Форми, методи та засоби інформаційно-пропагандистського забезпечення та шляхи їх вдосконалення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2013 в 10:55, реферат

Краткое описание

Інформаційно-пропагандистське забезпечення особового складу Збройних Сил України здійснюється з самого початку існування цього військового формування. Загальне керівництво інформаційно-пропагандистським забезпеченням у підрозділі, частині покладено на командира, та його безпосередня організація – на заступника з виховної роботи. Офіцер-політолог відповідає за планування, методичне забезпечення інформаційно-пропагандистського забезпечення, організовує і проводить добір, розстановку і навчання керівників груп, узагальнює і поширює передовий досвід, виробляє пропозиції щодо комплектування навчальних груп, розробляє методичні матеріали і методику застосування технічних засобів навчання і виховання під час занять.

Содержание

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 1. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВОЄННО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ………………………………………………4

РОЗДІЛ 2 ФОРМИ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ
ВИСНОВОК………………………………………………………………………8

РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ……11

ВИСНОВОК……………………………………………………………………15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Вложенные файлы: 1 файл

реферат.docx

— 36.97 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

«Форми,  методи та засоби інформаційно-пропагандистського забезпечення та шляхи їх вдосконалення»

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ, 2013

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3

 

РОЗДІЛ 1. РОЗДІЛ 1. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВОЄННО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ………………………………………………4

 

РОЗДІЛ 2 ФОРМИ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ВИСНОВОК………………………………………………………………………8

 

РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ МАСОВОЇ  ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ……11

 

ВИСНОВОК……………………………………………………………………15

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

ВСТУП

Інформаційно-пропагандистське забезпечення особового складу Збройних Сил України здійснюється з самого початку існування цього військового  формування. Загальне керівництво інформаційно-пропагандистським  забезпеченням у підрозділі, частині  покладено на командира, та його безпосередня організація – на заступника з  виховної роботи. Офіцер-політолог  відповідає за планування, методичне  забезпечення інформаційно-пропагандистського забезпечення, організовує і проводить  добір, розстановку і навчання керівників груп, узагальнює і поширює передовий  досвід, виробляє пропозиції щодо комплектування навчальних груп, розробляє методичні  матеріали і методику застосування технічних засобів навчання і  виховання під час занять.

Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення підготовки військовослужбовців  є виховання військовослужбовців відданими відданості українському народові, готовності виконання положень Конституції України, законів України,  вимог статутів Збройних Сил України; формування морально-психологічної готовності особового складу Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням за будь-яких умов обстановки.

Мета та завдання інформаційно-пропагандистського забезпечення реалізуються за допомогою форм, методів та засобів воєнно-ідеологічної підготовки, інформаційної роботи та використання засобів масової інформації.

 

РОЗДІЛ 1. ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВОЄННО-ІДЕОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Воєнно-ідеологічна підготовка є  навчальним предметом індивідуальної підготовки військовослужбовців у загальній системі підготовки військ (сил), однією із основних форм ідеологічної роботи та виховання особового складу у Збройних Силах України.

Основним змістом воєнно-ідеологічної підготовки є цілеспрямована діяльність органів військового управління, командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом (з виховної та соціально-психологічної роботи) усіх рівнів щодо формування у військовослужбовців  світоглядних ідеалів, цінностей та орієнтирів, високих морально-психологічних  і бойових якостей в інтересах  ефективного виконання військового  обов’язку та визначених завдань

Серед низки завдань, які виконує  воєнно-ідеологічна підготовка одними з основних виступають роз’яснення  засад державної зовнішньої та внутрішньої  політики, формування в особового  складу свідомого розуміння державної  політики у військовій сфері, виховання  патріотизму та особистої відповідальності за захист Вітчизни та вивчення норм міжнародного гуманітарного права.

Воєнно-ідеологічна підготовка в  органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України організовується  відповідно до вимог Інструкції  з організації воєнно-ідеологічної підготовки у Збройних Силах України, що затверджена Наказом Міністерства оборони України від 20.03.2013 р. №188 .

За організацію воєнно-ідеологічної підготовки у військовій частині  безпосередньо відповідають та вживають вичерпних заходів для її якісного проведення заступники командувачів, командирів (начальників) по роботі з  особовим складом (з виховної та соціально-психологічної  роботи).

До переліку їх обов’язків входять  забезпечення високої ефективності, постійне вдосконалення організації, змісту та матеріально-технічного забезпечення, а також здійснення  методичного  забезпечення проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки.

