пробні снопи з площі 1 м2, зважують їх, після обмолочування (вручну чи за допомогою спеціальних молотарок) зважують зерно, а масу соломи визначають за різницею між масою пробного снопа і масою зерна. Поділивши масу соломи на масу зерна, одержують перевідний коефіцієнт, на який множать урожайність зерна з ділянки, щоб мати урожайність соломи при польовій вологості. Щоб визначити урожайність соломи при 16 % вологості, урожайність при польовій вологості треба перемножити на перевідний коефіцієнт на вологість, визначену арифметичним шляхом за допомогою відношення (100 — В) : (100 — 16), де В — вологість соломи на час збирання. Коефіцієнти для перерахунку врожайності соломи з різною вологістю на стандартні показники можна взяти з табл. 16.

Урожай зернобобових культур збирають здебільшого роздільним способом: спочатку масу скошують косарками чи жатками у валки, а потім обмолочують її комбайнами з підбирачами.

Якщо через погодні умови провести облік урожаю зернових культур звичайного рядкового способу сівби з усієї облікової площі не можна, використовують метод пробних снопів. Суть його така.

На кожній ділянці відбирають мінімум два снопи середньою масою по 4—5 кг. Сніп формують із проб, відібраних у 40—80 місцях облікової площі через певні інтервали залежно від форми і розміру ділянки. Цю роботу на всьому досліді проводить один досвідчений робітник. Безпосередньо на дослідному масиві снопи зв'язують, зважують і навішують на них етикетки. Після цього скошують і

Таблиця  16

Перевідні коефіцієнти для перерахунку врожайності побічної продукції зернових культур, сіна трав і насіння вики, кормового гороху, бобів, буркуну, серадели, люпину на врожай із стандартною 6 % вологістю

Цілі проценти вологості

Десяті частки процента вологості

 

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1,074

1,070

1,069

1,068

1,067

1,065

1,064

1,063

1,062

1,061

11

1,060

1,058

1,057

1,056

1,055

1,054

1,052

1,051

1,050

1,049

12

1,048

1,046

1,045

1,044

1,043

1,042

1,040

1,039

1,038

1,037

13

1.036

1,035

1,033

1,032

1,031

1,030

1,029

1,027

1,026

1.025

14

1,024

1,023

1,021

1,020

1,019

1,018

1,017

1,015

1,014

1.013

15

1,012

1,011

1,010

1,008

1,007

1,006

1,005

1,004

1,002

1,001

16

1,000

0,999

0,998

0,996

0,995

0,994

0,993

0,992

0,990

0,989

17

0,988

0,987

0,986

0,985

0,983

0,982

0,981

0,980

0,979

0,977

18

0,976

0,975

0,974

0,973

0,971

0,970

0,969

0,968

0.967

0.965

19

0,964

0,963

0,962

0,961

0,960

0,958

0,957

0,956

0,955

0,954

20

0,952

0,951

0,950

0,949

0,948

0,946

0,945

0,944

0.943

0,942

21

0,940

0,939

0,938

0,937

0,936

0,935

0,933

0,932

0,931

0,930

22

0,929

0,927

0,926

0,925

0,924

0,923

0,921

0,920

0,919

0,918

23

0,917

0,915

0,914

0,913

0,912

0,911

0,910

0,908

0,907

0.906

24

0,905

0,904

0,902

0,901

0,900

0,899

0,898

0,896

0,895

0,894

25

0,893

0,892

0,890

0,889

0,888

0,887

0,886

0,885

0,883

0,882

26

0,881

0.880

0,879

0,877

0,876

0,875

0,874

0,873

0,871

0,870

27

0,869

0,868

0,867

0,865

0,864

0.863

0,862

0,861

0,860

0,858

28

0,857

0,856

0,855

0,854

0,852

0,851

0,850

0,849

0,848

0.846

29

0,845

0,844

0,843

0,842

0,840

0,839

0,838

0,837

0,836

0,835

30

0,833

0,832

0,831

0,830

0,829

0,827

0,826

0,825

0.824

0,823

31

0,821

0,820

0,819

0,818

0,817

0,815

0,814

0.813

0,812

0,811

32

0,810

0,808

0,807

0,806

0,805

0,804

0,802

0,801

0,800

0,799

33

0.798

0,796

0,795

0,794

0,793

0,792

0,790

0,789

0,788

0,787

34

0,786

0,785

0,783

0,782

0,781

0,780

0,779

0,777

0,776

0,775

35

0,774

0,773

0,771

0,770

0,769

0,768

0,767

0,765

0,764

0,763


зважують решту врожаю з облікової площі, а снопи для сушіння перевозять у приміщення чи під навіси і зберігають підвішеними. Після висихання до постійної маси (повітряне сухого стану) снопи зважують і обмолочують. Зваживши зерно, за різницею розраховують масу соломи. При цьому відбирають проби зерна і соломи на вологість, щоб далі мати можливість перерахувати врожайність сухої маси основної і побічної продукції до стандартних показників. Урожай зерна і соломи з ділянки визначають за формулою

                                                    

де У— урожай повітряно сухого зерна (соломи), кг; В — маса зерна (соломи) в снопі після сушіння, кг; Д — маса всієї продукції з ділянки, включаючи масу снопів на час їх відбору, кг; С — маса пробного снопа під час відбору, кг.

Після цього за допомогою перевідних коефіцієнтів на площу і вологість перераховують одержані дані до стандартних показників урожайності основної і побічної продукції.

Використовуючи для обліку врожаю метод пробних снопів, двократною повторністю відбору снопів на ділянці можна обмежитись лише на добре вирівняному за родючістю масиві та в дослідах, де очікується значна різниця між урожайністю зернової культури на варіантах. Якщо передбачаються невеликі відхилення між варіантами, підвищити точність обліку врожаю можна за рахунок відбирання 5—8 снопів з кожної ділянки. Однак це значно ускладнює метод обліку, тому використовувати його недоцільно.

Коли зазначеними вище методами провести облік неможливо (немає збиральної техніки, а облікові ділянки великі), допускається облік урожаю за пробними площадками. При цьому на кожній ділянці відбирають не менше 40—60 проб-площадок площею 1 м2, Урожай з пробних площадок ураховують сумарно з кожної ділянки з перерахунком за формулою

                                           

де У — врожайність, ц/га; в — сумарна маса врожаю відповідної продукції, кг; п — сумарна площа пробних площадок на ділянці, м-; 100 — число від ділення 10000 (площа 1 га у м2) на 100 (для переведення кілограмів у центнери).

1.3. Облік урожаю кукурудзи на зерно.

На відміну від зернових колосових культур врожай кукурудзи збирають вручну, виламуючи і зважуючи качани з усієї облікової площі. Перерахунок маси качанів з ділянки на врожай зерна при стандартній вологості в ц/га роблять у такій послідовності:

1)  масу качанів з ділянки  на 1 га перераховують за допомогою  того самого перевідного коефіцієнта, що й культур звичайного рядкового  способу сівби;

Информация о работе Облік урожаю зернових колосових культур звичайного рядкового способу сівби