Статева та вікова структура населення України

Статева та вікова структура населення України

Показник статевої структури вважається порівняно  сприятливим. На 2012 рік виявлено перевагу жінок над чоловіками на 3,5 млн., переважно за рахунок старших вікових груп, а співвідношення двох статей у віці до 48 років в основному вирівнюється. Проте, склались значні територіальні відмінності у співвідношенні жінок та чоловіків. Особливо ця різниця відчутна в областях, які характеризувалися, великим відтоком населення, перш за все - сільського(серед тих, хто виїжджав, переважали чоловіки). Найкраще співвідношення чоловіків і жінок у західних областях, найгірше - у північно-східних та центральних.

Більшість населення нашої країни становлять жінки – 53.9 % Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців. 
  Але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у два рази менше, ніж жінок.Це пов’язано із тим, що у жінок більша тривалість життя, а пік смертності у чоловіків настає після 40 років, а жінок після 50 років, також на це впливають спосіб життя, умови праці. А ще відомо, що жіночий організм витриваліший, здатний витримувати більші стресові навантаження, ніж чоловічий. Диспропорція між чоловіками і жінками у старшому віці посилюється ще й тим, що у ньому перебувають люди, які пережили Другу світову війну, а серед загиблих у ній переважали чоловіки.

Україна відзначається  поряд із високим рівнем старіння людей,дуже високим рівнем старіння жіночого населення, але поряд із високим рівнем старіння, жінки визначаються вищим, ніж чоловіки показником довголіття.

Вік людей – надзвичайно важлива їх ознака і на мікро-, і на макрорівні. Від того, наскільки "молоде" населення країни, значною мірою залежить інтенсивність демографічних процесів; віковим складом населення визначаються його життєвий і відтворювальний потенціали. "Молоде" чи "старе" населення – не лише його кількісна ознака (різний склад за віком), але також прояв глибинних демографічних відносин між різними частинами населення (поколіннями, працездатними і непрацездатними, батьками та дітьми і т. ін.) як складової типу відтворення населення.

Зміни,що відбуваються у народжуваності, смертності й природному прирості населення України, безпосередньо  впливають на його вікову структуру. Найзагальніші тенденції такі: скорочення кількості осіб, молодших за працездатний вік( за 1939 – 2012 рр. з 34.8% до 15.4%), особливо цей процес характерний для сільської  місцевості; різке збільшення частки осіб, старших за працездатний вік( з 8.1% у 1939 році до 21.2% у 2012р.).

Характерною рисою  вікової структури України є  постійне збільшення частки людей старшого віку,такий процес називається «старіння» населення.

Найбільше процеси  старіння характерні для тих регіонів України, в яких переважає сільське населення та там, де низький природний  приріст населення або великий  відтік людей. Найвища частка осіб старше працездатного віку - у Чернігівській(29,5%), Вінницькій(26,2%), Черкаській(26,7%), Полтавській (26,4%),Сумській(25,8%) областях. . Нижча від середньоукраїнської частка людей старшого віку у тих областях, які мають порівняно вищі показники природного приросту населення, в них відповідно є вищою частка дітей. Це, передусім, стосується Рівненської (21.1%),Закарпатської (20,0%), Волинської (20.3%), Івано-Франківської(19,4%) ,Чернівецької (19,0%) та інших областей.  
Старіння населення - це процес, який характерний для всіх європейських держав, але висока частка старих людей там досягається, головним чином, високою тривалістю життя, т.з. старіння “знизу”, а в Україні - за рахунок зменшення кількості дітей, т.зв. “старіння згори.