Заняття з воєнно-ідеологічної підготовки проводяться згідно з тематичними  планами на навчальний, що розробляються  Департаментом соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України  спільно з Головним управлінням  по роботі з особовим складом Збройних Сил України та затверджуються першим заступником Міністра оборони України.

Інструкція з організації воєнно-ідеологічної підготовки визначає, що основними  формами проведення занять є кінолекторій, розповідь-бесіда, семінар, «круглий стіл».

Кінолекторій – це форма проведення заняття з воєнно-ідеологічної підготовки, лекція або бесіда під час якої демонструють цілий кінофільм або  його фрагменти для переконливішого  звучання висунутих керівником заняття  теоретичних положень. Іноді спершу читають лекцію, а відтак демонструють кінофільм. Якщо кінофільм доволі інформаційний, достатньо прокоментувати його матеріал, поставити слухачам запитання, зосередити їхню увагу на головному. Кінолекторій забезпечує послідовний, тривалий і  цілеспрямований вплив на навчаємих, дає можливість сформувати в них цілісне уявлення з багатьох проблем, отримати вичерпні відповіді на запитання, що виникають під час заняття. Для підвищення ефективності його роботи проводять підсумкові заняття, які охоплюють запитання і відповіді з вивчених тем, переглянутих кінофільмів, анкетування слухачів щодо оцінки роботи кінолекторію і врахування потреб слухачів, обговорення з ними найважливіших питань тощо.

Семінар – це форма навчального  заняття, під час якого викладач організовує дискусію навколо попередньо визначеної теми, до якої всі слухачі  готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань.

Семінарські заняття проводяться  з основних і найбільш складних питань.

Основне завдання семінарських занять – поглиблення та закріплення  знань, одержаних слухачами на лекціях, контролю за самостійною роботою  тих, хто навчається, з навчальною та науковою літературою, удосконалення  навичок слухачів у пошуку, узагальнюванні та доповіді навчального матеріалу, у веденні дискусії. Семінари проводяться  методом обговорювання навчального  матеріалу, в ході заняття запроваджуються  заслуховування і обговорення рефератів  та доповідей, розв'язування контрольних  задач або прикладів. Більше уваги  необхідно приділяти виробленню навичок виступів та вмінню відстоювати  свої погляди. Організація семінарських занять повинна забезпечувати перевірку  та оцінку знань усіх курсантів (студентів) навчальної групи.

Багато питань, що виникають в  процесі навчання військового підрозділу неможливо вирішити на семінарах  чи конференціях. Для цих вирішення  таких питань існує така форма  заняття як «круглий стіл».

Проведення «круглого столу» має  низку визначених принципів, що склались історично, а саме: в ньому приймають  участь обмежена кількість осіб, і  жодна із висловлюваних думок  чи позицій не має переваги над  іншими. Є й ще одна особливість: відсутність чітко визначених позицій. У форматі круглого столу з'являється  унікальна можливість не тільки почути думки інших співслужбовців, а  й виробити спільну оцінку, позицію  з того чи іншого питання.

Задля успішного проведення «круглого  столу» керівник групи воєнно-ідеологічної підготовки повинен заздалегідь  спланувати проведення заняття, роздати  питання, що будуть розглядатися, та надати методичні рекомендації щодо підготовки до заняття.

Основними методами проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки є  словесно-наочні, пояснювально-ілюстративні, та пояснювально-спонукальні методи.

Сутність словесно-наочних методів  заклечається в тому, що керівник заняття  систематично та послідовно доводить навчальний матеріал або здійснює показ  відеоматеріалів за визначеною тематикою. Цей метод має на меті надати початкові  нові знання та сформувати уяву про  новий матеріал у тих, хто навчається.

Пояснювально-ілюстративні методи або  інформаційно-рецептивні – це такі методи, при яких керівник заняття організує сприймання та усвідомлення слухачами інформації, а слухачі в свою чергу сприймають, осмислюють і запам’ятовують її.

