Соціальний захист посадових та інших працівників митної служби України

Однак, слід зазначити, що українська правова база загалом і митне законодавство зокрема зокрема дуже відрізняються від загальних правил ЄС (вітчизняне законодавство відповідає лише 300 - 400 із 10 000 митних стандартів ЄС). Адаптація митного законодавства України до визнаних міжнародних стандартів і норм відбувається досить повільно. На практиці ці норми й вимоги в Україні запроваджуються без офіційного приєднання до відповідних міжнародних конвенцій, прийнятих під егідою Ради митної співпраці.

Особливого значення в сучасних умовах набуває питання про відносини громадян (людини, підприємця) з органами митної служби. Більшість проблем, що виникають сьогодні між ними, зумовлено неоднозначністю, а інколи й суперечливістю чинних нормативно-правових актів, що регламентують окремі інститути митної справи. Цих проблем, звичайно, можна уникнути, створивши в митній сфері прозорі й вигідні для всіх учасників митних відносин «правила гри» на засадах соціального партнерства із посиленням водночас боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил .

Серед проблем митного регулювання, його адміністративно-процедурне забезпечення є пріоритетним, оскільки без систематизації та стандартизації відповідного законодавства держава не може ефективно виконувати митну функцію, а громадяни суттєво обмежені в реалізації конституційних прав і свобод.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

2.1 права посадових осіб  митної служби під час виконання  ними службових обов’язків

Права посадових осіб митних органів України визначаються посадою. Особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях України, приймають Присягу державного службовця. Працівники, яким вперше присвоюється спеціальне звання митної служби України, приймають урочисте зобов’язання такого змісту: «Вступаючи  на митну службу, урочисто зобов’язуюсь бути відданим Українському народу, справі української державності, неухильно дотримуватись вимог Конституції України, Митного кодексу України та законодавства України. Зобов’язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітеті безпеку, суворо дотримуватись дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов’язки, зберігати державну таємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян».

Процедура прийняття урочистого зобов’язання визначається спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Посадовець митного органу є представником держави, і його законні вимоги є обов’язковими для виконання фізичними і юридичними особами. Ніхто не може втручатися в діяльність співробітників митних органів. Надані посадовим особам права закріплені в законі, в посадових інструкціях і є спеціальними. В той же час можна виділити спільні для всіх співробітників митних  органів права, до яких належать:

• право знайомитися з документами, які визначають права і обов’язки співробітника даної посади, знайомитися з правилами внутрішнього розпорядку, порядку проходження служби в митних органах, посадовими інструкціями,статутами, правилами роботи з інформацією. При цьому співробітник може (повинен) знайомитися як зі своїми посадовими обов’язками, так і посадових осіб, які разом з ним спільно виконують свої функції. Нема заборон на ознайомлення з особливостями правового положення безпосереднього начальника. Більш того, їх знання сприяє безболісній його зміні в разі вимушеної відсутності, є мотивацією до добросовісної служби та намагання професійно зростати;
• права на отримання в установленому порядку інформації і матеріалів, які необхідні для виконання посадових обов’язків. Одночасно такий співробітник повинен надавати необхідну інформацію іншим співробітникам митних органів;
• право відвідувати необхідні для виконання посадових обов’язків органи і установи незалежно від форми власності;
• право приймати владні рішення відповідно до займаної посади, а також брати участь в обговоренні та вирішенні всіх питань діяльності митних органів, у тому числі виступати з обґрунтованою критикою помилкових рішень і неправильних дій інших співробітників, вносити з цього приводу пропозиції;
• право на підвищення своєї кваліфікації, у тому числі в системі професійної, вузівської і після вузівської підготовки й перепідготовки;
• право брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад в митних органах;
• право просуватися по службі на збільшення грошового окладу з урахуванням вислуги років професійної майстерності і результатів роботи, знання іноземної мови. Пересування по службі проходить у митних органах у формі висунення на більш високу в порівнянні із займаною посаду і присвоєння більш високого спеціального звання;
• зберігати державну та іншу таємницю, що стала відомою у зв’язку з виконанням посадових обов’язків. Це стосується і відомостей про фізичних осіб, які перетинають митний кордон чи мають відношення до митниці. При прийнятті на посаду, яка вимагає доступу до відомостей, які є державною таємницею, співробітник митного органу повинен пройти відповідну процедуру допуску. Він повинен досконало вивчити чинне законодавство і порядок ознайомлення з такою інформацією.
• право зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби і зброю.

Крім цього співробітники митних органів вправі знайомитися з матеріалами  своєї особистої справи,з відгуками про його діяльність та іншими документами до моменту занесення їх в особисту справу, вимагати виправлення тих записів, що не відповідають чинному законодавсту, залучення до особової справи своїх пояснень, вимагати проведення службового розслідування і спростування відомостей, які паплюжать честь і гідність, брати участь у зборах співробітників митних органів, застосовувати фізичну силу і спеціальні засоби у передбачених законом випадках, звертатися із скаргами і пропозиціями у вищі митні органи.

В той же час, окрім прав, співробітники митних органів є носіями юридичних обов’язків – встановлених нормами права і обов’язкових до виконання посадових функцій. Співробітник митних органів, як і інший державний посадовець, виконує покладені на нього обов’язки у відповідності з чинним законодавством, діє в його рамках в межах своєї компетенції і виконує розпорядження тільки свого безпосереднього начальника. При здійсненні своїх обов’язків співробітник митного органу захищається державою. Це означає, що ніхто не може втручатися в його діяльність, і від такого втручання співробітник митного органу захищений у встановленому законом порядку.