Пояснювально-спонукальні  методи. Керівник заняття частину  навчального матеріалу подає  в готовому вигляді, іншу частину  – через проблемні завдання. Слухачі  засвоюють навчальний матеріал як за допомогою репродуктивного, так  і творчого, дослідницького методу, який полягає у самостійному пошуку шляхів розв’язання проблемної ситуації. Наслідком цих методів є глибоких та всебічних знань з використанням  творчих та нестандартних підходів.(методичні рекомендації)

Жодні методи чи форми викладання навчального матеріалу не мають  ніякого сенсу без використання відповідних засобів навчання. Під  час проведення занять з воєнно-ідеологічної підготовки широко використовуються технічні засоби, зокрема екранні. До них належать слайди та дидактична техніка (мультимедійні проектори, телевізори, відеомагнітофони, програвачі), аудіовізуальні засоби.

Слайди, на відміну від  відеофільмів, у яких використовується і мовний, і зображувальний матеріал, будуються на зображеннях. Основою  зорового ряду в них є малюнок  та відео-сюжет.

Відеофільми — своєрідна  екранна розповідь, що передбачає сюжетну  організацію матеріалу. Перегляд науково-популярних та документальних відеофільмів, відеороліків, телепрограм за визначеною тематикою воєнно-ідеологічної підготовки проводиться з подальшими коментарями керівника занять.

РОЗДІЛ 2. ФОРМИ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Інформаційна робота – це оперативне та об’єктивне доведення і роз’яснення  особовому складу Збройних Сил України  державної політики у сфері національної безпеки та оборони, законів України  та інших нормативно-правових актів, інформування про діяльність органів  державної влади, військового управління, суспільно-політичну та економічну обстановку в державі та світі, інші актуальні питання.

Метою інформаційної роботи є цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості внутрішньо-колективними процесами у військовому середовищі, підвищення рівня обізнаності у різних сферах суспільного життя, формування необхідних переконань та мобілізація військовослужбовців на виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників).

Основним типом інформаційної  роботи є суспільно-політичне інформування.

Суспільно-політичне інформування проводиться:

  • з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;
  • з військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по  30 хвилин.

З метою підвищення якості інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу частин, підрозділів  у передбачений розпорядком дня  час організовуються обов’язковий перегляд вечірніх випусків «Українських теленовин» та прослуховування інформаційних  програм Українського радіо –  щоденно, перегляд під керівництвом офіцерів структур із гуманітарних питань щотижневих телерадіопередач «Нова  армія» та інших програм, підготовлених  телерадіокомпанією ЦТРС та «Бриз» Військово-Морських Сил, перегляд і прослуховування тематичних, військово-патріотичних, інформаційно-пізнавальних програм.

Щомісяця плануються і  проводяться в органах управління, частинах та з’єднаннях «Дні інформування». До участі в них залучається керівний склад активізується робота лекторських  груп, запрошуються представники товариства «Просвіта», «Знання», викладачі вищих  навчальних закладів, представники депутатського  корпусу, державної влади та інші.

У кожній частині один раз на місяць проводяться інструктивні заняття з офіцерами, які проводять  інформування особового складу.

З метою більш повного  доведення інформації до військовослужбовців  потрібно систематично планувати огляди преси, використовувати для цього  можливості клубів, радіовузлів, бібліотек, для передплати періодичних видань ширше залучати можливості місцевого  самоврядування, підприємства, установи, спонсорів тощо.

Основним методом суспільно-політичного  інформування є метод переконання  або проблемний виклад (керівник ставить  проблему і вирішує).

Засобами переконання  являються роз'яснення, обґрунтування, обговорення, навіювання, як спосіб впливу на свідомість підлеглих з метою  досягнення свідомого виконання  військового обов'язку в цілому, так і конкретних обов'язків на посаді, яку обіймають також окремих  завдань і доручень по службі.

Також при проведенні суспільно-політичного  інформування активно використовується пояснювально-інформаційний метод (повідомлення інформації, сприймання, усвідомлення і запам'ятовування). Повідомлення інформації здійснюється за допомогою  усного слова (розповідь, лекція, пояснення), друкованого слова (газетні, журнальні  публікації, посібники тощо), наочних  засобів (схеми, кіно, діафільми, натуральні об’єкти), практичного показу, аудіо  та відеозасобів.

 Умовно всі форми  проведення суспільно-політичного  інформування можна поділити  на дві групи.

До першої групи відносяться  змістовні форми – це  лекції, бесіди, доповіді, повідомлення, покази, огляди, перегляди, читання і обговорення, обмін досвідом роботи.

Информация о работе Форми, методи та засоби інформаційно-пропагандистського забезпечення та шляхи їх вдосконалення