Як і права, так і обов’язки співробітника митних органів можна поділити на загальні і спеціальні. Вони ще визначаються як загальнопосадові і спеціальні. Перші зумовлені обов’язками державних службовців та митним законодавством. До них належать такі обов’язки:

• Забезпечувати при здійсненні своєї діяльності дотримання вимог Конституції України та інших законів. Така вимога витікає із принципу законності будь-якої  правозастосовної діяльності.
• Дотримуватися і захищати права і законні інтереси фізичних і юридичних осіб, сприяти їм при їх здійсненні. Така вимога витікає із конституційного положення про те, що зміст діяльності державних органів визначається їх здатністю слугувати людині, вчасно і ефективно захищати її законні права та інтереси.
• Виконувати накази, розпорядження і вказівки вищих, у порядку підпорядкування, органів та їх керівників. Втім ніхто не зобов’язаний виконувати протизаконні вказівки і розпорядження. Виконанню підлягають лише правомірні розпорядження і ті, що стосуються безпосередньо посадової діяльності.
• Своєчасно розглядати звершення та заяви фізичних і юридичних осіб, забезпечувати оперативність їх розгляду і прийняття рішень, бути гарантом запобігання виникненню збитків.
• Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, що є запорукою чіткої і ефективної роботи митних органів, усунення тяганини і швидкого митного оформлення.
• Підтримувати рівень кваліфікації і постійно її підвищувати – витікає із необхідності високого професіоналізму співробітників митних органів при здійсненні своєї діяльності. Для цього у системі митних органів України передбачена система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації яка забезпечує:
• Підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;
• Підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;
• Перепідготовку працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;
• Підвищення кваліфікації працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;
• Стажування молодих спеціалістів, новоприйнятих працівників, кадрового резерву;
• Самостійне навчання службових осіб митної служби України.

2.2 Застосування фізичної  сили, спеціальних засобів та  вогнепальної сброї посадовими особами митної служби України

1. Глава 66 МКУ зазначає, що посадові особи митної служби України мають право застосовувати фізичну силу під час виконання службових обов'язків для: припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх вчинили, подолання опору законним розпорядженням або вимогам посадових осіб митної служби України;
2. забезпечення доступу в приміщення або на територію, де знаходяться товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем;
3. припинення інших дій, що перешкоджають виконанню обов'язків, покладених законом на посадових осіб митної служби України, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов'язків (ст.424 МКУ)

Посадові особи митної служби України мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби під час виконання службових обов'язків для:

1. відбиття нападу на посадових осіб митної служби України або на інших осіб;
2. відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди та транспортні засоби, що належать митним органам, спеціалізованим митним установам та організаціям або використовуються ними, на товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення;
3. затримання правопорушників, їх доставлення в службове приміщення митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди оточуючим чи собі;
4. припинення фізичного опору, що чиниться посадовій особі митної служби України;
5. проникнення у приміщення, де можуть знаходитися предмети контрабанди та безпосередні об'єкти порушення митних правил;
6. зупинення транспортного засобу, водій якого не виконав вимогу посадової особи митної служби України про зупинення. Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, скоєння групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.

 Під час виконання службових  обов'язків окремим категоріям  посадових осіб митної служби України, перелік яких встановлюється КМУ, надається право зберігати, носити вогнепальну зброю. Порядок застосування вогнепальної зброї посадовими особами митної служби України регулюється положенням, яке затверджується КМУ. Перелік видів вогнепальної зброї та набоїв до неї, що надаються для використання посадовими особами митної служби України, визначається КМУ.(ст.426 МКУ)

Відповідно до чинного законодавства, застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання або застосування, якщо дозволяють обставини. Без попередження такі заходи примусу можуть бути застосовані у випадках виникнення безпосередньої реальної загрози життю або здоров’ю громадян чи працівника міліції.

При застосуванні вогнепальної зброї попередження може мати три форми: попередження голосом про її застосування; оголення та приведення у готовність вогнепальної зброї, щоб це бачив правопорушник; попереджувальний постріл. Більшість правопорушників та правоохоронців вважають, що попереджувальний постріл завжди здійснюється вгору, але більшого психологічного впливу на правопорушника можна досягти пострілом у щільну площину, яка «виконає роль кулеуловлювача» (поверхня землі, дерев’яна підлога, стовбур дерева тощо).

Слід пам’ятати, що у разі неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати ступеня, необхідного для виконання покладених на митні органи обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян.

Без попередження силу може бути застосовано у випадках, коли виникає безпосередня загроза життю чи здоров’ю працівника міліції, людей або збройного нападу чи опору.

Забороняється застосовувати зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Але застосування сили (у тому числі й зброї) в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам цієї людини або інших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами і, якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода, не буде порушенням Закону і буде визнане правомірним.

У разі застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї, маючи на те відповідні підстави, службові та посадові особи, в залежності від конкретних обставин, повинні проявляти витримку, виходячи із ступеня небезпечності правопорушення і тієї законної мети, яку має бути досягнуто і з заподіянням найменшої шкоди, завдання найлегших поранень та збереження життя.

2.3 Захист життя, здоров’я і майна  посадових осіб митної служби  України

Посадові особи митної служби України перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їхніх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.